Рішення

від 14.03.2023 по справі 601/1044/22

КРЕМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №601/1044/22

Провадження № 2/601/49/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2023 року Кременецький районний суд Тернопільської області у складі: головуючого судді Білосевич Г.С.,

з участю секретаря судового засідання Польової Ж.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кременець цивільну справу № 601/1044/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - служба у справах дітей Кременецької міської ради про розірвання договору та визначення місця проживання дітей та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей разом із батьком,

за участю: ОСОБА_1 та її представника - адвоката Гурника В.О.,

ОСОБА_2 та його представника - адвоката Сампари Н.М.,

встановив:

У червні 2022 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання договору та визначення місця проживання дітей. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 14 вересня 2013 року сторони перебували у шлюбі. Від даного шлюбу в сторін є двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Кременецького районного суду від 23 квітня 2021 року розірвано шлюб між сторонами. 07 вересня 2021 року сторони уклали Договір щодо здійснення батьківських прав, визначення місця проживання дитини, посвідчений приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу Фаїз Н.П. 07 вересня 2021 року, і зареєстрований у реєстрі № 2117. Відповідно до вказаного Договору, сторони визначили місце проживання спільних дітей з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , та визначили дні та години побачень для спілкування батька з дітьми. В порушення умов вищенаведеного Договору, ОСОБА_2 самовільно, без згоди позивачки за первісним позовом, змінив місце проживання спільних дітей. Станом на момент звернення з даним позовом до суду, неповнолітні діти проживають з відповідачем ОСОБА_2 , який не дає позивачці бачитися з ними. Позивачка за первісним позовом зверталася до відповідача з проханням передати їй дочку ОСОБА_3 , однак дитина позивачці не передана. Крім того, після звернення позивачки за первісним позовом з проханням повернути дочку за місцем її проживання з матір`ю, ОСОБА_2 забрав і їхнього неповнолітнього сина ОСОБА_4 , який на даний час проживає з батьком який не дає позивачці бачитися з сином. Позивачка за первісним позовом вважає, що подальше проживання дітей з батьком може призвести до непоправної шкоди дітям, оскільки вони відчувають «вседозволеність», їх гармонійному вихованню та суперечить релевантній практиці ЄСПЛ, зокрема, рішенню від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», відповідно до якого, дитина може бути розлучена з матір`ю лише у виняткових випадках. Своїми діями відповідач за первісним позовом порушує умови Договору, яким передбачено обов`язок батьків піклуватися про здоров`я дітей, брати участь у їх вихованні та утриманні, забезпечувати достатній рівень освіти та навчання. На підставі того, що відповідач за первісним позовом систематично порушує вимоги Договору, позивачка просить розірвати Договір між батьками щодо здійснення батьківських прав, визначення місця проживання дитини, посвідчений приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу Фаїз Н.П. 07 вересня 2021 року, зареєстрований у реєстрі № 2117, та визначити місце проживання неповнолітніх дітей разом з їх матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 02.08.2022 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження.

13.09.2022 року від представника відповідача за первісним позовом надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що зазначені в позовній заяві, порушення відповідачем умов Договору щодо здійснення батьківських прав є необґрунтованими, а насправді мають місце обставини, за яких діти не бажають продовжувати проживати з мамою, натомість хочуть проживати з батьком. З жовтня 2021 року та по сьогоднішній день донька сторін проживає разом з відповідачем, а згодом і їх син також почав проживати із відповідачем за первісним позовом. Діти самостійно виявили бажання не повертатися за місцем проживання матері, та залишитися проживати із батьком. Як батько, відповідач створив комфортні умови для проживання, розвитку та відпочинку дітей, проводить свій вільний час разом із дітьми. Відповідач за первісним позовом офіційно працевлаштований на посаді начальника відділу у справах сім`ї, молоді і спорту м. Кременець, має стабільний дохід та позитивно характеризується за місцем роботи. У власності відповідача за первісним позовом знаходиться квартира за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідач за первісним позовом виховує своїх дітей в дусі патріотизму, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського народу, займається підготовкою дітей до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, злагоди та дружби. У відповідача за первісним позовом з дітьми дуже дружні та довірливі стосунки, він повністю займається навчанням, підготовкою домашнього завдання та розвитком здібностей дітей, веде повну комунікацію з педагогами, займається охороною здоров`я дітей, відвідуванням педіатра, проведенням планових щеплень та планових оглядів. Також відповідач за первісним позовом самостійно несе витрати на утримання дітей. Відповідач вважає, що зважаючи на вік, особисту прихильність дітей до нього, місце проживання дітей повинно бути визначено із батьком. Зміна місця проживання дитини (окремо від батька), буде мати непоправне негативне значення для дітей та зашкодить їх емоційному стану та розвитку. Визначення місця проживання дитини із батьком не впливатиме на відносини дитини з матір`ю, а також не позбавить її прав щодо виконання батьківських обов`язків. На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позову.

