Рішення

від 28.02.2023 по справі 570/3250/22

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 570/3250/22

провадження № 2/570/188/2023

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 лютого 2023 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Кушнір Н.В.

з участю прокурора Ковальчук Л.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Кузьмич Л.І.,

відповідача ОСОБА_2 ,

секретаря судового засідання Новоселецької М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне, вул.C.Петлюри, 10/ цивільну справу за позовом Керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області до Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення, витребування земельних ділянок,

в с т а н о в и в:

покликаючись на повторне надання відповідачу безкоштовної земельної ділянки з тим самим цільовим призначенням керівник Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_3 у поданій до суду 31 серпня 2022 року позовній заяві просить:

1. визнати незаконим та скасувати рішення Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області №1044 27 вересня 2019 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі ОСОБА_2 ;

2. витребувати у ОСОБА_2 на користь Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області земельну ділянку площею 0,24 га к.н. 5624680700:02:004:0233;

3. витребувати у ОСОБА_2 на користь Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області земельну ділянку площею 0,2468 га к.н. 5624680700:02:004:0234;

4. витребувати у ОСОБА_2 на користь Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області земельну ділянку площею 0,0748 га к.н. 5624680700:02:008:0336;

5. стягнути з відповідачів на користь Рівненської окружної прокуратури судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 9 924 грн. 00 коп..

У відзиві Білокриницька сільська рада Рівненського району Рівненської області, не визнаючи позов по суті, стверджує, що оскаржуване рішення прийнято на підставі заяви ОСОБА_2 та розробленої технічної документації із землеустрою згідно порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, встановленого діючим на час прийняття рішення Земельним кодексом України.

У ОСОБА_2 в користуванні перебували земельні ділянки, що не перевищують максимально граничний розмір земельних ділянок, можливих для передачу у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства. Рішення про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок загальною площею 0,56 га в с.Біла Криниця прийнято Білокриницькою сільською радою 11 серпня 2016 року за №246 відповідно до повноважень, визначених ст.122 діючого на момент прийняття рішення Земельного кодексу України. Рішенням сесії сільської ради за №1044 від 27.09.2019 передано в приватну власність ОСОБА_2 земельні ділянки площами, зокрема: 0,24га, 0,2468га та 0,0748га.

Законодавство не містить заборони або обмежень на повторне звернення громадян до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування із заявами про отримання земельної ділянки, у межах встановлених норм, відповідно до ст.121 ЗК України. Заявляє, що жодним нормативно правовим актом на органи місцевого самоврядування не покладались функції та можливості перевірки фактів приватизації земель громадянами та можливе використання ними права на безкоштовну приватизацію земельних ділянок відповідного цільового призначення на момент звернення із заявою до органу місцевого самоврядування. Крім того, згідно вимог ст.122 ЗК України повноваження щодо розпорядження земельними ділянками в межах та за межами населених пунктів розділені. Білокриницькій сільській раді був невідомий той факт, що ОСОБА_4 було передано у власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку площею 0,50 га за межами населених пунктів на території Білокриницької сільської ради на підставі наказу Головного управління Держгеокаластру у Рівненській області від 10.09.2019 М62196.

У відповіді на відзив прокурор стверджує, що Білокриницька сільська рада Рівненського району зобов?язана була відмовити у погодженні проекту землеустрою та у наданні земельної ділянки у власність ОСОБА_5 .

У поясненняхна запереченняна відзив Білокриницька сільська рада вважає, що ГУ Держгеокадастру у Рівненській області може і повинне виконувати функції щодо представництва інтересів держави у даній сфері в суді як розпорядник земель державної власності сільськогосподарського призначення. Разом із тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб?єктом звернення до суду й замінювати належного суб?єкта владних повноважень, який може й бажає захищати інтереси держави.

