Рішення

від 20.03.2023 по справі 461/544/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/544/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2023 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Сливка І.П.

за участю: позивача ОСОБА_1

представника відповідача Цуньовської І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (81221, Львівський район, с.Шпильчина; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Львівської районної ради Львівської області (79008, м.Львів, вул. Винниченка, 18) про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Львівської районної ради Львівської області про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування даного позову вказує на те, що11.09.2001 pоку, відповідно до розпорядження № 48-3/7, позивач був призначений на посаду директора комунального підприємства «Ортеп» з 12 вересня 2001 р. Розпорядженням № 50-3/5 від 02.12.2002 року з позивачем в односторонньому порядку було розірвано контракт від 10.10.2001 р. і звільнено його з посади директора комунального підприємства «Ортеп» з 03 грудня 2002 р. В грудні 2002 р. позивачем було подано позовну заяву в Радехівський районний суд про поновлення на посаді директора КП «Ортеп» та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу. 26.10.2009 року суд виніс рішення про часткове задоволення позовних вимог. Згідно рішення від 26.10.2009 р., Радехівський районний суд видав виконавчий лист по справі 2-129 від 02.11.2009 року. Позивач вказує, що Кам`янка-Бузька районна рада не видавала йому трудову книжку та не провела розрахунку за весь час його роботи на підприємстві і лише під час розгляду справи в Радехівському суді в 2007 р., Кам`янка-Бузька районна рада повернула позивачу трудову книжку без жодного запису, починаючи з 1 грудня 1997 р., після чого трудову книжку позивачем було передано в Радехівський суд для винесення рішення про зобов`язання внести відповідні записи. Позивач зазначає, що винесене Радехівським судом в 2009 році рішення та видача виконавчого листа від 02.11.2009 року свідчать про те, що трудова книжка не була належним чином оформлена (не було жодного запису). Позивач зазначає, що лише в 2009 році трудова книжка була оформлена в.о. директора КП «Ортеп» Благітко Я. із записом про те, що позивач був звільнений в 2002 році. На думку позивача, Кам`янка-Бузька районна рада не виконала вимог закону, не видала працівнику належно оформлену трудову книжку в день звільнення, а передоручила це зробити п. Благутко Я.М. , який днем звільнення записав 03.12.2002 р. Позивач вказує, що записи повинні були бути зроблені власником підприємства Кам`янка-Бузькою районною радою та із записом, що звільнення проведено в 2009 р. На переконання позивача, днем звільнення слід вважати день видачі йому повторно трудової книжки 02.11.2009 pоку, яка так і не була належно оформлена згідно до вимог закону. Приймаючи до уваги вищенаведене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з Львівської районної ради на його користь середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки та його індексації за період з 1 січня 2008 р. по 31 листопада 2009 р. в сумі 227 911 грн; зобов`язати Львівську районну раду провести належне оформлення трудової книжки. Днем звільнення вважати 02 листопада 2009 pоку, що являється днем видачі виконавчого листа.

Ухвалою суду від 27 січня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у ньому.

Представник відповідача Цуньовська І.В. у судовому засіданні позов заперечила та просила відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві. Пояснила, що 11.09.2001 року позивач був призначений на посаду директора КП «Ортеп». 02.12.2002 року в односторонньому порядку було розірвано контракт від 10.10.2001 року і звільнено позивача з посади 03.12.2002 року. Розірвання контракту з ОСОБА_1 в односторонньому порядку відбулося на підставі матеріалів ревізії КП «ОРТЕП», проведеної 12.11.2022 pоку КРВ у Кам`янка-Бузькому районі, в результаті якої було виявлено грубе порушення трудових обов`язків директором КП «Ортеп»; відчуження майна без погодження з районною радою і незаконне отримання 2485,65 грн., здача в оренду нежитлового приміщення і не отримання в дохід підприємства орендної плати в сумі 425,00 грн., безпідставне нарахування 6 працівникам підприємства заробітної плати, неналежне збереження закріпленого комунального майна за підприємством, що призвело до нестачі па суму 10,1 тис. грн. Вважає посилання позивача на справу Радехівського районного суду Львівської області від 26 жовтня 2009 року № 2а-129/09 та виконавчий лист від 26 жовтня 2019 року безпідставним, оскільки рішення Радехівського районного суду Львівської області від 26 жовтня 2009 року у справі № 2а-129/09 було скасоване 17.05.2010 року колегією суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, а провадження у справі закрито.

Крім того, на підставі рішення Перемишлянського районного суду від 16 вересня 2021 року у справі № 449/1536/20 з Львівської районної ради Львівської області стягнуто на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну та індексацію у розмірі 87 548 (вісімдесят сім тисяч п`ятсот сорок вісім) гривень 43 копійок та середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 23 697 (двадцять гри тисячі шістсот дев`яносто сім) гривень 94 коп. Вищевказані суми, з урахуванням інфляції, були стягнуті за період з 18.04.2000 року по 2020 рік. Перемишлянський районний суд задовольнив вимогу позивача, в тому числі про нарахування середнього заробітку за весь час затримки видачі трудової книжки, а саме з 02.02.2002 року по 27.04.2007 року. Звертає увагу на те, що Перемишлянський районний суд встановив, що кількість робочих днів фактичної затримки в період з 02 грудня 2002 року по 27 квітня 2007 року (день фактичного повернення трудової книжки) склала 1121 днів, що в сумі дорівнює 23 697 гривень 94 коп., і саме ця сума підлягла стягненню в якості середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати. Львівська районна рада Львівської області, на підставі рішення Перемишлянського районного суду від 16 вересня 2021 року у справі № 449/1536/20, повністю виплатила ОСОБА_1 вказану суму, а саме заробітну плату та індексацію у розмірі 87 548 (вісімдесят сім тисяч п`ятсот сорок вісім) гривень 43 копійок та середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 23 697 (двадцять три тисячі шістсот дев`яносто сім) гривень 94 коп. Таким чином, Львівська районна рада повністю виконала рішення Перемишлянського районного суду від 16 вересня 2021 року у справі № 449/1536/20 та повністю здійснила розрахунок з ОСОБА_1 .

Також пояснила, що реорганізована Кам`янка-Бузька районна рада 27 квітня 2007 року повернула трудову книжку ОСОБА_1 , що підтверджується поштовим конвертом. Більше того, позивач на засіданні Перемишлянського районного суду у справі № 449/1536/20 ствердив, що свою трудову книжку віддав керівнику фонду державного майна ще 01.12.1997 року при прийнятті його на роботу і лише 27.04.2007 року Кам`янка-Бузька районна рада видала йому трудову книжку та не провела розрахунку за весь час його роботи на підприємстві, а тому зарплату слід було нараховувати по 2007 рік, згідно середньомісячної заробітної плати на підставі листа ГУ статистики у Львівській області від 21.07.2021 року. В ситуації у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого їм органу, так само як і задоволення судом вимог працівника, днем звільнення вважатиметься день видачі трудової книжки, тобто в даному випадку 27 квітня 2007 року.

Представник відповідача вважає, що позивач вже скористався своїм правом та отримав виплати на підставі ст.ст. 116, 117 Кодексу законів про працю України. Вищевказані норми не регламентують повторну виплату за видачу у трудової книжки. Таким чином немає правових підстав проводити розрахунок на підставі тої суми, на яку посилається позивач. Крім того, вказує на те, що ОСОБА_1 не додає жодних доказів та підтверджень того, що він передав повторно свою трудову книжку у 2009 році для належного оформлення у Кам`янка-Бузьку районну раду. Позивач також не обґрунтовує, чому після отримання своєї трудової книжки 27.04.2007 року лише у 2009 році звернувся до Кам`янка-Бузької районної ради для належного оформлення його трудової книжки та не звертався одразу після отримання своєї трудової книжки 27.04.2007 року до Кам`янка-Бузької районної ради щодо неналежного оформлення його трудової книжки. Також немає підтвердження, що в.о. керівника КП «Ортеп» Благітко Я.М. здійснив запис про звільнення у трудовій книжці ОСОБА_1 саме у 2009 році, а позивач повторно отримав її у 2009 році. Звертає увагу суду, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року №30 Про трудові книжки працівників, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається па керівника підприємства. У зв`язку з неналежним виконанням обов`язків директора КП «Ортеп» ОСОБА_1 було звільнено. Тому вважає, що трудова книжка ОСОБА_1 не була оформлена в т.ч. внаслідок його безвідповідальності та умисних дій.

