Постанова

від 16.03.2023 по справі 912/1259/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2023 року м.Дніпро Справа № 912/1259/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Чус О.В. (доповідача),

судді: Кощеєв І.М., Орєшкіна Е.В.

секретар судового засідання Солодова І.М.

За участю представники сторін:

від позивача: Піун С.П. (поза межами суду)

від відповідача: не з`явились

розглянувши в у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу освіти, молоді та спорту, культури та туризму Аджамської сільської ради на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.10.2022 (повне рішення складено 18.10.2022., суддя Бестаченко О.Л.) у справі № 912/1259/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1,

до відповідача: Відділу освіти, молоді та спорту, культури та туризму Аджамської сільської ради, 27620, Кіровоградська область, c. Аджамка, вул. Центральна, буд. 65,

про стягнення 397 056,39 грн,

ВСТАНОВИВ:

15.09.2022 до Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", яка містить вимоги до Відділу освіти, молоді та спорту, культури та туризму Аджамської сільської ради про стягнення 397 056,39 грн, з яких: 300 082,34 грн основного боргу, 38 421,97 грн пені, 5 029,11 грн 3% річних, 53 522,97 грн інфляційні втрати з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про невиконання відповідачем умов Договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленого газу.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 17.10.2022 у даній справі позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Відділу освіти, молоді та спорту, культури та туризму Аджамської сільської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" 397 056,39 грн, з яких: 300 082,34 грн основного боргу, 38 421,97 грн пені, 5 029,11 грн 3% річних та 53 522,97 грн інфляційних втрат, а також 5 955,85 грн сплаченого судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було неналежно виконано зобов`язання за договором в частині оплати поставленого природного газу, а тому сума основного боргу підлягає стягненню у повному обсязі разом з нарахованими на цю суму відсотками річних, інфляційними та пенею за порушення виконання грошового зобов`язання.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Відділ освіти, молоді та спорту, культури та туризму Аджамської сільської ради, звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить: скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог; відстрочити або звільнити від сплати судового збору.

Зокрема в апеляційній скарзі зазначено про те, що відповідачем борг в розмірі 300 082,34 грн було сплачено 11.08.2022 відповідно до платіжних доручень №222933198 та № 222933199.

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2022 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді Кощеєв І.М., Орєшкіна Е.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.11.2022 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 912/1259/22. Доручено Господарському суду Кіровоградської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №912/1259/22.

22.11.2022 матеріали справи № 912/1259/22 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2022 відмовлено Відділу освіти, молоді та спорту, культури та туризму Аджамської сільської ради у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення постанови у справі. Апеляційну скаргу Відділу освіти, молоді та спорту, культури та туризму Аджамської сільської ради на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.10.2022 у справі № 912/1259/22 залишено без руху.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу освіти, молоді та спорту, культури та туризму Аджамської сільської ради на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.10.2022 у справі № 912/1259/22. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 16.03.2023 о 10 год. 00 хв.

03.03.2023 позивачем надано письмові пояснення, в яких зазначено про те, що ТОВ «ГК «Нафтогаз України» не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає їх безпідставними, необґрунтованими, недоведеними належними та допустимими доказами. Так, укладений між сторонами публічний типовий Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно статей 173, 174, 175 ГК України, статей 11, 202, 509 ЦК України, і згідно статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідач чітко розумів всю юридичну відповідальністю за невиконання або неналежне виконання умов договору. Відсутність в матеріалах справи на момент прийняття рішення господарським судом першої інстанції доказів сплати заборгованості виключає прийняття апеляційним судом вказаного доказу, у зв`язку з чим відповідні доводи скаржника є безпідставними. В зв`язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання відповідно до умов Договору (п.4.4.) та вчасно не розрахувався за поставлений природний газ, позивач нарахував пеню, 3% річних, інфляційні, у зазначених у позовній заяві розмірах, відповідно до умов Договору та положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, які спростовують вищевикладене, відповідачем надано не було. Відтак, на думку позивача, рішення суду першої інстанції, прийняте за наявними в матеріалах справи доказами є правомірним та обґрунтованим.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2023 заяву (клопотання) зпредставника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", адвоката адвоката Піун Світлани Петрівни, задоволено. Визначено провести судове засідання у справі № 912/1259/22, призначене на 16.03.2023 о 10:00 год. з адвокатом Піун Світланою Петрівною в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засідання №511) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеокоференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

16.03.2023 скаржник наданим процесуальним правом не скористався та не забезпечив явку в судове засідання повноважних представників.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника скаржника.

В судовому засіданні 16.03.2023 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - Постачальник, Постачальник "останньої надії") відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

26.10.2021 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809 та від 09.12.2020 № 1236".

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1102 визначено зобов`язання акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Відповідач є бюджетною установою (відповідно до Бюджетного кодексу України).

Позивач зазначає, що у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 29.10.2021 по 30.11.2021 та з 02.12.2021 по 04.12.2021 автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

На підтвердження факту включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення спожитого відповідачем газу до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав, позивач надає лист оператора ГТС від 05.07.2022 №ТОВВИХ-22-7030 з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS00017PJK300I; інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма №10); відомості з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS00017PJK300I (надано у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).

Відповідно до п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила постачання природного газу) договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - Договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501.

Згідно з п. 2.1. Договору Постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

За п. 3.1., 3.3. Договору постачання природного газу Споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Період безперервного постачання природного газу Постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу Споживачу Постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.

Відповідно до п. 4.2. - 4.5. Договору об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу. Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено). Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до п. 4.3. цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу. У разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення побутовим Споживачем строків оплати за цим Договором, він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Згідно з підп. 1 п. 5.1. та підп. 1 п. 5.2. Договору, Споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому Договорі та зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього Договору.

Пунктами 8.1, 8.2. Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством. Постачальник має право вимагати від Споживача відшкодування збитків, а Споживач відшкодовує збитки, понесені Постачальником, виключно у разі: порушення Споживачем строків розрахунків з Постачальником - в розмірі, погодженому Сторонами в цьому Договорі; відмови Споживача надати представнику Постачальника доступ до свого об`єкта, що завдало Постачальнику збитків, - в розмірі фактичних збитків постачальника.

За п. 11.1. Договору, він набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу Споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником. Розірвання (припинення дії) цього Договору не звільняє Споживача від обов`язку сплатити заборгованість Постачальнику за цим Договором.

Відповідно до п. 2 глави 7 розділу XII Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493 (далі - Кодекс ГТС), у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Отже, об`єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Як стверджує позивач, він проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС. Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

З 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809 в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1102.

Цією ж постановою Кабінету Міністрів України № 1102 на період постачання з 1 жовтня по 30 листопада 2021 встановлено граничний розмір ціни природного газу для бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.

За твердженням позивача, протягом жовтня-листопада 2021 року розрахована за формулою ціна природного газу перевищувала 16,8 грн за 1 куб.метр, отже у цей період застосовується гранична ціна в 16,8 грн за 1 куб.метр.

Позивач зазначає, що з 01.12.2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов Договору опублікована/оприлюднена на сайті Позивача та на підтвердження надає роздруківку з сайту та довідку.

Як стверджує позивач, ним було виконано в повному обсязі взяті на себе зобов`язання, відповідно до Договору, у строк та порядок, передбачений Договором, належним чином та в повному обсязі.

З 01.11.2021 по 30.11.2021 Позивач поставив Відповідачу природний газ в об`ємі 13 196,00 куб. м на загальну суму 221 692,80 грн, в той час як Відповідачем за цей же період не здійснено жодної оплати вартості спожитого газу та не підписано Акт приймання-передачі природного газу № 18662.

З 02.12.2021 по 04.12.2021 Позивач поставив Відповідачу природний газ в об`ємі 1 732,00 куб. м на загальну суму 78 389,54 грн, в той час як Відповідачем за цей же період не здійснено жодної оплати вартості спожитого газу та не підписано Акт приймання-передачі природного газу № 30826.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов п. 4.3. Договору направляв на адресу відповідача відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу та Акти приймання-передачі природного газу, однак останнім не здійснено оплату взагалі.

06.06.2022 позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості за спожитий природний газ непобутовим споживачем постачальнику "останньої надії" у загальному розмірі 300 082,34 грн.

Відповіді на вище зазначену претензію/вимогу матеріали справи не містять.

У зв`язку з невиконання Відповідачем зобов`язань за Договором щодо оплати спожитого природного газу на загальну суму 300 082,34 грн, позивач звернувся до господарського суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Колегією суддів встановлено, що Закон України "Про ринок природного газу" визначає, що споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (ст. 1).

Згідно з ч. 1, 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Правилами постачання природного газу врегульовано відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС). Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.

Згідно з п. 3 Розділу І Правил постачання природного газу постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

Особливості здійснення постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначені розділом VI цих Правил.

Відповідно до п. 1, 2, 4-6 Розділу VI Правил постачання природного газу постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

За договором постачання природного газу постачальник "останньої надії" зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії".

Постачальник "останньої надії" зобов`язаний на головній сторінці свого сайту розмістити діючу редакцію договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", яка має відповідати типовому договору, роз`яснення щодо його укладання, а також ціну природного газу для споживачів, визначену згідно з вимогами цього розділу.

Після закінчення граничного строку постачання природного газу постачальником "останньої надії", передбаченого цим розділом та Законом України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" зобов`язаний припинити постачання природного газу за договором зі споживачем. Виключення споживача з Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" здійснюється у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. У випадку якщо споживач не був включений до Реєстру споживачів іншого постачальника після закінчення постачання природного газу постачальником "останньої надії", до такого споживача повинні застосовуватись заходи з припинення розподілу/транспортування (для прямих споживачів) природного газу споживачу відповідно до умов Кодексу газорозподільних систем та Кодексу газотранспортної системи.

Постачальник "останньої надії" має повідомити споживача про обмежений строк постачання природного газу, ціну природного газу для споживача та поінформувати споживача про його право та необхідність вибору іншого постачальника шляхом розміщення відповідної інформації на сайті постачальника "останньої надії". Постачальник "останньої надії" зобов`язаний оприлюднювати на своєму вебсайті та підтримувати в актуальному стані інформацію щодо споживачів, що не є побутовими, з діючими договорами постачання природного газу із зазначенням такої інформації: ЕІС-коди споживачів (точок комерційного обліку); ЄДРПОУ та назва споживача; адреса об`єкта; кінцевий строк постачання природного газу.

Отже, між Позивачем та Відповідачем укладено Договір постачання природного газу, як між постачальником "останньої надії" та споживачем, до такого договору застосовуються положення Цивільного кодексу України.

Згідно з визначенням, наведеним в ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України вказано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Відповідно до приписів статей 11, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, в силу яких договір є підставою виникнення зобов`язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно загальних положень про купівлю-продаж (ст. 662-663, 689, 691-692 Цивільного кодексу України) продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором та у встановлений договором строк. В свою чергу, покупець зобов`язаний прийняти товар та оплатити його за ціною, встановленою в договорі та в обумовлений строк.

Отже, Відповідач зобов`язаний оплатити повну вартість отриманого газу в установлений Договором строк.

Матеріалами справи встановлено, що Позивачем у періоди з 01.11.2021 по 30.11.2021 поставлено Відповідачу природний газ в об`ємі 13 196,00 куб. м на загальну суму 221 692,80 грн, а у період з 02.12.2021 по 04.12.2021 поставлено Відповідачу природний газ в об`ємі 1 732,00 куб. м на загальну суму 78 389,54 грн.

Всього Відповідачу поставлено 14 928,00 куб. м природного газу на загальну суму 300 082,34 грн.

За відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача - Відділу освіти, молоді та спорту, культури та туризму Аджамської сільської ради, зазначено ЕІС-код споживача природного газу - 56XS00017PJK300I.

Згідно з листом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS00017PJK300I зазначено, що у періоди з 29.10.2021 по 30.11.2021 та з 02.12.2021 по 04.12.2021 обсяги природного газу, використані споживачем, внесені в алокацію постачальника "останньої надії" Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", та становить:

з 29.10.2021 по 31.10.2021 - 0,00 куб. м;

з 01.11.2021 по 30.11.2021 - 13 196,00 куб. м;

з 02.12.2021 по 04.12.2021 - 1 732,00 куб. м.

На виконання умов Договору Позивач надіслав відповідачеві рахунки на оплату (природний газ) №31490 за 13 196,00 куб. м на загальну суму (враховуючи послугу транспортування природного газу) - 221 692,80 грн та №1456 за 1 732,00 куб. м на загальну суму (враховуючи послугу транспортування природного газу) - 78 389,54 грн.

В той же час, відповідачем/апелянтом до Центрального апеляційного господарського суду надані платіжні доручення від 11.08.2022 № 913 на суму 78 389,54 грн та від 11.08.2022 № 914 на суму 221 692,80 грн., (78 389,54 +221 692,80 = 300 082,04) з призначенням платежу оплата за природній газ.

Таким чином, основна заборгованість у розмірі 300 082,34 грн за поставлений природний газ була сплачена відповідачем на рахунок позивача ще 11.08.2022, тобто до звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою.

Однак, позивач не повідомив про це суд першої інстанції.

Стаття 13 Цивільного кодексу України передбачає, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Згідно статті 16 частини 3 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі, для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Згідно пункту 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад.

Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зроблено наступні висновки: «добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них».

Колегія суддів доходить до висновку, що неповідомлення позивачем суд першої інстанції про виконання відповідачем своїх зобов`язань зі сплати основної заборгованості у розмірі 300 082,34 грн. є недобросовісною поведінкою.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення суду першої інстанції, у разі подання апеляційної скарги, набирає законної сили після прийняття постанови апеляційним господарським судом за наслідками апеляційного перегляду, а відтак залишення без змін рішення суду першої інстанції про стягнення боргу, якого не існувало на момент прийняття такого рішення, свідчить про невиправдане втручання у право особи на мирне володіння його майном. Незважаючи на те, що суд першої інстанції в межах наданих доказів прийняв законне і обґрунтоване рішення про задоволення позову в частині стягнення основного боргу, зайвий формалізм не повинен створювати надмірний тягар для сторін.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.03.2021 у справі №914/1034/18, від 25.07.2019 у справі №916/144/18, від 01.09.2022 у справі №910/11011/21.

Таким чином, враховуючи те, що борг зі сплати основної заборгованості у розмірі 300 082,34 грн., що до звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" з позовною заявою, а саме 11.08.2022, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову в цій частині.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 610 та ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем заявлено також до стягнення з Відповідача 38 421,97 грн пені, 5 029,11 грн 3% річних та 53 522,97 грн інфляційних втрат.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. (ст. 611 Цивільного кодексу України)

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Пунктом 4.5. Договору передбачено, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Колегія суддів погоджується, що Позивачем правильно здійснено нарахування пені:

- за період з 01.01.2022 по 30.06.2022 на суму боргу 221 692,80 грн - 26 846,09 грн;

- за період з 01.02.2022 по 31.07.2022 на суму боргу 78 389,54 грн - 11 575,88 грн, всього - 38 421,97 грн, а тому пеня у розмірі 38 421,97 грн підлягає стягненню повністю.

За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Варто зауважити, що передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, інфляційні втрати і 3% річних за своєю правовою природою не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі №908/639/18, від 05.07.2018 у справі №905/978/17, від 11.05.2018 у справі №922/3087/17 та від 26.04.2018 у справі №910/11857/17).

Проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц та підтверджені постановою ВП ВС від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Так, згідно з розрахунком позивача, сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача становить:

- за період з 01.01.2022 по 30.06.2022 на суму боргу 221 692,80 грн - 3 862,93 грн;

- за період з 01.02.2022 по 31.07.2022 на суму боргу 78 389,54 грн - 1 166,18 грн, всього - 5 029,11 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про його арифметичну та методологічну правильність та обґрунтованість.

В той же час, колегія суддів вважає, що розрахунок інфляційних втрат у загальному розмірі 53 522,97 грн за періоди з січня 2022 по липень 2022 року на суму 221 692,80 грн та з лютого 2022 по липень 2022 року на суму 78 389,54 грн, наданий Позивачем, є хибним, оскільки сума інфляційних втрат, розрахована позивачем, не перевищує суму інфляційних втрат, розраховану судом, а тому до стягнення з Відповідача підлягає 53 522,97 грн інфляційних втрат.

Таким чином, на підставі повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів та встановивши усі обставини справи, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Відділу освіти, молоді та спорту, культури та туризму Аджамської сільської ради про стягнення 38 421,97 грн пені, 5 029,11 грн 3% річних та 53 522,97 грн інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У даному випадку судом першої інстанції не було з`ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з неповідомленням даних обставин позивачем, у зв`язку з цим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенняю рішення суду першої інстанції частковому скасуванню з прийняттям нового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У даному випадку, колегією суддів було частково задоволено позовну заяву, з огляду на що було здійснено перерозподіл витрат на сплату судового збору за подачу позовної заяви пропорційно до задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 269-271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділу освіти, молоді та спорту, культури та туризму Аджамської сільської ради на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.10.2022 у справі № 912/1259/22 - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.10.2022 у справі № 912/1259/22 скасувати в частині стягнення простроченої заборгованості у сумі 300 082,34 грн.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в частині стягнення простроченої заборгованості на суму 300 082,34 грн.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту, культури та туризму Аджамської сільської ради (27620, Кіровоградська область, c. Аджамка, вул. Центральна, буд. 65; код ЄДРПОУ: 43919723) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ: 40121452) 38 421,97 грн пені, 5 029,11 грн 3% річних та 53 522,97 грн інфляційних втрат, а також 2684,00 грн сплаченого судового збору.

Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення простроченої заборгованості на суму 300 082,34 грн.»

Видачу наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарського суду Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку та випадках, передбачених ст.287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 21.03.2023.

Головуючий суддяО.В. Чус

СуддяІ.М. Кощеєв

Суддя Е.В. Орєшкіна