Ухвала

від 20.03.2023 по справі 935/157/23

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2023 року

м. Київ

справа № 935/157/23

провадження № 51-1090 ск 23

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 30 січня 2023 року про відмову у відкритті провадження,

встановив:

Зі змісту оскарженої ухвали слідує, що ухвалою слідчого судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 23 січня 2023 року частково задоволено скаргу ОСОБА_4 , зобов`язано слідчу СВ ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 у відповідності до ст. 55 КПК України, за наявності достатніх підстав вважати, що заява ОСОБА_4 від 08 грудня 2022 року подана особою, якій не завдано шкоди, винести вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим або видати йому пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 30 січня 2023 року, на підставі

ч. 4 ст. 399 КПК України, відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на вказану ухвалу слідчого судді. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Не погодившись із зазначеним рішенням, ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу апеляційного суду скасувати, оскільки вважає її постановленою з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Стверджує, що слідчим суддею постановлено ухвалу не передбачену КПК України, оскільки, на його думку, суддя вийшов за межі своїх повноважень, передбачених ч. 2 ст. 307 цього Кодексу, що є підставою для її апеляційного оскарження.

Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, долучену до неї копію судового рішення та інші матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.

Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Як неодноразово наголошував Верховний Суд, ст. 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК України визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку (постанова Верховного Суду від 4 квітня 2019 року у справі №494/6/18). У постановах від 17 жовтня 2018 року (справа № 646/5552/17) та від 28 лютого 2019 року (справа № 161/4229/18), які стосувалися права на апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів, Верховний Суд підкреслив, що «норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження)».

В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.

Згідно положень ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 392 КПК України передбачено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано параграфом 2 глави 26 КПК України.

Перелік ухвал слідчих суддів, які під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, передбачений ч. 3 ст. 307, ч. 1, 2 ст. 309 КПК України.

Так, за приписами ч. 3 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

Скарги на інші ухвали слідчого судді, відповідно до положень ч. 3 ст. 309 КПК України, оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

З наявних у касаційному суді матеріалів вбачається, що ухвалою слідчого судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 23 січня 2023 року частково задоволено скаргу ОСОБА_4 , зобов`язано слідчу СВ ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 у відповідності до ст. 55 КПК України, за наявності достатніх підстав вважати, що заява ОСОБА_4 від 08 грудня 2022 року подана особою, якій не завдано шкоди, винести вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим або видати йому пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого.

Відмовляючи у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 , суддя апеляційного суду дійшов обґрунтованого висновку, що ухвала слідчого судді від

23 січня 2023 року є рішенням, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, а тому діяв відповідно до положень ч. 4 ст. 399 КПК України і прийняв законне, обґрунтоване, належно вмотивоване судове рішення, з яким погоджується і суд касаційної інстанції.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_4 про постановлення слідчим суддею ухвали не передбаченої КПК України, що дає право на її апеляційне оскарження, з посиланням на правові позиції касаційного суду є безпідставними, з огляду на те, що оскаржувана до апеляційного суду ухвала слідчого судді за сутнісним критерієм є судовим рішенням постановленим за наслідками розгляду скарги, поданої в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України.

Разом з цим, не надаючи оцінку ухвалі слідчого судді на предмет її законності та обґрунтованості, колегія суддів не може погодитись із твердження заявника про вихід слідчого судді за межі повноважень, наданих йому ч. 2 ст. 307 КПК України, оскільки за результатами розгляду скарги ОСОБА_4 слідчим суддею ухвалено рішення передбачене п. 3 вказаної норми процесуального права, а саме зобов`язано вчинити певну дію, при цьому у спосіб, що не передбачає втручання у виключні повноваження слідчого.

У цьому аспекті також варто зауважити, що законодавець, надаючи слідчому судді повноваження щодо ухвалення рішення про зобов`язання вчинити певні дії, не може передбачити всіх можливих випадків та формулювань, у яких ця правомочність застосовується, однак у процесі правозастосовчої діяльності саме слідчий суддя, виходячи із конкретних обставин провадження встановлених під час судового розгляду, надає цій правомочності конкретного змісту.

Що стосується посилання ОСОБА_4 на неврахування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали висновків про застосування норм права викладених у в постановах Верховного Суду України у справі № 757/49263/15-к, Великої Палати Верховного Суду у справах № 237/1459/17 та 243/6674/17-к, Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі 757/27041/21-к, то колегія суддів вважає його безпідставним, оскільки у цих висновках йдеться про постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, тоді як оскаржена до апеляційного суду ухвала слідчого судді постановлена за наслідками розгляду скарги, поданої в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд вважає, що обґрунтування касаційної скарги не містить переконливих доводів, які викликають необхідність їх перевірки за матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги, доданої до неї копії судового рішення вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 30 січня 2023 року про відмову у відкритті провадження.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3