Ухвала

від 09.03.2023 по справі 757/212/22-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/212/22-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2023 р. Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Вовк С. В.,

при секретарі судового засідання - Брачун О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Фінансова компанія «Сантанна», Товариства з обмеженою відповідністю «Сантанна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельмар-Арена» про зобов`язання вчинити дії та стягнення компенсації моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває вказана справа.

Представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на всі нежитлові (офісні) приміщення, розташовані на вхідному поверсі секції «Б» житлового будинку по АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:82:244:0008), майнові права на які оформлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Сантанна» (49000, м. Дніпро, вул. Вокзальна, 2, ЄДРПОУ 21468990) та/або Товариством з обмеженою відповідальністю «Дельмар Арена» (01135, м. Київ, вул. Андрющенка, 4-Д, ЄДРПОУ 37006626) на самих себе або передані Товариством з обмеженою відповідальністю «Сантанна» та/або Товариством з обмеженою відповідальністю «Дельмар Арена» будь-яким іншим особам, застосовуючи арешт щодо тих нежитлових (офісних) приміщень, речові права на які ще не зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно станом на день винесення ухвали суду про забезпечення позову по даній справі.

Заява обґрунтовувалась тим, що Розпорядженням Печерської РДА від 28.12.2019 р. № 860, закінченому будівництвом об`єкту: «Будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 » присвоєна поштова адреса: АДРЕСА_1 . Неодноразові звернення позивача до відповідачів з вимогою про виконання обов`язку в натурі та передання їй об`єкта інвестування разом з усією документацією, необхідною для оформлення права власності на нього, - відповідачами залишено без задоволення. При цьому співрозмовниками було зазначено, що офісного приміщення, придбаного позивачем матеріально не існує. Остання обставина, на думку сторони позивача, може бути підставою для проведення комплексної будівельної експертизи на предмет можливості визначення в натурі об`єкт нерухомого майна проінвестованого позивачем. Натомість для проведення вищезазначеної експертизи стороні позивача необхідно отримати додаткові документи та матеріали, які сторона позивача не змогла отримати на відповідні адвокатські запити (або відповіді на адвокатські запити було надано неповно).

Наразі відповідачі ухиляються від виконання вимог ухвали суду про витребування документів, які б дозволили належним чином ідентифікувати проінвестоване нею майно.

Зі змісту ухвали Печерського районного суду м. Києва від 19.01.2023 у справі № 757/60307/21-ц сторона позивача довідалась про накладення арешту на певні квартири та машиномісця, що розташовані в цьому ж будинку (https://reyestr.court.gov.ua/Review/108491668).

Окрім, цього з цієї ухвали сторона позивача довідалась, що відповідачі за період часу до закінчення будівництва і після введення будинку в експлуатацію кілька разів змінювали нумерацію квартир, приміщень, машиномісць в будинку. З огляду на це ймовірно також було здійснено зміну порядку нумерації секцій і поверхів у будинку, не повідомивши про такі зміни інвесторів, в тому числі і 3. Потапову. Внаслідок таких змін остання не володіє інформацією про поточний (чинний) номер проінвестованого нею нежитлового (офісного) приміщення.

Згідно з приписами частини другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, відповідно до роз`яснень у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які пов`язані із втручанням у внутрішню діяльність господарських товариств.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що об`єктом інвестування позивача було офісне приміщення на вхідному поверсі секції «Б» житлового будинку по АДРЕСА_1 , загальною площею 77, 00 кв. м, натомість представник позивача просить накласти арешт на всі нежитлові (офісні) приміщення, розташовані на вхідному поверсі цього будинку, а відтак суд приходить до висновку про неспівмірність заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами та відмовляє у задоволенні заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Фінансова компанія «Сантанна», Товариства з обмеженою відповідністю «Сантанна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельмар-Арена» про зобов`язання вчинити дії та стягнення компенсації моральної шкоди - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Суддя С. В. Вовк