Разом з тим, в разі задоволення позову вина за порушення процедури безоплатної приватизації земельної ділянки лежить саме на ОСОБА_2 , який умисно ввів в оману Білокриницьку сільську раду, подавши неправдиві відомості, а тому відшкодування судових витрат за подання позовної заяви просить покласти лише на

ОСОБА_2 додаткових поясненнях позивач вважає, що у Білокриницької сільської ради були усі підстави та повноваження відмовити ОСОБА_4 у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Так, Верховний Суд у своїй постанові N6687/425/20 від 12.01.2022 приходить до висновку, що за системним зв?язком та змістом положень ч.1, п.«в», ч.3 4 ст.116, ч.1, 7, 9 ст.118, ч.1 ст.121, ст.122 ЗК України, які визначають право громадян на безоплатне набуття у приватну власність земельних ділянок певного виду використання із земель державної та комунальної власності шляхом приватизації та порядок його реалізації, закон визначає, що така передача здійснюється шляхом прийняття відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах повноважень відповідного рішення і не допускає безоплатної передачі у власність громадян земельних ділянок певного виду використання більш як один раз. Відповідно прийняття органами виконавчої влади або місцевого самоврядування рішень про таку передачу без додержання вказаних вимог також є недопустимим.

Прокурор в суді підтримав позов повністю і по аналогічних мотивах згідно позову та заперечень на відзив.

Представник позивача у суді позов підтримав повністю і по аналогічних мотивах згідно із додатковими поясненнями.

Відповідач ОСОБА_2 просить відмовити у позові у повному обсязі за безпідставністю позовних вимог.

По суті справи стверджує, що він працював у радгоспі. Біля будинку, де він проживає, має у користуванні близько 7 соток городу. Приблизно в 1976 році йому виділили 24 сот. землі біля "Колоска", а згодом ще приблизно 1978 році "біля ОСОБА_6 ", та в 90 роках знову при роздачі землі. Це були землі радгоспу, які роздавалися людям. Він весь цей час добросовісно та відкрито користувався даними земельними ділянками. Оскільки одна із земельних ділянок знаходиться поза межами населенного пункту, то він приватизовував її через наказ Держгеокадастру, а ті, що в межах населенного пункту, через рішення сільської ради.

Представник відповідача Білокриницька сільська рада Рівненського району Рівненської області Людмила Кузьмич позов не визнає з підстав, викладених у відзиві та поясненнях на заперечення на відзив.

Суд, заслухавши їх пояснення, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Вимоги ст.264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Судом встановлені такі обставини.

Згідно записів в земельно-кадастровій книзі с.Біла Криниця за ОСОБА_2 , місцевим жителем с.Біла Криниця, (№запису 65) з 1999 року і по теперішній час обліковуються земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,28 га.

Наказом Головного управління Держеокадастру у Рівненській області №2196 від 10.09.2019 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність» ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,50 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Білокриницької сільської ради Рівненського району та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,50 га, кадастровий номер 5624680700:05:017:1489 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на території Білокриницької сільської ради.

19.09.2019 на підставі вказаного наказу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про реєстрацію права приватної власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_2 .

19.09.2019 ОСОБА_2 звернувся із заявою до Білокриницької сільської ради Рівненського району про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) кадастровий номер 5624680700:02:004:0233; 5624680700:02:004:0234, 5624680700:02:004:0336, загальною площею 0,56 га для ведення особистого селянського господарства.

27.09.2019 рішенням Білокриницької сільської ради №1044 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_2 » передано у приватну власність ОСОБА_2 земельні ділянки кадастрові номери (5624680700:02:004:0233; 5624680700:02:004:0234, 5624680700:02:008:0336), загальною площею 0,56 га, а саме: діл.1 - 0,24 га, діл.2 - 0,2468 га, діл.3- 0,0748 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с.Біла Криниця.

17.10.2019 на підставі вказаного рішення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про реєстрацію за ОСОБА_2 права приватної власності на земельні ділянки: кадастровий номер 5624680700:02:004:0233, площею 0,24 га (індексний номер рішення 49214803), кадастровий номер 5624680700:02:004:0234, площею 0,2468 га (індексний номер рішення 49213671), кадастровий номер 5624680700:02:008:0336, площею 0,0748 га (індексний номер рішення 49212513).

До спірних правовідносин підлягають застосуванню такі норми права.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля є об?єктом права власності Українського народу.

Положеннями ст.81 ЗК України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності. Згідно з ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Відповідно до ч.3 ст.116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання (ч.4 ст.116 ЗК України). Згідно вимог ст.118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Ч.4 ст.166 цього Кодексу передбачено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах. У відповідності до ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 га.

Відповідно до ч.1 ст.83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. Сільські ради на їх території передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Ч.2 ст.19 Конституції України зобов`язує органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До повноважень сільських рад у галузі земельних відносин, відповідно до ст.83, 122 ЗК України, ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» належить розпорядження землями комунальної власності в межах, визначених Земельним кодексом України.

Відповідно до ст.12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема:

- розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад;

- передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

- надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

- здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;

- вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів. Відповідно до ч.1 ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно із ч.1 ст.21ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ч.1 ст.182 ЦК України).

У ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено підстави проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об?єкт незавершеного будівництва, зокрема, судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно; рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об?єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Ст.79-1 ЗК України встановлено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується, зокрема, в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Ст.16 Закону України "Про державний земельний кадастр" передбачено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Згідно ч.10 ст.24 вказаного Закону Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, зокрема, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Згідно зі ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до ст.319, 386 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб?єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За результатамианалізу встановленихобставин справита вищенаведенихправових нормможна дійтитаких висновків.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання додержання законності передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, яке проведене з грубим порушенням вимог чинного законодавства. Окрім того, суспільний інтерес, який полягає у поверненні у розпорядження держави земельної ділянки, що є умовою реалізації функцій держави з забезпечення громадян правом власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, забезпечення рівності можливостей всіх громадян використати своє право на землю, явно переважає приватний інтерес у неправомірному отриманні ОСОБА_2 спірних земельних ділянок, який, свідомо порушуючи закон, набув право власності на них.

Враховуючи те, що позивачем заходи щодо усунення факту порушення при передачі земельних ділянок відповідачу не вживалися, у нього відсутні кошти на оплату судового збору, з врахуванням вимог ст.257 ЦК України щодо загальної позовної давності з вказаним позовом до суду звернувся прокурор в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Ч.1 ст.15 ЦК України визначено правокожної особина захистсвого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно зі ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №488/402/16-ц (провадження № 14-564цс19) зазначено, що «відповідно до пункту 10 частини другоїстатті 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ч.1 ст.21 ЦК України). Рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з погляду його законності, а вимога про визнання такого рішення незаконним і про його скасування - розглядатися за правилами цивільного судочинства, якщо внаслідок реалізації такого рішення у фізичної особи виникло цивільне право і спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У цьому разі вказану вимогу можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст.16 ЦК України та пред`являти до суду для розгляду за правилами цивільного судочинства, якщо фактично метою заявлення зазначеної позовної вимоги є оспорювання речового права (права власності), що виникло внаслідок реалізації відповідного рішення суб`єкта владних повноважень. Підставою набуття права приватної власності на земельну ділянку із земель державної чи комунальної власності є відповідне рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, а не державний акт на право власності на земельну ділянку.

Для дотримання усіх вимог земельного законодавства України процедура безоплатної приватизації має відповідати таким ознакам:

- одночасність, тобто вимога про передання двох чи більше земельних ділянок одного виду використання має бути зазначена в одному клопотанні;

- дотримання граничних норм безоплатної приватизації;

- прийняття уповноваженим органом одного рішення, а не декількох, які мають різницю у часі.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Згідно з постановою Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі за №6-92цс13, особу може бути позбавлено і власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (п.54 рішення).

Стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Згідно з практикою ЕСПЛ одним із елементів дотримання принципу «пропорційності» при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання ій справедливої та обгрунтованої компенсації, тому покупець, у якого вилучається майно, не позбавлений можливості порушувати питання про відшкодування завданих збитків на підставі ст.661 ЦК України, яка встановлює, що у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 29.06.2016 у справі № 6-1376ц16.

Ніким не заперечується, що відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?ектів нерухомого майна, ОСОБА_2 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області М62196 від 10.09.2019 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність» вже отримав безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,50 га (кадастровий номер 5624680700:05:017:1489) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на території Білокриницької сільської ради.

Зазначене підтверджує, що ОСОБА_2 на час отримання спірних земельних ділянок (рішення Білокриницької сільської ради Рівненського району від 27.09.2019 №1044) вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання (наказ ГУ Держтеокадастру у Рівненській області від 10.09.2019 №2196).

Таким чином, всупереч вимог ст.116, 118, 121 3К України, ОСОБА_7 приховав той факт, що раніше ним на підставі наказу ГУ Держтеокадастру у Рівненській області від 10.09.2019 №2196 фактично використано право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. У зв?язку із цим ОСОБА_8 набув спірну земельну ділянку у власність внаслідок вчинення неправомірних дій, а саме: отримав незаконні переваги порівняно з іншими громадянами, чим порушено суспільний інтерес на законність у цій сфері, оскільки кожен громадянин має право лише одноразово використати своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для певної категорії потреб.

Отже, рішення Білокриницької сільської ради, відповідно до якого ОСОБА_4 передано у приватну власність земельні ділянки загальною площею 0,56 га, з кадастровими номерами 5624680700:02:004:0233; 5624680700:02:004:0234, 5624680700:02:008:0336, є незаконним, а зазначені земельні ділянки підлягають витребуванню у ОСОБА_2 на користь Білокриницької територіальної громади в особі Білокриницької сільської ради.

Оскільки органом, який наділений правом власності та розпорядження земельними ділянками, розташованими на території Білокриницької територіальної громади, є Білокриницька сільська рада Рівненського району, спірна земельна ділянка підлягає витребуванню у власність територіальної громади в особі саме цього органу.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз.10 п.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить із положень ч.1 ст.141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв"язку із задоволенням позову з відповідачів в рівних частинах підлягають стягненню на користь позивача документально підтверджені понесені судові витрати.

Щодо порядку виконаннярішення суду.

Рішення суду про витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (ст.19, 27 Закону України від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (п.10 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

Велика Палата Верховного Суду (в постанові від 12 лютого 2020 у справі П/811/1640/17) звертає увагу на те, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (див. принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю у пункті 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц).

На підставі наведеного, керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

задоволити цивільний позов Керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області до Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення, витребування земельних ділянок.

Визнати незаконим та скасувати рішення Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області №1044 27 вересня 2019 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі ОСОБА_2 .

Витребувати у ОСОБА_2 на користь Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області земельну ділянку площею 0,24 га к.н. 5624680700:02:004:0233.

Витребувати у ОСОБА_2 на користь Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області земельну ділянку площею 0,2468 га к.н. 5624680700:02:004:0234.

Витребувати у ОСОБА_2 на користь Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області земельну ділянку площею 0,0748 га к.н. 5624680700:02:008:0336.

Стягнути з Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області та ОСОБА_2 на користь Рівненської окружної прокуратури судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 4 962 грн. 00 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Прокурор: Рівненська окружна прокуратура, місце знаходження: вул.Гарна, 29, м.Рівне, ЄДРПОУ 02910077.

Позивач: Головне управління Держгеокадастру в Рівненській області, місце знаходження: вул.С.Петлюри, 37, м.Рівне, ЄДРПОУ 39768252.

Відповідач: Білокриницька сільська рада Рівненського району Рівненської області, місце знаходження: вул.Рівненська, 94, с.Біла Криниця Рівненського району Рівненської області, ЄДРПОУ 04387125.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення виготовлено 10 березня 2023 року.

Суддя Кушнір Н.В.