Ухвала

від 15.03.2023 по справі 14/216-3287

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15 березня 2023 рокуСправа № 14/216-3287УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В. розглянув подання №10/757 від 28.02.2023 Тернопільського обласного центру зайнятості про поновлення пропущеного строку для повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату наказу Господарського суду Тернопільської області від 06.02.2006

у справі № 14/216-3287

за позовом Прокурора Заліщицького району в інтересах держави в особі Заліщицького районного центру зайнятості, вул. Гайворонського, 10, м. Заліщики, Заліщицький район, Тернопільська область, 48600

до Приватного аграрно-промислового підприємства "Устечко", с. Устечко, Заліщицький район, Тернопільська область, 48634

про стягнення 2717,59 грн. заборгованості.

представники сторін не прибули.

ВСТАНОВИВ

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 21.12.2005 позов задоволено та присуджено стягнути з Приватного аграрно-промислового підприємства "Устечко" на користь Заліщицького районного центру зайнятості, серед іншого, 2326 грн 26 коп. заборгованості по сплаті страхових внесків та 391 грн 33 коп. пені. 06.02.2006 на примусове виконання даного судового рішення видано відповідний наказ.

Ухвалою суду від 19.06.2019 замінено у наказі Господарського суду Тернопільської області від 06.02.2006 №14/216-3287 стягувача - Заліщицький районний центр зайнятості на його правонаступника - Тернопільський обласний центр зайнятості.

02 березня 2023 року на адресу суду від Тернопільського обласного центру зайнятості надійшло подання №10/757 від 28.02.2023, у якому останній просить суд визнати причини пропуску строку для повторного пред`явлення наказу до виконання поважними та поновити такий строк, а також видати дублікат наказу Господарського суду Тернопільської області від 06.02.2006 у справі № 14/216-3287.

Ухвалою суду від 06.03.2023 призначено судове засідання на 15.03.2023 для розгляду вище вказаного подання.

Повноважний представник стягувача в судове засідання не прибув, разом з тим подав заяву №б/н (вх. №2257) від 15.03.2023 про розгляд справи без його участі.

Боржник не забезпечив явку свого представника в судове засідання, правом на подання заперечень по суті поданої подання не скористався, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України, заява про поновлення пропущеного строку розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, а їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про розгляд вказаного подання без участі представників сторін.

Розглянувши подання та документи, долучені на його обґрунтування, суд дійшов висновку про те, що його слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

Відповідно до ч.6 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

У разі пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено, про що суд постановляє ухвалу (ч.ч.1, 3 ст.329 ГПК України).

В п.66 постанови від 25.03.2021 у справі №44/472-б Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку, які відповідно мають для заявника визначені ГПК України процесуальні наслідки.

У п.16.14. постанови від 08.09.2020 у справі №Б8/120-12 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду виклав таку позицію: "... клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості".

Відповідно до ст.21 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999 (в редакції, чинній станом на дату видачі Господарським судом Тернопільської області виконавчого документа) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки, зокрема: виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

В силу приписів ст.22 Закону Закон України №606-XIV, строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу.

05.10.2016 набув чинності Закон України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 (Закон №1404-VIII), згідно ч.5 Розділу XIII якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим законом.

Відповідно до ч.ч.1-2, 4 ст.12 Закону 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі, зокрема, пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Таким чином, норми Закону про виконавче провадження в обох редакціях містили положення щодо переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Як вказує стягувач, у Заліщицькому відділ державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на виконанні знаходився оригінал наказу Господарського суду Тернопільської області №14/216-3287 від 06.02.2006.

При ознайомлені з матеріалами виконавчого провадження ВП №59717737, внесеними до автоматизованої системи виконавчого провадження, за адресою в мережі Інтернет http://asvpweb.minjust.gov.ua/ центром зайнятості виявлено, що заступником начальника Заліщицького відділу ДВС 26.10.2022 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Стягувач стверджує, що з моменту винесення постанови про повернення, тобто з 26.10.2022, до Тернопільського обласного центру зайнятості від органу виконавчої служби надійшло два рекомендованих листи від 10.11.2022 та від 18.11.2022, щодо яких складено відповідні акти - описи вкладення вхідних документів, де вбачається, що постанова про повернення виконавчого документа від 26.10.2022 як і сам наказ №14/216-3287 від 06.02.2006 не надходили.

Отже, у зв`язку з вищезазначеним, заявник позбавлений можливості відповідно до приписів ст.ст.326, 327 ГПК України та ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" вчасно пред`явити судовий наказ до виконання, оскільки наказ був втрачений під час пересилання.

За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі від 05.07.2012 "Глоба проти України", пункт І статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого) захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату.

Виходячи з принципу обов`язковості виконання судових рішень законодавцем передбачена можливість поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання, підставою для чого є наявність поважних причин пропуску (ст.329 ГПК України). Поважні причини пропуску пов`язані з обставинами, в силу яких стягувач був позбавлений у передбачений строк проявити зовні власне волевиявлення, тобто звернутися до органів державної виконавчої служби або приватних виконавців з наказом. Вказані причини є об`єктивними обставинами і не залежать від дій стягувача, а навпаки - обмежують здійснення ним дій щодо виконання рішення суду.

Оскільки заявник протягом тривалого часу з незалежних від нього причин був позбавлений можливості повторно пред`явити наказ до виконання, суд вважає, що строк пред`явлення наказу до виконання пропущено з поважних причин, тому, відповідно до ст. 329 ГПК України, такий строк підлягає поновленню.

Щодо видачі дубліката наказу Господарського суду Тернопільської області від 06.02.2006 у справі №14/216-3287, суд зазначає наступне.

Згідно п.19.4 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Господарський процесуальний кодекс України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу.

За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Водночас обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду. Оскільки суд дійшов висновку про необхідність поновити строк пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 06.02.2006 у справі №14/216-3287, зважаючи на твердження заявника, що вказаний наказ ним було втрачено, подане Тернопільським обласним центром зайнятості подання про видачу дублікату вказаного наказу також підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 46, 116, 119, 226, 233-235, 334, 329, пп.19.4. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Поновити строк для пред`явлення наказу від 06.02.2006 виданого на виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.12.2005 у справі №14/216-3287, до виконання.

2. Подання №10/757 від 28.02.2023 Тернопільського обласного центру зайнятості про поновлення пропущеного строку для повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату наказу Господарського суду Тернопільської області від 06.02.2006 у справі №14/216-3287 - задовольнити.

3. Видати дублікат наказу Господарського суду Тернопільської області від 06.02.2006 №14/216-3287 про стягнення Стягнути з Приватного аграрно-промислового підприємства "Устечко", с. Устечко, Заліщицький район, Тернопільська область, код 30451563 на користь Заліщицького районного центру зайнятості, вул. Гайворонського, 10, м. Заліщики, Заліщицький район, Тернопільська область, на р/р 37176301900160, код 50040100, УДК в Тернопільській області, МФО 838012, код 21130681 - 2326 (дві тисячі триста двадцять шість) грн. 26 коп. заборгованості по сплаті страхових внесків; на р/р 37172305900160, код 50040500, УДК в Тернопільській області, МФО 838012, код 21130681 - 391 (триста дев`яносто одну) грн 33 коп. пені у зв`язку з втратою оригіналу наказу.

4. Копію ухвали надіслати учасникам справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення:

- Тернопільському обласному центру зайнятості, вул. Текстильна 1"б", м. Тернопіль, 46007;

- Приватному аграрно-промисловому підприємству "Устечко", с. Устечко, Чортківський район, Тернопільська область, 48634.

Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст.235 Господарського процесуального кодексу України та, відповідно до ст.255 Господарського процесуального кодексу України, підлягає оскарженню до апеляційного господарського суду у строк, передбачений ч. 1 ст. 256 ГПК України. Ухвалу складено та підписано 21.03.2023.

СуддяО.В. Руденко