13.09.2022 року ОСОБА_2 подано зустрічний позов до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей, в якому зазначено ті ж обставини, що й у відзиві на первісну позовну заяву. Позивач за зустрічним позовом просив суд визначити місце проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із батьком ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 14.09.2022 року зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом та вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Ухвалою суду від 09.02.2023 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом та її представник підтримала позовні вимоги на підставах, зазначених у позові, в задоволенні зустрічного позову просили відмовити.

Відповідач за первісним позовом та його представник заперечували проти первісного позову частково, визнавши позовну вимогу про розірвання Договору між батьками щодо здійснення батьківських прав, визначення місця проживання дитини. В задоволенні інших вимог первісного позову заперечували, зустрічний позов підтримали в повному обсязі.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Кременецької міської ради вважає, що при постановлені рішення судом, повинна враховуватись думка дітей та рішення суду повинно бути виключно в інтересах дітей.

Заслухавши пояснення учасників справи та думку дітей, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони по справі перебували у шлюбі з 14.09.2013 року. В подальшому шлюб між сторонами розірвано на підставі рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 23.04.2021 року.

Вказані обставини визнаються обома сторонами.

В силу ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

У сторін є спільні неповнолітні діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданими 30.07.2020 року Кременецьким міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

07.09.2021 року між сторонами укладено Договір між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини, посвідчений Фаїз Н.П., приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №2117.

Відповідно до умов вказаного Договору, місцем проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьки визначили місце проживання матері за адресою: АДРЕСА_1 (п.1.3 Договору). Встановлено батькові наступні дні та години побачень для спілкування з дітьми, а саме: щовівторка та щочетверга з 17:00 год. до 08:00 год. наступного дня, за бажанням дітей; щосуботи з 10:00 год. до понеділка 08:00 год. за бажанням дітей; за попереднім погодженням з матір`ю та за бажанням дітей зустрічатися з дітьми та проводити з ними вільний час у будь-які дні тижня; половину тривалості шкільних канікул поспіль протягом навчального року; у період шкільних канікул дітей (не менше, ніж один місяць) (п.2.1 Договору).

20.05.2022 року ОСОБА_1 звернулася до Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області із заявою щодо прийняття заходів до колишнього чоловіка ОСОБА_2 , який порушив умови Договору та станом на 20.05.2022 року не повернув їй доньку ОСОБА_3 та не відповідає на телефонні дзвінки. За результатами розгляду вказаного повідомлення складено довідку, що в даній події між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вбачаються цивільно-правові відносини, які вирішуються виключно в судовому порядку, про що було повідомлено заявницю. Вказане підтверджується заявою ОСОБА_1 від 20.05.2022 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , довідкою від 23.05.2022 року, листами Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області від 23.05.2022 року та від 14.06.2022 року.

27.05.2022 року ОСОБА_1 надіслала за місцем проживання та за місцем роботи ОСОБА_2 лист щодо негайного повернення дитини ОСОБА_3 .

Як видно із наданого відповідачем за первісним позовом відеозапису та фото між батьком та дітьми існують дружні та прихильні відносини, вони разом весело проводять час, батько дітей приймає активні участь в їх житті.

Актом обстеження умов проживання ОСОБА_2 від 31.05.2022 року встановлено, що ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Житло розміщене на 4 поверсі п`ятиповерхового будинку, складається з 3 кімнат. Умови проживання хороші, гігієна підтримана, продуктами харчування забезпечені. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: дитина має окрему кімнату, місце для сну, ігри для розвитку, омебльовану всім необхідним. Одягом, взуттям забезпечена. За даною адресою проживають і мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Стосунки в сім`ї щирі, взаємні. На момент обстеження ОСОБА_3 була вдома, малювала. Зі слів малолітньої, їй краще проживати з татом. Батько її відвозить до мами, коли ОСОБА_3 забажає. ОСОБА_3 має особистий мобільний телефон, спілкується з мамою кожного дня. Батько виконує усі покладені на нього обов`язки. На даний час ОСОБА_3 проживає разом з батьком.

Відповідно до довідки від 07.09.2022 року №01-23/92, виданої директором Волинського ліцею імені Нестора Літописця Кременецької міської ради Тернопільської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , навчається у 3 класі, проживає разом з батьком. Батько, ОСОБА_2 , приводить та забирає доньку в заклад освіти, постійно цікавиться вихованням та навчанням дитини.

Згідно до звіту про здійснені відрахування та виплати від 05.09.2022 року, виданого Відділом у справах сім`ї, молоді та спорту Кременецької міської ради, нарахована заробітна плата ОСОБА_2 за період з 01.09.2021 року по 31.08.2022 року складає 216493,19 грн., з якої відраховано податків та зборів в розмірі 42516,18 грн. та аліментів в розмірі 58092,34 грн.

Відповідно до характеристики ОСОБА_2 , виданої міським головою А. Смаглюком, ОСОБА_2 працює на посаді начальника Відділу у справах сім`ї, молоді та спорту Кременецької міської ради з 05.05.2016 року. За час роботи показав себе кваліфікованим керівником, який вміє грамотно, відповідально і раціонально підійти до вирішення поставлених завдань. Готовий взяти на себе відповідальність, не схильний перекладати її на інших.

Як видно із довідки-характеристики на ОСОБА_2 , виданої 06.09.2022 року Виконавчим комітетом Кременецької міської ради, скарг на ОСОБА_2 в Кременецьку міську раду не надходило, до адміністративної відповідальності адмінкомісією не притягувався. Являється депутатом Кременецької міської ради VIII скликання.

ОСОБА_2 має в приватній власності квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 73,60 кв.м., що підтверджується договором дарування від 27.02.2015 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №34262630 від 27.02.2015 року.

Як видно із товарних чеків від 31.08.2022 року, наданих ОСОБА_2 , останній придбав канцелярське приладдя та шкільний рюкзак на загальну суму 2793,00 грн., та одяг для дівчинки та хлопчика на суму 7873,00 грн.

Також ОСОБА_2 надано квитанцію до прибуткового касового ордера №28 від 07.09.2022 року про оплату сніданків та обідів ОСОБА_3 в Волинському ліцеї імені Нестора Літописця Кременецької міської ради.

Рішенням Виконавчого комітету Кременецької міської ради від 16.09.2022 року №732, надано висновок про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із батьком ОСОБА_2 ; малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із матір`ю ОСОБА_1 . Рекомендовано батькам визначити способи участі у вихованні дітей, того з батьків хто проживає окремо, задля забезпечення найкращих інтересів дітей на безперешкодне побачення, спілкування та спільний розвиток.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що знає відповідача ОСОБА_2 , так як вони були колегами по роботі протягом останніх 10 років. Діти ОСОБА_2 протягом останніх двох років проживають з батьком. Він бере їх на роботу та залишає в її кабінеті, коли є засідання земельної депутатської комісії, до якої він входить. Дочка та син бажають проживати з батьком. ОСОБА_2 возить сина до психолога та логопеда. Лікуванням дітей займається батько, бо купував ліки і просив свідка докупити ліки. Коли вона привозила додому ліки, то діти були з батьком. ОСОБА_2 турбується про своїх дітей, самих не залишає. Раз в місяць свідок буває в будинку відповідача та інколи проводить з ним т дітьми своє дозвілля.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_2 . Діти сторін проживають разом із батьком. Доньку вона бачить постійно, а сина рідше. Вона неодноразово була в квартирі ОСОБА_2 ,а вони були в неї. Діти доглянуті, навчаються, граються, забезпечені усім необхідним. Син хоче до мами, а дочка не бере від мами трубку, пояснюючи тим, що мама буде кричати.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що є сусідом ОСОБА_2 . Знає сім`ю ОСОБА_2 від часу проживання по сусідству. Діти часто проживають разом із батьком ОСОБА_2 . Інколи син залишається лише на вихідні. ОСОБА_3 товаришує з його дитиною і вона казала, що хоче жити з батьком. ОСОБА_4 не казав з ким хоче жити, а лише розповідає, що любить тата. ОСОБА_3 має кишенькові гроші, одягнена і сита. Діти усім забезпечені. Уроки діти роблять з батьком. Свідок є репетитором ОСОБА_3 з англійської мови.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що є сусідом ОСОБА_2 . Діти сторін проживають з батьком постійно, син не постійно, а лише 2-3 рази в тиждень. Діти усім забезпечені, охайні, гарні, ситі, здорові. Гуляють з батьком влітку постійно, а на даний час залежно від погоди.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що є сусідом ОСОБА_2 та підтримує із ним дружні відносини. Із ОСОБА_2 проживає дочка ОСОБА_3 , а син рідше приходить. При всіх їхніх зустрічах була ОСОБА_3 . Коли він привозив їм мед, то ОСОБА_2 прасував одяг, в будинку чисто, були продукти харчування. ОСОБА_2 готує смачно і красиво. ОСОБА_2 дуже любить своїх дітей. З дітьми він не спілкувався з приводу того, з ким вони хочуть проживати.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що він є другом ОСОБА_2 з дитинства. Протягом двох років дочка ОСОБА_2 проживає разом із батьком, а син проживає із батьком рідше, приблизно 70% часу. Під час спілкування діти кажуть, що вони більше хочуть бути з батьком. ОСОБА_2 виховує дітей, одягає, допомагає їм робити домашні завдання, годує, лікує, водить до логопеда один раз на тиждень. Діти всім забезпечені. Після розірвання шлюбу між сторонами діти мають уваги від батька значно більше, ніж від матері, тому що він їм заміняє обох батьків.

Свідок ОСОБА_15 пояснив, що його діти дружать із дітьми ОСОБА_2 , а також вони є сусідами. Дочка ОСОБА_2 постійно проживає з ним протягом останніх 2 років, а син -рідше. Діти ОСОБА_2 усім забезпечені, батько повністю одягає дітей, мама купує речі. ОСОБА_2 допомагає дітям робити домашні завдання, разом відпочивають із дітьми, відвозить дітей на гуртки.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що проживає по сусідству із ОСОБА_2 . Діти проживають разом із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 постійно проживає, а ОСОБА_4 рідше. Діти люблять тата більше, він їм приділяє більше уваги, дітям з батьком комфортніше. Вони разом проживають та проводять дозвілля. Дочка просила ОСОБА_2 не віддавати її мамі. Коли мама дітей відбирала в ОСОБА_2 автомобіль, то дочка злякалась і плакала. Коли вони їхали з відпочинку і ОСОБА_2 повернув у вулицю мами, то діти почали плакати і просили не відвозити їх до мами.

Свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що він відвідує одну спортивну секцію із ОСОБА_2 . Діти проживають з ОСОБА_2 і минулого тижня діти при ньому сказали, що хочуть жити з батьком. Вони усім забезпечені і дисципліновані.

Вирішуючи вимогу за первісним позовом про розірвання Договору між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини від 07.09.2021 року, суд керується наступним.

У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Як встановлено в судовому засіданні, між батьками дітей склались стійкі неприязні відносини, які потягли за собою суперечки між ними щодо визначення участі у вихованні та спілкуванні з дітьми, визначення їх місця проживання, що сторонами не оспорюється.

Батьки дитини мають рівні права на участь у спілкуванні та вихованні дитини, незалежно від того, з ким із батьків мешкає дитина. Той з батьків, з ким мешкає дитина не може створювати безпідставні перешкоди чи обмежувати право іншого з батьків на вільне спілкування з дитиною на свій розсуд. Виключенням може бути лише такі форми та зміст спілкування, що шкодять інтересам дитини. Те, що дозволено одному з батьків, повинно бути дозволено й іншому, з огляду на рівність прав батьків.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1ст.628 ЦК України).

Так, проводячи оцінку поданих сторонами доказів, наданих суду показанням свідків, поясненням сторін, суд дійшов висновку, що між сторонами мають місце особисті конфліктні відносини щодо місця проживання дітей, що визначено умовами Договору між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дітей від 07.09.2021 року, укладеного між сторонами.

Зокрема, судом встановлено порушення відповідачем за первісним позовом п.1.3. Договору щодо визначення місця проживання дітей із матір`ю, оскільки протягом тривалого часу донька сторін проживає разом із батьком, а син сторін - в основному, із матір`ю.

Згідно з вимогами ч. 1-2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання припиняються з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його змін. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином, враховуючи фактичне визнання в цій частині позовних вимог відповідачем за первісним позовом, вимога про розірвання договору між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дітей від 07.09.2021 року підлягає задоволенню.

Вирішуючи заявлені сторонами вимоги за первісним та зустрічним позовом щодо визначення місця проживання малолітніх дітей, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно зі статтею 160 Сімейного кодексу України, місце проживання малолітньої дитини визначається за згодою батьків, якщо дитина не досягла 10 років.

У випадку наявності спору між батьками про місце проживання дитини, він вирішується органами опіки та піклування або судом.

Одним із завдань Сімейного кодексу України є забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку (ст.1).

Виховання у колі сім`ї передбачає виховання у повній сім`ї, тобто при участі усіх членів родини, як молодших, так і старших, і баби з дідом у тому числі.

Згідно із ч. 8, ч. 9 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Принцип 2 Декларації прав дитини 1959 року та Конвенції про права дитини 1989 року визначають, що дитина повинна перебувати під особливим захистом, їй повинні бути надані всі можливості та умови для фізичного, психічного та соціального розвитку.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

За приписом ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Рішенням Виконавчого комітету Кременецької міської ради від 16.09.2022 року №732, надано висновок про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із батьком ОСОБА_2 , малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із матір`ю ОСОБА_1 . Рекомендовано батькам визначити способи участі у вихованні дітей, того з батьків хто проживає окремо, задля забезпечення найкращих інтересів дітей на безперешкодне побачення, спілкування та спільний розвиток.

З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У п. 1 ст. 9 вказаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Ухвалюючи рішення в справі «М.С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява №2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

При цьому Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Найкращі інтереси дитини можуть, залежно від їх характеру та серйозності, перевищувати інтереси батьків.

Відтак, будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

За приписами ч.ч. 1-3 ст. 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення (ч.1 ст.161 СК України).

При цьому, згідно ч. 2 ст. 161 СК України, орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Визначення місця проживання дітей має свою специфіку, оскільки діти, як правило, в силу своєї психічної та фізичної незрілості, фактичної нездатності проживати самостійно мають проживати разом зі своїми батьками або з особами, які їх заміняють.

Отже чинне законодавство, встановлює особисте немайнове право батьків визначати місце проживання дитини.

Згідно вимог ч.1, 2 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

При вирішенні спору щодо місця проживання дітей, суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, вік дітей, майновий стан батьків, що мають істотне значення.

Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»,ст.161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Поведінка батьків, їх авторитет відіграє суттєву роль у вихованні дитини, адже дитина не має самостійного досвіду соціальної поведінки, а тому успадковує досвід і поведінку авторитетних для неї батьків.

Положення статті 171 Сімейного кодексу визначають, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

В судовому засіданні було заслухано малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в присутності спеціаліста-психолога ОСОБА_21 , яка в судовому засіданні провела психологічні дослідження та спостереження під час психокорекційної роботи із дітьми.

Психолог пояснила суду, що вона при проведенні дослідження використовувала картки, через які діти говорять про свої переживання. Психолог при опитуванні не побачила зі сторони батьків загрозу чи перешкоди дітям. Коли дитина говорить про тата і маму, то це те що вона хоче бачити, а не те, що є насправді. ОСОБА_3 розплакалась, бо хотіла бачити біля себе тата і маму. ОСОБА_3 казала про допомогу і тата і мами, тобто вона хоче цього, але це не те, що є насправді. Вказана ситуація дуже травмуюча для дітей. З намальованих малюнків можна зробити висновок, що ОСОБА_3 недостатньо емоційного тепла, яке вона недоотримує в сім`ї ( ОСОБА_3 намалювала сонечко). ОСОБА_4 хоче бути хорошим і для мами, і для тата, тому вину за наявну ситуацію він бере на себе. Діти ніколи не можуть вибрати, кого більше любити. Батькам потрібно бути обережними і домовлятись про стосунки дітей. В іншому випадку у дітей розвинеться боротьба за любов батьків. Розлучати дітей не можна, навіть при усиновленні не повинно бути розлучення дітей. До 6 років в дитини є емоційний зв`язок з мамою і його розірвати не можливо, бо це негативно відобразиться на фізичному розвитку дитини. Проживаючи окремо, батьки повинні не травмувати дітей, а дати їм зрозуміти, що вони єдині, однаково любимі і мають право вибору з ким і коли проживати. Дитячі кімнати повинні бути в будинку обох батьків і батьки не повинні проявляти егоїзму та ставити дітей перед вибором з ким проживати. Психолог не побачила різних умов проживання дітей і не зрозуміла цього із спілкування з дітьми. В Дем`яна немає відчуття власного дому. Як вона зрозуміла, ОСОБА_3 краще з батьком, а ОСОБА_4 з мамою. Примусова зміна місця проживання дитини - травмуватиме дитину.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що малолітня ОСОБА_3 є більш прихильною до батька, оскільки вже біля двох років проживає із ним постійно, а малолітній ОСОБА_4 лише інколи проживає із батьком, більше він проживає із матір`ю та має до неї більше прихильності.

З урахуванням вказаних обставин справи та висновку служби у справах дітей, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Кременецької міської ради від 16.09.2022 року №732, враховуючи тривалість проживання дітей із кожним із батьків, для забезпечення прав та інтересів дітей, суд дійшов висновку, що місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повинне бути визначене разом із батьком ОСОБА_2 , а малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - разом із матір`ю ОСОБА_1 .

Визначення саме такого місця проживання дітей відповідає тому місцю проживання дітей, яке є на даний час. Зміна місця проживання дітей може завдати психологічних травм дітям, про що було наголошено психологом під час судового засідання.

Судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку, що визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 з матір`ю, а малолітнього ОСОБА_4 - з батьком, що фактично приведе до зміни місця проживання дітей, буде мати більш позитивний вплив на них.

При цьому, виходячи з положень статей 157, 181 СК України, той з батьків, хто проживає окремо, зобов`язаний так само брати учать у вихованні та утриманні дитини, як і той, хто проживає з дітьми, останній до того ж не має права перешкоджати у такому спілкуванні. А отже, при визначенні місця проживання однієї дитини з батьком, а іншої з матір`ю, мати та батько не позбавляються можливості спілкування з дитиною та участі у її вихованні та утриманні.

Судові витрати по справі покласти на сторони в межах сум ними понесеними.

На підставі ст.ст. 7, 19, 141, 155, 157, 160, 161, 181 СК України, ст.ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 29, 627, 628, 629, 651, 653 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 265, 268, 354-355 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - служба у справах дітей Кременецької міської ради про розірвання договору та визначення місця проживання дітей - задовольнити частково.

Розірвати договір між батьками щодо здійснення батьківських прав, визначення місця проживання дитини, посвідчений приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу Фаїз Н.П. 07 вересня 2021 року, зареєстрований у реєстрі № 2117.

Визначити місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю ОСОБА_1 . і

Зустрічний позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей разом із батьком - задовольнити частково.

Визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком ОСОБА_2 .

Судові витрати по справі покласти на сторони в межах сум ними понесених.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - відповідач: ОСОБА_1 , жителька: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Відповідач-позивач: ОСОБА_2 , житель: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Третя особа: служба у справах дітей Кременецької міської ради, місцезнаходження: вул. Словацького, 6 м. Кременець код ЄДРПОУ 04058338.

Повне судове рішення складено 21.03.2023.

Головуючий: