Рішення від 13.03.2023 по справі 761/34892/21

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 761/34892/21

провадження № 2/753/1030/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2023 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М.,

за участю секретаря судового засідання Іващенко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення страхового відшкодування, пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, інфляційних втрат та 3 % річних за прострочення його виплати відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України,

У С Т А Н О В И В:

07.09.2022 справа № 761/34892/21 надійшла до Дарницького районного суду міста Києва на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 20.06.2022.

Відповідно до протокола автоматизованого розподілу справ між суддями від 09.09.2022 для розгляду справи визначено суд у складі головуючої судді Курічової В.М.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 13.09.2022 відкрито провадження у справі, постановлено її розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Суд звертає увагу сторін, що прізвище судді змінено з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 .

Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом (з урахуванням позову у новій редакції та заяви про зміну предмету позову) до ПАТ «НАСК «Оранта» про стягнення страхового відшкодування, пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, інфляційних втрат та 3 % річних за прострочення його виплати відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, у якому просять стягнути з ПАТ «HACK «ОРАНТА»

1) на користь позивача-1 ОСОБА_1 :

- страхове відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 18 944,49 грн

- 23 008,92 грн пені

- 10 783,38 грн інфляційних втрат

- 2 644,00 грн 3 % річних

- витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,00 грн,

2) на користь позивачки-2 ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 126 364,75 грн, зокрема:

- страхове відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 120 347,38 грн (яке складається з: відшкодування за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілою ОСОБА_5 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди внаслідок встановлення ІП групи інвалідності і складає: 3 200,00 грн х 12 міс.= 38 400,00 грн та 81 947,38 грн витрат на лікування)

- страхове відшкодування моральної шкоди у розмірі 6 017,37 грн (38 400,00 грн + 81 947,38 грн) х 5%, а також:

- 121 247,22 грн пені

- 62 718,92 грн інфляційних втрат

- 14 842,00 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що 16.11.2017 о 22 год. 05 хв. у м. Києві по вул. Дмитрівська, 2, водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем«Daewoo»,д.н.з. НОМЕР_1 , невірно оцінив дорожню обстановку, не обрав безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «SsangJong», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі зазнали механічних пошкоджень. Відтак позивачу-1 було завдано матеріальної шкоди. Окрім того, унаслідок зіткнення пасажир автомобіля Ssang Jong, д. н. з. НОМЕР_2 , позивач-2 отримала тілесні ушкодження.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 23.01.2018 справу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_6 передано прокурору Київської місцевої прокуратури №10.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 23.11.2018 ОСОБА_6 визнано винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди була застрахована в ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», за договором (полісом) серії АК № 9567153.

17.11.2017 позивач ОСОБА_1 подав до ПАТ «HACK «ОРАНТА» повідомлення про ДТП та надав належний йому транспортний засіб «Ssang Jong», д.н.з. НОМЕР_2 на огляд, про що було складено відповідний Протокол (акт) огляду ТЗ, 17.11.2017 ОСОБА_1 також подав до ПАТ «HACK «ОРАНТА» заяву про страхову виплату потерпілого (про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження ТЗ «Ssang Jong», д.н.з. НОМЕР_2 ), паспорт (копія), ідентифікаційний код (копія), свідоцтво про реєстарцію ТЗ (копія), посвідчення водія та реквізити для перерахування коштів, на підтвердження чого ОСОБА_7 відповідний лист (відомості про реєстраційний номер та подані документи).

24.01.2018 ПАТ «HACK «ОРАНТА» надіслали лист позивачу ОСОБА_7 щодо необхідності надання постанови суду.

08.08.2018 ОСОБА_1 через свого представника у відповідь на вказаний лист надав Страховику копію Постанови Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/37026/18 від 23.11.2018.

13.08.2018 ПАТ «HACK «ОРАНТА» отримали заяву ОСОБА_2 про страхове відшкодування (про відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю від 06.08.2018. До заяви було долучено, зокрема, наступні документи:

1) копії паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_2 ;

2) довідка з місця роботи про нарахування заробітної плати в період січень-червень 2018 р.

3)довідка з місця роботи про знаходження на лікарняному в період січень-червень 2018 р. (1 арк.);

4) довідка з місця роботи про переведення на іншу посаду.

Проте листами № 438-05 від 04.09.2018 р. та № № 444-08 від 10.09.2018 Відповідач повідомив позивачів про відсутність підстав для визнання події страховим випадком та відмову у виплаті страхового відшкодування. У вказаних листах як на підставу відмови у виплаті страхового відшкодування відповідач посилається на п. 4 ст. 380 Митного кодексу України, п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 1388 та п. 1.4., 1.7. ст. 1 Закону України № 1961-IV та вказує що у зв`язку з тим, до HACK «ОРАНТА» не надано підтвердження, що ТЗ «Daewoo Nubira», реєстраційний номер НОМЕР_3 було ввезено на митну територію України ОСОБА_9 , а також у зв`язку з тим, що зазначений ТЗ на дату ДТП не було зареєстровано в органах МВС (у відповідності до вимог Постанови 1388), HACK «ОРАНТА» не може вважати, що водій ОСОБА_6 правомірно володів ТЗ на момент ДТП та його відповідальність була застрахована за Договором АК/9567153, а ТЗ був забезпечений в розумінні вимог Закону.

Листами № 09-02-16/8232 та № 09-02-16/8233 від 14.11.2018 повторно повідомили представника Позивачів адвоката Конюшко Д.Б. про те, що ПАТ «HACK «ОРАНТА» не може вважати, що водій ОСОБА_6 правомірно володів ТЗ на момент настання ДТП.

21.02.2020 р. ПАТ «HACK «ОРАНТА» листом № 09-02-16/2085 повідомили адвоката ОСОБА_10 про відсутність підстав для перегляду рішення.

Проте, з вказаними підставами для відмови позивачі не погоджуються у зв`язку з тим, що водій ОСОБА_6 мав при собі реєстраційний документ на транспортний засіб «Daewoo Nubira», реєстраційний номер НОМЕР_3 , а тому з огляду на ч. 5 ст. 12 ЦК України, пункту 2.2. Правил дорожнього руху, законність володіння таким транспортним засобом презюмується. При цьому на будь-які докази того, що ОСОБА_6 незаконно заволодів транспортним засобом, Відповідач-1 у листах № 438-05 від 04.09.2018 р. та № № 444-08 від 10.09.2018, № 09-02-16/8232 та № 09-02-16/8233 від 14.11.2018 не посилався, до відповідних листів не додавав. Що стосується посилання Відповідача-1 на частину 4 статті 380 МК України, то зазначають, що порушення митних правил ввезення автомобілів на територію України може бути предметом адміністративної відповідальності особи, яка ввезла такий транспортний засіб. Зазначені обставини не є підставою звільнення від цивільної відповідальності учасників страхових відносин відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування". При цьому ст. 35 Закону України № 1961-IV встановлює вичерпний перелік документів, що мають бути подані Страховику, а тому вимога Відповідача-1 про надання документів, щодо яких не встановлено обов`язок подання потерпілою особою, - незаконна.

Щодо розміру страхового відшкодування, що підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача-1 ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України № 1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

17.11.2017 Позивач ОСОБА_1 подав до ПАТ «HACK «ОРАНТА» повідомлення про ДТП та надав належний йому транспортний засіб «Ssang Jong», д.н.з. НОМЕР_2 на огляд, про що було складено відповідний Протокол (акт) огляду ТЗ.

Здійснивши огляд пошкодженого ТЗ, Відповідач не надав Позивачеві ОСОБА_1 розрахунок страхового відшкодування.

Разом з тим, відповідно до рахунку-фактури ТОВ «ІНТЕХСТАНДАРТ» від 05.05.2018, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Ssang Jong», д.н.з. НОМЕР_2 складає 18 944,49 грн.

Враховуючи наведене, просить стягнути з ПАТ «HACK «ОРАНТА» на користь Позивача ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 18 944,49 грн.

Щодо розміру страхового відшкодування, що підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача-2 ОСОБА_5 .

Відповідно до статті 23 Закону № 1961-IV шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є:

- шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого;

- шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим;

- моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Відповідно до п. 24.1 статті 24 Закону № 1961-IV у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Згідно Реєстру витрат на лікування ОСОБА_2 та платіжних документів, загальна вартість лікування з урахуванням Чеку № 606 від 10.01.2018 на суму 5 505,42 грн (не включеного до реєстру), складає 76 441,96 грн (згідно Реєстру) + 5 505,42 грн = 81 947,38 грн.

Відповідно до п. 26.2. ст. 26 Закону № 1961-IV, мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить:

у разі встановлення III групи інвалідності - 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку;

Дорожньо-транспортна пригода сталася 16.11.2017 у АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» від 02.12.2017 №1801-VIII., мінімальний розмір заробітної плати у місячному розмірі з 1 січня - 3 200 грн.

Відповідно, розмір відшкодування за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим ОСОБА_5 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди внаслідок встановлення ІП групи інвалідності складає:

3 200,00 грн х 12 міс. = 38 400,00 грн.

Відповідно до статті 26-1 Закону № 1961-IV, Страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

(81 94738 грн + 38 400,00 грн) х 5% = 6 017,37 грн.

Враховуючи наведене вище, з ПАТ «HACK «ОРАНТА» на користь Позивача ОСОБА_5 підлягає стягненню страхове відшкодування у розмірі:

81 947,38 грн + 38 400,00 грн + 6 017,37 грн = 126 364,75 грн.

13.10.2022 відповідач подав відзив на позовну заяву, згідно з яким HACK «Оранта» визнає позовні вимоги ОСОБА_2 (Позивач-2) щодо витрат на лікування (77 465,63 грн із заявлених 81 947,38 грн) частково з наступних підстав.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільної-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює ЗУ «Про обов`язкове страхування правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ЗУ «Про обов`язкове страхування правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 24.1. передбачено що, у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Позивачем до позову було надано ряд чеків: розглянувши всі чеки складено висновок лікаря експерта Управління медичного асістансу про розмір збитку, де визначено ряд препаратів, вартість яких не відшкодовується без призначення лікаря та ті, що не стосуються основного захворювання та предметів особистого догляду. Крім того, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити як назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальний за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Нараховано суму, що підлягає відшкодування у розмірі - 77 465,63 грн, інша частина не підлягає відшкодуванню (розрахунок додається).

Тобто, вимоги пропорційно повинні бути зменшені і по виплаті за ст. 26-1 Закону (моральна шкода), тобто : 77 465,63 грн х 5% = 3 873,28 грн.

Вимоги по відшкодуванню Позивачу-2 ОСОБА_5. шкоди, яка пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок ДТП (п. 26.2 ст. 26 ЗУ № 1961-ІУ) Відповідач не визнає з наступних мотивів.

Позивачем-2 як доказ стійкої втрати працездатності надано копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 , в якому вказано, що пенсія по інвалідності 3 група Загальне захворювання на період з 19.06.2018 по 01.04.2019. Проте не надано доказів, що причина призначення пенсії по інвалідності є похідною від ДТП, що сталася 16.11.2017.

Відповідно до постанови про закриття кримінальної справи за відсутністю отриманих тілесних ушкоджень щонайменше середнього ступеню тяжкості, судовим експертом, аналізуючи медичну документацію ОСОБА_2 , встановлено що, при амбулаторному лікуванні постановлені діагнози не підтверджені об`єктивними клінічними даними, також встановлено що позивачка мала записи в анамнезі порушення мозкового кровообігу з атактичними та церебрастичними синдромами лівобічною пірамідною недостатністю в 2010 році. А також хондрозу міжхребцевих дисків в 2016 році, що передували даті ДТП.

П. 26.1. Шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, визначених відповідно до Цивільного кодексу України (435-15). П. 26.2. Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить: у разі встановлення III групи інвалідності - 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку;

Оскільки відшкодування шкоди повинно бути пов`язаним із стійкою втратою працездатності потерпілим саме внаслідок ДТП, Відповідач вваєжає, що Позивачем-2 не надано жодного належного та допустимого доказу, що інвалідність ІІІ групи встановлена їй внаслідок ДТП, зокрема: це можливо встановити або відповідно до індивідуальної програми особі з інвалідністю або відповідно до висновку Лікарської Консультативної комісії про підстави встановлення інвалідності.

Відповідно до п. 33'.1 ст. 33' Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» особа, яка має право на отримання страхового відшкодування, зобов`язана сприяти страховику в розслідувані причин та обставин ДТП, надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа.

Оскільки Позивачем не надано доказів отримання втрати стійкої працездатності внаслідок ДТП, підстав для відшкодування даного виду страхового відшкодування, немає.

Що стосується вимог ОСОБА_1 (Позивач-1).

Обгрунтовуючи позовні вимоги, Позивач-1 посилається на рахунок-фактуру № 19600005892 від 05.05.2018, де визначено вартість відновлювального ремонту - 18 944,49 (з ПДВ) грн.

Відповідач не погоджується з цим твердженням, з наступних підстав.

Статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (1961-ІV) передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 22.1. ЗУ (1961-ІV) визначено, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров?ю, майну третьої особи.

Відповідно до ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», ст. 7 Проведення оцінки майна є обов?язковим у випадках: визначення збитків оо розміру відшкодування у випадках, встановлених законом, ст. 12. Акт оцінки майна є є докуменгом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб?єктом оціночної діяльності.

Відповідно до п. 4 ст. 34, ЗУ «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Так, на замовлення НАСК «ОРАНТА», ТОВ «Гарант-Асістанс», яка є суб?єктом оціночної діяльності, було складено Дослідження вартість відновлювального ремонту з врахуванням зносу АА7335HA-23.11/5 № 12235 від 23.11.2017 про визначення вартості відновлювального ремонту зі зносом , визначено коефіцієнт фізичного зносу (Ез) = 0,63, а відповідно і Сврз (вартість відновлювального ремонту зі зносом) = 4 179,99 грн (Без ПДВ).

Згідно з п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 значення (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТ3, строк експлуатації яких не перевищує:

5 років - для легкових КТ3 виробництва країн СНД;

7 років - для інших легкових КТЗ;

T3 - Ssangyong Kyron, АЛ7335HA, 2007 року випуску на момент ДТП був в експлуатації - 10,17 років.

Крім того, ТОВ «Інтехстандарт» не є суб?єктом оціночної діяльності, та рахунок фактура не є підтвердженням реально понесених збитків Позивачем-1.

Страховик відшкодовує вартість ремонтних робіт без врахування ПДВ відповідно до статті 36.2 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону,-МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту з ПДВ.

Відповідно до листа Державпої податкової адміністрації у м. Києві № 7536/10/31-606 від 20.07.2011 при виплаті страхових платежів безпосередньо потерпілим ПДВ не нараховується і окремим рядком не виділяється.

Доказів про оплату за ремонтно - відновлювальні робіт у платника ПДВ, Позивачем, не надано.

Також виплата страхового відшкодування має бути зменшена на суму франшизи 1 000,00 грн, за договором АК/ 9567153 від 23.10.2017.

20.10.2022 Позивачі подали позовну заяву в новій редакції та заяву про збільшення (зміну) позовних вимог, у яких просять, крім стягнення страхового відшкодування:

Стягнути з Відповідача на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) пеню, інфляційні втрати та 3 % річних за прострочення виплати страхового відшкодування у розмірі 36 436,30 грн;

Стягнути з Відповідача на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) пеню, інфляційні втрати та 3 % річних у розмірі 198 808,14 грн.

Вирішити питання про розподіл судових витрат.

Ці вимоги обґрунтовано наступним.

Відповідно до п. 36.5. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до умови ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування відбувається протягом 90 днів з дня подачі заяви на виплату страхового відшкодування.

Заява на виплату страхового відшкодування Позивачем-1 була подана 17.11.2017, виплата страхового відшкодування мала відбутись до 17.02.2018, проте так і не відбулась (таким чином затримка становить 1 698 днів).

Згідно з наданим представником позивачів розрахунком (т. 1, а.с. 183-185) на користь Позивача-1 ОСОБА_1 за період з 17.02.2018 по 12.10.2022 від простроченої суми боргу (19 391,00 грн) підлягають стягненню 36 436,30 грн, а саме:

пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 23 008,92 грн,

3% річних - 2 644,00 грн,

інфляційні втрати - 10 783, 38 грн.

Оскільки заява на виплату страхового відшкодування Позивачем-2 була подана 13.08.2018, виплата страхового відшкодування мала відбутись до 13.11.2018, проте виплата так і не відбулась (затримка у виплаті становить 1 429 днів).

Згідно з наданим представником позивачів розрахунком (т. 1, а.с. 186-188) з Відповідача на користь Позивача-2 ОСОБА_2 підлягають стягненню за період з 13.11.2018 по 12.10.2022 від простроченої суми боргу (126 364,00 грн) підлягають стягненню 198 808,14 грн, а саме:

пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ -121 247,22 грн

3% річних - 14 842,00 грн

інфляційні втрати - 62 718,92 грн

01.11.2022 представник позивачів - адвокат Конюшко Д. подав відповідь на відзив, згідно з якою просив визнати аргументи, які викладені у відзиві такими, що не спростовують позовні вимоги, оскільки вважає їх безпідставними та необґрунтованими. Просив задовольнити позовні вимоги (з урахуванням заяви про зміну предмету позову й позову у новій редакції) в повному обсязі.

15.11.2022 Відповідач подав відзив на нову редакцію позовної заяви, у якому просив частково залишити без задоволення позовні вимоги,що заявлені до НАСК «ОРАНТА», та зазначив наступне.

1). НАСК «ОРАНТА» не визнає позовні вимоги щодо нарахування штрафних санкцій з наступних підстав:

За правилами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов?язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір, поки зобов?язання не буде виконано. її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення. Правова природа пені , яка сплачується за кожен день прострочення, полягає в тому, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється окремо за кожним днем (місяцем)нарахування пені. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає шодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Відповідно до частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Норма статті 266, частини другої статті 258 ЦК України дає підстави для висновку про те що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця) їх нарахування, у межах строку позовної давності за основною вимогою. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України). Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов?язано його початок. Нормою частини третьої статті 267 ЦК України встановлено, що суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.

Тому НАСК «ОРАНТА» заявляє клопотання про застосування спеціального строку позовної давності, щодо вимог про стягнення штрафних санкцій.

2). Щодо відшкодування витрат на лікування.

Відповідно до ЗУ «Про обов?язкове страхування правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 24.1. передбачено що, у зв?язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обгрунтовані витрати, пов?язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров?я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Ст. 34.4. 3У Ne1961-IV для визначения причин настания страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Лікар експерт, який працює в Медичному Асістансі Відповідача, розглянувши чеки склав висновок про розмір збитку, де визначено ряд препаратів, вартість яких не відшкодовується без призначення лікаря, та ті, що не стосуються основного захворювання та предметів особистого догляду. Крім того, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити як назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальний за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. В ряді чеків, наданих Позивачем-2, неможливо нічого ідентифікувавти. Тому нараховано суму, що підлягає відшкодування у розмірі - 77 465,63 грн, інша частина не підлягає відшкодуванню (розрахунок додається до відзиву).

3). Що стосується вимог по відшкодуванню за шкоду пов?язану із стійкою втратою працездатності (інвалідністю) потерпілим внаслідок ДТП (п. 26.2 ст. 26 ЗУ № 1961-IV) то, Позивачем-2 як доказ стійкої втрати працездатності надано копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 , в якому вказано, що пенсія по інвалідності 3 група Загальне захворювання. Докази про те, що інвалідність має причинний зв?язок з ДТП що сталася 16.11.2017, надано Відповідачеві лише разом із відповіддю на відзив 01.11.2022 (копія індивідуальної програми реабілітації та довідка до актів МСЕК).

У відповідності до ст. 36.2. Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених y статті 35 цьго Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов?язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими, прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Ст. 35 цього Закону передбачено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують.

Відповідно до ст. 33-1 цього Закону особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов?язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний ій транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Позивачем цього обов?язку не виконано.

Відповідно ч. 5 ст. 36.2 цього Закону, у разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.

Тобто, прострочення виплати вимоги вимог по відшкодуванню за шкоду, пов?язану із стійкою втратою працездатності (інвалідністю) потерпілим внаслідок ДТП у Відповідача немає, осткільки Позивач-2 самостійно не виконав обов?язку та не надав вчасно до страхової компанії документів, що свідчать про втрату тимчасової працездатності з підстав ДТП.

4). Щодо вимог по відновлювальному ремонту.

Відповідно до п. 4 ст. 34 ЗУ « Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти. Протокол огляду складений представником Страховика від 17.11.2017, власноруч підписаний Потерпілим (Позивачем) в його ж присутності та долучений до Висновку, калькуляція та розрахунки проводилися на основі даного протоколу. Фото додатки свідчать теж про огляд даного ТЗ. ТОВ «Гарант АСІСТАНС» є юридичною особою в штаті якої є аварійні комісари та експерти, та відповідно до Сертифікату ФДМ України є суб?єктом оціночної діяльності що має право здійснювати розрахунки та оцінку збитків Т3. Перелік експертів визначений в загально доступній базі осіб які мають право на зайняття оціночною діяльністю. Методика не визначає, що експерт має бути тільки судовим. Нормативно-правові акти містять різні визначення терміну «експерт», зокрема, процесуальні кодекси визначають, що експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з?ясування відповідних обставин справи. Відповідно до розділу 4 Методики за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТ3. За результатом оцінки, виконаної суб?єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, складається акт оцінки КТ3, в свою чергу дослідження і є актом оцінки.

Окрім того, Позивач-1 не надав доказів на спростування коефіцієнту фізичного зносу 0.63 та, відповідно завданого йому матеріального збитку у розмірі, визначеному Відповідачем - 4 179,99 грн, а також доказів про оплату за ремонтно - відновлювальні робіт у платника ПДВ.

28.11.2022 Представник позивачів адвокат Конюшко Д.Б. подав відповідь на відзив на нову редакцію позовної заяви, у якій зазначив:

1). Відповідач, не здійснивши повну виплату страхового відшкодування потерпілими у строк, встановлений Законом, а відповідно, своєчасно не виконавши своє грошове зобов?язання перед потерпілими, зобов?язаний сплатити останнім штрафні санкції за прострочення виконання зобов?язання, інфляційні втрати та 3 % річних на підставі норм, передбачених пунктом 36.5. статті 36 Закону України № 1961-IV, ст. 526, 612, 625 ЦК України, розрахунок яких стороною Позивачів надавався разом із заявою про зміну предмету позову та новою редакцією позовної заяви.

Відповідач, заявляючи про необхідність застосування спеціального строку позовної давності щодо стягнення пені, не лише фактично не заперечує проти обґрунтованості заявлених Позивачами вимог зі стягнення пені, 3 % річних, інфляційних втрат, але й при цьому не надає до суду свого альтернативного розрахунку (контррозрахунку) розміру заявлених до стягнення із Відповідача штрафних санкцій, який, на його думку, мав би бути справедливим, правильно виконаним і обґрунтованим.

2). Як вже вказувалося у відповіді на перший відзив Відповідача, згідно Реєстру витрат на лікування ОСОБА_2 та платіжних документів, загальна вартість лікування з урахуванням Чеку № 606 від 10.01.2018 р. на суму 5 505,42 грн (не включеного до реєстру), складає 76 441,96 грн (згідно Реєстру) + 5 505,42 грн = 81 947,38 грн. Розмір відшкодування за шкоду, пов?язану із стійкою втратою працездатності потерпілою ОСОБА_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди внаслідок встановлення ій групи інвалідності складає: 3200 грн. 00 коп. ? 12 = 38 400,00 грн. Розмір матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню страховиком на користь ОСОБА_2 (81 947,38 грн + 38 400,00 грн) ? 5% = 6 017.37 грн. Відповідачем було неправомірно зменшено сукупну суму в розрахунку витрат лікування, які підлягають відшкодуванню страховиком, через помилкове невключення переліку вартості ряду препаратів, витрати на які Позивач-2 понесла з огляду на виконання наданих копій приписів лікарів та програм реабілітації, у тому числі й рекомендованих препаратів неврологічного призначення (наприклад, прямо визначені у Виписці № 18/2/79 метформін, а також інші невраховані страховиком товари медично призначення відповідних спектрів). Зауважує, що Відповідач вже не стверджує, що стійка втрата працездатності (інвалідність) Позивача-2 пов?язана і настала саме внаслідок ДТП від 16.11.2017, тим самим визнаючи неправомірність відмови Відповідача сплатити таку шкоду.

3). Не зважаючи на фактичне часткове визнання позову, Відповідач за п?ять років (з 2017 року) так і не здійснив виплати навіть тієї частини страхового відшкодування шкоди, яку він визнає як таку, що підлягає сплаті на користь Позивачів, - це не було зроблено ні попри надані заяви про страхове відшкодування, ні попри отримані письмові претензії (вимоги), ні вже після початку розгляду цивільної справи судом. Водночас Відповідач стверджує, що не всі документи ним були отримані разом із заявами про страхове відшкодування, тому він не має сплачувати відшкодування. Проте, по-перше, строк, визначений на подання заяв про страхове відшкодування надається виключно для надання таких заяв, а не на надання повного комплекту матеріалів для страхової справи (відповідно до ст. 37.1.4. Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання власне заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров?ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди, проте заяви Позивачами подавалися, що ніким не заперечується, натомість Відповідач ще на етапі розгляду заяв про страхове відшкодування не повідомляв Позивачів про те, що причина невиплати відшкодування нібито пов?язана із ненаданням документів і не повідомляв про необхідність їх надання); по-друге, Верховний Суд (у тому числі - Велика Палата) зробив висновок про те, що страхове відшкодування має бути здійснене і виплачене (відшкодоване) навіть незважаючи на незвернення потерпілої особи до страховика із заявою про страхове відшкодування у разі звернення за таким відшкодуванням безпосередньо до суду в межах відведеного строку.

4). Згідно з актом Рахунком-фактурою ТОВ «ІНТЕХСТАНДАРТ» від 05.05.2018 р. з урахуванням наявних прихованих пошкоджень (що прямо визначено актом огляду Т3) вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту (Сс) за вирахуванням ПДВ складає 11 618,40 грн.; вартість ремонтно-відновлювальних робіт (Ср) складає 1 216,80 грн.; вартість необхідних для ремонту матеріалів (См) складає 3 785,61 грн. Таким чином, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу та без ПДВ (Ср + См + Сс х (1-Ез)) становить 1216,80 +3785,61 + 11 618,40 ? (1-0.63) = 9 301,21 грн. Тому з урахуванням вже викладеного Позивачами у відповідні на перший відзив Відповідача знову вказуємо, що дійсна вартість відновлювального ремонту Т3 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та без ПДВ становить суттево вищу суму за ту, яка визначена страховиком (4 179,99 грн), а саме - складає 9 301,21 грн.

5). Відповідач не обгрунтовує наявність підстав для відмови у здійсненні страхового відшкодування взагалі, а лише заперечує проти наданих Позивачами розрахунків та фактично просить задовольнити позовні вимоги, але частково, із чого слідує, що Відповідач визнав відсутність спору про право та наявність законних підстав для здійснення ним страхових виплат на користь Позивачів і по суті визнав позов, при цьому безпідставні заперечення Відповідача щодо суми (розміру) страхового відшкодування спростовуються стороною Позивача усіма заявами по суті справи.

01.12.2022 Відповідач подав пояснення (заперечення) на цю відповідь на відзив, у яких:

1. Не визнає позовні вимоги та щодо штрафних санкцій, оскільки ст. 232 ГК України визначено порядок застосування застосування штрафних санкцій до Юридичної особи, тобто Відповідача НАСК «ОРАНТА». п. 6. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов?язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Стаття 230 цього Кодексу Штрафні санкції. Суб?єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу. Стаття 2. Учасники відносин у сфері господарювання. 1. Учасниками відносин у сфері господарювання є суб?єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб?єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності. В даному випадку Позивач є споживачем послуг суб?єкта що надає страхові послуги, а саме страхової компанії. Закон України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», визначає Стаття 1. Визначення термінів 56) споживач фінансових послуг (далі - споживач) - фізична особа, яка звертається за наданням фінансових послуг до надавача фінансових послуг та/або посередника або користується послугами надавача фінансових послуг та/або посередника для задоволення особистих потреб, не пов?язаних із підприємницькою або незалежною професійною діяльністю. А отже, відповідно нарахування штрафних санкцій за прострочения виконання зобов?язання, в даному випадку припиняється через шість місяців від дня, коли зобов?язаннямало бути виконано.

