Рішення

від 09.03.2023 по справі 227/3479/21

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

09.03.2023 227/3479/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09.03.2023 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Корнєєвої В.В.

при секретарі с/з Круговій І.В.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Добропілля цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування виконкому Добропільської міської ради в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Добропільської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Представник Органу опіки та піклування виконкому Добропільської міської ради, в інтересах дитини ОСОБА_1 , третя особа Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Добропільської міської ради, звернувся до суду з позовом про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів з ОСОБА_2 . В обґрунтування позову зазначено, що до Служби у справах дітей Добропільської міської ради 27.08.2020р. звернувся громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з інформацією про дитину, яка залишилась без батьківського піклування, і повідомив, що мати дитини ОСОБА_2 у березні 2020 року залишила на нього свого неповнолітнього сина , але він має бажання виїхати на заробітки за кордон, у зв`язку з чим не має можливості піклуватися про неповнолітнього ОСОБА_1 . Позивач зазначає, що інших родичів дитина не має, місце знаходження матері встановити не вдалося, і ОСОБА_1 , як дитина, яка залишилась без батьківського піклування, тимчасово був влаштований до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Добропільської міської ради. Під час знаходження дитини в ЦСПРД Добропільської міської ради мати відвідувала сина у 2020 році 6 разів, зараз її місце знаходження невідоме. В ході перевірки отриманої інформації було встановлено, що мати дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем реєстрації не проживає, не утримує та не піклується про сина. 18.12.2009 року відповідачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відомості про батька в свідоцтві про народження дитини записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Орган опіки та піклування виконкому Добропільської міської ради вважає доцільним позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_1 . На підставі викладеного представник позивача просить суд позбавити відповідача батьківських прав, стягнути з неї аліменти на утримання неповнолітнього сина та передати ОСОБА_1 під опіку Органу опіки та піклування виконкому Добропільської міської ради.

Ухвалою суду від 13.09.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Від відповідача відзиву на позовну заяву до суду не надійшло. Ухвалою суду від 28.11.2022 року підготовче провадження в справі закрите, справа призначена до розгляду по суті.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Від представника Органу опіки та піклування виконавчого комітету Добропільської міської ради Февральової Ю.Ю. надійшла заява з проханням розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечувала. Від представника Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Добропільської міської ради Тангірберганової Л.І. також надійшла заява з проханням розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечувала. Від відповідача ОСОБА_2 жодних заяв або доказів поважності неявки до суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому, за згодою позивача, є підстави для заочного розгляду справи у відсутність відповідача, на підставі наявних у справі доказів, направивши після розгляду справи копію рішення за місцем реєстрації відповідача. Суд вважає за можливе розглянути цивільну справу в порядку заочного розгляду у відсутності відповідача на підставі доказів, що маються в матеріалах справи.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав:

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_5 (відомості про батька внесено згідно ч. 1 ст. 135 СК України) та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , яке видане Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Добропілля Добропільського міськрайонного управління юстиції Донецької області, актовий запис № 335 від 16.12.2005 року, та копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (а.с. 7,21,22).

Згідно копії повного Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 21.01.2021 року, ОСОБА_2 змінила прізвище на ОСОБА_2 в результаті реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 26.10.2012 року реєстратором відділу державної реєстрації актів цивільного стану по м. Добропіллю Добропільського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області згідно рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22.08.2012р. №2/0514/1482/2012 внесено відомості про розірвання шлюбу (а.с. 27-31).

З копії Наказу Служби у справах дітей Добропільської міської ради від 27.08.2020р. № 109 вбачається, що ОСОБА_1 взято на первинний облік, як дитину, яка залишилась без батьківського піклування, мати ОСОБА_2 вихованням неповнолітнього сина не займається, залишила дитину на громадянина ОСОБА_3 (а.с. 8а). Відповідно до копії Наказу Служби у справах дітей Добропільської міської ради від 27.08.2020р. № 110 ОСОБА_1 зараховано до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Добропільської міської ради з 27.08.2020р. (а.с. 9).

Як вбачається з довідки Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Добропільської міської ради від 04.01.2021 р. № 31, ОСОБА_1 з 27.08.2020р. по теперішній час перебуває у центрі. Мати ОСОБА_2 відвідувала сина 07.09.2020р., 12.09.2020р., 18.09.2020р., 23.09.2020р., 29.09.2020р. та 01.10.2020 року. (а.с. 12).

Відповідно до акту затвердженого директором ПП «ДРЕС «Південний» І.В. Козенятко від 05.01.2021р., складеного техніками доглядачами ПП «ДРЕС «Південний» ОСОБА_9, ОСОБА_8 за участі мешканців будинку АДРЕСА_1 на предмет проживання в кв. № 6 ОСОБА_2 та її сина ОСОБА_1 , 2005 р.н., зі слів сусідів було встановлено, що ОСОБА_2 та її син ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , не мешкають (а.с. 32).

З довідки Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Добропільської міської ради від 06.01.2023 р. № 9 вбачається, що з 27.08.2020р. по теперішній час у центрі зарахований ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за час перебування вихованця в центрі мати ОСОБА_2 відвідала сина один раз 07.09.2020р. Життям та здоров`ям дитини не цікавиться. Спілкування у телефонному режимі не ініціювала.

