Постанова від 15.03.2023 по справі 918/707/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року Справа № 918/707/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г. , суддя Тимошенко О.М.

секретар судового засідання Берун О.О.

за участю представників сторін:

органу прокуратури: прокурор відділу Котяй І.В.

позивача: Гуц О.Л. - головний спеціаліст відділу в порядку самопредставництва

відповідача: Загребельний В.В. - адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Рівненської області, ухваленого 29.12.22р. суддею Пашкевич І.О. у м.Рівному, повний текст складено 09.01.23р. у справі № 918/707/22

за позовом Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Острозької міської ради

до відповідача Фізичної особи-підприємця Олішевського Віталія Валентиновича

про повернення приміщення котельні

ВСТАНОВИВ:

1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.

1.1. Предметом апеляційного оскарження є рішення Господарського суду Рівненської області від 29.12.2022 у справі №918/707/22.

1.2. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 29.12.2022 у справі №918/707/22 відмовлено у позові Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Острозької міської ради до Фізичної особи-підприємця Олішевського Віталія Валентиновича про повернення приміщення котельні.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

2.1. Острозькою міською радою (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Олішевським Віталієм Валентиновичем (орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна, тоді ж сторони складено акт приймання-передачі до договору оренди нерухомого майна від 16.07.2013, згідно з яким було передано будівлю котельні разом з обладнанням згідно переліку. Згідно пункту 10.1. договору цей договір укладено строком на 35 місяців, що обраховується з дня його підписання сторонами.

2.2. Враховуючи норми Конституції України, статтю 23 Закону України "Про прокуратуру", ГПК України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" прокурор правомірно звернувся з позовом в інтересах держави в особі Острозької міської ради.

2.3. Острозька міська рада не подавала та не отримувала від ФОП Олішевського В.В. заяв про припинення договору, - відтак договір був продовжений на той самий термін, тобто до 16.05.2019. У подальшому аналогічно за місяць до закінчення строку договору оренди та протягом місяця після закінчення такого строку, ні позивач ні відповідач не подавали заяв про небажання продовжувати договір на новий строк, - а відтак Договір продовжений на той самий термін - до 16.04.2022.

2.4. Згідно п. 10.4 Договору у разі відсутності заяви однієї із Сторін за місяць до припинення Договору або зміну його умов, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самий умовах, які були передбачені цим Договором. 02.04.2018 сторонами було укладено додаткову угоду до договору оренди нерухомого майна від 16.07.2013, якою вносилися зміни до договору, зокрема, п.п. 1.1, 1.3, 3.5, 4.1, 5.2. 5.5, а всі інші умови договору, в тому числі щодо строку оренди та умов пролонгації договору, залишилися незмінними.

2.5. 01.02.2020 було введено в дію новий Закон України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-ІХ від 03.10.2019, який набрав чинності 27.12.2019. (. Статтею 18 Закону № 157-ІХ передбачено, що продовження договорів, які продовжується не вперше (як у цьому випадку), здійснюється за результатами проведення аукціону. Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 157-ІХ, договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: - набрання чинності рішенням КМУ чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абз. 5 ч. 2 ст. 18 цього Закону, або 01.07.2020. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.

2.6. Стаття 764 ЦК України та ст. 284 ГК України, ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" № 2269-ХІІ від 10.04.1992, а також п. 10.4. Договору визначають можливість продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах за мовчазної згоди сторін.

2.7. Пролонгація договору (а не його укладення на новий строк) та договір був продовжений вдруге на той самий термін (35 місяців) із 17.05.2019 до 16.04.2022 за мовчазної згоди сторін договору. Закон № 157-ІХ був прийнятий, набрав чинності та введений в дію після того, як договір оренди нерухомого майна від 16.07.2013 вже був продовжений на новий строк - з 17.05.2019 по 16.04.2022. А тому ні на дату набрання чинності Законом та введення його в дію, ні станом на 01.07.2020 норми Закону № 157-ІХ щодо порядку продовження договорів оренди не підлягали застосуванню. Договір було продовжено до 16.04.2022, а його дія не закінчилася 01.07.2020, як помилково вважає прокурор.

2.8. 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Президентом України підписаний Указ № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджено Законом України 2102-ІХ від 24.02.2022. Воєнний стан в Україні введено з 5:30 год. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому Указами Президента України не одноразово продовжувався.

2.9. Оскільки дія Договору закінчувалася 16.04.2022, тобто в період воєнного стану, на який діє ретроспектива постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022, відтак Договір оренди продовжується на період дії воєнного стану в Україні та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження з уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про не продовження договору оренди з підстав, визначених ст. 19 Закону.

3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.

3.1. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Заступник керівника Рівненської обласної прокуратури звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Рівненської області від 29.12.2022 у справі №918/707/22 про відмову у задоволенні позову скасувати та ухвалити нове, яким позов задоволити у повному обсязі. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомити Рівненську обласну прокуратуру та сторін по справі.

3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд відмовляючи у задоволенні позову прийшов до хибних висновків, що призвело до невірного застосування норм матеріального (пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 157-ІХ, ст. 13, 15, 18 Закону № 157-ІХ, ст. 1212, 1213 ЦК України) та процесуального (ст.ст. 236, 237 ГПК України) права, внаслідок чого зроблено висновки, які не відповідають обставинам справи. Оскаржуване рішення суду від 29.12.2022 винесене при неповному з`ясуванні обставин, які мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування та ухвалення нового рішення, про задоволення позову.

3.3. Щодо висновків суду про продовження дії оспорюваного договору оренди нерухомого майна з 17.06.2016 до 16.04.2022 (продовження договору на той же строк і на тих самих умовах) згідно положень статті 764 ЦК України, частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-ХІ1, що реалізується «внаслідок мовчазної згоди сторін договору. апелянт зазначає, що поза увагою суду залишився той факт, що відповідно до положень ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції чинній на момент продовження договору оренди), оцінка об`єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об`єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об`єкта оренди. При цьому, зазначає, що станом на 17.06.2016 оцінка об`єкта оренди зроблена не була, а тому договір не міг бути продовжений внаслідок мовчазної згоди сторін, адже це суперечить вищенаведеним вимогам законодавства.

3.4. Також поза увагою суду першої інстанції, залишились правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду в справі №910/719/19 від 19.05.2020, відповідно до яких помилковим є ототожнення правового інституту пролонгації договору оренди нерухомого майна (продовження договору на той же строк і на тих самих умовах), врегульованого положеннями статті 764 ЦК України, частини другої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-ХІІ, який реалізується внаслідок мовчазної згоди сторін договору, та правового інституту продовження договору оренди на новий строк внаслідок реалізації переважного права добросовісного орендаря (стаття 777 ЦК України та частина 2статті 17 зазначеного Закону), сутністю якого є укладення договору оренди на новий строк, а не його автоматичне поновлення.

3.5. Відповідно до ч. 1 ст. 1213 ЦК України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. Окрім того, з 27.12.2019 набрав чинності, а з 01.02.2020 введений в дію Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-ІХ, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням КМУ чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом 5 частини 2 статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.

3.6. Скаржник зазначає, що оспорюваний договір оренди закінчився 17.06.2016, однак відповідач продовжував використовувати майно без достатньої правової підстави.

3.7. Закон України "Про оренду державного та комунального майна" 157-ІХ не передбачає можливості автоматичної пролонгації договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, як це було врегульовано ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №2269-ХІІ, за виключенням випадку, коли договір оренди продовжується відповідно до частини 2 ї статті 18 Закону № 157-ІХ.

3.8. Волевиявлення щодо продовження дії договору до 16.05.2019 та до 16.04.2022 сторонами здійснено не було, оцінка об`єкта оренди, яка передує продовженню (поновленню) договору та повинна бути використана під час розрахунку орендної плати, проведена не була, а тому істотні умови Договору при продовженні його дії сторонами не визначено, а отже договір не міг бути продовжений на підставі п. 10.4. В силу вимог ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не може бути продовжений без проведення аукціону. Разом з тим, аукціон щодо продовження Договору не проведено, а тому договір оренди нерухомого майна з ФОП Олішевським В.В. від 16.07.2013 втратив чинність. Водночас вказані обставини залишились поза увагою суду першої інстанції. Відповідно безпідставним є висновок суду, що дія Договору закінчилася 16.04.2022, однак з урахуванням ретроспективної дії постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022 договір оренди продовжується і на період дії воєнного стану в Україні та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.

4. Відзив на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.

4.1. Позивач - Острозька міська рада у відзиві на апеляційну скаргу просить суд залишити рішення господарського суду Рівненської області від 29.12.2022 у справі №918/707/22 без змін, а апеляційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури - без задоволення.

4.2. Відповідач - Фізична особа-підприємець Олішевський Віталій Валентинович у відзиві на апеляційну скаргу просить суд залишити без змін рішення господарського суду Рівненської області від 29.12.22 у справі №918/707/22, а апеляційну скаргу Заступника керівника Рівненської обласної прокуратури - без задоволення.

4.3. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Рівненської області від 29.12.22 у справі №918/707/22. Розгляд апеляційної скарги призначено 15.03.2023 об 14:30год

4.4 В судовому засіданні 15.03.2023 прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задоволити. Надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Просив скасувати оскаржуване рішення суду від 29.12.2022 у даній справі, та прийняти нове, яким позов задоволити повністю.

4.5. В судовому засіданні 15.03.2023 представник позивача заперечила доводи апеляційної скарги; надала пояснення в обґрунтування своєї позиції. Просила суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

4.6. В судовому засіданні 15.03.2023 представник відповідача заперечив доводи апеляційної скарги; надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

4.7. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.

6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Рівненської області від 29.12.22 у справі №918/707/22 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував:

6.1.1. Норми матеріального права:

Конституція України;

Закон України "Про прокуратуру";

Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні";

Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);

Господарський кодекс України (далі по тексту постанови також - ГК України);

Закон України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-ІХ від 03.10.2019, який набрав чинності 27.12.2019 (далі по тексту постанови також - Закон № 157-ІХ);

Закон України "Про оренду державного і комунального майна" № 2269-ХІІ від 10.04.1992 (далі по тексту постанови також - Закон № 2269-ХІІ);

Закон України "Про судовий збір".

6.1.2. Норми процесуального права:

Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України).

6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).

7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.

7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзивів на апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення прокурора, представника позивача та відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

7.2. Як вбачається із матеріалів справи, 16 липня 2013 року між Острозькою міською радою (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Олішевським Віталієм Валентиновичем (орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна (далі - Договір).

7.3. Відповідно до п. 1.1. Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне індивідуально визначене майно - котельню площею 147,3 кв.м., розміщене за адресою: Рівненська обл., м. Острог, площа Декабристів, 6а та перебуває на балансі ОКП "Теплоенергія" (далі - Балансоутримувач), вартість якого згідно висновку про вартість майна котельні за адресою м. Острог пл. Декабристів 6а рішення сесії Острозької міської ради " 144 від 26.05.2011 становить 349 272 грн 00 коп. (далі - майно).

7.4. Майно передається в оренду з метою надання орендарем послуг по постачанню теплової енергію (п. 1.2. Договору).

7.5. Відповідно до п. 1.3 Договору склад та стан Майна на момент укладення Договору визначається в акті приймання-передавання за узгодженим висновком Балансоутримувача і Орендаря.

7.6. Згідно пункту 10.1 Договору цей Договір укладено строком на 35 місяців, що обраховується починаючи з дня його підписання Сторонами.

7.7. Згідно пункту 10.4 Договору у разі відсутності заяви однієї із Сторін за місяць до припинення Договору або зміну його умов, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самий умовах, які були передбачені цим Договором.

7.8. У відповідності до пункту 10.6 Договору чинність цього Договору припиняється внаслідок:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- приватизації орендованого майна Орендарем;

- загибелі орендованого Майна;

- достроково за взаємною згодою Сторін або за рішенням суду;

- банкрутства Орендаря;

- у разі смерті Орендаря.

7.9. Відповідно до пункту 10.10 Договору Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання Сторонами акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення Майна покладається на Орендодавця.

7.10. Матеріалами справи встановлено, що 16.07.2013 Острозьким комунальним підприємством "Теплоенергія" як Балансоутримувачем та ФОП Олішевським Віталієм Валентиновичем як Орендарем складено акт приймання-передачі до договору оренди нерухомого майна від 16.07.2013, згідно з яким було передано будівлю котельні разом з обладнанням згідно переліку.

7.11. В подальшому, 02 квітня 2018 року між сторонами договору було укладено додаткову угоду до договору оренди нерухомого майна від 16.07.2013, якою, зокрема, п. 1.1 договору було викладено в такій редакції: Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування комунальне індивідуально визначене майно - котельню площею 147,3 кв.м,, розміщене за адресою: Рівненська область, м. Острог, площа Декабристів, 6а та перебуває на балансі Орендодавця .... Також внесено зміни до п.п. 1.3, 3.5, 4.1, 5.2. 5.5 Договору, а всі інші умови договору, в тому числі щодо строку оренди та умов пролонгації договору, залишилися незмінними.

7.12. З матеріалів справи слідує, що оскільки Острозька міська рада не подавала та не отримувала від Фізичної особи-підприємця Олішевського Віталія Валентиновича заяв про припинення договору, - відтак договір був продовжений на той самий термін, тобто до 16.05.2019.

7.13. У подальшому аналогічно за місяць до закінчення строку договору оренди та протягом місяця після закінчення такого строку, ні орендодавець ні орендар не подавали заяв про небажання продовжувати договір на новий строк, - а відтак Договір продовжений на той самий термін - до 16.04.2022.

7.14. У вересні 2022 року керівник Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Острозької міської ради звернувся до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Олішевського Віталія Валентиновича про повернення орендованого майна - приміщення котельні, що знаходиться за адресою: пл. Декабристів, 6в м. Острог Рівненської обл., шляхом підписання акта приймання-передачі приміщення котельні площею 147, 3 кв.м., розташованої за адресою: пл. (вул.) Декабристів, 6в, м. Острог Рівненської області.

7.15. В обґрунтування позовних вимог прокурор вказав, що 16.07.2013 між Острозькою міською радою та Фізичної особою-підприємцем Олішевського Віталієм Валентиновичем та відповідачем укладено договір оренди нерухомого майна строком на 35 місяців, що обраховується починаючи з дня його підписання сторонами. Строк дії Договору продовжувався двічі. В силу дії п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ, строк Договору закінчився 01.07.2020. Пунктом 10.10. Договору встановлено, що майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Однак, орендоване майно відповідачем не повернуто Острозькій міській раді. При цьому даний Договір не може бути продовжений без проведення аукціону.

7.16. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14.09.2022, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №918/707/22, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

7.17. У поясненнях Острозька міська рада просила суд відмовити у задоволенні позову, зважаючи на його безпідставність. В обґрунтування своїх заперечень Острозька міська рада зазначила, що строк у 35 місяців, на який було укладено договір сплив 16.06.2016. У відповідності з положеннями ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-ХІІ від 10.04.1992 у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Оскільки Острозька міська рада не подавала та не отримувала від Фізичної особи-підприємця Олішевського Віталія Валентиновича заяв про припинення договору, - відтак договір був продовжений на той самий термін, тобто до 16.05.2019.

7.17.1. У подальшому аналогічно за місяць до закінчення строку договору оренди та протягом місяця після закінчення такого строку ні позивач ні відповідач не подавали заяв про небажання продовжувати договір на новий строк, а відтак Договір продовжений на той самий термін - до 16.04.2022. При цьому Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ був прийнятий та набрав чинності після того, як договір уже був продовжений на новий строк - з 17.05.2019 по 16.04.2022. Відповідно твердження прокурора, що строк дії Договору закінчився 01.07.2020 є таким, що не ґрунтується на нормах законодавства.

7.17.2. Також у поясненнях Острозька міська рада зазначила, що прокурор ігнорує наявність в пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про оренду державного та комунального майна від 03.10.2019 № 157-ІХ положень, які, на думку позивача, підлягають застосуванню до спірних правовідносин: Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

7.17.3. Крім того, Острозька міська рада зазначила, що строк дії Договору вважається продовженим на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану в силу п. 5 постанови Кабінету Міністрів України № 634 № "Про особливості оренди державного і комунального майна у період воєнного стану". А відтак позивач просить суд відмовити у задоволенні позову.

7.18. Здолбунівська окружна прокуратура у запереченнях №54/2-860вих-22, (прокурор) визнає, що з 17.06.2016 строк дії Договору продовжувався двічі, а саме - до 16.05.2019 та до 16.04.2022, відтак, прокурор вважає, що в силу вимог ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" Договір не може бути продовжений без проведення аукціону. Однак, аукціон не проведено, а отже Договір втратив чинність.

7.18.1. Прокурор звертає увагу, що з 17.06.2016 відбувалася пролонгація договору оренди нерухомого майна від 16.07.2013 (продовження договору на той же строк і на тих самих умовах), врегульована положеннями ст. 764 ЦК України, ч. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна від 10.04.1992 № 2269-XII, що реалізується внаслідок мовчазної згоди сторін договору, а не його укладення на новий строк. У підсилення своєї правової позиції прокурор звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду в постанові у справі № 910/719/19 від 19.05.2020 вказала на помилкове ототожнення правового інституту пролонгації договору оренди нерухомого майна (продовження договору на той же строк і на тих самих умовах), врегульованого положеннями ст. 764 ЦК України, ч. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна від 10.04.1992 № 2269-XII, який реалізується внаслідок мовчазної згоди сторін договору, та правового інституту продовження договору оренди на новий строк внаслідок реалізації переважного права добросовісного орендаря (ст. 777 ЦК України та ч. 3 ст. 17 зазначеного Закону), сутністю якого є укладення договору оренди на новий строк, а не його автоматичне поновлення. Прокурор посилається на ст. ст. 1212, 1213 ЦК України та вказує, що відповідач як набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

7.19. У відзиві Фізична особа-підприємець Олішевський Віталій Валентинович заперечив проти задоволення позовних вимог та вказав, що строк в 35 місяців, на який було укладено договір оренди від 16.07.2013, сплив 16.06.2016. Відповідач звертає увагу, що ст. 764 ЦК України та ст. 284 ГК України, ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" № 2269-ХІІ від 10.04.1992, а також п. 10.4. Договору визначають можливість продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах за мовчазної згоди сторін. При цьому для такого автоматичного продовження договору оренди передбачена особливість - відсутність заяви (повідомлення) однієї зі сторін про припинення чи зміну умов договору протягом місяця після закінчення терміну його дії. Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов`язкового укладення нового договору або внесення змін до нього. Відтак договір в силу положень ч. 2 ст. 17 Закону № 2269 був продовжений вперше на той самий термін - а саме на 35 місяців, тобто із 16.06.2016 до 16.05.2019. Аналогічно за місяць до закінчення строку договору оренди (16.05.2019) та протягом місяця після закінчення такого строку ні Острозька міська рада, ні ФОП Олішевський В.В. не подавали заяви про небажання продовжувати договір на новий строк, а тому в силу положень ч. 2 ст. 17 Закону № 2269 він був продовжений вдруге на той самий термін, а саме: на 35 місяців, тобто до 16.04.2022.

7.19.1. Відповідач у відзиві підкреслює, що прокурор ігнорує наявність в п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 157-ІХ наступних положень, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин: Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності ним Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені (абз. 4 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень). У цьому випадку Закон № 157-ІХ був прийнятий, набрав чинності та введений в дію після того, як договір оренди нерухомого майна від 16.07.2013 вже був продовжений на новий строк - з 17.05.2019 по 16.04.2022. Атому ні на дату набрання чинності Законом та введення його в дію, ні станом на 01.07.2020 норми Закону № 157-ІХ щодо порядку продовження договорів оренди не підлягали застосуванню. Відповідно, твердження прокурора про те, що строк дії Договору закінчився 01.07.2020 є таким, що не ґрунтується на нормах законодавства.

7.19.2. Крім того, відповідач зазначає, що строк дії Договору вважається продовженим на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану в силу п. 5 постанови Кабінету Міністрів України № 634 № "Про особливості оренди державного і комунального майна у період воєнного стану". При цьому п. 16 постанови передбачено: орендодавцям державного та комунального майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, а також продовження та припинення договорів оренди відповідно до п. 5 цієї постанови починаючи з 24.02.2022. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

7.20. Здолбунівська окружна прокуратура у відповіді на відзив вказала, що з 17.06.2016 строк дії Договору продовжувався на підставі п. 10.4 Договору, відповідно до якого у разі відсутності заяви однієї із сторін за місяць до припинення Договору або зміну його умов, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Із 27.12.2019 набрав чинності, а з 01.02.2020 введений в дію Закон України Про оренду державного та комунального майна від 03.10.2019 № 157-ІХ, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абз. 5 ч. 2 ст. 18 цього Закону, або 01.07.2020. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.

7.20.1. Рішенням сесії Острозької міської ради Про затвердження Переліку першого типу об`єктів комунальної власності Острозької міської територіальної громади, що підлягають передачі в оренду на аукціоні № 646 від 31.03.2022 затверджено Перелік першого типу об`єктів комунальної власності Острозької міської територіальної громади, що підлягають передачі в оренду на аукціоні, до яких належить котельня площею 147,3 кв. м, що розташована за адресою: пл. (вул.) Декабристів, 6в, м. Острог Рівненської області. Частиною 1 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна від 31.10.2019 № 157-ІХ встановлено, що продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. У даному випадку з 17.06.2016 строк дії Договору сторонами продовжувався двічі, а саме: до 16.05.2019 та до 16.04.2022. Таким чином, вказаний Договір оренди нерухомого майна, а саме, котельні площею 147,3 кв. м, що розташована за адресою: пл. (вул.) Декабристів, 6в, м. Острог Рівненської області, в силу вимог ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна не може бути продовжений без проведення аукціону. Однак аукціон щодо продовження Договору не проведено, а отже Договір оренди нерухомого майна з фізичною особою-підприємцем Олішевським В.В. від 16.07.2013 втратив чинність.

7.20.2. У відповіді на відзив прокурор звертає увагу, що у відзиві зазначено, що прокурор ігнорує наявність в п. 2 Прикінцевих Закону від 03.10.2019 № 157-ІХ положень, які, на думку позивача, підлягають застосуванню до спірних правовідносин:Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені. При цьому, як вказує прокурор, договір оренди нерухомого майна від 16.07.2013 вже був укладений на новий строк - з 17.05.2019 до 16.04.2022. Тому норми Закону України Про оренду державного та комунального майна від 03.10.2019 № 157-ІХ щодо порядку продовження договорів не підлягають застосуванню. Слід звернути увагу, що Велика Палата Верховного Суду в постанові у справі № 910/719/19 від 19.05.2020 вказала на помилкове ототожнення правового інституту пролонгації договору оренди нерухомого майна (продовження договору на той же строк і на тих самих умовах), врегульованого положеннями ст. 764 ЦК України, ч. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна від 10.04.1992 № 2269-ХІІ, який реалізується внаслідок мовчазної згоди сторін договору, та правового інституту продовження договору оренди на новий строк внаслідок реалізації переважного права добросовісного орендаря (ст. 777 ЦК України та ч. 3 ст. 17 зазначеного Закону), сутністю якого є укладення договору оренди на новий строк, а не його автоматичне поновлення. Таким чином, з 17.06.2016 відбувалася пролонгація договору оренди нерухомого майна від I6.07.2013 (продовження договору на той же строк і на тих самих умовах), врегульована положеннями ст. 764 ЦК України, ч. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна від 10.04.1992 № 2269-ХІІ, що реалізується внаслідок мовчазної згоди сторін договору, а не його укладення на новий строк.

7.21. У запереченнях від 21.10.2022 на відповідь на відзив прокурора представник відповідача, звертає увагу, що прокурор визнає, що строк дії Договору продовжувався двічі а саме: до 16.05.2019 та до 16.04.2022. Проте сторона відповідача не погоджується із запропонованим прокурором правозастосуванням ст. 18 Закону № 157-ІХ. Адже прокурор ігнорує наявність п. 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону № 157-ІХ положень. Відповідач вважає помилковим застосування до спірних правовідносин правових позицій, які викладені у постановах Верховного Суду від 05.07.2022 у справі № 909/749/21, від 06.07.2021 у справі № 914/785/20, у постанові ВП ВС від 19.05.20120 у справі № 910/719/19, оскільки такі судові рішення не є релевантними до справи № 918/707/22.

7.22. Здолбунівська окружна прокуратура у поясненнях від 28.10.2022 на заперечення відповідача від 21.10.2022, повторно стверджує свою правову позицію, викладену у відповіді на відзив та вказує, що з 17.06.2016 відбулася пролонгація договору, врегульована ст. 764 ЦК України, ч. 2 ст. 17 Закону України "про оренду державного та комунального майна від 10.04.1992 № 2269-ХІІ, що реалізується внаслідок мовчазної згоди сторін договору, а не його укладення на новий строк.

7.23. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01.11.2022 закрито підготовче провадження у справі № 918/707/22. Призначено справу до судового розгляду по суті.

7.24. 29.12.2022 за результатами розгляду даного спору судом першої інстанції ухвалено рішення (пункти 1.1.- 1.2. цієї постанови), з підстав, наведених у пунктах 2.1.- 2.9. цієї постанови.

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, відхилення доводів апелянта.

8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 29.12.2022 - без змін, виходячи з наступного.

8.2. Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

8.3. Згідно статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

8.4. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

8.5. Згідно частини 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

8.6. Разом з тим, поняття інтереси держави, відповідно до Рішення Конституційного суду України №3-рп/99 від 08.04.1999, є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

8.7. При цьому, в основі інтересів держави, згідно даного рішення, завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. В п. З зазначеного рішення суд в загальному, не пов`язуючи вказане поняття з конкретними нормами, які підлягали тлумаченню, вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

8.8. Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес" (п. 54 рішення).

8.9. Предметом даного судового спору є повернення орендованого майна за Договором, який на переконання прокурора, припинив свою дію.

8.10. У даному випадку порушення інтересів держави на думку прокурора полягає у порушенні, встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження майном, що перебуває у комунальній власності, безпідставному перебуванні в користуванні ФОП Олішевського В.В. об`єкта комунальної власності, що спричиняє шкоду державі і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду в інтересах держави.

8.11. Фактично звернення прокурора до господарського суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про належне розпорядження об`єктами комунальної форми власності.

8.12. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

8.13. Частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

8.14. Відповідно до пункту 5 статті 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюю відповідні ради.

8.15. Частиною 5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

8.16. Статтею 16 зазначеного Закону передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

8.17. Згідно статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

8.18. Статтею 5 Конституції України визначено, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

8.19. Відповідно до статті 172 ЦК України, територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції, встановленої законом. Відтак, територіальна громада як власник об`єктів права комунальної власності делегує відповідній раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.

8.20. Разом з тим, з урахуванням положень статей 1, 16, 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні власником комунального майна є територіальна громада, а тому рішення та дії органу місцевого самоврядування повинні відповідати його повноваженням, передбаченим законом та інтересам територіальної громади.

8.21. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

8.22. При цьому спір, що виник, на думку прокурора, порушує інтереси територіальної громади, як законного власника вказаного об`єкта, а відсутність належного владного контролю на вказаному напрямі створює сприятливі умови для незаконного його використання.

8.23. Натомість, органи прокуратури, у разі виявлення відповідних порушень чинного законодавства, при наявності відповідних підстав, мають право вживати заходи представницького характеру шляхом звернення до суду з позовом.

8.24. Таким чином, суб`єктом владних повноважень, уповноваженим представляти інтереси держави у даних спірних правовідносинах, є Острозька міська рада.

8.25. Матеріалами справи встановлено, що Здолбунівською окружною прокуратурою надіслано Острозькій міській раді лист за № 54/2-668вих-22 від 05.08.2022 про наявність підстав щодо повернення приміщення котельні, у тому числі в судовому порядку.

8.26. Водночас, з листа Острозької міської ради № вих-3232/01-17-22 від 16.08.2022 вбачається, що вказаним органом заходів щодо відновлення порушених інтересів у судовому порядку не вжито та їх подальше вжиття не передбачається.

8.27. Таким чином, оскільки Острозька міська рада як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, як власник комунального майна та як сторона Договору, не забезпечила захист інтересів держави шляхом звернення до суду щодо повернення орендованого ФОП Олішевським В.В. майна, керівник Здолбунівської окружної прокуратури звернувся до суду з даною позовною заявою.

8.28. Отже, Острозька міська рада була обізнана про необхідність захисту інтересів держави, мала відповідні повноваження для їх захисту, проте ефективних заходів не вжила.

8.29. Однією з умов для наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді є нездійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження. Нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

8.30. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 статті 53 ГПК України).

8.31. Частиною 1 статті 55 ГПК України встановлено, що органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.

8.32. Господарськими судами встановлено, що у даному випадку є підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді в особі Острозької міської ради, та звернення до суду в порядку статей 4. 53 ГПК України з відповідним позовом до Фізичної особи-підприємця Олішевського Віталія Валентиновича про повернення приміщенні котельні.

8.33. Як уже зазначалося у даній постанові вище, 16.07.2013 в день укладення Договору нерухомого майна, Острозьке комунальне підприємство "Теплоенергія" як Балансоутримувач та ФОП Олішевський Віталій Валентинович як Орендар склали акт приймання-передачі до договору оренди нерухомого майна від 16.07.2013, згідно з яким було передано будівлю котельні разом з обладнанням згідно переліку.

8.34. Відповідно до частини 3 статті 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

8.35. Оскільки Острозька міська рада не подавала та не отримувала від Фізичної особи-підприємця Олішевського Віталія Валентиновича заяв про припинення договору - відтак договір був продовжений на той самий термін, тобто до 16.05.2019.

8.36. У подальшому аналогічно за місяць до закінчення строку договору оренди та протягом місяця після закінчення такого строку, ні позивач ні відповідач не подавали заяв про небажання продовжувати договір на новий строк - відтак договір продовжений на той самий термін - до 16.04.2022.

8.37. Відповідно до статті 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

8.38. Наведена норма визначає можливість продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах. При цьому для такого автоматичного продовження договору оренди передбачена особливість - відсутність заяви (повідомлення) однієї зі сторін про припинення чи зміну умов договору протягом місяця після закінчення терміну його дії.

8.39. Згідно частини 4 статті 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

8.40. Верховний Суд, аналізуючи вимоги статті 764 ЦК України та статті 284 ГК України, зазначив, що Суть поновлення договору оренди у розумінні наведених норм полягає у тому, що орендар продовжує користуватися орендованим майном після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує протягом одного місяця після закінчення строку договору у його поновленні. Відсутність такого заперечення може мати прояв у "мовчазній згоді" і у такому випадку орендар, у силу закону, може розраховувати, що договір оренди вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (п.5.8 постанови ВС від 11.08.2021 у справі № 910/3213/20).

8.41. Аналогічні положення також зазначені у ч. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна 2269-Х11 від 10.04.1992 (далі - Закон № 2269).

8.42. Відповідно до ч.2 ст.17 Закону № 2269 у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

8.43. Згідно пункту 10.4 Договору у разі відсутності заяви однієї із Сторін за місяць до припинення Договору або зміну його умов, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самий умовах, які були передбачені цим Договором.

8.44. У пункті 5.12 Постанови ВС від 11.08.2021 по справі № 910/3213/20 касаційний суд вказав наступне: якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов`язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.

8.45. Аналогічна правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 904/1207/19, від 28.05.2019 у справі № 911/2980/17, від 12.06.2018 у справі № 910/15387/17, від 05.06.2018 у справі № 904/7825/17, від 29.05.2018 у справі № 923/854/17.

8.46. Як вбачається з матеріалів справи, 02.04.2018 сторонами договору було укладено додаткову угоду до договору оренди нерухомого майна від 16.07.2013, якою, зокрема, вносилися зміни до п.п. 1.1 1.3, 3.5, 4.1, 5.2. 5.5 Договору.

8.47. При цьому, всі інші умови договору, в тому числі щодо строку оренди та умов пролонгації договору, залишилися незмінними.

8.48. Так, 01.02.2020 було введено в дію новий Закон України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-ІХ від 03.10.2019, який набрав чинності 27.12.2019.

8.49. Статтею 18 Закону № 157-ІХ від 03.10.2019 передбачено, що продовження договорів, які продовжується не вперше (як у цьому випадку), здійснюється за результатами проведення аукціону.

8.50. Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 157-ІХ від 03.10.2019, договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше:

- набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абз. 5 ч. 2 статті 18 цього Закону, або 01.07.2020.

8.51. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом,

8.52. Відповідно до пункту 66 постанови Верховного Суду від 09.11.2021 по справі № 908/2637/20 визначено, що оскільки у спірних правовідносинах у співвідношенні із загальним законом (статтею 764 ЦК України та частиною 4 статті 284 ГК України) спеціальним законом є Закон України № 157- ІХ від 03.10.2019, то пункт 2 Прикінцевих та перехідних положень підлягає пріоритетному застосуванню до спірних орендних правовідносин.

8.53. Матеріалами справи встановлено, що рішенням сесії Острозької міської ради Про затвердження Переліку першого типу об`єктів комунальної власності Острозької міської територіальної громади, що підлягають передачі в оренду на аукціоні № 646 від 31.03.2022 затверджено Перелік першого типу об`єктів комунальної власності Острозької міської територіальної громади, що підлягають передачі в оренду на аукціоні, до яких належить котельня площею 147,3 кв. м, що розташована за адресою: пл. (вул.) Декабристів, 6в, м. Острог Рівненської області.

8.54. Так, згідно пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 157-ІХ договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

8.55. Стаття 764 ЦК України та стаття 284 ГК України, частина 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" 2269-ХІІ від 10.04.1992, а також пункт 10.4. Договору визначають можливість продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах за мовчазної згоди сторін.

8.56. Так як, Острозька міська рада не подавала та не отримувала від Фізичної особи-підприємця Олішевського Віталія Валентиновича заяв про припинення договору, - відтак відбулася пролонгація договору (а не його укладення на новий строк) та договір був продовжений вдруге на той самий термін (35 місяців) із 17.05.2019 до 16.04.2022 за мовчазної згоди сторін договору.

8.57. Виходячи із аналізу правовідносин, що склалися, Закон № 157-ІХ від 03.10.2019 був прийнятий, набрав чинності та введений в дію після того, як договір оренди нерухомого майна від 16.07.2013 вже був продовжений на новий строк - з 17.05.2019 по 16.04.2022.

8.58. Відповідно, а ні на дату набрання чинності Законом та введення його в дію, ні станом на 01.07.2020 норми Закону № 57-ІХ від 03.10.2019 щодо порядку продовження договорів оренди не підлягали застосуванню.

8.59. Апеляційний господарський суд у даному випадку погоджується з судом першої інстанції, що твердження прокурора про те, що строк дії Договору закінчився 01.07.2020 є безпідставними та таким, що не ґрунтується на нормах законодавства.

8.60. Відповідна правова позиція висловлена також Верховним Судом у постанові від 09.11.2021 по справі № 908/2637/20, згідно з якою порядок продовження договорів оренди державного та комунального майна, який діяв до 31.01.2020 та був передбачений Законом України № 2269-ХІІ (втратив чинність 31.01.2020) може бути застосовано до процедури продовження тих договорів, строк дії яких закінчився до 01.07.2020 включно, а щодо інших договорів оренди державного та комунального майна (строк дії яких закінчився після 01.07.2020) у силу вимог абз. 3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 157-ІХ має застосовуватися порядок продовження, визначений Законом України № 157-ІХ (п. 55 постанови).

8.61. Таким чином, договір оренди нерухомого майна від 16.07.2013 було продовжено до 16.04.2022, і його дія не закінчилася 01.07.2020, як помилково вважає прокурор.

8.62. Господарськими судами встановлено, що у спірний період з 01.07.2020 Острозька міська рада продовжувала нараховувати оренду за користування визначеним майном згідно договору, а виставляти відповідачу рахунки про оплату; підписувала Акти звіряння розрахунків з дебіторами та кредиторами між ФОП Олішевським В.В. та Острозькою міською радою, про що свідчать копії рахунків на оплату від 04.01.2022, від 01.02.2022, від 01.03.2022, від 01.04.2022, від 02.05.2022, від 01.06.2022, від 01.07.2022, та копія Акту звіряння розрахунків з дебіторами та кредиторами між ФОП Олішевським В. В. та Острозькою міською радою за період січень-липень 2022 року.

8.63. Відповідач же здійснив оплату орендної плати за користування котельнею, про що свідчить копія платіжного доручення № 2100 від 15.08.2022.

8.64. Таким чином, доводи прокурора про те, що відповідач безпідставно користується майном з 01.07.2020 є необґрунтованими.

8.65. Разом з тим, слід зазначити - 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Президентом України підписаний Указ № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджено Законом України "2102-ІХ від 24.02.2022.

8.66. Воєнний стан в Україні введено з 5:30 год. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

8.67. У подальшому Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України від 18.05.2022 № 341/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб. Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб.

8.68. Воєнний стан та загальна мобілізація в Україні продовжені строком на 90 діб до 19.02.2023. Відповідний Закон від 16.11.2022 № 2738-ІХ набрав чинності 18.11.2022. Законом затверджено Указ Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, яким передбачено, що у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами) продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

8.69. 16 квітня 2022 року закінчився строк, на який було укладено договір оренди нерухомого майна від 16.07.2013.

8.70. При цьому, 27.05.2022 Кабінету Міністрів України була прийнята постанова № 634 Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану.

8.71. Відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноважений органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

8.72. При цьому, пунктом 16 постанови передбачено: орендодавцям державного та комунального майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з п. 1 цієї постанови, а також продовження та припинення договорів оренди відповідно до п. 5 цієї постанови починаючи з 24.02.2022.

8.73. Господарськими судами встановлено, що Острозька міська рада як балансоутримувач майна не повідомляла орендаря ФОП Олішевського В.В. до дати закінчення договору оренди про непродовження договору оренди, як це визначено п. 5 постанови КМУ № 634 від 27.05.2022, відповідні заяви не надходили також і від ФОП Олішевського В.В.

8.74. Відповідні обставини не заперечувалися сторонами Договору під час розгляду даного спору.

8.75. Також у матеріалах справи відсутні докази щодо оголошення аукціону до дати набрання чинності постанови Кабінету міністрів України № 634 від 27.05.2022.

8.76. Враховуючи вищевикладені обставини, договір оренди нерухомого майна від 16.07.2013 вважається продовженим на період дії воєнного стану в силу положень постанови Кабінету Міністрів України № 634 Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану від 27.05.2022, які мають ретроспективну дію в часі на правовідносини з оренди комунального майна, які склалися з 24.02.2022 до 27.05.2022.

8.77. Оскільки дія Договору закінчувалася 16.04.2022, тобто в період воєнного стану, на який діє ретроспектива постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022, відтак Договір оренди продовжується на період дії воєнного стану в Україні та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження з уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону.

8.78. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

8.79. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

8.80. Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

8.81. Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

8.82. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

8.83. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

8.84. За наведених обставин, прокурором не доведено у встановленому законом порядку, наявність фактичних обставин, які б свідчили про втрату чинності договору оренди майна від 16.07.2013 та зобов`язання відповідача повернути відповідне майно орендодавцю.

8.85. Не доведено належними засобами доказування, обставин, які б свідчили про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог.

8.86. Господарським судом Рівненської області правомірно прийнято рішення про відмову у задоволенні позову Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Острозької міської ради до Фізичної особи-підприємця Олішевського Віталія Валентиновича про повернення приміщення котельні.

8.87. Доводи апеляційної скарги Заступника керівника Рівненської обласної прокуратури не спростовують висновку суду першої інстанції при ухвалені оскаржуваного рішення та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.

8.87.1. Окрім того у апеляційній скарзі прокурором наведено підстави повернення приміщення котельні, відмінні від тих підстав, які були наведені у позовній заяві.

8.87.2. Так у позовній заяві підстави повернення комунального майна зазначалися, як недотримання вимог Закону "Про оренду державного та комунального майна" в частині проведення аукціону щодо такого майна.

8.87.3. У апеляційній скарзі прокурор звертає увагу суду, що договір оренди закінчився 16.06.2016 і у подальшому, оскільки не була здійснена грошова оцінка об`єкта оренди, не міг продовжувати свою дію автоматично (шляхом пролонгації на той самий строк та тих же умовах).

8.87.4. Такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки матеріали справи містять Додаткову угоду від 02.04.2018, якою визначено нову вартість об`єкта оренди на підставі Висновку про вартість майна та Довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості (а.с.21-25, т.1), яким надана оцінка господарськими судами.

8.88. За таких обставин апеляційну скаргу Заступника керівника Рівненської обласної прокуратури слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 29.12.2022 у справі №918/707/22- без змін.

9. Повноваження суду апеляційної інстанції.

9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

10. Розподіл судових витрат.

10.1. За подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 29.12.2022 у справі №918/707/22, апелянт сплатив судовий збір у розмірі 25440,25 грн згідно платіжного доручення №78 від 03.02.2023.

10.2. Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" . Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом (частина 2 статті 123 ГПК України).

10.3. Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

10.4. Відповідно підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

10.5. Так, пунктом 2 частини 1 статті 163 ГПК України встановлено, що ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

10.6. Прокурором в даному випадку заявлено позов про повернення приміщення котельні вартістю 1 130 681,84грн, відповідно судовий збір сплачується з урахуванням ціни позову, виходячи з вартості спірного майна.

10.7. Отже, Здолбунівською окружною прокуратурою подано до суду позовну заяву майнового характеру та правильно визначено та сплачено розмір судового збору:

- до суду першої інстанції 16 960,23 грн (1,5% ціни позову 1 130 681,84грн).

- до суду апеляційної інстанції 25440,25 грн (16 960,23 *150%), згідно статті 4 частини 2 пункту 2 підпункту 4 Закону України "Про судовий збір".

10.8. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.

10.9. Оскільки апелянту - Заступнику керівника Рівненської обласної прокуратури - відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, в силу приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Рівненської обласної прокуратури від 30.01.23р. залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 29 грудня 2022 року у справі №918/707/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №918/707/22 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "20" березня 2023 р.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Тимошенко О.М.