Ухвала

від 02.03.2023 по справі 369/2969/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/2969/23

Провадження № 2/369/3301/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2023 м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Ковальчук Л.М., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 до Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, третя особа: Державний нотаріус Вишневої державної нотаріальної контори Білінець О.П. про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю та визнання права на спадщину, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2023 року позивач звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із даним позовом.

Під час вивчення матеріалів вказаної позовної заяви було встановлено, що вони не відповідають вимогам ст.175,177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивачем заявлено дві вимоги не майнового характеру.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день подання позивачем позову складає 1073,60 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано до матеріалів справи доказів сплати судового збору та подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Так, відповідно до положень ч.1, 3ст.136 ЦПК Українисуд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно з ч.1, 2ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може відстрочити сплату судового збору на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З вказаних вище положень чинного законодавства вбачається, що єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є майновий стан позивача.

Право на доступ до суду, тобто право кожного на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру є складовим елементом права на суд, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції. Другим елементом права на суд є право розраховувати на розгляд спору судом по суті. Згідно до конвенційної практики Європейського суду право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням, які повинні також бути пропорційними, тобто щоб законна мета застосованого обмеження не зводила нанівець зміст конвенційного права на суд. Серед легітимних обмежень права на доступ до суду у практиці Європейського суду визнаються: необхідність сплачувати судовий збір за подачу заяви чи скарги (рішення по справі «Креуз проти Польщі», «Толстой-Мілославський проти Сполученого Королівства (Tolstoy Miloslavsky v. United Kingdom) від 13.07.1995р.).

Разом з тим, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б вказували на неможливість сплати нею судового збору, а тому не доведено наявність обставин, передбачених положеннями зазначеної вище статті Закону, які б були підставою для відстрочення сплати судового збору.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод(РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецеденту практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності доЦивільного процесуального кодексу України(далі -ЦПК),Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»(далі - Закон № 3674-VI), а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Враховуючи, що звільнення судом від сплати судового збору або відстрочка від його сплати є правом, а не обов`язком суду, при цьому в клопотанні не зазначено належних та допустимих доказів на підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджає останній сплатити судовий збір у встановленому законодавством порядку і розмірі на момент подання позовної заяви, відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання позивача.

Таким чином,позивачу необхіднонадати досуду документ, який би підтверджував сплату судового збору за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 2147,20 грн.

У відповідності з ч. 1ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.175,177,185,259,260 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, третя особа: Державний нотаріус Вишневої державної нотаріальної контори Білінець О.П. про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю та визнання права на спадщину, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачам..

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ Л.М.КОВАЛЬЧУК