В судове засідання сторони не з`явилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, суд розглянув справу без їх участі на підставі наявних у суду матеріалів. Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Отже, до предмету доказування у справі належать обставини щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивачів страхового відшкодування, а також пені, інфляційних втрат від знецінення гривні та 3% річних та період їх нарахування.

Фактичні обставини справи, встановлені судом. Мотиви та норми права, з яких виходить суд.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - ЗУ «ПОСЦПВВНТЗ», ЗУ № 1961-IV) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом статей 9, 22-28, 35 ЗУ «ПОСЦПВВНТЗ» настання страхового випадку є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 23.01.2018 справу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_6 передано прокурору Київської місцевої прокуратури № 10 (т.1 а.с. 12-14).

Згідно з постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 23.11.2018 у справі № 761/37026/18 ОСОБА_6 визнано винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. У постанові зазначено, що водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем«Daewoo», д.н.з. НОМЕР_1 , невірно оцінив дорожню обстановку, не обрав безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «SsangJong», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі зазнали механічних пошкоджень. Відтак позивачу-1 було завдано матеріальної шкоди (т. 1 а.с. 15).

Окрім того, згідно з постановою слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП України в місті Києві від 07.12.2019 у кримінальному провадженні № 42018101100000120, внесеного до ЄДРДР 16.03.2018, досудовим розслідуванням встановлено, що внаслідок порушення водієм ОСОБА_6 вимог п.п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху, який, керуючи автомобілем«Daewoo», д.н.з. НОМЕР_1 , невірно оцінив дорожню обстановку, не обрав безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «SsangJong», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , пасажир автомобіля Ssang Jong, д. н. з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження та була доставлена до клінічної лікарні «Феофанія». Однак у звязку з тим, що отримані потерпілою внаслідок ДТП тілесні ушкодження не є середнього ступеню тяжкості, кримінальне провадження за ч. 1 ст. 286 КК України було закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення в діях ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 17-22).

Преюдиційність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акту, який вступив в законну силу.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала (постанова) про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч. 6 ст. 82 ЦПК України).

Враховуючи обставини, встановлені у постанові Шевченківського районного суду міста Києва від 23.11.2018 у справі № 761/37026/18 та постанові слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП України в місті Києві від 07.12.2019 у кримінальному провадженні № 42018101100000120, внесеного до ЄДРДР 16.03.2018, які є преюдиційними для суду у справі, що розглядається, в питанні, чи мала місце ця подія (ДТП внаслідок порушення Правил ПДР та чи вчинене воно ОСОБА_6 ), установлено, що 16.11.2017 о 22 год. 05 хв. у АДРЕСА_1 внаслідок скоєння правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, водієм ОСОБА_6 , сталася ДТП, внаслідок якої потерпілими є позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , оскільки заподіяна шкода майну Позивача-1 та здоров`ю Позивача -2.

Окрім того, відповідач не оспорює обставину щодо скоєння цього ДТП водієм ОСОБА_6 .

Згідно з п. 22.1. ст. 22. ЗУ «ПОСЦПВВНТЗ» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди була застрахована в ПАТ «НАСК «ОРАНТА», за договором (полісом) серії АК № 9567153. Ліміт по майну 100 000,00 грн, ліміт по життю та здоров`ю 200 000,00 грн, франшиза 1 000,00 грн (т. 1 а.с. 166).

ОСОБА_1 є власником автомобіля Ssang Jong, (реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 ), що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 (т. 1 а.с. 164).

17.11.2017 позивач-1 ОСОБА_1 подав до ПАТ «HACK «ОРАНТА» повідомлення про ДТП та надав належний йому транспортний засіб «Ssang Jong», д.н.з. НОМЕР_2 для огляду, про що було складено відповідний Протокол (акт) огляду ТЗ, підписаний представником страховика і ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 25-26).

17.11.2017 ОСОБА_1 також подав до ПАТ «HACK «ОРАНТА» заяву про страхову виплату йому як потерпілому (про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження ТЗ «Ssang Jong», д.н.з. НОМЕР_2 ), паспорт (копія), ідентифікаційний код (копія), свідоцтво про реєстарцію ТЗ (копія), посвідчення водія та реквізити для перерахування коштів, на підтвердження чого ОСОБА_7 відповідний лист (відомості про реєстраційний номер та подані документи) (т. 1 а.с. 27).

24.01.2018 ПАТ «HACK «ОРАНТА» надіслало лист позивачу-1 ОСОБА_7 щодо необхідності надання постанови суду (т. 1 а.с. 28).

08.08.2018 ОСОБА_1 через свого представника у відповідь на вказаний лист надав страховику копію постанови Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/37026/18 від 23.11.2018 (т. 1 а.с. 29).

13.08.2018 ПАТ «HACK «ОРАНТА» отримало заяву позивачки-2 ОСОБА_2 про страхове відшкодування (про відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю від 06.08.2018 (т. 1 а.с. 30-32), у якій вона просила відшкодувати: витрати на лікування, шкоду, пов`язану з тимчасовою непрацездатністю, моральну шкоду. До заяви було долучено, зокрема, наступні документи:

1) копія постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 26.01.2018 у справі № 761/784/18;

2) копії паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_2 ;

3) довідка з місця роботи про нарахування заробітної плати в період січень-червень 2018 р.

4)довідка з місця роботи про знаходження на лікарняному в період січень-червень 2018 р. (1 арк.);

5) довідка з місця роботи про переведення на іншу посаду;

6) копія Карти виклику швидкої медичної допомоги;

7) копія Виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 18/2/79 від 24.01.2018 (2 арк);

8) оригінали платіжних документів, що підтверджуюьть витрати на лікування (19 арк).

Згідно з копією Виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 18/2/79 від 24.01.2018, яку Позивачка-2 додала до вищезазначеної заяви страховику, їй рекомендовано (п.11) питання праздатності вирішувати на МСЕК за місцем проживання (т. 1 а.с. 47-49).

З доданих Відповідачем до відзиву копій матеріалів страхової справи, встановлено, що Позивачка-2 також надала Відповідачу копію пенсійного посвідчення по інвалідності на ім`я ОСОБА_2 , у якому зазначено: вид пенсії: По інвалідності, 3 гр. Загальне захворювання, Дата видачі: 19.06.2018 ( т. 1 а.с. 151).

Однак листами № 438-05 від 04.09.2018 та № 444-08 від 10.09.2018 Відповідач повідомив Позивача-1 і Позивача-2 відповідно, про відсутність підстав для визнання події страховим випадком та відмову у виплаті страхового відшкодування. У вказаних листах як на підставу відмови у виплаті страхового відшкодування відповідач посилається на п. 4 ст. 380 Митного кодексу України, п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 1388 та п. 1.4., 1.7. ст. 1 Закону України № 1961-IV та вказує що у зв`язку з тим, до HACK «ОРАНТА» не надано підтвердження, що ТЗ «Daewoo Nubira», реєстраційний номер НОМЕР_3 було ввезено на митну територію України ОСОБА_9 , а також у зв`язку з тим, що зазначений ТЗ на дату ДТП не було зареєстровано в органах МВС (у відповідності до вимог Постанови 1388), HACK «ОРАНТА» не може вважати, що водій ОСОБА_6 правомірно володів ТЗ на момент ДТП та його відповідальність була застрахована за Договором АК/9567153, а ТЗ був забезпечений в розумінні вимог Закону (т. 1 а.с. 33, 34).

Листами № 09-02-16/8232 та № 09-02-16/8233 від 14.11.2018 відповідач повторно повідомив адвоката Конюшко Д.Б. про те, що ПАТ «HACK «ОРАНТА» не може вважати, що водій ОСОБА_6 правомірно володів ТЗ на момент настання ДТП (т. 1 а.с. 39-42).

21.02.2020 ПАТ «HACK «ОРАНТА» листом № 09-02-16/2085 повідомило адвоката Конюшка Д.Б. про відсутність підстав для перегляду рішення (т. 1 а.с. 43).

Суд враховує висновок про застосування норм статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування», частини 5 статті 12 ЦК України, пункту 2.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, частини 4 статті 380 МК України, викладений у постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі №910/14693/17, у подібних правовідносинах, та вважає зазначену Відповідачем підставу для відмови у виплаті позивачам страхового відшкодування у зв`язку з тим, що до ПАТ «HACK «ОРАНТА» не надано підтвердження, що ТЗ «Daewoo Nubira», реєстраційний номер НОМЕР_3 було ввезено на митну територію України ОСОБА_9 , а також у зв`язку з тим, що зазначений ТЗ на дату ДТП не було зареєстровано в органах МВС, незаконною . Оскільки водій ОСОБА_6 мав при собі реєстраційний документ на транспортний засіб «Daewoo Nubira», реєстраційний номер НОМЕР_3 , а тому з огляду на ч. 5 ст. 12 ЦК України, пункту 2.2. Правил дорожнього руху, законність володіння таким транспортним засобом презюмується. При цьому на будь-які докази того, що ОСОБА_6 незаконно заволодів транспортним засобом, Відповідач у листах № 438-05 від 04.09.2018 р. та № № 444-08 від 10.09.2018, № 09-02-16/8232 та № 09-02-16/8233 від 14.11.2018 не посилався, до відповідних листів не додавав. Що стосується посилання Відповідача на частину 4 статті 380 МК України, то суд зауважує, що порушення митних правил ввезення автомобілів на територію України може бути предметом адміністративної відповідальності особи, яка ввезла такий транспортний засіб. Зазначені обставини не є підставою звільнення від цивільної відповідальності учасників страхових відносин відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування». При цьому ст. 35 Закону України № 1961-IV встановлює вичерпний перелік документів, що мають бути подані Страховику, а тому вимога Відповідача про надання документів, щодо яких не встановлено обов`язок подання потерпілою особою, є незаконною.

Встановивши такі обставини справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивачів про стягнення з відповідача на їх користь страхового відшкодування, а також пені, інфляційних втрат та 3% річних є обгрунтованими.

Щодо розміру страхового відшкодування, що підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача-1 ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 29 Закону України № 1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

17.11.2017 представник ПАТ «НАСК «Оранта» провів огляд автомобіля «Ssang Jong», д.н.з. НОМЕР_2 , за результатами якого склав Протокол (акт) огляду транспортного засобу, який підписав потерпілий ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 25-26).

17.11.2017 позивач ОСОБА_1 подав до ПАТ «HACK «ОРАНТА», окрім повідомлення про ДТП, також заяву про страхову виплату потерпілого (про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження ТЗ «Ssang Jong», д.н.з. НОМЕР_2 ), паспорт (копія), ідентифікаційний код (копія), свідоцтво про реєстарцію ТЗ (копія), посвідчення водія та реквізити для перерахування коштів (т. 1 а. с. 27).

23.11.2017 представником страховика у присутності ОСОБА_1 проведено дослідження № НОМЕР_2 -23.11/5 № 12235 із попереднього визначення розміру завданого матеріального збитку (відновлювального ремонту з коефіцієнтом зносу, без ПДВ) власнику автомобіля Ssang Jong», д.н.з. НОМЕР_2 , за результатами якого цей збиток складає 4 179,99 грн (т. 1 а. с. 152-154).

Відповідно до наданого Позивачем-1 рахунку-фактури ТОВ «ІНТЕХСТАНДАРТ» від 05.05.2018, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Ssang Jong», д.н.з. НОМЕР_2 складає 18 944,49 грн (т. 1 а. с. 44).

Оскільки Позивач-1 не надав суду іншого, ніж міститься у матеріалах страхової справи, дослідження із попереднього визначення розміру завданого матеріального збитку (відновлювального ремонту з коефіцієнтом зносу, без ПДВ), клопотання про призначення експертизи суду не заявляв, з ПАТ «HACK «ОРАНТА» на користь Позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню страхове відшкодування у розмірі, визначеному Відповідачем - 4 179,99 грн за мінусом франшизи - 1 000,00 грн, тобто 3 179,99 грн.

Щодо розміру страхового відшкодування, що підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивачки-2 ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 23.1. ст. 23 Закону України № 1961-IV шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є:

шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого;

шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;

шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим;

моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

1). Відшкодування витрат на лікування.

Відповідно до ст. 24.1. ЗУ «Про обов?язкове страхування правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв?язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обгрунтовані витрати, пов?язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров?я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Згідно зі ст. 34.4. 3У № 1961-IV для визначения причин настания страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Перевіривши надані Позивачкою-2 копії медичних документів, реєстр витрат на лікування ОСОБА_2 , та чеків, дослідивши копії матеріалів страхової справи (т. 1 а.с. 45-85, 143, т.2 а.с.23-42), Суд погоджується з доводами Відповідача про обґрунтованість складеного лікарем-експертом, який працює в Медичному Асістансі Відповідача, висновку про розмір збитку (т. 1 а.с. 143), де визначено ряд препаратів, вартість яких не відшкодовується без призначення лікаря, та ті, що не стосуються основного захворювання та предметів особистого догляду. А також з тим, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити як назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальний за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. В ряді чеків, наданих Позивачкою-2, неможливо нічого ідентифікувавти.

Тому Відповідачем обґрунтовано нараховано суму витрат на лікування, що підлягає відшкодування Позивачці-2 у розмірі 77 465,63 грн, інша частина не підлягає відшкодуванню.

2). Що стосується вимог з відшкодування шкоди, що пов?язана зі стійкою втратою працездатності (інвалідністю) ОСОБА_2 внаслідок ДТП.

Згідно з п. 26.1., 26.2.,26.3. ст. 26 3У № 1961-IV шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, визначених відповідно до Цивільного кодексу України. Мінімальний розмір страхового відшкодування за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить: у разі встановлення III групи інвалідності - 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку. Якщо страховику не надані документи, що підтверджують розмір шкоди, пов`язаної із стійкою втратою працездатності потерпілим, або цей розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 26.2 цієї статті, страховик здійснює відшкодування в розмірі, визначеному у пункті 26.2 цієї статті.

Факт отримання позивачкою-2 ІІІ групи інвалідності внаслідок ДТП підтверджено дослідженими в судовому засіданні доказами:

- копією виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 18/2/79 від 24.01.2018, у якій зазначено, що ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в Центрі нейрохірургії КЛ «Феофанія» з 05.01.2018 по 24.01.2018 з діагнозом: закрита травма хребта і спинного мозку, внаслідок ДТП від 16.11.2017; через травму шийного відділу хребта, отриману під час ДТП, їй рекомендовано вирішувати на МСЕК за місцем проживання питання праздатності (надано позивачкою-2 ОСОБА_2 страховику 13.08.2018 (т. 1 а.с. 30-32, 47-49);

- копією пенсійного посвідчення ОСОБА_2 по інвалідності, яка міститься у страховій справі, та у якому зазначено: Дата видачі: 19.06.2018; Вид пенсії: По інвалідності, 3 група, загальне захворювання (т. 1 а.с. 151);

- копіями довідок до актів огляду МСЕК та індивідуальної програми реабілітації інваліда (т. 1 а.с. 203-214), згідно з якими Спеціалізована травматологічна МСЕК встановила ОСОБА_2 III групу інвалідності з 06.03.2018. Причина інвалідності: ураження опорно-рухового апарату, загальне захворювання - ДТП (т. 1 а.с. 211).

Що стосується доводів Відповідача про відсутність підстав для виплати страхового відшкодування Позивачці-2 відповідно п. 26.2 ст. 26 ЗУ № 1961-IV та відсутність прострочення цих виплат з вини Відповідача, оскільки Позивачем-2 як доказ стійкої втрати працездатності не було надано доказів про те, що інвалідність має причинний зв?язок з ДТП, що сталася 16.11.2017, а ці докази надано Відповідачеві лише разом із відповіддю на відзив 01.11.2022 (копія індивідуальної програми реабілітації та довідка до актів МСЕК), суд їх вважає необґрунтованими з таких мотивів.

Відповідно до норми п. 33-1.1. ст. 33-1 ЗУ № 1961-IV особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий) зобов`язана сприяти страховику в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме, зокрема: повідомити страховика про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально.

Статтею 34 ЗУ № 1961-IV врегульовано порядок та строки здійснення дій страховиком після отримання інформації про дорожньо-транспортну пригоду, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати).

Так, згідно з п. 34.1. ст. 34 цього Закону страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Відповідно до норми п. 33-1.2. ст. 33-1 ЗУ № 1961-IV на підставі письмового запиту страховика заклад охорони здоров`я зобов`язаний надати йому довідку про тимчасову втрату працездатності (лікування), форма та порядок видачі якої встановлюється Міністерством охорони здоров`я України, відомості про діагноз, лікування та прогноз хвороби потерпілого, висновки судово-медичної експертизи, а також іншу інформацію, необхідну для вирішення питання щодо здійснення страхового відшкодування або регламентної виплати; медико-соціальна експертна комісія - документи, що підтверджують ступінь втрати професійної чи загальної працездатності потерпілого. Зазначені документи надаються безоплатно. Строк надання такої інформації (довідок та інших документів) медичними закладами, а також іншими юридичними особами не може перевищувати 30 днів з дня надходження запиту страховика.

Суд вважає, що Відповідач, отримавши від потерпілої ОСОБА_2 заяву від 06.08.2018 про страхове відшкодування, у якій вона просила відшкодувати, серед іншого, шкоду, пов`язану з тимчасовою непрацездатністю, копію Виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 18/2/79 від 24.01.2018, у якій зазначено, що через травму шийного відділу хребта, отриману під час ДТП, їй рекомендовано вирішувати на МСЕК за місцем проживання питання праздатності; отримавши копію пенсійного посвідчення ОСОБА_2 по інвалідності, не виконав покладений на страховика нормами п. 34.1. ст. 34 та п. 33-1.2. ст. 33-1 ЗУ № 1961-IV обов`язок щодо здійснення запитів для отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування потерпілій ОСОБА_2 .

Окрім того, суд враховує, що Відповідач взагалі не здійснював такі запити до медичного закладу, де лікувалася потерпіла, та медико-соціальної експертної комісії, яка видала потерпілій посвідчення про інвалідність, а відмовив у проведенні виплати страхового відшкодування Позивачці-2 не з підстав відсутності (недостатності) медичних документів на підтвердження настання інвалідності внаслідок ДТП, а через те, що до HACK «ОРАНТА» не надано підтвердження, що ТЗ «Daewoo Nubira», реєстраційний номер НОМЕР_3 було ввезено на митну територію України ОСОБА_9 , а також у зв`язку з тим, що зазначений ТЗ на дату ДТП не було зареєстровано в органах МВС.

Оже, Відповідач не спростував факт отримання заяви ОСОБА_2 про страхове відшкодування з наявними у неї доказами того, що втрата працездатності пов`язана саме з ДТП, які вона додала до заяви (т. 1 а.с. 30-32), тому його доводи про відсутність підстав для відшкодування Позивачці-2 шкоди, пов`язаної з тимчасовою непрацездатністю, а також нарахування на цю суму пені, інфляційних втрат від знецінення коштів та 3 % річних через недотримання Позивачкою-2 вимог ст. 35 та ст. 33-1 ЗУ «ПОСЦПВВНТЗ» щодо подання у встановлений строк страховику заяви про страхове відшкодування, у якій має міститися: в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують та щодо неповідомлення страховика про всі відомі потерпілій обставини та надання для огляду та копіювання наявних у неї документів щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа, є необґрунтованими, оскільки Позивачка-2 покладений на неї нормами ст. 35 п. 33-1.1. ст. 33-1 ЗУ № 1961-IV обов?язок щодо повідомлення страховика про всі відомі їй обставини та надання страховику наявних у неї документів щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди, виконала.

Враховуючи принцип диспозитивності, згідно з яким сторони здійснюють надані їм процесуальні права на власний розсуд, а також те, що позивачка-2 не надала суду довідку з місця роботи про розмір її заробітної плати за період з листопада 2017 по листопад 2018 року, суд розраховує мінімальний розмір шкоди, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яий згідно з п. 26.3. ст. 26 3У № 1961-IV, становить: у разі встановлення III групи інвалідності - 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку.

Дорожньо-транспортна пригода сталася 16.11.2017 у АДРЕСА_1 .

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» від 02.12.2017 №1801-VIII., мінімальний розмір заробітної плати у місячному розмірі з 1 січня - 3 200 грн.

Відповідно, розмір відшкодування за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілою ОСОБА_5 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди внаслідок встановлення ІП групи інвалідності, складає: 3 200,00 грн х 12 міс. = 38 400,00 грн.

3) Розмір моральної шкоди, який має відшкодувати потерпілій ОСОБА_5 страховик.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Згідно зі ст. 26-1 Закону № 1961-IV страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Судом визначено, що страхова виплата за шкоду, заподіяну внаслідок ДТП здоров`ю потерпілої ОСОБА_5 , становить 77 465,63 грн витрат на лікування та 38 400,00 грн страхового відшкодування за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності. Отже, розмір моральної шкоди, який має відшкодувати потерпілій ОСОБА_5 страховик, становить: (77 465,63 грн + 38 400,00 грн) х 5% = 5 793,28 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивачів пені, інфляційних втрат та 3 % річних за прострочення належних їм виплат.

Позивач-1 заявив вимоги про стягнення з відповідача на його користь пені, інфляційних втрат та 3 % річних за прострочення належних йому виплат.

Відповідно до п. 36.2. ст. 26 ЗУ № 1961-IV страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених y статті 35 цьго Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов?язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими, прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов?язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 36.5. статті 36 Закону України № 1961-IV встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Як передбачено ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов?язання. Боржник, який прострочив

виконання грошового зобов 'язання, на вимогу кредитора зобов 'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок розміру заборгованості з врахуванням індексу інфляції відбувається шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним і публікується у періодичних офіційних виданнях.

Відповідач, не здійснивши повну виплату страхового відшкодування потерпілим у строк, встановлений Законом, а відповідно, своєчасно не виконавши своє грошове зобов?язання перед потерпілими, зобов?язаний сплатити останнім штрафні санкції за прострочення виконання зобов?язання, інфляційні втрати та 3 % річних на підставі норм, передбачених пунктом 36.5. статті 36 Закону України № 1961-IV, ст. 526, 612, 625 ЦК України.

Оскільки суд визначає для відшкодування інший розмір виплат, ніж просили позивачі, суд також здійснює власний розрахунок пені, 3 % річних, інфляційних втрат.

Щодо позовної давності.

Відповідач заявив про застосування наслідків спливу строку позовної давності щодо стягнення 3 % річних, інфляційних втрат, а також спливу спеціального строку позовної давності щодо стягнення пені. Суд задовольняє цю заяву та зазначає наступне.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За ч. 1 ст. 257 цього Кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу, згідно з якими, зокрема:

- перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок

- строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Водночас відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 (далі Закон 540-ІХ) розділ ХІІ "Прикінцеві положення" ЦПК України доповнено пунктом 3 такого змісту:

"3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину".

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» на усій території України установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 карантин. Станом на час розгляду справи судом карантин на усій території України згідно наступними постановами КМУ продовжено.

Відповідно до матеріалів справи, заява на виплату страхового відшкодування Позивач-1 подав 17.11.2017, виплата страхового відшкодування мала відбутись до 17.02.2018, проте так і не відбулась, а заява на виплату страхового відшкодування Позивачка-2 була подала 13.08.2018, виплата страхового відшкодування мала відбутись до 13.11.2018, проте так і не відбулась, тому вимоги позивачів про стягнення з відповідача на їх користь пені, інфляційних втрат та 3 % річних за прострочення належних їм виплат, є обґрунтованими.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позивач-1 уточнив предмет позову, згідно із заявою, яку він подав до суду 20.10.2022, заявивши вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за період, починаючи з 17.02.2018, до яких застосовується загальний строк позовної давності у 3 роки.

З огляду на те, про порушення Відповідачем свого права на отримання страхової виплати Позивачу-1 було відомо з 17.02.2018, тому 3-річний строк позовної давності для пред`явлення ним вимог про стягнення 3 % річних, інфляційних втрат за несвоєчасну виплату страхового відшкодування почав спливати з 18.02.2018, і за загальним правилом мав закінчитися 18.02.2021.

Однак, враховуючи, що 29.03.2020 за постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» на усій території України вже було установлено карантин, який станом на час розгляду справи судом продовжено, а відповідно до Закону 540-ІХ під час дії карантину строки звернення до суду, продовжуються на строк дії такого карантину, строк позовної давності за вимогами Позивача-1 у цій справі за період з 18.02.2018 по 18.02.2021 є таким, що продовжений відповідно до закону, тому суд не вправі застосувати наслідки спливу строку позовної давності до цих вимог.

Оскільки станом на час ухвалення рішення Відповідач не виконав свій обов`язок зі сплати страхового відшкодування, з Відповідача на користь Позивача-1 за несвоєчасну виплату страхового відшкодування (сума боргу 3 179,99 грн) за період з 18.02.2018 по 13.03.2023 (1 849 днів прострочення) суд стягує 3 % річних у розмірі 483,00 грн та 2 084,18 грн інфляційних втрат. З вимогою про стягнення пені Позивачі звернулися до суду 20.10.2022, отже задоволенню підлягає вимога Позивача-1 про стягнення пені за рік, що передував цьому зверненню, тобто за період з 20.10.2021 по 20.10.2022 у розмірі 1 590,00 грн.

Те саме стосується вимог Позивачки-2, строк позовної давності для якої почав спливати 14.11.2018 та мав закінчитися 14.11.2021, однак у зв`язку із введенням карантину, є таким, що продовжений відповідно до Закону 540-ІХ, тому суд не вправі застосувати наслідки спливу строку позовної давності до цих вимог.

Оскільки станом на час ухвалення рішення Відповідач не виконав свій обов`язок зі сплати страхового відшкодування, з Відповідача на користь Позивачки-2 за несвоєчасну виплату страхового відшкодування (сума боргу 121 658,91 грн) за період з 14.11.2018 по 13.03.2023 (1 580 днів прострочення) суд стягує 3 % річних у розмірі 15 799,00 грн, 70 404,43 грн інфляційних втрат та 38 940,87 грн пені за період з 20.10.2021 по 20.10.2022.

Ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якою нарахування штрафних санкцій за прострочения виконання зобов?язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, у правовідносинах між потерпілими - як третіми особами, на користь яких має бути сплачене страхове відшкодування, - та страховиком, не є застосовною, оскільки між ними відсутні господарські правовідносини, а існує лише грошове зобов`язання страховика здійснити виплату.

Суд, установивши обставини справи та оцінивши подані сторонами докази, дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь потерпілих осіб в рахунок відшкодування матеріальної шкоди у межах ліміту відповідальності страховика щодо кожного з потерпілих страхових виплат у таких розмірах:

- на користь ОСОБА_1 - у розмірі 3 179,99 грн, а також 3 % річних у розмірі 483,00 грн, 2 084,18 грн інфляційних втрат та 1 590,00 грн пені, разом - 7 337,17 грн.

- на користь ОСОБА_2 - у розмірі 121 658,91 грн, а також 3 % річних у розмірі 15 799,00 грн, 70 404,43 грн інфляційних втрат та 38 940,87 грн пені, разом - 246 803,21 грн.

Ухвалюючи рішення по суті справи суд одночасно здійснює розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Судом встановлено, що при подачі позовної заяви позивач ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 840,80 грн, а позивачка ОСОБА_2 мала сплатити 3 251,73 грн, однак вона звільнена від сплати судового збору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», тому судовий збір у відповідному розмірі стягується з відповідач в дохід держави.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи ціну позову та розмір задоволених вимог, з ПАТ "НАСК "ОРАНТА" на користь позивача-1 ОСОБА_1 має бути стягнуто 111,39 грн судового збору, та на користь держави 2 468,03 грн судового збору.

Керуючись нормами ст. 10, 12, 81, 141, 259, 263- 265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення страхового відшкодування, пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, інфляційних втрат та 3 % річних за прострочення його виплати відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 3 179,99 грн, 3 % річних у розмірі 483,00 грн, 2 084,18 грн інфляційних втрат та 1 590,00 грн пені, судовий збір у розмірі 111,39 грн, разом до стягнення - 7 448,56 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 121 658,91 грн, 3 % річних у розмірі 15 799,00 грн, 70 404,43 грн інфляційних втрат та 38 940,87 грн пені, разом до стягнення - 246 803,21 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» судовий збір на користь держави у розмірі 2 468,03 грн.

У іншій частині позову відмовити.

Позивач-1 ОСОБА_1 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач-2 ОСОБА_2 , громадянка України, РНКОПП: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», код ЄДРПОУ: 00034186, місцезнаходження: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 20.03.2023.

Суддя В.М. Маркєлова