Рішення

від 21.03.2023 по справі 910/13615/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.03.2023Справа № 910/13615/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Національного комплексу "ЕКСПОЦЕНТР УКРАЇНИ"

до Державного підприємства "ДЕРЖАВНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ЕСТРАДНО-СИМФОНІЧНИЙ ОРКЕСТР УКРАЇНИ"

про стягнення 108421,71 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Національний комплекс "ЕКСПОЦЕНТР УКРАЇНИ" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "ДЕРЖАВНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ЕСТРАДНО-СИМФОНІЧНИЙ ОРКЕСТР УКРАЇНИ" про стягнення 108421,71 грн заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №111-2 від 22.10.2018 в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих позивачем послуг, у зв`язку із чим, у відповідача утворилася перед позивачем заборгованість у сумі 68470,21 грн. Посилаючись на прострочення відповідачем грошового зобов`язання позивачем нараховані та заявлені до стягнення 3% річних у сумі 7560,45 грн та 32391,05 грн - інфляційних втрат.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 вказану позовну заяву залишено без руху.

04.01.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.01.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/13615/22, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 18.01.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача: 01033, місто Київ, ВУЛИЦЯ САКСАГАНСЬКОГО, будинок 38, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Ухвала суду від 18.01.2023, направлена на адресу місцезнаходження відповідача повернута на адресу суду 03.02.2023 поштовим відділенням зв`язку з посиланням на відсутність адресата.

Суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17.

Отже, згідно із п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між Національним комплексом "ЕКСПОЦЕНТР УКРАЇНИ" та Державним підприємством "ДЕРЖАВНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ЕСТРАДНО-СИМФОНІЧНИЙ ОРКЕСТР УКРАЇНИ" укладено договір №111-2 від 22.10.2018, предметом якого є надання позивачем комплексу послуг, необхідних відповідачу для організації та проведення циклу заходів: репетицій та концертів, авторських вечорів, майстер-класів, конкурсів та інших культурно-мистецьких заходів, на території НК "Експоцентр України" у павільйоні № 6 з 01 листопада 2018 року по 30 квітня 2019 року за адресою: 03127, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 1.

Позивач зазначає, що послуги (роботи), необхідні відповідачу для організації та проведення циклу заходів зі сторони позивача за договором № 111-2 надані вчасно, якісно та в повному обсязі.

Позивач виставив відповідачу наступні рахунки на оплату: рахунок на оплату №704 від 28.02.2019 року на суму 55497,12 грн та рахунок на оплату №1615 від 30.04.2019 року на суму 21390,54 грн (частково сплачений у сумі 8417,45 грн).

Оскільки відповідачем частково оплачено вартість послуг з організації та проведення циклу заходів в лютому 2019 року та квітні 2019 року, заборгованість відповідача по договору № 111-2 від 22.10.2018 становить 68470,21 грн.

Позивач направив на адресу відповідача претензію № 02-11/105 від 19.02.2020 із вимогою погасити вказану заборгованість за договором № 111-2 від 22.10.2018, яка була отримана відповідачем 28.02.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0312716426094.

Також позивач зазначає, що повторно листом №11/23175/12 від 17.12.2021 направив відповідачу рахунки на оплату та акти надання послуг: рахунок на оплату № 704 від 28.02.2019; рахунок на оплату № 1615 від 30.04.2019;акт надання послуг № 954 від 28.02.2019; акт надання послуг № 1753 від 30.04.2019 на підтвердження чого надав фіскальний чек № 0312719111086 від 20.12.2021, накладну №0312719111086 від 20.12.2021 та опис вкладення у цінний лист.

Станом на час звернення позивача до суду із позовом заборгованість відповідача за отримані послуги по договору № 111-2 від 22.10.2018 становить 68 470,21 грн. У зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання позивач нарахував 3% річних у сумі 7560,45 грн та інфляційні втрати у сумі 32391,05 грн.

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

22.10.2018 між Національним комплексом "ЕКСПОЦЕНТР УКРАЇНИ" (виконавець, позивач) та Державним підприємством "ДЕРЖАВНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ЕСТРАДНО-СИМФОНІЧНИЙ ОРКЕСТР УКРАЇНИ" (замовник, відповідач) укладено договір №111-2 (надалі - договір) предметом якого є надання виконавцем комплексу послуг, необхідних замовнику для організації та проведення циклу заходів: репетицій та концертів, авторських вечорів, майстер-класів, конкурсів та інших культурно-мистецьких заходів, надалі - "заходи", на території Національного комплексу "Експоцентр України" у павільйоні № 6 за адресою: м. Київ, Академіка Глушкова, 1 (п.1.1. договору).

У відповідності до п.2.1. договору виконавець зобов`язується:

надати консультаційно-інформаційні послуги: з питань організації та проведення заходів у павільйоні № 6; з координації роботи всіх структурних підрозділів виконавця; з питань технічної безпеки та раціонального розміщення учасників на обраній локації проведення заходів; з питань узгодження план-схеми облаштування виставкової площі для проведення заходів з Управлінням з організації пожежно-профілактичної діяльності у державних установах державної служби України з надзвичайних ситуацій; з питань тактичних та стратегічних заходів організації аудиторії відвідувачів;у вирішенні питань організації кейтерінгу та проведення фуршетів, прокату та монтажу/демонтажу спеціального обладнання, клінінгу та інших послуг з підрядними організаціями виконавця на спеціальних умовах (пп.2.1.1.);

забезпечити рекламно-інформаційну підтримку проведення заходів: розміщення інформації про захід на сайті виконавця; просування заходів на власних сторінках у соціальних мережах;рекламу на радіо ВДНГ; використання товарного знаку ВДНГ у рекламних матеріалах замовника щодо проведення цих заходів (афішах, запрошеннях, каталогах та путівниках); безкоштовне Wi-Fi покриття центральної частини території Виконавця; роботу системи електронної реєстрації відвідувачів та відеоспостереження (пп.2.1.2.);

забезпечити належні умови для підготовки та проведення заходів: благоустрій та озеленення загальної території; підтримка належного технічного стану комунікацій та обладнання, будівель та споруд, пішохідно-транспортних об`єктів; надання комунальних послуг загального призначення; надання послуг чергового обслуговуючого персоналу; підтримка загального санітарно-гігієнічного стану території; вивезення сміття із спеціально відведених місць; загальну охорону території - цілодобово (пп.2.1.3).

забезпечити організацію охоронно-технічного нагляду: систему пропускного режиму (контрольно-пропускних пунктів), безпечних умов заїзду/виїзду та перебування автотранспорту на території виконавця; безкоштовний заїзд на територію Національного комплексу "Експоцентр України" технологічного транспорту Замовника (перепусток на період проведення заходу) та всіх виставкових автомобілів учасників, відповідно до письмової заявки замовника з переліком транспортних засобів. Заїзд на територію автотранспорту учасників заходу оплачується відповідно до діючих тарифів на в`їзд та перебування автотранспорту на території НК "Експоцентр України"; контроль за виконанням замовником умов Договору, в т.ч. правил з техніки безпеки, пожежної безпеки, громадського порядку та норм санітарії (пп.2.1.4).

Відповідно до пункту 3.1. договору, вартість послуг (робіт) за договором складається з вартості послуг (робіт) відповідно до кошторису.

Згідно із п.3.2. договору, замовник здійснює оплату послуг за цим договором на підставі рахунків виконавця щомісяця до 25 числа за наступний місяць.

Пунктом 3.4. договору передбачено, витрати електроенергії і води замовник компенсує на підставі рахунків виконавця впродовж 3-х банківських днів відповідно до актів показників електролічильників та лічильника витрат води (водоміру). Крім того, замовник сплачує додатково до спожитої електроенергії та води плату за обслуговування електромереж, системи водопостачання та водовідведення у розмірі 40,3%.

У пункті 3.5. договору сторони погодили, що остаточний розрахунок за підсумками приведення заходів (в т.ч. послуги/роботи, що були замовлені додатково під час проведення заходів) замовник здійснює на підставі Акту наданих послуг впродовж 3-х банківських днів. Акт наданих послуг сторони підписують в останній день місяця, в якому надавалися послуги.

Відповідно до пункту 3.6. договору, у разі не підписання замовником акту наданих послуг та ненадання ним впродовж семи днів від дати надання такого акту, вмотивованої відмови від підписання акту, акт вважається підписаним, а послуги наданими (роботи виконаними) в повному обсязі.

Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами всіх взятих на себе зобов`язань за цим договором (п.5.1. договору).

Позивач надав у матеріали справи рахунок на оплату №704 від 28.02.2019 року на суму 55497,12 грн та рахунок на оплату №1615 від 30.04.2019 року на суму 21390,54 грн, а також підписані та скріплені печаткою Національного комплексу "ЕКСПОЦЕНТР УКРАЇНИ" акти надання послуг № 954 від 28.02.2019 на суму 55497,12 грн та № 1753 від 30.04.2019 на суму 21390,54 грн. Загальна сума наданих позивачем послуг становить 76887,66 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 19.02.2020 позивач направив відповідачу претензію № 02-11/105 від 19.02.2020 із вимогою погасити вказану заборгованість за договором № 111-2 від 22.10.2018, яка була отримана відповідачем 28.02.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0312716426094.

Також 20.12.2021 листом №11/23175/12 від 17.12.2021 позивач направив відповідачу рахунки на оплату та акти надання послуг: рахунок на оплату № 704 від 28.02.2019; рахунок на оплату № 1615 від 30.04.2019; акт надання послуг № 954 від 28.02.2019; акт надання послуг № 1753 від 30.04.2019, що підтверджується фіскальним чеком № 0312719111086 від 20.12.2021, накладною №0312719111086 від 20.12.2021 та описом вкладення у цінний лист.

Як підтверджено наданою позивачем у матеріали справи банківською випискою по рахунку за 19.06.2019, відповідач 19.06.2019 здійснив часткову оплату рахунку на оплату №1615 від 30.04.2019 на суму 8417,45 грн.

Відтак, заборгованість відповідача за послуги з організації та проведення циклу заходів в лютому 2019 року та квітні 2019 року по договору № 111-2 від 22.10.2018 становить 68470,21 грн (76887,66 грн (вартість наданих послуг) - 8417,45 грн (часткова оплата по рахунку № 1615 від 30.04.2019)).

На підставі ст.625 ЦК України, позивач нарахував 3% річних у сумі 7560,45 грн (за період з 01.03.2019 по 15.11.2019 на суму 55497,12 грн; за період з 01.05.2019 по 15.11.2022 на суму 21390,54 грн) та інфляційні втрати у сумі 32391,05 грн (за період з березня 2019 року по жовтень 2022 року на суму 55497,12 грн; за період з травня 2019 року по жовтень 2022 року на суму 12973,09 грн).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч.1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Правовий аналіз наведених положень ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що договір надання послуг є двостороннім правочином, за яким обов`язку виконавця з надання певної послуги кореспондує обов`язок замовника з її оплати.

Предметом договору про надання послуг є процес надання послуг, що не передбачає досягнення матеріалізованого результату, але не виключає можливість його наявності.

Послуга тісно пов`язана з особою виконавця та процесом вчинення ним певних дій (здійснення діяльності) й навіть невіддільна від них, але все ж таки не збігається з такими діями (діяльністю) й існує як окреме явище - певне нематеріальне благо, що споживається в процесі вчинення відповідних дій (здійснення діяльності) виконавцем.

Згідно із наданих позивачем у матеріали справи актів надання послуг № 954 від 28.02.2019 на суму 55497,12 грн та № 1753 від 30.04.2019 на суму 21390,54 грн, загальна сума наданих позивачем з організації та проведення циклу заходів (додаткові послуги) в лютому 2019 року та квітні 2019 року послуг становить 76887,66 грн.

Судом встановлено, що сторони у договорі погодили, що Акт наданих послуг сторони підписують в останній день місяця, в якому надавалися послуги, у разі не підписання відповідачем акту наданих послуг та ненадання ним впродовж семи днів від дати надання такого акту, вмотивованої відмови від підписання акту, акт вважається підписаним, а послуги наданими (роботи виконаними) в повному обсязі.

Судом встановлено, що 20.12.2021 листом №11/23175/12 від 17.12.2021 позивач направив відповідачу рахунки на оплату та акти надання послуг: рахунок на оплату № 704 від 28.02.2019; рахунок на оплату № 1615 від 30.04.2019; акт надання послуг № 954 від 28.02.2019; акт надання послуг № 1753 від 30.04.2019, що підтверджується фіскальним чеком № 0312719111086 від 20.12.2021, накладною пошти №0312719111086 від 20.12.2021 та описом вкладення у цінний лист.

При цьому, позивач зазначив, що направлення актів здійснено повторно, втім, у листі №11/23175/12 від 17.12.2021 не вказано, що відповідні акти направляються повторно. А тому, за відсутності будь-яких інших доказів на підтвердження факту направлення актів, суд вважає, що акти № 954 від 28.02.2019 та № 1753 від 30.04.2019 направлені відповідачу 20.12.2021. Повідомлення про вручення поштового відправлення №0312719111086 у матеріалах справи відсутнє.

У п.2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (надалі - Правила) визначено наступні терміни:

рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист (рекомендований лист), поштова картка, бандероль, відправлення для сліпих, дрібний пакет, мішок "M", які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення;

розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

У відповідності до п.8 Правил оператори поштового зв`язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів.

Згідно з п.11 Правил поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

Відповідно до п.3 розділу 1, п.п.1, 2 розділу 2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затв. Наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, нормативний строк пересилання поштових відправлень (крім простих листів та поштових карток) - час, установлений для пересилання поштових відправлень від об`єкта поштового зв`язку місця приймання до об`єкта поштового зв`язку місця вручення. Нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Таким чином, з огляду на Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затв. Наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, поштове відправлення з направлення листа №11/23175/12 від 17.12.2021 слід вважати 23.12.2021.

Оскільки відповідач у строк до 30.12.2021 не надав мотивованої відмови від підписання актів № 954 від 28.02.2019 та № 1753 від 30.04.2019, акти вважаються підписаними, а послуги з організації та проведення циклу заходів (додаткові послуги) в лютому 2019 року та квітні 2019 року на суму 76887,66 грн наданими в повному обсязі.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як підтверджено наданою позивачем у матеріали справи банківською випискою по рахунку за 19.06.2019, відповідач 19.06.2019 здійснив часткову оплату рахунку на оплату №1615 від 30.04.2019 на суму 8417,45 грн.

Отже, заборгованість відповідача за послуги з організації та проведення циклу заходів в лютому 2019 року та квітні 2019 року по договору № 111-2 від 22.10.2018 становить 68470,21 грн (76887,66 грн (вартість наданих послуг) - 8417,45 грн (часткова оплата по рахунку № 1615 від 30.04.2019)).

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому суд зазначає, що обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Встановленими вище обставинами підтверджено обґрунтованість заявлених позивачем вимог. У свою чергу, обставин наведених позивачем у позові відповідач належними доказами не спростував, доказів оплати заборгованості не надав.

Невиконане зобов`язання за договором у сумі 68470,21 грн підтверджується матеріалами справи, доказів у спростування заборгованості по договору з оплати за надані послуги у сумі 68470,21 грн відповідачем не надано.

Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості у сумі 68470,21 грн.

Щодо заявлених позивачем позовних вимог про стягнення 3% річних у сумі 7560,45 грн (за період з 01.03.2019 по 15.11.2019 на суму 55497,12 грн; за період з 01.05.2019 по 15.11.2022 на суму 21390,54 грн) та інфляційні втрати у сумі 32391,05 грн (за період з березня 2019 року по жовтень 2022 року на суму 55497,12 грн; за період з травня 2019 року по жовтень 2022 року на суму 12973,09 грн), суд зазначає наступне.

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (пп. 3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року по справі № 910/13071/19 роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Так, нарахування 3% річних позивач здійснює за період з 01.03.2019 по 15.11.2019 на суму 55497,12 грн та за період з 01.05.2019 по 15.11.2022 на суму 21390,54 грн; нарахування інфляційних втрат - за період з березня 2019 року по жовтень 2022 року на суму 55497,12 грн; за період з травня 2019 року по жовтень 2022 року на суму 12973,09 грн.

Надаючи оцінку визначеному позивачем початку прострочення виконання грошового зобов`язання, суд зазначає таке.

У відповідності до п.3.2. договору відповідач здійснює оплату послуг на підставі рахунків виконавця щомісяця до 25 числа за наступний місяць.

При цьому, у пункті 3.5. договору сторони погодили, що остаточний розрахунок за підсумками приведення заходів (в т.ч. послуги/роботи, що були замовлені додатково під час проведення заходів) замовник здійснює на підставі Акту наданих послуг впродовж 3-х банківських днів.

Як встановлено судом вище, датою отримання актів № 954 від 28.02.2019 та № 1753 від 30.04.2019 слід вважати 23.12.2021, а датою підписання актів та прийняття послуг з організації та проведення циклу заходів (додаткові послуги), у відповідності до умов 3.6. договору, - 30.12.2021. Відтак, відповідач мав здійснити оплату у строк до 05.01.2022 включно та відповідно є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання з 06.01.2022.

Судом враховано, що відповідач 19.06.2019 здійснив часткову оплату за послуги у сумі 8417,45 грн, однак, така оплата здійснена відповідачем за рахунком №1615 від 30.04.2019, посилання на акт № 1753 від 30.04.2019 у призначенні платежу відсутні. А відтак, здійснена відповідачем оплата за послуги надані у квітні 2019 року не підтверджує факту отримання відповідачем акту надання послуг, з яким пов`язується строк оплати послуг.

За встановлених обставин, суд вважає, що нарахування 3% річних слід здійснювати з 06.01.2022 по 15.11.2022; нарахування інфляційних втрат - за період з січня 2022 року по жовтень 2022 року.

За перерахунком суду 3% річних становлять 1767,09 грн, інфляційних втрат - 17014,32 грн, а відтак позовні вимоги у цій частині суд задовольняє частково.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про дійшов висновку часткове задоволення позовних вимог Національного комплексу "ЕКСПОЦЕНТР УКРАЇНИ", а саме: в частині стягнення заборгованості у сумі 68470,21 грн, 3% річних у сумі 1767,09 грн та інфляційних втрат у сумі 17014,32 грн, всього: 87251,62 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "ДЕРЖАВНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ЕСТРАДНО-СИМФОНІЧНИЙ ОРКЕСТР УКРАЇНИ" (01033, місто Київ, ВУЛИЦЯ САКСАГАНСЬКОГО, будинок 38, ідентифікаційний код 05509493) на користь Національного комплексу "ЕКСПОЦЕНТР УКРАЇНИ" (03127, місто Київ, ПРОСПЕКТ АКАДЕМІКА ГЛУШКОВА, будинок 1, ідентифікаційний код 21710384) заборгованість у сумі 68470,21 грн, 3% річних у сумі 1767,09 грн, інфляційні втрати у сумі 17014,32 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 1996,57 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 21.03.2023.

Суддя С.О. Турчин