Рішення

від 21.03.2023 по справі 909/50/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.03.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/50/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроекосіті", вул. Тарнавського, 37, м. Івано-Франківськ, 76000

до відповідача: Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради, вул. Незалежності, 7, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення боргу у розмірі 285860 грн,

встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроекосіті" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради про стягнення боргу у розмірі 285860 грн.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Після усунення недоліків позовної заяви, Господарським судом Івано-Франківської області прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та запропонував сторонам у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження подати заяву з відповідним обґрунтуванням своїх заперечень (ухвала про відкриття провадження у справі від 30.01.2023).

Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 06.02.2023, даний факт підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

21.02.2023 від Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради до суду надійшов відзив на позовну заяву №14/24-15/26 від 20.02.2023 (вх.№2832/23).

Враховуючи те, що клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем по справі зобов`язань по договору підряду №477/21 від 15.12.2021 в частині здійснення оплати за виконані позивачем в січні 2022 роботи в сумі 285860 грн.

Позиція відповідача.

У відзиві на позов зазначає про те, що бюджетні зобов`язання за договором виникають у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань (пункт 4.8. договору). Виконання бюджетних зобов`язань за даним договором проводилася виключно за умови та в межах фактичних надходжень коштів за бюджетним призначенням по даному договору (пункт 4.9. договору). Отже, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету. Однак, відповідачу, як головному розпоряднику коштів, відповідні бюджетні асигнування на повну оплату даних робіт, згідно вказаного договору підряду не проводились. Сторонами узгоджено саме порядок здійснення розрахунків, тобто умови виконання зобов`язання, а не умови виникнення у замовника вказаного обов`язку. Сторони погодили умови виконання замовником зобов`язання з вказівкою на обставини наявності фінансування. Таким чином, фінансові зобов`язання за даними договором виникають лише при наявності та у межах бюджетних асигнувань, установлених планами використання бюджетних коштів.

Також вказує на те, що позивачем не доведено, що довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат і акт приймання виконаних будівельних робіт підписано сторонами в січні 2022 року, а тому відсутня можливість встановити та дослідити такі обставини, оскільки місяць підписання цих документів не відображений.

Обставини справи, дослідження доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

15.12.2021 між Департаментом інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради (відповідачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроекосіті" (позивачем) укладено договір підряду №477/21.

Договір укладено за процедурою спрощеної закупівлі у електронній системі "Прозорро", ідентифікатор закупівлі UА-2021-11-24-014401-а.

Відповідно до п. 1.1, 1.2 договору, підрядник зобов`язується виконати роботи, зазначені в п. 1.2 договору, а замовник - прийняти та оплатити такі роботи.

Найменування робіт: ГБН Г.1-218-182:2011 капітальний ремонт - заходи з підвищення рівня безпеки на пішохідному переході до ліцею №1 на Північному бульварі в м. Івано-Франківську (СРV ДК 021:2015-45233000-9 - будівництво, влаштування фундаменту та покриття шосе, доріг).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що роботи згідно даного договору повинні бути виконані в термін до 31.12.2021. Строк виконання робіт може бути продовжений, у разі відсутності бюджетних призначень у повному обсязі.

Згідно з п. 3.1 договору, сума цього договору відповідає ціні пропозиції переможця спрощеної закупівлі є договірною і становить 285860 грн без ПДВ.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що сума бюджетних призначень на поточний (2021) рік складає 40000.

Відповідно до п. 4.2 договору, вартість робіт, передбачену п. 3.1 договору, замовник виплачує підряднику на основі актів здачі-приймання робіт, після підписання таких актів.

Згідно п. 4.7. договору, фінансування за даним договором здійснюється за рахунок коштів Івано-Франківської міської територіальної громади.

Згідно п. 4.8. договору, бюджетні зобов`язання за даним договором виникають у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань.

Відповідно до п. 4.9. договору, виконання бюджетних зобов`язань заданим договором проводиться виключно за умови та в межах фактичних надходжень коштів за бюджетним призначенням по даному договору.

Відповідно до п. 16.1 договору, договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2021, але в будь-якому разі до повного закінчення виконання робіт і проведення остаточних розрахунків між сторонами, або до розірвання його однією із сторін.

Відповідно до додаткової угоди №367 до договору підряду №477/21 від 15.12.2021, що укладена 28.12.2022, внесено зміни до 5.1. розділу V "Строк виконання робіт": передбачено, що роботи згідно даного договору повинні бути виконані в термін до 01.06.2022. Строк виконання робіт може бути продовжений, у разі відсутності бюджетних призначень у повному обсязі; до п. 16.1. розділу XVI "Строк дії договору": договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 01.06.2022, але в будь-якому разі до повного закінчення виконання робіт і проведення остаточних розрахунків між сторонами, або до розірвання його однією із сторін.

Відповідно до додаткової угоди №122 до договору підряду №477/21 від 15.12.2021, що укладена 05.10.2022 року, внесено зміни до п. 5.1. розділу V "Строк виконання робіт": передбачено, що роботи згідно даного договору повинні бути виконані в термін до 31.12.2022. Строк виконання робіт може бути продовжений, у разі відсутності бюджетних призначень у повному обсязі; до п. 16.1. розділу XVI "Строк дії договору": договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2022, але в будь-якому разі до повного закінчення виконання робіт і проведення остаточних розрахунків між cторонами, або до розірвання його однією із cторін.

Позивач завершив виконання робіт, про що між сторонами підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 2021 СА 3-02-2-1 (за формою КБ-3 2013) за 2022 рік, згідно якої вартість робіт становить 285860 грн. Дата підписання довідки на такому документі не відображена.

Також між сторонами підписано акт №2021 СА 3-02-2-1 приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2В 10А) за 2022 рік на суму 285860 грн. Дата підписання акту не відображена, наявні підписи та відтиски печаток сторін.

Відповідачем не здійснено оплату за договором підряду №477/21 від 15.12.2021.

Позивач подав до Департаменту письмову претензію 28.12.2022 з вимогою провести оплату за договором.

Листом №18/24-15/1971 від 17.01.2023 відповідач надав відповідь на претензію позивача, в якій вказав, що Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 №590 (зі змінами) "Про затвердження порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану" визначено перелік пріоритетних видатків бюджетів в умовах воєнного стану. Зокрема, саме дана Постанова визначає дозволені видатки державного та місцевого бюджетів, та встановлює порядок (черговість) здійснення таких видатків. Здійснення платежів за роботи з капітального ремонту, які Вами виконані та які фінансуються із спеціального фонду бюджету, наразі не передбачені даною постановою та не включені до першочергового фінансування, а тому підлягають оплаті після всіх поставлених товарів, виконаних робіт та наданих послуг, передбачених вищезазначеною постановою. Враховуючи вищенаведене, повідомляємо, що Департамент не має можливості станом на сьогодні, виконати зобов`язання в частині оплати коштів за виконані роботи. Оплата за виконані роботи буде проведена Департаментом за можливості фінансування виду даних робіт.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновки суду.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно вимог ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, що кореспондується положенням ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до положень ст. 625 Цивільного кодексу України, що кореспондується положенням ст. 193 Господарського кодексу України, встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Приписами ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання (ст. 610 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем обумовлених договором підряду №477/21 від 15.12.2021 робіт, про що сторонами підписано акт приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати. Місяць у якому були виконані роботи не зазначений у довідці та акті, однак, вказане не спростовує факту виконання позивачем обумовлених договором робіт.

Відповідач взятих на себе договірних зобов`язань не виконав, не здійснив оплату виконаних робіт.

Відповідачем не заперечується факт виконання позивачем обумовлених договором підрядних робіт за 2022 рік, їх обсяг, а фактично стверджується про неможливість виконання зобов`язань за договором внаслідок відсутності фінансування із спеціального фонду бюджету та в силу приписів Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 N 590.

Частиною 4 п. 22 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України установлено, що в умовах воєнного стану виконання повноважень органами Казначейства України на відповідній території України може здійснюватися в особливому режимі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану" від 09.06.2021 № 590, затверджено Порядок виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану.

Згідно п. 16 Порядку, органи Казначейства забезпечують розрахунково-касове обслуговування розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів у централізованому порядку в разі прийняття головним розпорядником бюджетних коштів відповідного рішення.

Пункт 19 вказаного Порядку визначає, що Казначейство та органи Казначейства здійснюють платежі за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка в певній черговості.

Таким чином, даним Порядком визначено порядок розрахунково-касового обслуговування Казначейством та органами Казначейства розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів.

При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які докази надання доручення відповідачем щодо здійснення платежу на рахунок позивача, неможливості проведення органами Казначейства даного платежу.

За наведеного, посилання відповідача на вказану Постанову є безпідставним.

Щодо твердження відповідача про відсутність бюджетного фінансування суд зазначає, що згідно норм ЦК та ГК України відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення боржника від обов`язку виконати грошове зобов`язання по оплаті робіт.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Відповідно до положень статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України та в рішенні від 30.11.2004 у справі Бакалов проти України зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Встановленими судом обставинами та доказами підтверджується факт виконання позивачем обумовлених договором підряду №477/21 від 15.12.2021 робіт, та наявності обов`язку відповідача здійснити оплату виконаних позивачем робіт.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Слід зазначити, що в господарський процес впроваджено стандарт доказування "вірогідності доказів". Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням даного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

За встановлених судом обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд враховуючи задоволення позову, судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 77-79, 86, 129, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроекосіті" до Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради про стягнення боргу у розмірі 285860 грн задовольнити.

Стягнути з Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради, вул. Незалежності, 7, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 37794186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроекосіті", вул. Тарнавського, 37, м. Івано-Франківськ, 76000 (ідентифікаційний код 43458260) 285860 (двісті вісімдесят п`ять тисяч вісімсот шістдесят) грн боргу, 4287 (чотири тисячі двісті вісімдесят сім) грн 90 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21.03.2023

Суддя Неверовська Л.М.