Ухвала

від 20.03.2023 по справі 826/8805/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 березня 2023 року

м. Київ

справа № 826/8805/17

адміністративне провадження № К/990/3719/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2022 у справі №826/8805/17 за позовом Приватного акціонерного товариства «Будинок побуту «Оболонь» до Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Будинок побуту «Оболонь» звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.05.2017:

- 0002591402, яким позивачу за порушення п.п.44.1, 134.1, 135.5.4 Податкового кодексу України зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік - 124917,00грн, за 2015 рік - 1689948,00грн, І квартал 2016 року - 2718652,00грн, І півріччя 2016 року - 2832536,00грн.

- 0002601402, яким позивачу за порушення п.п.185.1, 187.1, 188.1, 192.1, 198.1, 198.6, 200.1, 200.2 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість» всього в сумі 520841,25грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 416673,00грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 104168,25грн;

- 0002611402, яким позивачу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних за жовтень 2015-травень 2016 на суму 316673,00грн визначено штраф в розмірі 50% в сумі 158336,50грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2022, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у місті Києві 01.11.2022 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 27.02.2023 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки суд визнав необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами обставини, пов`язані з тримісячною доставкою поштового відправлення в межах одного міста; статті 330 КАС України у зв`язку з несплатою судового збору та встановлено заявнику строк на усунення вказаних недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення процесуального строку та документ про сплату судового збору.

Суд зазначав, що скаржнику слід надати до суду інші докази, що підтвердять належність його дій та факт своєчасності звернення до суду, зокрема, відповідний реєстр відправлення кореспонденції, підтвердження оплати за доставку та час її здійснення (в накладній відмічено, що Головним управлінням ДПС у місті Києві оплачено послуги доставки) тощо.

Копію ухвали отримано представником відповідача 16.02.2023, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення за номером 0102937323570.

16.02.2023 на виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем подано заяву з наведенням обставин щодо кур`єрської доставки та клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги щодо сплати судового збору, яке мотивовано необхідністю додаткового часу для проведення такої сплати.

Надаючи оцінку доводам викладеним у вказаному клопотанні про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги, суд виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ.

Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI органам податкової служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Статтею 330 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Проте, податковим органом не надано належних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги.

Посилання Головного управління ДПС у місті Києві на відсутність грошових коштів щодо сплати судового збору не може бути поважною причиною невиконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху у відведений судом строк, оскільки відповідач є суб`єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому неухильне виконання останнім своїх службових обов`язків, зокрема, в частині дотримання вимог процесуального закону щодо оформлення касаційної скарги у відповідності до вимог КАС України (форма і зміст), в тому числі щодо оплати судового збору, не повинно ставитись в залежність внутрішніх питань роботи податкового органу, оскільки вказані обставини є виключно проблемою внутрішньої організації роботи податкового органу.

Одночасно суд зазначає, що у відповідача було достатньо часу для сплати судового збору та надання платіжного доручення, а тому вищенаведені заявником обставини не можуть бути підставою для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, клопотання відповідача про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги задоволенню не підлягає.

В свою чергу, доводи податкового органу щодо своєчасного звернення з касаційною скаргою до Верховного Суду зводяться до того, що внаслідок ракетних обстрілів Російською Федерацією території України усі відділення АТ «Укрпошта» 01.11.2022 працювали з перебоями в електропостачанні, а тому Головне управління ДПС у місті Києві було позбавлене можливості направити касаційну скаргу рекомендованим листом.

Отже, на виконання своїх службових обов`язків щодо супроводження судових справ представником податкового органу засобами служби кур`єрської доставки 01.11.2022, тобто в межах строку на касаційне оскарження, направлено касаційну скаргу, що підтверджується копією поштової накладної.

Інших обґрунтованих доводів, та доказів які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідачем не наведено.

Суд касаційної інстанції вважає, що податковий орган не виконав вимоги ухвали від 06.02.2023 про залишення касаційної скарги без руху, оскільки не надав інших належних доказів відправки скарги через службу кур`єрської доставки.

Судом надано достатньо часу для надання копії квитанції про оплату послуг кур`єрської доставки або інших підтверджуючих доказів.

Варто зазначити, що податковий орган є суб`єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому труднощі в організації своєчасного виконання обов`язків працівників контролюючого органу є проблемою внутрішньої організації роботи податкового органу.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України (в редакції від 03.10.2017) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтями 248, 333, 355, 359 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню ДПС у місті Києві в задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.

Відмовити Головному управлінню ДПС у місті Києві в задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2022 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2022 у справі №826/8805/17.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2022 у справі №826/8805/17 за позовом Приватного акціонерного товариства «Будинок побуту «Оболонь» до Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова