Рішення

від 29.06.2010 по справі 2-5623-10

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 2-5623/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  УКРАЇНИ

29 червня 2010 року. Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого    судді                             Малінова О.С.

при секретарі                                           Мараховській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради (третя особа Головне управління Державного Казначейства України в Донецькій області) «про стягнення недоплаченої суми», -

В С Т А Н О В И В:

      10 червня 2010 року позивачка ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, третя особа - Головне управління державного казначейства України в Донецькій області,  про стягнення недоотриманої допомоги при народженні дитини, та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Вона обґрунтовувала свої вимоги тим, що 13 червня 2006 року вона народила доньку, ОСОБА_2, і перебуває на обліку у відповідача.

      У відповідності до ст.ст.12,15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та ст.ст.40-43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» відповідачем повинна їй сплачуватись щомісячна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

      Вона також мала отримувати в 2007 році  щомісячно допомогу у розмірі прожиткового  мінімуму який становив: з 1 січня 2007 року по 31 березня 2007 року – 434грн., з 1 квітня 2007 року по 30 вересня 2007 року – 463грн., з 1 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року – 470грн.

      Але відповідач сплачує їй вказану допомогу в меншому розмірі, ніж це передбачено вказаними законами, не враховуючи при цьому те, що рішенням  Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп /2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України зупинення законом про Державний бюджет дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України. За рішенням Конституційного Суду України  від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію, чи скасовувати їх, оскільки з  об’єктивних  причин це створює протиріччя у законодавстві, і, як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дій законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними, мають використовуватися окремі закони.    

          Тому, позивачка просила  стягнути з відповідача на її користь у відповідності до приведених у позові розрахунків недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період часу з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 1863 грн. 12 коп.  

      У судове засідання позивачка не з’явилася з поважних причин. У письмовій заяві на ім’я суду просила розглянути справу за її відсутності.

      Представник відповідача, - Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради у судове засідання не з’явився з поважних причин, подав письмові заперечення, в яких позов не визнав, посилаючись на те, що одноразова допомога при народженні дитини та допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку були призначені та виплачуються у відповідності до вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 року №32 «Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». У відповідності до ст.95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Відповідно до статті 4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» застосовуються лише у частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України та Закону про Державний бюджет України. Також просив розглянути справу без його участі.

    Представник третьої особи - Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області, у судове засідання не з’явився, надав  заяву про розгляд справи за його відсутності, а також висловив письмові зауваження з приводу заявлених позовних вимог.

      З’ясувавши вищенаведену думку сторін, дослідивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних  підстав.

      Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та  їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за  свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов’язком   держави.

      Згідно ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані  діяти  на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .  

      Частиною 3 ст.51 Конституції України передбачено, що сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

              Законодавством України питання, пов’язані з призначенням та виплатами одноразової допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, регулюються Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в подальшому Закон №2811-ХІІ) та Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (в подальшому Закон №2240-ІІ).

      Рішенням  Конституційного суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007   визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», а саме: пункт 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII “Прикінцеві положення” Закону України “Про державну допомогу сім*ям з дітьми” щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Таким чином, відповідно до частини 1 статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім*ям з дітьми”, державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна надаватися в розмірі встановленому законом, в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шістьох років.

      Позивачка ОСОБА_1 є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією про народження дитини (а.с.4).

         Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлений з 1 квітня – 463грн., з 1 жовтня – 470грн.

      В той же час,  абзацом 3 частини 2 ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було встановлено, що допомога  по догляду  за дитиною до досягнення  нею трирічного віку  надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім,ї  в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для  застрахованих осіб, у порядку, встановленому кабінетом Міністрів України. Пунктом 7 статті 71 цього Закону про Держбюджет зупинені положення статей 41 та 43 Закону №2240-ІІ.

            Проте, рішенням  Конституційного суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007   положення абзацу третього частини другої  статті 56, та п.7 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність як такі, що визнані неконституційними,  втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто з 9 липня 2007 року. Це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді  ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

          Це свідчить про те, що починаючи з 9 липня 2007 року відповідач невірно виплачує належну позивачці ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у вказаному ним в довідці розмірі (а.с.6), оскільки згідно ст.43 Закону №2240-11така допомога їй повинна виплачуватися у розмірі не меншому, ніж розмір прожиткового мінімуму, встановленому законом. Оскільки у вказаній нормі закону йдеться про виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, то при нарахуванні і виплаті такої допомоги слід застосовувати розмір прожиткового мінімуму, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», для дітей віком до 6 років.

      З  урахуванням вже отриманої позивачкою у 2007 році допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,   розмір такої допомоги, не доплаченої з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, складає 1863 грн. 12 коп. з такого розрахунку: (463грн.:31дн.х23дн.-129,03грн.) + (463грн.-132,64грн) + (463грн.-134,45грн.) + (470грн.-136,13грн.) + (470грн. - 140,05грн.) + (470грн. - 144,10рн.).

      На момент звернення позивачки до суду, нарахування та виплату державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період часу з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року  відповідачем не здійснено та не надано доказів щодо невідповідності наданого позивачкою розрахунку заборгованості фактичним обставинам справи.

      Суд вважає, що виплати позивачці державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період часу з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, не відповідають вимогам Законам України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та ст.ст.40-43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» , і з відповідача слід стягнути на користь позивачки недоплачене допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку , за вищевказаний період у розмірі 1863 грн. 12 коп.

      На підставі ст. 88 ЦПК України , оскільки рішення ухвалюється на користь позивачки, а відповідач звільнений від сплати судового збору, витрати із сплати судового збору в сумі 51,00 грн. віднести за рахунок держави, та звільнити її від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи в сумі 120,00 грн. у відповідності до ч.3 ст.82 ЦПК України.

      На підставі Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» , керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 76, 88, 209, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

      Позов ОСОБА_1 задовольнити.

      Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради на користь ОСОБА_1  за рахунок коштів Державного бюджету України недоплачену державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період часу з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 1863 (одна тисяча вісімсот шістдесят три) гривні 12 копійок.

  Витрати із сплати судового збору в сумі 51 (п’ятдесят одна) гривня 00 копійок віднести за рахунок держави. Звільнити ОСОБА_1  від сплати витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок.

  Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя