Постанова

від 06.03.2023 по справі 624/605/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 624/605/21 Номер провадження 22-ц/814/1246/23Головуючий у 1-й інстанції Куст Н.М. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Триголова В.М.,

суддів: Дорош А.І., Лобова О.А.,

секретар: Боштенко В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Мажарка» на рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 07 грудня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Мажарка», третя особа: Центр надання адміністративних послуг Кегичівської селищної ради Харківської області , про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації прав оренди землі

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ПОСП «Мажарка», в якій просить усунути перешкоди в користуванні земельної ділянки кадастровий номер 6323182500:02:000:0016 загальною площею 3,1236 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить ОСОБА_1 , відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія IV-XP №022911, та знаходиться на території Мажарської сільської ради Кегичівського району, Харківської області та скасувати запис про державну реєстрацію права оренди згідно договору виданого 10 грудня 2014 року, індексний номер 17863656 від 10 грудня 2014 року строк дії оренди 10 років орендар ПОСП «Мажарка».

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 24 квітня 2007 року між ним та ПОСП «Мажарка» був укладений договір оренди землі на 10 років. На даний час позивачу стало відомо, згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію договору оренди укладеного 10 грудня 2014 року між позивачем та ПОСП «Мажарка» строком на 10 років.

Згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно 10 грудня 2014 року зареєстровано право оренди згідно з зазначеним договором оренди землі від 10 грудня 2014 року, індексний номер 17863656.

Позивач зазначає, що цей договір ним не підписувався, що підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи в справі №624/925/19. Дії керівника ПОСП «Мажарка» позивач вважає незаконними та такими, що порушують його право власності на земельну ділянку. Зазначає, що оскільки він договір оренди не підписував, відповідно істотних умов договору не погоджував, а отже такий договір є неукладеним. При цьому за наявності для того підстав позивач не позбавлений права заявити вимогу про усунення перешкод у користування належним йому майном, зокрема шляхом пред`явлення вимоги про повернення земельної ділянки або скасування запису про державну реєстрацію речового права. У зв`язку з зазначеним позивач просить зобов`язати ПОСП «Мажарка» усунути перешкоди в користуванні земельної ділянки та скасувати державну реєстрацію договору оренди б/н від 10 грудня 2014 року.

Відповідач ПОСП «Мажарка» не скористався своїм правом та не подав в строк, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття позовного провадження, відзив на позов, який має відповідати вимогамст. 178 ЦПК України, та докази в підтвердження обставин, на яких ґрунтується заперечення, а також не подав зустрічний позов.

Рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 07 грудня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватно - орендного сільськогосподарського товариства «Мажарка» про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні земельної ділянки та скасування державної реєстрації прав оренди землі - задовольнити.

Зобов`язати Приватне-орендне сільськогосподарське товариство «Мажарка» усунути перешкоди в користуванні земельної ділянки кадастровий номер 6323182500:02:000:0016 загальною площею 3,1236 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить ОСОБА_1 , відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія IV-XP №022911 та знаходиться на території Мажарської сільської ради Кегичівського району, Харківської області.

Скасувати запис про державну реєстрацію права оренди згідно договору виданого 10 грудня 2014 року, індексний номер 17863656 від 10 грудня 2014 року строк дії оренди 10 років орендар ПОСП «Мажарка».

Із рішенням не погодилось ПОСП «Мажарка» оскарживши його в апеляційному порядку.

Скарга мотивована тим, що суд неправильно оцінив належність та достатність доказів наданих позивачем на підтвердження факту не укладення договору оренди землі, встановлення якого є обов`язковою умовою для подальшого повернення земельної ділянки та усунення перешкод в її користуванні відповідачем. А тому дійшов передчасних висновків про наявність та доведеність підстав для задоволення позову.

Апелянт зазначає, що він був позбавлений права обирати експертну установу та пропонувати питання експерту, вказує, що до уваги при проведенні експертизи був взятий лише договір наданий позивачем , кількість зразків підписів була меншою ніж встановлено законодавством , примірник договору що знаходився у відповідача не вилучався .

