Окрема думка

від 23.01.2023 по справі 621/1979/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 621/1979/21 Номер провадження 22-ц/814/97/23Головуючий у 1-й інстанції Шахова В.В. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

ОКРЕМА ДУМКА

23 січня 2023 року м. Полтава

Постановою Полтавського апеляційного суду від 23 січня 2023 року залишено без задоволення апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Оріщенко Н. С. та залишено без змін рішення Зміївського районного суду Харківської області від 18 лютого 2022 року про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПрАТ «Племінний завод «Червоний велетень», ТОВ «Зміїв-Агро» про розірвання договорів оренди землі та повернення земельних ділянок.

Встановлені обставини справи такі.

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПрАТ «Племінний завод «Червоний Велетень», ТОВ «Зміїв-Агро» про розірвання договорів оренди землі та повернення земельних ділянок, який мотивував тим, що він є власником земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами 6321780500:02:000:0280 та 6321780500:02:000:0907 площею 4,3498 га риллі та 0,0988 га сіножаття відповідно, які розташовані на території Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області.

30 січня 2015 року ним було укладено договори оренди землі за № PZCHV-2015-00070 та № PZCHV-2015-00071, за умовами яких вказані земельні ділянки він передав у строкове платне володіння і користування ПрАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» із правом останнього самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, самостійно визначати наслідки своєї господарської діяльності відповідно до умов договору, одержати продукцію і доходи, витребувати земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння, користування, вимагати усунення перешкод в користуванні нею, відшкодуванні збитків, передати земельну ділянку в суборенду на умовах не гірших ніж у цьому договорі оренди без додаткового погодження з орендодавцем.

Договори оренди землі було укладено строком на 10 років та зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки ПрАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» 21.03.2015.

01 січня 2018 року орендар - ПрАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» передав спірні земельні ділянки у суборенду ТОВ «Зміїв-Агро», про що 17.09.2018 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано договір суборенди, укладений терміном до 21.03.2025, але в будь-якому разі по день припинення строку дії первинного договору (включно).

24 квітня 2020 року у межах виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 904/745/19, виданого 13.05.2019 Господарським судом Дніпропетровської області про солідарне стягнення з ТОВ «Коновалівське», ТОВ «Україна», ПрАТ «Племінний завод «Червоний Велетень», ТОВ «Бізнес Агроцентр» на користь ПрАТ «Інгосстрах», правонаступником якого є ТОВ «Зміїв-Агро», 8 000 000 грн витрат, пов`язаних зі сплатою страхового відшкодування, боржником - ПрАТ «Племінний завод «Червоний велетень» було відчужено стягувачу - ТОВ «Зміїв-Агро» право оренди земельних ділянок, у тому числі з кадастровими номерами 6321780500:02:000:0280 та 6321780500:02:000:0907, належними позивачу ОСОБА_1 .

Заявляючи про порушення своїх прав внаслідок незаконного передання орендарем - ПрАТ «Племінний завод «Червоний велетень» права оренди спірних земельних ділянок іншій юридичній особі в порядку звернення стягнення на майно в рахунок боргів у виконавчому провадженні орендаря без його згоди, як власника земельних ділянок, та всупереч погоджених ним умов оренди землі, позивач просив суд розірвати договори оренди землі № PZCHV-2015-00070 та № PZCHV-2015-00071 від 30.01.2015, укладені між ним та ПрАТ «Племінний завод «Червоний Велетень», на підставі яких у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди за ПрАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» та ТОВ «Зміїв-Агро», та право суборенди ТОВ «Зміїв-Агро», витребувати у відповідачів та повернути позивачу земельні ділянки за кадастровими номерами 6321780500:02:000:0280 та 6321780500:02:000:0907 на території Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 18 лютого 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ТОВ «Зміїв-Агро» правомірно набуло право оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 6321780500:02:000:0280 та 6321780500:02:000:0907 на підставі укладеного договору № 24/04/2020 від 24.04.2020 року між ПрАТ «Племінний завод «Червоний велетень» та ТОВ «Зміїв-Агро», без порушення прав та інтересів орендодавця, які б могли слугувати окремою підставою для розірвання укладених з позивачем договорів, з огляду на погоджене останніми в пункті 9.2. договору оренди землі право орендаря на суборенду без згоди власника земельної ділянки.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку за апеляційною скаргою представника позивача - адвоката Оріщенко Н. С., колегія суддів апеляційного суду у складі: головуючого судді Бутенко С. Б., суддів Обідіної О. І., Прядкіної О. В. погодилась з такими висновками суду першої інстанції та ухвалила постанову про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення суду без змін, з чим я не погоджуюсь та у відповідності до частини третьої статті 35 ЦПК України викладаю свою окрему думку.

Конституцією України у статті 41 гарантовано кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Саме власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України), які він може реалізовувати на власний розсуд. Тобто лише власник має право на визначення юридичної долі свого майна, у тому числі й шляхом надання майна іншим особам, а також повернення (вилучення) цього майна від відповідних суб`єктів.

Згідно статті 792 ЦК України, статті 93 ЗК України, статей 1, 3, 4, 5, 13 Закону України «Про оренду землі» власники земельних ділянок можуть передавати їх в оренду юридичним та фізичним особам шляхом укладення договору оренди землі.

Статтею 16 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Згідно із частиною першою статті 93 ЗК України, статтею 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (частина перша статті 6 Закону України «Про оренду землі»).

Умови і підстави укладення договору оренди землі, зміна умов такого договору врегульовані положеннями статей 16 та 30 Закону України «Про оренду землі», які передбачають згоду орендодавця та орендаря на укладення чи зміну умов договору, незалежно від форми власності на земельну ділянку, без будь-яких застережень. Підставами укладення договору оренди земельної ділянки згідно частини третьої статті 16 цього Закону є цивільно-правові договори або спадкування.

За частиною шостою статті 93 ЗК України, статті 8 Закону України «Про оренду землі» орендована земельна ділянка або її частина може за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом) передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Однак така передача земельної ділянки у володіння та користування іншій особі не породжує самостійних договірних відносин між власником земельної ділянки та суборендарем, не змінює та не припиняє існуючий договір оренди, не породжує відчуження цього права та, відтак, не припиняє право оренди орендаря.

Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється (частини друга-четверта статті 8 Закону України «Про оренду землі»).

З огляду на наведені норми права, а також приписи абзацу сьомого пункту 2 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та статті 317 ЦК України, право оренди є речовим правом на нерухоме майно, похідним від права власності та притаманним саме власнику такого майна.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 904/968/18 (провадження № 12-174гс19) право оренди земельної ділянки боржника-орендаря, як майнове право, є відмінним від майна (коштів) об`єктом цивільних прав та має обмежену оборотоздатність для боржника-орендаря. Звернення стягнення на право оренди земельної ділянки в порядку примусового виконання рішення можливе стосовно власника земельної ділянки (орендодавця), а також у тих випадках, коли право на таке відчуження щодо іншої, крім власника, особи, передбачено законом або договором (емфітевзіс, суперфіцій, заставодержатель права оренди земельної ділянки тощо).

Таким чином, боржник-орендар ПрАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» не мав права передавати право оренди спірних земельних ділянок стягувачу - ТОВ «Зміїв-Агро», оскільки таке право належить виключно орендодавцю - власнику земельних ділянок ОСОБА_1 , згоди якого на укладення договору № 24/04/2020 від 24.04.2020 щодо звернення стягнення на право оренди земельних ділянок в рамках виконавчого провадження № 61737288 отримано не було, тому висновки суду першої інстанції, з якими погодилась і судова колегія апеляційного суду, про правомірність набуття ТОВ «Зміїв-Агро» права оренди спірними земельними ділянками є помилковими.

Суд безпідставно ототожнив право оренди земельної ділянки із правом передачі її в суборенду орендарем, що передбачено пунктом 9.2. спірних договорів оренди землі, не звернувши уваги, що право суборенди є похідним від права оренди та обмежується умовами договору оренди землі і самостійних прав та обов`язків між власником земельної ділянки та суборендарем не породжує.

Колегія суддів апеляційного суду, залишаючи без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції, вказаної помилки не виправила.

Як зазначалось вище, відповідно до статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» право оренди та право суборенди є окремими речовими правами на спірне нерухоме майно, мають різні підстави набуття таких прав та правові наслідки. Право суборенди ґрунтується виключно на праві орендаря, наданого йому власником земельної ділянки - орендодавцем, та залежить від нього. Суборендар не має широкого обсягу прав, які має орендар за договором оренди землі, зокрема, продовження дії договору оренди земельної ділянки, переважного права на укладення договору на новий строк. Право суборенди припиняється із припиненням права оренди та окремому поновленню не підлягає. Внаслідок передачі земельної ділянки у суборенду орендарем самостійних договірних правовідносин між власником земельної ділянки та суборендарем не виникає.

Отже, та обставина, що позивач ОСОБА_1 надав ПрАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» право передавати спірні земельні ділянки у суборенду не свідчить про наділення орендаря правом відчужувати право оренди за договором іншій особі без згоди власника земельних ділянок.

Уклавши договір № 24/04/2020 від 24.04.2020, орендар - ПрАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» фактично передав свої права та обов`язки, як сторони договору оренди землі, ТОВ «Зміїв-Агро» без згоди орендодавця ОСОБА_1 , який у спірних правовідносинах в частині права орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил; своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку та інших, передбачених договором прав, виступає кредитором у зобов`язанні, що також є порушенням вимог статті 520 ЦК України.

Не погоджуюсь також і з висновками колегії суддів, що внаслідок укладення між відповідачами договору у виконавчому провадженні не були порушені права позивача, а перехід права оренди належних позивачеві земельних ділянок з подальшою реєстрацію такого права за третьою особою в межах проведення примусового виконання не може розцінюватись, як обставина, з існуванням якої стаття 651 ЦК України та стаття 32 Закону України «Про оренду землі» пов`язують можливість дострокового розірвання договору оренди землі в судовому порядку.

Пунктом 2.3. спірних договорів оренди землі сторони погодили припинення дії договору шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно пунктів 9.1., 9.2. орендодавець має право вимагати від орендаря використовувати земельну ділянку відповідно до умов, визначених цим договором, орендар зобов`язаний дотримуватися обов`язків землекористувача.

Статтею 24 Закону України «Про оренду землі», зокрема, встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

За приписами статті 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки зобов`язаний виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.

Правові підстави для припинення договору оренди землі шляхом його розірвання визначені у статті 32 Закону України «Про оренду землі». Так, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

По справі встановлено та відповідачами не спростовано, що право оренди має обмежену оборотоздатність, на нього не може бути накладено арешт та звернуто стягнення у межах виконавчого провадження, таким правом боржник-орендар не може розпоряджатись без згоди орендодавця.

Відтак, відчуживши на виконання своїх боргових зобов`язань право оренди належних позивачеві земельних ділянок іншій особі - ТОВ «Зміїв-Агро», якому позивач земельні ділянки в оренду не передавав та згоди на таке не надавав, орендар ПрАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» порушив свої обов`язки використовувати земельні ділянки відповідно до умов, визначених спірними договорами оренди землі.

Частиною другою статті 152 ЗК України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

До способів захисту цивільних прав згідно частини другої статті 16 ЦК України належить, зокрема, припинення дії, яка порушує право, припинення правовідношення.

Порушення ПрАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» умов використання земельних ділянок, визначених договорами оренди землі, призвело до втручання у права власника спірних земельних ділянок, їх обмеження, що є підставою для вжиття передбачених законом заходів судового захисту порушених прав позивача.

Під час апеляційного розгляду справи було встановлено, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2022 у справі № 904/6733/20 за заявою ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» про визнання боржника банкрутом вирішено затвердити ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ПрАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» та ліквідувати юридичну особу - Приватне акціонерне товариство «Племінний завод «Червоний Велетень».

26 вересня 2022 року зареєстровано припинення юридичної особи відповідача - ПрАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» у зв`язку з визнанням його банкрутом.

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» визначено підстави припинення договору оренди землі, зокрема, згідно абзацу шостого частини першої цієї статті договір оренди землі припиняється у разі ліквідації юридичної особи - орендаря.

Пунктом 12.2. спірних договорів оренди землі сторонами також погоджено припинення дії договору у разі ліквідації юридичної особи-орендаря.

Таким чином, на час перегляду оскаржуваного судового рішення право оренди ПрАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» спірних земельних ділянок припинилося, а відтак, припинилось і право суборенди ТОВ «Зміїв-Агро», тому належним способом судового захисту прав позивача є зобов`язання відповідача ТОВ «Зміїв-Агро» повернути позивачу ОСОБА_1 належні йому земельні ділянки.

Та обставина, що позивачем не оспорювався договір № 24/04/2020 від 24.04.2020, укладений між боржником ПрАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» та стягувачем ТОВ «Зміїв-Агро», не позбавляє позивача права на судовий захист.

Виходячи з наведеного, вважаю, що рішення Зміївського районного суду Харківської області від 18 лютого 2022 року підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .

Суддя С. Б. Бутенко