Ухвала

від 20.03.2023 по справі 320/6068/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 березня 2023 року Київ № 320/6068/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову відповідача у призначенні та виплаті позивачу допомоги на проживання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» згідно заяви від 27.05.2022;

- зобов`язати відповідача призначити та виплатити позивачу допомогу на проживання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» згідно заяви від 27.05.2022.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.

Відповідно до пунктів 5 та 8 частини п`ятої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно із частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Із позовної заяви слідує, що позивачем подано заяву від 27.05.2022 до відповідача про надання грошової допомоги на проживання ВПО.

Із відповіді Управління соціального захисту населення Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації від 27.06.2022 № 100/06-4830 вбачається, що відмовлено було у призначенні грошової допомоги на проживання ВПО позивачу.

Водночас, матеріали позовної заяви містять заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин його пропуску, які позивач пов`язує з отриманням останньої відповіді відповідача на його неодноразові звернення зі спірного питання. Остання відповідь отримана позивачем 19.01.2023, отже із цієї дати позивач уважає початок перебігу шестимісячного строку звернення до суду. Вважає, що строки звернення до суду повинні вираховуватись саме з дати отримання останньої відмови відповідача в призначенні спірної грошової допомоги, враховуючи вжиття позивачем заходів досудового врегулювання спору, що полягали у зверненнях із листами як до відповідача, так і до установ СЗН, зазначених у позові.

Стверджував, що з 24.04.2017 перебуває на обліку у відповідача та станом на 01.03.2022 грошову допомогу не отримував.

До подання позовної заяви вживав заходи досудового врегулювання спору, які полягали у зверненнях листами до Міністра соціальної політики України з проханням надати оцінку правомочності діям посадових осіб відповідача.

05.10.2022 повторно звернувся листом до Міністерства соціальної політики України; 07.11.2022 та 15.12.2022 листи до УПСЗН Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації.

03.03.2023 звернувся до Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Крім того, 04 та 14.07.2022 звертався по вайберу до УПСЗН із проханням повідомити про результати розгляду його заяви від 27.05.2022.

Відповідь на його заяву за вих. № 100/06-4830 від 27.06.2022 була надіслана позивачу простим (не рекомендованим листом, згідно штемпеля на конверті, 17.08.2022). Цей лист позивач отримав 27.08.2022.

У подальшому 07.11.2022 позивача повторно звернувся до відповідача з проханням повторно розглянути його заяву від 27.05.2022.

Листом від 29.12.2022 № 100/06-100/06/К-98-100 надано відповідь на його заяву від 07.11.2022.

Із урахуванням викладеного, що не заперечується позивачем, станом на 27.08.2022 йому було достеменно відомо про порушення прав.

Частиною другою статті 122 Кодексу регламентовано, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У позовній заяві позивач стверджував, що про порушення своїх прав він дізнався після отримання відповіді відповідача 27.08.2022. Однак у зв`язку з досудовим врегулюванням спору, уважає початок перебігу строку звернення до суду з 19.01.2023, із дня отримання останньої відповіді на його повторні звернення зі спірного питання.

Звертаючись 15.03.2023 до суду з позовом про визнання протиправною відмову та зобов`язання відповідача вчинити певні дії, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду, що фактично ним не заперечувалось.

Матеріали позовної заяви не містять належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, а повідомлені в заяві причини пропуску вказаного строку суд не визнає поважними.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду.

Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку.

Слід зазначити, що встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням.

У силу вимог частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Із позовної заяви та заяви про поновлення строку звернення до суду судом не встановлено поважних причин пропуску вказаного строку.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали.

Керуючись статтями 122, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Шевченко А.В.