Апелянт просить , скасувати рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 07 грудня 2021 року , та ухвалити нове, яким у задоволенні вимог позивача відмовити у повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до частини 1 статті 367Цивільного процесуальногокодексу України (далі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до слідуючого висновку.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на підставі Державного актуна право власності на земельну діяльну серії IV-XР №022911 належить земельна ділянка загальною площею 3,12 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області, з кадастровим номером 6323182500:02:000:0016 (копія, а.с.7).

З досліджених матеріалів витребуваної судом за клопотанням позивача цивільної справи №624/925/19 за позовом ОСОБА_1 до ПОСП «Мажарка» про визнання недійсним договору оренду землі, також встановлено, що відповідно до довідки ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 21 серпня 2019 року №29-20-14-6638/0/19-19 кадастровий номер земельної ділянки змінено, відповідно до Атласу індексних карт Кегичівського району Харківської області.

24 квітня 2007 року між сторонами по справі укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, строкомна 10 років, державна реєстрація відбулась 18 травня 2009 року.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 10 грудня 2014 року відбулася реєстрація права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6323182500:02:000:0016 площею 3,1236 га, строком на 10 років на підставі договору оренди земельної ділянки б/н від 10 грудня 2014 року між орендарем ПОСП «Мажарка» та орендодавцем ОСОБА_1 , за індексним номером 17863656 від 10 грудня 2014 року (копія, а.с.8).

Відповідно до висновку експертизи від 08 липня 2020 року №11983 підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди землі б/н від 10 грудня 2014 року, який укладений між ОСОБА_1 та ПОСП «Мажарка», нормативна грошова оцінка земельної ділянки 77830 грн 37 коп., із внесенням орендної плати орендарем у грошовій формі, розташований на четвертому аркуші, в графі «Орендодавець», рядку «П.І.Б. Пічка В.В.» - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 05 листопада 2020 року, яке набрало законної сили 31 травня 2021 року, по справі №624/925/19 встановлений факт підписання договору оренди землі від 10 грудня 2014 року не ОСОБА_1 а іншою особою. (копія, а.с.9-11).

Цим рішенням ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до ПОСП «Мажарка» про визнання договору оренди земельної ділянки від 10 грудня 2014 року, що укладений між ОСОБА_1 та ПОСП «Мажарка», строком на 10 років, на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,12 га, кадастровий номер6323182500:02:000:0016, що належить ОСОБА_1 , згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку від 05 червня 2002 року, серія IV-XР №022911, право оренди якого зареєстровано за індексним номером 17863656 відмовлено за безпідставністю, оскільки позивачем обрано неефективний спосіб захисту (копія, а.с.9-11).

Судом встановлено, що виникнення спірних правовідносин обумовлено наявністю між ОСОБА_1 та приватно-орендним сільськогосподарським підприємством «Мажарка» спору про право оренди на земельну ділянку, оскільки договір оренди землі ОСОБА_1 не підписував, тому він є неукладеними, а державна реєстрація зазначеного правочину порушує його права на користування та розпорядження зазначеною власністю.

Матеріалами справи підтверджується , що земельна ділянка з кадастровим номером 6323182500:02:000:0016 , є власністю ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 05 червня 2002 року, серія IV-XР №022911.

Статтею 41 Конституції України визначено, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч. 1ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Так , підставою звернення позивача до суду стало те, що існування спірного договору оренди порушує його права.

Цивільним КодексомУкраїни ,а саместаттею 391 встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З метою захисту свого порушеного права , позивач звернувся в суд із позовом до ПОСП «Мажарка» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації. Проте вказаний позов рішенням Кечигівського районного суду Харківської області від 05 листопада 2020 року справа №6234/925/19 залишено без задоволення , у зв`язку із обранням позивачем неефективного способу захисту своїх порушених прав.

Зазначене рішення набрало законної сили.

Вказаним рішеннямвстановлено, факт відсутності волевиявлення ОСОБА_1 (орендодавця) на укладення оспорюваного договору оренди землі, що підтверджується категоричним висновком судової почеркознавчої експертизи від 08 липня 2020 року №11983 складеним Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса.

Відповідно до ч. 4ст. 82 ЦПК Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Апелянт вказує на те, що вказаний висновок експертної установи не відповідає нормам чинного законодавства, а також зазначає, що оскільки рішенням від 05 листопада 2020 року справа №624/925/19 встановлено, неналежність та недостатність висновку почеркознавчої експертизи, то суд при розгляді справи №624/605/21 не міг ставити під сумнів висновки викладені в рішенні суду , що набрало законної сили.

Проте, колегія суддів зауважує , що в рішенні зазначалося лише про те, що надано один екземпляр договору, після надання ще одного екземпляру спірного договору оренди клопотань щодо проведення судово-почеркознавчої експертизи сторонами не заявлялось.

Більше того, аргумент апелянта , щодо невідповідності експертизи від 08 липня 2020 року №11983 не підтверджується доказами по справі, сторонами не оскаржувалась та в судовому порядку не скасовувалась ухвала про призначення судово-почеркознавчої експертизи.

Згідно зістаттею 81 ЦПКкожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6ст.81 ЦПК України).

За приписамистатті 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

При подачі апеляційної скарги , апелянтом вказано про наміри подати клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи , проте а ні в апеляційній скарзі а ні при розгляді справи апеляційним суду апелянтом не надано жодних доказів та не наведено підстав неможливості заявлення відповідного клопотання до суду попередньої інстанції при розгляді даної справи.

Щодо передчасності висновків районного суду та порушення норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає що вказані аргументи апеляційної скарги є необґрунтованими.

Згідно із частиною першоюстатті 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною третьоюстатті 203 ЦК Українипередбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першоїстатті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першійстатті 215 ЦК України, так і устаттях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Стаття 207 ЦК Українивстановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із частиною першоюстатті 627 ЦК Україниі відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина першастатті 638 ЦК України).

За частиною першоюстатті 14 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до частини першоїстатті 15 Закону України «Про оренду землі»істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

У разі оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного договору у мотивувальній частині судового рішення. У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок. Зазначені правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі №145/2047/16-ц, від 28 листопада 2018 року в справі №504/2864/13-ц, від 4 липня 2018 року в справі №653/1096/16-ц, від 12 червня 2019 року в справі №487/10128/14-ц, від 11 вересня 2019 року в справі №487/10132/14-ц.

Відтак, місцевий суд дійшов вірного висновку , що звернення до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, що є предметом договору оренди є ефективним способом захисту.

Апелянтом рішення оскаржується в повному обсязі, ще одною вимогою позивача що задоволена оскаржуваним рішенням було скасування державної реєстрації договору оренди землі, тож апеляційний суд дослідивши надані сторонами докази вважає правильними висновки районного суду у цій частині з огляду на слідуюче.

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18 Закону України «Про оренду землі»в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Судовим розглядом встановлено, що 10 грудня 2014 року відбулася реєстрація права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6323182500:02:000:0016 площею 3,1236 га, строком на 10 років на підставі договору оренди земельної ділянки б/н від 10 грудня 2014 року між орендарем ПОСП «Мажарка» та орендодавцем ОСОБА_1 , за індексним номером 17863656 від 10 грудня 2014 року.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відтак, колегія суддів вважає, що реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки від 10 грудня 2014 року порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою, загальною площею 3,1236 га, кадастровий номер 6323182500:02:000:0016, що знаходиться на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області.

З огляду на що апеляційний суд вважає , що існування реєстрації права оренди ПОСП «Мажарка» на вищевказану земельну ділянку, не відповідає вимогам закону та порушує права позивача , адже судом встановлено , що договір оренди на підставі якого здійснено реєстрацію права оренди за ПОСП «Мажарка» ОСОБА_1 не підписувався.

Сторонами також не надано до суду першої та апеляційної інстанції доказів фактичного виконання умов спірного договору оренди в частині виплати орендної плати відповідачем за користування земельною ділянкою позивача і з цього приводу заперечень від ПОСП «Мажарка» до суду не надходило.

На підставі викладеного , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необгрунтованою та не спростовує висновків суду першої інстанції, а отже відсутні підстави для її задоволення та скасування рішення районного суду.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 374 ЦПК Україниза наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, судові витрати апелянта, пов`язані з розглядом справи в судах, компенсації не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Мажарка» залишити без задоволення.

Рішення Кегичівського районногосуду Харківськоїобласті від07грудня 2021року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя: В.М. Триголов

Судді: А.І. Дорош

О.А. Лобов