Рішення

від 20.03.2023 по справі 910/13433/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.03.2023Справа № 910/13433/22Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши без повідомлення сторін у спрощеному позовному провадженні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "Сімі", Київська область, м. Васильків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Л`Кафа Груп", м. Київ

про стягнення 64 416,72 грн, -

ВСТАНОВИВ:

05.12.2022 року до Господарського суду міста Києва звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "Сімі" (позивач) із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Л`Кафа Груп" (відповідач) суми заборгованості в розмірі 45 188,31 грн, суми 10% річних в розмірі 11 705,50 грн та суми штрафу в розмірі 4 518,83 грн у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором купівлі-продажу №74/18 від 22.05.2018 року, з урахуванням Договору переведення боргу №3 від 16.08.2021 року, в частині оплати вартості отриманого товару.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2022 року, матеріали справи №910/13433/22 передано на розгляд судді Морозову С.М.

Ухвалою від 12.12.2022 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "Сімі" було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.

03.01.2023 року від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Згідно з п. 1 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються що малозначні справи.

Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами та запропоновано сторонам у встановлені судом строки подати відповідні заяви по суті.

З метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, направлялась ухвала суду від 16.01.2023 року.

Відповідач, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0105493301620 ухвалу суду від 16.01.2023 про відкриття провадження у справі не отримав, у зв`язку з чим конверт було повернуто до Господарського суду міста Києва.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення з відбитком календарного штемпелю про повернення поштового відправлення вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №910/13433/22 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи та у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позовну заяву до суду не подав, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Л`Кафа Груп» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "Сімі" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №74/18 (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого продавець зобов`язався передати у власність, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товари, асортимент, кількість, ціна, а також інші характеристики яких вказані в рахунках-фактурах, податкових, видаткових накладних.

Товари поставляються партіями. Розмір, вартість та асортимент відповідної партії узгоджується сторонами та фіксується у рахунках-фактурах та накладних (п. 1.3 Договору).

Факт передачі товару у власність покупця підтверджується видатковою накладною, оформленою належним чином (п. 2.2.1. Договору).

Згідно п. 3.2 Договору вартість товару погоджується сторонами в видаткових накладних, інших додатках до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

Ціни, які зазначені в видаткових накладних на окрему партію товару, є фіксованими і не можуть бути змінені в односторонньому порядку (п. 3.2 Договору).

У пункті 3.3 Договору сторонами погоджено, що оплата товару може проводитися в наступному порядку:

3.3.1 за кожну отриману партію товару протягом 14 календарних днів від дня поставки товару; або

3.3.2 передоплати на підставі рахунка-фактури.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати відповідної партії товару, покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Відповідно п. 4.2 Договору окрім сплати пені, передбаченої п. 4.1 Договору, покупець відшкодовує продавцю 10% річних від простроченої суми, які визнаються збитками

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до закінчення календарного року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, а т.ч. документів. У тому випадку, якщо сторони у термін не менш ніж 20 днів до закінчення терміну дії договору не повідомлять один одного про бажання розірвати його, то останній вважається продовжений терміном на кожен наступний календарний рік (п. 6.1 Договору).

Позивачем поставлено відповідачу товар на підставі наступних видаткових накладних:

- №679 від 13.01.2020 року на суму 4 502,12 грн;

- №680 від 13.01.2020 року на суму 688,00 грн;

- №1793 від 29.01.2020 року на суму 372,00 грн;

- №1792 від 29.01.2020 року на суму 4 367,95 грн;

- №2695 від 12.02.2020 року на суму 4 024,92 грн;

- №2954 від 18.02.2020 року на суму 564,00 грн;

- №2955 від 18.02.2020 року на суму 4 555,48 грн;

- №3054 від 18.02.2020 року на суму 3 515,55 грн;

- №3056 від 18.02.2020 року на суму 768,00 грн;

- №3086 від 19.02.2020 року на суму 4 433,82 грн;

- №3453 від 25.02.2020 року на суму 372,00 грн;

- №3516 від 25.02.2020 року на суму 768,00 грн;

- №3514 від 25.02.2020 року на суму 5 219,14 грн;

- №3452 від 25.02.2020 року на суму 1 751,85 грн;

- №4738 від 11.03.2020 року на суму 576,00 грн;

- №4739 від 11.03.2020 року на суму 99,88 грн;

- №4740 від 11.03.2020 року на суму 7 553,23 грн;

- №13691 від 09.10.2020 року на суму 1 593,20 грн;

- №13991 від 15.10.2020 року на суму 2 138,02 грн;

- №14142 від 16.10.2020 року на суму 451,25 грн;

- №14141 від 16.10.2020 року на суму 2 104,95 грн;

- №15110 від 30.10.2020 року на суму 1 359,04 грн.

Як зазначено позивачем, відповідачем здійснено частковий разрахунок за отриманий товар, окрім того, 16.08.2021 року відповідачем, як первісним боржником, укладено з ТОВ «Росток Лімітед», як новим боржником, Договір переведення боргу №3, відповідно до якого первісний боржник переводить, а новий боржник приймає на себе виконання зобов`язання з оплати за господарчі товар ТОВ «ВФ «Сімі», що виникло на підставі Договору №74/18 від 22.05.2018 року.

Згодою на переведення боргу ТОВ «Л`Кафа Груп» перевело на ТОВ «Росток Лімітед» борг у сумі 45 000,00 грн.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем свого зобов`язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв`язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "Л`Кафа Груп" наявний борг перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "Сімі" у розмірі 45 188,31 грн. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "Сімі" стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Л`Кафа Груп" 10% річних у розмірі 11 705,50 грн. та штрафу у розмірі 4 518,83 грн.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Також з аналізу умов Договору вбачається, що він є рамковим договором, тобто таким, що укладений з метою багаторазового застосування, який містить загальні умови поставки товару продавцем, та при цьому погодження істотних умов (асортимент товару, кількість, вартість тощо) кожного окремого зобов`язання з поставки товару (партії товару) погоджується сторонами, зокрема, у рахунках-фактури та видаткових накладних.

Крім того, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів письмового повідомлення за 20 днів до закінчення терміну дії цього договору однією із сторін іншої сторони про припинення/розірвання Договору, суд дійшов висновку, що вказаний Договір був автоматично пролонгованим на 2022 рік у відповідності до п. 6.1 Договору.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Із наявних в матеріалах справи видаткових накладних, перелік яких наведений вище, вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "Сімі" було поставлено відповідачу товар, який був прийнятий останнім.

Вказані видаткові накладні підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін.

Отже, матеріалами справи підтверджується поставка позивачем відповідачу товару.

Положеннями ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що оплата товару може проводитися в наступному порядку:

3.3.1 за кожну отриману партію товару протягом 14 календарних днів від дня поставки товару; або

3.3.2 на умовах передоплати на підставі рахунка-фактури.

Із аналізу вказаних умов Договору вбачається, що сторонами було погоджено, що оплата товару покупцем може відбуватись на умовах: 1) 100% попередньої оплати товару; 2) на умовах відтермінування платежу 14 календарних днів з дати поставки товару.

Оскільки товар за видатковими накладними поставлявся позивачем без одержання від відповідача повної попередньої оплати за товар, то суд приходить до висновку, що у даному випадку підлягають застосуванню погоджені сторонами у п. 3.3.2 Договору умови оплати товару, тобто протягом 14 календарних днів із моменту поставки (відвантаження) товару.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю "Л`Кафаф Груп" повинне було оплатити поставлений за видатковими накладними згідно зазначеного пункту Договору.

Враховуючи, що неоплаченою частиною товару за відповідачем рахується сума в розмірі 90 188,31 грн, а також беручи до уваги обставину переведення боргу в розмірі 45 000,00 грн на ТОВ «Росток Лімітед», то сума боргу відповідача перед позивачем становить 45 188,31 грн.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Доказів сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Л`Кафа Груп" Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "Сімі" коштів у розмірі 45 188,31 грн. станом на дату розгляду даної справи відповідачем суду не надано.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов`язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на приписи ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаваш" підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідачем було прострочено виконання своїх грошових зобов`язань з оплати поставленого позивачем згідно Договору товару, у зв`язку з чим позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "Сімі" про стягнення боргу у розмірі 45 188,31 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "Сімі" стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Л`Кафа Груп" 10% річних у розмірі 11 705,50 грн, нарахованих за порушення відповідачем грошових зобов`язань за договором у період з 27.02.2020 по 18.11.2022 та штрафу в розмірі 4 518,83 грн.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті коштів у визначений Договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Л`Кафа Груп" не навело обставин, з якими законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати відповідної партії товару, покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця 10% річних від суми несвоєчасно сплаченого товару та штраф у розмірі 10% від простроченої суми.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" з врахуванням визначеного позивачем періоду їх нарахування, та зважаючи на імперативність приписів ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Л`Кафа Груп" 10% річних у розмірі 11 705,50 грн та штрафу в розмірі 4 518,83 грн.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "Сімі" підлягають задоволенню повністю, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Л`Кафа Груп" підлягає стягненню сума боргу у розмірі 45 188,31 грн., 10% річних у розмірі 11 705,50 грн. та штраф у розмірі 4 518,83 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у зв`язку з задоволенням позову в повному обсязі.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Л`Кафа Груп» (ідентифікаційний код 40242799, місцезнаходження: 01103, м. Київ, вул. М.Бойчука, буд. 13) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фабрика «Сімі» (ідентифікаційний код 37184114, місцезнаходження: 08600, Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 92) суму боргу в розмірі 45 188,31 грн (сорок п`ять тисяч сто вісімдесят вісім гривень 31 копійка), суму 10% річних в розмірі 11 705,50 грн (одинадцять тисяч сімсот п`ять гривень 50 копійок), суму штрафу в розмірі 4 518,83 грн (чотири тисячі п`ятсот вісімнадцять 83 грн) та суму судового збору в розмірі 2 481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривна 00 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С. МОРОЗОВ