Згідно наказу Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Добропільської міської ради «Про переміщення вихованців центру» від 19.12.2022 року № 94, медичній сестрі центру наказано перевезти вихованців центру з соціально-реабілітаційного центру (дитяче містечко) «Затишок» до КЗ «Карпачівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Чернівецької обласної ради.

Згідно психолого-педагогічної характеристики ОСОБА_1 , зарахований до центру 27.08.2020р. Хлопець контактний, у спілкуванні напружений, не активний, мова без порушень, словниковий запас достатній, інтелект в нормі, фізично розвинений. Мотивація до навчання низька, навчальні досягнення на низькому рівні, школу відвідує під контролем дорослих, домашні завдання виконує лише з допомогою, серед однокласників друзів мало, іноді ігнорує правила поведінки, прогулює уроки. Підпадає під негативний вплив. У зв`язку з відсутністю батьківського піклування потребує постійної організуючої та стимулюючої допомоги у навчанні. Також контролю та допомоги в організації вільного часу, вибору друзів.

Відповідно до копії довідки від 21.12.2022 року № 247 ОСОБА_1 буде зарахований до 11-Б класу Добропільського НВК «Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 4 з поглибленим вивченням окремих предметів - дошкільний навчальний заклад» за умови надання відповідних документів: особової справи, медичних довідок.

Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Добропільської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , орган опіки та піклування виконавчого комітету Добропільської міської ради вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її сина (а.с. 5,6).

Судом застосовувалися заходи щодо встановлення місця знаходження відповідача ОСОБА_2 для можливості виклику її в судове засідання. Згідно листа ЦОСІ Державної прикордонної служби № 91-37491/0/15-22 від 01.12.2022 року відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією ОСОБА_2 в період з 01.12.2017 року по 01.12.2022 року в базі даних не виявлено.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що відповідач самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків та без поважних причин їх не виконує, не проявляє відносно своєї дитини турботи та піклування, не проявляє зацікавленості в її долі, що свідчить про те, що відповідачка свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків. В судовому засіданні не було встановлено фактів перешкоджання відповідачу в спілкування зі своїм сином з боку позивача або будь-яких інших осіб.

Згідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВР №789-XII від 27.02.1991р., Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

З огляду на викладене, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини, поведінка батьків повинна бути такою, щоб дитина сама тягнулася до них.

Згідно положення пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року із змінами від 19.12.2008 року, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

У відповідності до ч.1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Суд неодноразово в своїх рішеннях акцентував увагу, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини. Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішеннях від 16.07.2015 року у справі «Мамчур проти України» та від 01.07.2017 року у справі «М.С. проти України», при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Відповідно до вимог статті 150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і етичний розвиток. Стаття 164 Сімейного кодексу України передбачає підстави позбавлення батьківських прав, а саме: мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2,4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Статтею 165 СК України встановлено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до п. 16, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати, як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

В матеріалах справи наявний висновок органу опіки та піклування Виконавчого комітету Добропільської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.7-9)

Враховуючи, що судом було встановлено, що відповідач належним чином свої батьківські обов`язки не виконує, постійно нехтує сімейними цінностями, не виявила ніякого бажання щодо повернення дитини до родини, суд доходить до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до ст. 167 СК України, якщо дитина проживала з тим із батьків, хто позбавлений батьківських прав, суд вирішує питання про можливість їхнього подальшого проживання в одному житловому приміщенні. Якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим. Якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.

Враховуючи, що в судовому засіданні не було встановлено родичів ОСОБА_1 його слід передати на опікування Органу опіки та піклування Добропільської міської ради.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 Сімейного кодексу України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Таким чином, суд, враховуючи норму ст. 182 СК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з часу подання заяви і до досягнення дитиною повноліття на її особистий рахунок НОМЕР_2 АТ «Державний ощадний банк України».

Згідно ст.179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судові витрати по справі у розмірі 908 грн.

Керуючись ст. ст. 150, 164, 180, 182 Сімейного кодексу України, ст.ст. 59, 63 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 10, 12, 13, 27, 81, 82, 89, 258-259, 263, 265, 268, 273, 353-354, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Органу опіки та піклування виконкому Добропільської міської ради в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Добропільської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку м.Добропілля Донецької області, громадянку України, батьківських прав відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , передати під опіку Органу опіки та піклування виконкому Добропільської міської ради для проведення заходів соціально-правового захисту його прав та інтересів.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі частини всіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 01.09.2021 року до досягнення дитиною повноліття, на особистий рахунок дитини № НОМЕР_2 в АО « Державний ощадний банк України».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави понесені по справі судові витрати (судовий збір) в розмірі 908 грн. 00 коп.(дев`ятсот вісім гривень 00 коп.).

Направити відповідачу копію заочного рішення суду в порядку, передбаченому ст. 272 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення було проголошено в судовому засіданні 09.03.2023 року, повний текст рішення суду виготовлено 17.03.2023 року.

Суддя В.В. Корнєєва

09.03.2023