Крім того, на підставі рішення Галицького районного суду від 12.10.2022 року у справі 446/2564/20 стягнуто з Львівської районної ради на користь ОСОБА_1 суму індексації заробітної плати в розмірі 67339 (шістдесят сім тисяч триста тридцять дев`ять) грн. в період з 2000 року по 2020 року та моральну шкоду у розмірі - 6500 (шість тисяч п`ятсот) грн. На сьогоднішній день рішення Галицького районного суду від 12.10.2022 року у справі 446/2564/20 перебуває в процесі виконання. Станом на 01.01.2023 року виникла кредиторська заборгованість в сумі 60 707,89 грн у зв`язку з непроведенням платежів у грудні 2022 року УДКСУ у Львівській області. Вказує на те, що УДКСУ у Львівській області провело виплату судового збору, військового збору та ПДФО і найближчим часом Львівська районна рада буде повторно проводити процедуру виплати передбаченої суми ОСОБА_1 .

Беручи до уваги вищенаведене та те, що Львівська районна рада провела повний розрахунок із ОСОБА_1 , представник відповідача вважає, що заявлена сума у розмірі 227 911 грн. є безпідставною та неправомірною, а позивач зловживає своїм правом на звернення до суду на отримання середнього заробітку, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

При цьому, виходячи з положень ст. 16 ЦК України особа звертається до суду за захистом свого порушеного права.

Вислухавши сторони, перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Судом встановлено, що розпорядженням № 48-3/7 від 11.09.2001 pоку ОСОБА_1 був призначений на посаду директора комунального підприємства «Ортеп» з 12 вересня 2001 р.

Розпорядженням № 50-3/5 від 02.12.2002 року було розірвано контракт від 10.10.2001 р. з ОСОБА_1 і звільнено його з посади директора комунального підприємства «Ортеп» з 03 грудня 2002 року.

Як вбачається з вказаного розпорядження, розірвання контракту з ОСОБА_1 в односторонньому порядку відбулося на підставі матеріалів ревізії КП «ОРТЕП», проведеної 12.11.2022 pоку КРВ у Кам`янка-Бузькому районі, в результаті якої було виявлено грубе порушення трудових обов`язків директором КП «Ортеп»; відчуження майна без погодження з районною радою і незаконне отримання 2485,65 грн., здача в оренду нежитлового приміщення і не отримання в дохід підприємства орендної плати в сумі 425,00 грн., безпідставне нарахування 6 працівникам підприємства заробітної плати в сумі 8,9 тис. грн, неналежне збереження закріпленого комунального майна за підприємством, що призвело до нестачі па суму 10,1 тис. грн.

У вересні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кам`янка-Бузької районної ради Львівської області, Комунального підприємства «Ортеп», в якому просив поновити його на посаді директора Комунального підприємства «Ортеп»; стягнути нараховану та невиплачену заробітну плату за час перебування на посаді директора Комунального підприємства «Ортеп»; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та за час затримки видачі трудової книжки в сумі 24133 грн.; стягнути моральну шкоду в сумі 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян; зобов`язати Кам`янка-Бузьку районну раду провести належне оформлення трудової книжки.

Постановою Радехівського районного суду Львівської області від 26 жовтня 2009 року позов задоволено частково. Зобов`язано Кам`янка-Бузьку районну раду Львівської області внести записи в трудову книжку ОСОБА_1 відповідно до Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 року, а саме: внести запис про призначення на посаду директора Старояричівського спецавтотранспортного підприємства № 1305 з 01.12.1997 року; внести запис про відміну наказу Представництва ФДМУ № 34 від 28.11.1997 року «Про призначення на посаду директора Старояричівського спецавтотранспортного підприємства № 1305 ОСОБА_1 »; внести запис про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Старояричівського спецавтотранспортного підприємства № 1305 згідно рішення Бродівського районного суду Львівської області від 28.03.2000 року; внести запис про увільнення ОСОБА_1 з посади директор КП Старояричівського САТП-1305 та призначення його на посаду КП «Ортеп»; внести запис про звільнення ОСОБА_1 з посади директора КП «Ортеп»; внести інші необхідні записи, які підлягають внесенню до трудових книжок працівників відповідно до Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників». Стягнуто з Кам`янка-Бузької районної ради Львівської області на користь ОСОБА_1 44352 грн. 50 коп. з нарахуванням індексації за весь час затримки заробітної плати. В решті частини позову відмовлено.

Відповідно до вказаного рішення від 26.10.2009 р., Радехівським районним судом Львівської області було видано виконавчий лист по справі 2-129 від 02.11.2009 року.

Виконавчий лист по справі 2-129 від 02.11.2009 року був наданий позивачем у державну виконавчу службу у Кам`янка-Бузькому районі.

ОСОБА_1 в позові зазначає, що Кам`янка-Бузька районна рада після звільнення не видала йому трудову книжку та не провела з ним розрахунок за весь час його роботи на підприємстві і лише під час розгляду справи в Радехівському суді у 2007 році Кам`янка-Бузька районна рада повернула йому трудову книжку без жодного запису, починаючи з 01 грудня 1997 року, після чого позивач передав трудову книжку в Радехівський суд для винесення рішення про зобов`язання внести відповідні записи.

На переконання позивача, винесене в 2009 році рішення Радехівського районного суду та видача виконавчого листа від 02.11.2009 року свідчать про те, що трудова книжка не була належним чином оформлена (не було жодного запису), а тому вважає, що днем його звільнення слід вважати день видачі повторно трудової книжки 02.11.2009 pоку.

Разом з цим, ухвалою колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2010 року постанову Радехівського районного суду Львівської області від 26 жовтня 2009 року у справі № 2а-129/09 скасовано та закрито провадження у справі, відтак посилання позивача на справу Радехівського районного суду Львівської області від 26 жовтня 2009 року № 2а-129/09 та виконавчий лист від 26 жовтня 2019 року є безпідставними.

Позивач вказує, що Кам`янка-Бузька районна рада не виконала вимог закону і не видала працівнику належно оформлену трудову книжку в день звільнення, а передоручила це зробити п. Благутко Я.М. , який днем звільнення записав 03.12.2002 р.

Матеріалами справи встановлено, що трудова книжка ОСОБА_1 оформлена в.о. директора КП «Ортеп» Благітко Я. із записом, що ОСОБА_1 був звільнений в 2002 році.

При цьому, встановлено, що у грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кам`янка-Бузької районної ради Львівської області про стягнення з відповідача на його користь невиплаченої заробітної плати з урахуванням індексу інфляції за 2000-2020 роки.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що наказом Відділу управління майном і приватизації Кам`янка-Бузької районної ради від 18 квітня 2000 року позивача на виконання рішення Бродівського районного суду Львівської області від 28.03.2000 року було поновлено на посаді директора САТП №1305, яке у 2001 році було реорганізовано у Комунальне підприємство «Ортеп».

Розпорядженням голови Кам`янка-Бузької районної ради Львівської області № 50-3/5 від 02.12.2002 року з позивачем в односторонньому порядку контракт від 10.10.2001 року було розірвано і звільнено його з посади директора КП «Ортеп».

Стверджував, що з часу поновлення його на посаді директора САТП № 1305 (з 18.04.2000 року) йому не виплачувалася заробітна плата, а тому просив таку стягнути починаючи з 18.04.2000 року.

Позивач стверджував, що Кам`янка-Бузька районна рада видала йому трудову книжку лише 27.04.2007 року та не провела з ним розрахунку за весь час його роботи на підприємстві, а тому вважає, що зарплату йому слід нараховувати по 2007 рік - з урахуванням індексу інфляції за весь час затримки виплати заробітної плати та затримки видачі трудової книжки.

Рішенням Перемишлянського районного суду від 16 вересня 2021 року у справі № 449/1536/20, яке 17 лютого 2022 року залишене без змін Львівським апеляційним судом, з Львівської районної ради Львівської області стягнуто на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну та індексацію у розмірі 87 548 (вісімдесят сім тисяч п`ятсот сорок вісім) гривень 43 копійок та середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 23 697 (двадцять гри тисячі шістсот дев`яносто сім) гривень 94 коп.

Таким чином, Перемишлянський районний суд задовольнив вимогу позивача, в тому числі про нарахування середнього заробітку за весь час затримки видачі трудової книжки, а саме з 02.02.2002 року по 27.04.2007 року.

Перемишлянський районний суд встановив, що кількість робочих днів фактичної затримки в період з 02 грудня 2002 року по 27 квітня 2007 року (день фактичного повернення трудової книжки) склала 1121 днів, що в сумі дорівнює 23 697 гривень 94 коп., і саме ця сума підлягла стягненню в якості середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати.

Вищевказані суми, з урахуванням інфляції, були стягнуті за період з 18.04.2000 року по 2020 рік.

На підставі рішення Перемишлянського районного суду від 16 вересня 2021 року у справі № 449/1536/20, Львівська районна рада Львівської області повністю виплатила ОСОБА_1 вказану суму, а саме заробітну та індексацію у розмірі 87 548 (вісімдесят сім тисяч п`ятсот сорок вісім) гривень 43 копійок та середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 23 697 (двадцять три тисячі шістсот дев`яносто сім) гривень 94 коп.

Таким чином, Львівська районна рада повністю виконала рішення Перемишлянського районного суду від 16 вересня 2021 року у справі № 449/1536/20 та здійснила розрахунок з ОСОБА_1 , що підтверджується випискою від 28.09.2022 року.

27 квітня 2007 року реорганізована Кам`янка-Бузька районна рада повернула трудову книжку ОСОБА_1 , що підтверджується поштовим конвертом.

У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого їм органу, так само як і задоволення судом вимог працівника, днем звільнення вважатиметься день видачі трудової книжки, тобто в даному випадку це 27 квітня 2007 року.

Більше того, встановлено, що на засіданні Перемишлянського районного суду у справі № 449/1536/20 позивач ствердив, що свою трудову книжку віддав керівнику фонду державного майна ще 01.12.1997 року при прийнятті його на роботу і лише 27.04.2007 року Кам`янка-Бузька районна рада видала йому трудову книжку та не провела розрахунку за весь час його роботи на підприємстві, а тому зарплату слід було нараховувати по 2007 рік.

Відповідно до ст.116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Статтею 117 КЗпП визначено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Позивач скористався своїм правом та отримав виплати на підставі ст.ст. 116, 117 Кодексу законів про працю України.

Вищевказані норми не регламентують повторну виплату за видачу у трудової книжки.

Таким чином, відсутні правові підстави проводити розрахунок на підставі тої суми, на яку посилається позивач у даній справі.

ОСОБА_1 не надав суду жодних доказів того, що він передав повторно свою трудову книжку у 2009 році для належного оформлення у Кам`янка-Бузьку районну раду.

Крім того, позивач також не обґрунтовує, чому після отримання своєї трудової книжки 27.04.2007 року він лише у 2009 році звернувся до Кам`янка-Бузької районної ради для належного оформлення його трудової книжки та чому він не звертався одразу після отримання своєї трудової книжки 27.04.2007 року до Кам`янка-Бузької районної ради щодо неналежного оформлення його трудової книжки.

Також позивач не надав доказів того, що в.о. керівника КП «Ортеп» Благітко Я.М. здійснив запис про звільнення у трудовій книжці ОСОБА_1 саме у 2009 році, а позивач повторно отримав її у 2009 році.

Крім того, на підставі рішення Галицького районного суду від 12.10.2022 року у справі 446/2564/20 стягнуто з Львівської районної ради на користь ОСОБА_1 суму індексації заробітної плати в розмірі 67339 (шістдесят сім тисяч триста тридцять дев`ять) грн. в період з 2000 року по 2020 року та моральну шкоду у розмірі - 6500 (шість тисяч п`ятсот) грн.

Встановлено, що на сьогоднішній день рішення Галицького районного суду від 12.10.2022 року у справі 446/2564/20 перебуває в процесі виконання.

Станом на 01.01.2023 року виникла кредиторська заборгованість в сумі 60 707,89 грн у зв`язку з непроведенням платежів у грудні 2022 року УДКСУ у Львівській області.

Станом на сьогодні, УДКСУ у Львівській області провело виплату судового збору, військового збору та ПДФО, що підтверджується виписками від 27.12.2022, 28.12.2022, 29.12.2022, 30.12.2022 та платіжним дорученням № 13 від 27.12.2022, а також реєстром фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 27.12.2022 №57.

Беручи до уваги вищенаведене, Львівська районна рада провела повний розрахунок із ОСОБА_1 , а заявлена позивачем сума в цій справі у розмірі 227 911 грн. є безпідставною та неправомірною.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та їх зміст, фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку із відмовою позову судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст.2, 10-13, 76-81, 141, 258, 259, 279, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

у задоволені позову ОСОБА_1 до Львівської районної ради Львівської області про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 20.03.2023 року.

Суддя І.Р. Волоско