Рішення

від 15.03.2023 по справі 908/3656/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/13/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2023 Справа № 908/3656/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

При секретарі судового засідання Ініній І.М.

За участю представників сторін:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/3656/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Авангард Україна (пр. Свободи, буд. 46, кв. 1, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51931; поштова адреса: а/с 827, м. Кам`янське, 51931)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Стелліт-М (вул. Ушакова, буд. 37, м. Мелітополь, Запорізька область, 72306)

про стягнення 19 002,54 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № б/н від 10.12.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Авангард Україна до Товариства з обмеженою відповідальністю Стелліт-М про стягнення 6234,95 грн. пені, нарахованої за період з 11.12.2020 по 10.06.2021; 2697,91 грн. 3% річних, нарахованих за період з 11.12.2020 по 10.12.2021; 10069,68 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з грудня 20020 по березень 2021.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором від 16.07.2020 № 1607/1. Згідно видаткової накладної № 1111/1 від 11.11.2020 позивач поставив відповідачу товар на суму 101292,00 грн. У встановлені строки відповідач за товар не розрахувався. Згідно платіжного доручення від 10.03.2021 відповідач частково здійснив погашення заборгованості в сумі 11292,00 грн. Залишок заборгованості в сумі 90000,00 грн. був стягнутий з відповідача судовим наказом Господарського суду Запорізької області від 17.05.2021 по справі № 908/1301/21. Відповідачем 15.11.2021 частково здійснено погашення заборгованості в сумі 39400,00 грн. На час подання позову заборгованість становить 50600,00 грн.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача

21.02.2022 на електронну пошту суду надійшов відзив на позовну заяву. Позовні вимоги не визнано в повному обсязі. В якості доказу факту поставки товару позивач посилається на акт приймання металів чорних (вторинних) № 2 від 11.11.2021. Таким чином, фактична поставка товару відбулась 11.11.2021, а строк оплати за договором наступив лише у грудні 2021. При цьому, позивачем нараховано штрафні санкції з грудня 2020. Також, розрахунок інфляційних втрат позивача є неправильним. Згідно контррозрахунку, інфляційні нарахування за період з 11.11.2020 по 09.03.2021 3275,60 грн. У задоволенні позову просив відмовити повністю.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 14.12.2021 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3656/21 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою суду від 20.12.2021 вказану позовну заяву залишено без руху.

28.01.2022 до суду від позивача надійшла заява вих. № б/н від 26.01.2022 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.02.2022 суддею Ярешко О.В. позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3656/21 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання призначено на 23.02.2022.

Ухвала про відкриття провадження в справі отримана відповідачем 04.02.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалою суду від 23.02.2022 у судовому засіданні оголошувалась перерва до 17.03.2022.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Ухвалою суду від 17.03.2022, у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, оскільки сторони позбавлені можливості прибути в судове засідання 17.03.2022, судове засідання перенесено без визначення дати наступного засідання.

Відповідно до інформації, що міститься на офіційному сайті АТ «Укрпошти» станом на 07.06.2022, на 07.09.2022 поштове відділення 72306 (м. Мелітополь) тимчасово не функціонує, що унеможливило надсилання процесуальних документів відповідачу, про що судом складено відповідні акти.

Через відсутність телефонного зв`язку з відповідачем у суду була відсутня можливість передачі відповідачу телефонограми щодо судового розгляду справи, що підтверджується складеними працівниками суду актами від 07.06.2022, від 07.09.2022.

22.12.2022 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України прийнято наказ № 309 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».

Згідно вказаного наказу, вся територія Мелітопольського району Запорізької області (місцезнаходження відповідача), тимчасово окупована Російською Федерацією.

Поштові відділення, які розташовані на даній території, тимчасово не працюють.

Відповідно до зробленого судом 07.02.2023 безкоштовного запиту з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Стелліт-М є: вул. Ушакова, буд. 37, м. Мелітополь, Запорізька область, 72306.

Відповідач не повідомляв суд про зміну місцезнаходження.

Згідно ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З метою судового розгляду справи, дотримання прав та законних інтересів сторін, строку розгляду справи, ухвалою суду від 07.02.2023 судове засідання призначено на 28.02.2023.

Відповідач був повідомлений судом про дату, час і місце призначеного на 28.02.2023 судового засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, розміщеного 07.02.2023, тобто, за двадцять днів до дати судового засідання.

Ухвалу суду було надіслано на адресу електронної пошти відповідача.

Через відсутність телефонного зв`язку з відповідачем у суду була відсутня можливість передачі відповідачу телефонограми щодо судового засідання, що підтверджується складеним працівниками суду актом від 10.02.2023.

Ухвалою суду від 28.02.2023 судове засідання відкладено на 15.03.2023.

Відповідач був повідомлений судом про дату, час і місце призначеного на 15.03.2023 судового засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, розміщеного 01.03.2023, тобто, за десять днів до дати судового засідання.

Через відсутність телефонного зв`язку з відповідачем у суду була відсутня можливість передачі відповідачу телефонограми щодо судового засідання, що підтверджується складеним працівниками суду актом від 06.03.2023.

Позивач також був повідомлений про судовий розгляд справи телефонограмою.

У судове засідання 15.03.2023 представники сторін не з`явилися.

Згідно заяви позивача, що надійшла на електронну пошту суду 15.03.2023, просив розгляд справи здійснювати за відсутністю представника позивача. Разом з тим, вказана заява електронним цифровим підписом представника позивача не скріплена.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд визнав можливим розглянути дану справу за відсутності представників сторін. Судом враховано, що сторони в судове засідання не викликалися.

Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства»).

Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи та введення воєнного стану в Україні, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

У судовому засіданні 15.03.2023 судом справу розглянуто по суті, підписано вступну та резолютивну частини рішення.

4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують

16.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Авангард Україна (постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Стелліт-М (покупець, відповідач у справі) укладено договір № 1607/1.

Відповідно п. 1.1 договору, постачальник зобов`язується здійснити постачання на адресу покупця продукції в певній кількості, відповідної якості і по цінах, що вказані в специфікаціях, а покупець зобов`язується прийняти продукцію і сплатити її вартість на умовах, визначених у цьому договорі.

Умовами п. 1.2 договору сторони визначили, що кількість, асортимент та ціна продукції, що поставляється, вказуються в специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору. Специфікації оформляються на кожну партію продукції, що постачається.

Відповідно до п. 3.1 договору, порядок проведення розрахунків вказується в специфікаціях.

Датою постачання та переходу права власності на продукцію вважається дата, що вказується у відповідній видатковій накладній (п. 4.3).

За пунктом 6.3 договору, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі оплати покупцем вартості продукції, яка була йому поставлена відповідно до умов договору, покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діла в період прострочення платежу, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно п. 12.1, договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2020.

До договору сторонами укладено специфікацію № 2 від 10.11.2020, згідно якої постачальник має поставити продукцію: брухт чорних металів ДСТУ 4121-2002 вид 3, 4 у кількості 15 т на суму 103500,00 грн., строк поставки: листопад 2020; умови оплати: оплата по факту поставки протягом 21 банківських днів з моменту поставки, якщо інший строк не буде погоджено сторонами.

Із матеріалів даної справи вбачається, що на виконання умов укладеного договору постачальник поставив, а покупець прийняв продукцію: брухт чорних металів вид 3, 4 у кількості 14,68 т на суму 101292,00 грн. на підставі видаткової накладної № 1111/1 від 11.11.2020.

Між сторонами в справі підписано акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.07.2020 по 01.02.2021, згідно якого на 01.01.2021 заборгованість на користь ТОВ Торговий дім Авангард Україна 101292,00 грн.

Згідно платіжного доручення № 586 від 10.03.2021 відповідач перерахував позивачу 11292,00 грн. з призначенням платежу «оплата за метал згідно рах. № 111/1 від 11.11.2020, сплачено частково».

Господарським судом Запорізької області видано судовий наказ від 17.05.2021 у справі № 908/1301/21 про стягнення з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю СТЕЛЛІТ-М (72306, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Ушакова, буд. 37, ідентифікаційний код 40468192) на користь стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Авангард Україна (51931, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, проспект Свободи, буд. 46, кв. 1; поштова адреса: 51931, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, а/с 827, ідентифікаційний код 43314860) 90000,00 грн. (дев`яносто тисяч грн. 00 коп.) грошової заборгованості за договором 1607/1 від 16.07.2020 та 227,00 грн. (двісті двадцять сім грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Вказаний наказ набрав законної сили 13.07.2021.

Згідно меморіального ордеру № 25407072SB від 15.11.2021 відповідач перерахував на рахунок позивача 39400,00 грн. з призначенням платежу «брух чорних металів».

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є договір.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору поставки товару.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Товар на суму 101292,00 грн. був поставлений відповідачу згідно з видатковою накладною № 1111/1 від 11.11.2020, що не заперечувалося відповідачем, відтак кінцевим строком оплати товару було 10.12.2020 включно.

Наявність заборгованості за договором № 1607/1 від 16.07.2020 та видатковою накладною № 1111/1 від 11.11.2020, яка станом на 17.05.2021 становила 90000,00 грн., встановлена судовим наказом від 17.05.2021, виданим Господарським судом Запорізької області у справі № 908/1301/21.

Згідно ст. 232 ГПК України, судовий наказ є судовим рішенням.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Заперечення відповідача щодо того, що фактична поставка товару відбулась 11.11.2021, оскільки сторонами підписано акт приймання металів чорних (воринних) № 2 від 11.11.2021, а строк оплати за договором наступив у грудні 2021, судом спростовуються, виходячи з такого.

За умовами п. 4.3 договору № 1607/1, датою постачання та переходу права власності на продукцію вважається дата, що вказується у відповідній видатковій накладній.

Продукція на суму 101292,00 грн. була поставлена постачальником на підставі видаткової накладної № 1111/1 від 11.11.2020, що не заперечувалося відповідачем.

Вказана поставка, що відбулася саме 11.11.2020, відображена також у підписаному між сторонами акті звірки взаєморозрахунків; підтверджена судовим наказом від 17.05.2021, виданим Господарським судом Запорізької області у справі № 908/1301/21, що набрав законної сили 13.07.2021.

Таким чином, кінцевим строком оплати товару, поставленого згідно з видатковою накладною № 1111/1 від 11.11.2020, було 10.12.2020 включно.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Суд перевірив складений позивачем розрахунок 3% річних та визнає його правильним. З відповідача на користь позивача слід стягнути 2697,91 грн. 3% річних.

У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/1307/19 викладений правовий висновок, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: - час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено судом, частину боргу в сумі 11292,00 грн. відповідачем сплачено на користь позивача 10.03.2021.

Відтак, позивачем неправомірно нараховуються інфляційні втрати на загальну суму боргу 101292,00 грн. за період з грудня 2020 по березень 2021 включно. Інфляційні на загальну суму боргу 101292,00 грн. мають нараховуватися за період з грудня 2020 по лютий 2021 включно, що правильно зазначено відповідачем у його контррозрахунку інфляційних втрат.

Згідно перерахунку суду, інфляційні втрати на суму 101292,00 грн. за період з грудня 2020 по лютий 2021 включно складають 3275,60 грн.

В іншому розрахунок інфляційних зроблено позивачем правильно.

Таким чином, з відповідача на користь позивача стягується загальна сума 8710,31 грн. У стягненні 1359,37 грн. інфляційних втрат судом відмовляється у зв`язку з необґрунтованістю позову в цій частині.

Згідно ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно ст.ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 N 543/96-ВР Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, законом передбачено право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі, нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконаним відповідно до частини шостої статті 232 ГК України.

Сторонами в пункті 6.3 укладеного договору № 607/1 не визначено більшу тривалість періоду нарахування пені, ніж передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відтак, нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Зроблений позивачем розрахунок пені визнається судом правильним. З відповідача на користь позивача стягується 6234,95 грн. пені.

Таким чином, позов у цілому судом задовольняється частково.

6. Розподіл судових витрат

Згідно п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 2107,61 грн. стягується з відповідача на користь позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Стелліт-М (вул. Ушакова, буд. 37, м. Мелітополь, Запорізька область, 72306, код ЄДРПОУ 40468192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Авангард Україна (пр. Свободи, буд. 46, кв. 1, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51931; поштова адреса: а/с 827, м. Кам`янське, 51931, код ЄДРПОУ 43314860) 6234 (шість тисяч двісті тридцять чотири) грн. 95 коп. пені, 2697 (дві тисячі шістсот дев`яносто сім) грн. 91 коп. 3% річних, 8710 (вісім тисяч сімсот десять) грн. 31 коп. інфляційних втрат, 2107 (дві тисячі сто сім) грн. 61 коп. судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 20 березня 2023.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко