Ухвала

від 20.03.2023 по справі 420/18098/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/18098/21

УХВАЛА

20 березня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України по справі №420/18098/21,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Головного управління Національної гвардії України про визнання протиправними дій щодо відмови у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 23.12.2019р. з визначенням місяців, в яких відбулось підвищення посадових окладів, січень 2008р. і березень 2018р., зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням суду від 09.03.2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Головного управління Національної гвардії України про визнання протиправними дій щодо відмови у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 23.12.2019р. з визначенням місяців, в яких відбулось підвищення посадових окладів, січень 2008р. і березень 2018р., зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Головного управління Національної гвардії України щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 р., з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року за період з 01.12.2015 р. по 12.08.2018 р., та березень 2018 року за період з 01.03.2018р. до 30.11.2018р. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Головного управління Національної гвардії України нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 р., з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року за період 01.12.2015р. по 28.02.2018р. та березень 2018 року за період з 01.03.2018р. до 30.11.2018р. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду набрало законної сили 22.06.2022 року.

09.03.2023 року до суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України.

В обґрунтування заяви представник позивача вказує, що на виконання рішення суду позивачу нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення у розмірі 3951,93 грн., тобто фактично при нарахуванні індексації було використано невірний базовий місяць.

Дослідивши подані матеріали, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто, з аналізу наведених норм вбачається, що встановлення судового контролю є правом, а не обов`язком суду.

Позивач зазначає, що йому виплачена індексація грошового забезпечення в сумі 3951,93 грн. При цьому, доказів щодо невиконання рішення суду та на підтвердження надходження вказаної суми позивачем до заяви не надано.

Зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Відповідно до ч.4 ст.372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

З матеріалів справи вбачається, що 18.07.2022 року по справі № 420/18098/21 видано виконавчий лист, який був отриманий представником позивача 18.07.2022 року.

Згідно з ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, суд зазначає, що незважаючи на існування інституту судового контролю, саме виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень.

Законом України «Про виконавче провадження» визначені заходи примусового виконання рішень суду, які орган виконавчої служби застосовує у випадку невиконання рішення суду у добровільному порядку.

Разом з тим, позивач не навів обставин та не надав доказів, що станом на теперішній час рішення по справі № 420/18098/21 не виконано чи виконано не в повному обсязі, а також того, що примусовий порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про відсутність правових підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, а тому заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.167, 248, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України по справі №420/18098/21.

Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки встановлені ст.ст.295-297 КАС України.

Суддя Г.П. Самойлюк