Рішення

від 21.03.2023 по справі 910/1080/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.03.2023Справа № 910/1080/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЗ-1», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рин-Дор Груп», Кіровоградська обл., Бобринецький р-н, с. Чарівне

про стягнення 310 106,11 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АБЗ-1» (далі - ТзОВ «АБЗ-1»/позивач) у порядку ч. 1 та ч. 5 ст. 29 ГПК України звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рин-Дор Груп» (далі - ТзОВ «Рин-Дор Груп»/відповідач) про стягнення 310 106,11 грн, у тому числі: 151 321,66 грн - основного боргу, 65 996,99 грн - пені, 44 696,19 грн - інфляційних втрат та 48 091,27 грн - 25% річних, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором поставки №АБ/09/21-3 від 21.09.2021.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 23.01.2023 позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, при цьому, був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, однак, 13.02.2023 до суду повернувся конверт з ухвалою суду від 23.01.2023 з відміткою АТ «Укрпошта»: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Таким чином, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АБЗ-1» (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рин-Дор Груп» (далі - покупець) укладено договір поставки №АБ/09/21-3, відповідно до якого постачальник зобов`язався передавати у власність (поставляти), а покупець приймати та оплачувати асфальтобетонну суміш.

В п. 1.1. договору сторони погодили, що найменування, асортимент, тип, кількість, ціна за одиницю, а також загальна вартість кожної партії товару визначається сторонами у рахунках-фактурах та видаткових накладних, оформлених на підставі замовлень покупця, які є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно п. 2.1. договору ціна одиниці виміру товару та загальна вартість кожної партії товару визначаються сторонами в рахунках-фактурах та видаткових накладних.

У відповідності до п. 3.1. договору розрахунки за кожну партію товару, в тому числі відшкодування вартості транспортних витрат постачальника здійснюються в безготівковому порядку шляхом здійснення 100% попередньої оплати за товар.

Відповідно до п. 3.3. договору розрахунок за партію товару здійснюється покупцем на підставі належним чином оформлених рахунків-фактур постачальника, товарно-транспортних накладних та/або актів приймання-передачі товару та/або видаткових накладних (залежно від умов поставки товару).

В п. 5.3. договору сторони погодили, що у випадку прострочення оплати за поставлену партію товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої в строк партії товару за кожний день прострочення, без обмеження строків її нарахування та звернення до суду за її стягненням, а також 25% річних.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення його печатками сторін і діє до 31 грудня року підписання цього договору (п. 7.1. договору).

01.10.2021 та 11.10.2021 позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 151 321,66 грн, що підтверджується видатковими накладними № 2585 від 01.10.2021 на суму 96 706,35 грн та № 2724 від 11.10.2021 на суму 54 615,31 грн, а також товарно-транспортними накладними № 61 від 01.10.2021, №2 від 01.10.2021 та № 141 від 11.10.2021.

Відповідач за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого у ТзОВ «Рин-Дор Груп» виникла заборгованість в сумі 151 321,66 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків від 19.10.2021.

12.01.2023 позивач надіслав на адресу відповідача претензію за вих. № 3 від 11.01.2023 на суму 151 321,66 грн.

Проте, ТзОВ «Рин-Дор Груп» відповіді на претензію не надало, заборгованість не погасило.

За таких обставин, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з ТзОВ «Рин-Дор Груп» борг у розмірі 151 321,66 грн, а також пеню в сумі 65 996,99 грн, 25% річних у розмірі 48 091,27 грн, нараховані за період з 12.10.2021 по 18.01.2023 та інфляційні втрати в сумі 44 696,19 грн, нараховані за період з 12.10.2021 по 31.12.2022.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

У відповідності до положень ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Отже, судом вище встановлено, що 21.09.2021 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № АБ/09/21-3, відповідно до якого позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 151 321,66 грн, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними № 2585 від 01.10.2021 та № 2724 від 11.10.2021, а також товарно-транспортними накладними № 61 від 01.10.2021, №2 від 01.10.2021 та № 141 від 11.10.2021

Проте, відповідач за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого у ТзОВ «Рин-Дор Груп» утворилась заборгованість в сумі 151 321,66 грн, що також підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків від 19.10.2021.

Статтею 530 ЦК України вставлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Так, у відповідності до п. 3.1. договору, розрахунки за кожну партію товару, в тому числі відшкодування вартості транспортних витрат постачальника здійснюються в безготівковому порядку шляхом здійснення 100% попередньої оплати за товар.

Відповідно до п. 3.3. договору розрахунок за партію товару здійснюється покупцем на підставі належним чином оформлених рахунків-фактур постачальника, товарно-транспортних накладних та/або актів приймання-передачі товару та/або видаткових накладних (залежно від умов поставки товару).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ураховуючи встановлене, суд дійшов висновку, що ТзОВ «Рин-Дор Груп» порушило умови договору поставки № АБ/09/21-3 від 21.09.2021 та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 151 321,66 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 65 996,99 грн, 25% річних в сумі 48 091,27 грн, нараховані за період з 12.10.2021 по 18.01.2023 та інфляційні втрати у розмірі 44 696,19 грн, нараховані за період з 12.10.2021 по 31.12.2022.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У п. 5.3. договору сторони погодили, що у випадку прострочення оплати за поставлену партію товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої в строк партії товару за кожний день прострочення, без обмеження строків її нарахування та звернення до суду за її стягненням, а також 25% річних.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки положення договору містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж в ст. 232 ГК України, то нарахування штрафних санкцій здійснюється за період, передбачений в п. 5.3. договору, а також судом враховано, що сторони погодили інший розмір процентів річних від простроченої суми, ніж встановлено у ст. 625 ЦК України.

Отже, суд перевірив надані позивачем розрахунки пені, 25% річних та інфляційних втрат, і встановив, що їх розрахунок обчислено арифметично вірно, що має наслідком їх задоволення у повному обсязі.

Згідно статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЗ-1» задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рин-Дор Груп» (27241, Кіровоградська область, Бобриненський район, село Чарівне, вулиця Шкільна, будинок 22, квартира 7; ідентифікаційний код 38614183) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЗ-1» (03124, місто Київ, вулиця Василенка Миколи, будинок 7-А, офіс 3-41; ідентифікаційний код 41190464) 151 321 (сто п`ятдесят одну тисячу триста двадцять одну) грн 66 коп. - основного боргу, 65 996 (шістдесят п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто шість) грн 99 коп. - пені, 48 091 (сорок вісім тисяч дев`яносто одну) грн 27 коп. - 25% річних, 44 696 (сорок чотири тисячі шістсот дев`яносто шість) грн 19 коп. - інфляційних втрат та 4 651 (чотири тисячі шістсот п`ятдесят одну) грн 60 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук