Рішення

від 20.03.2023 по справі 140/1405/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2023 року ЛуцькСправа № 140/1405/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Ковальчука В.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Луцької міської ради про визнання бездіяльності протиправною щодо неприйняття рішення за результатами розгляду його клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (зміни цільового призначення) для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу з тенісними кортами на АДРЕСА_1 , площею 0,8157 га, кадастровий номер 0710100000:21:029:0069; зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (зміни цільового призначення) для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу з тенісними кортами на АДРЕСА_1 , площею 0,8157 га, кадастровий номер 0710100000:21:029:0069, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 2017 році позивач придбав у ПАТ Електротермометрія спортивно-оздоровчий комплекс з тенісними кортами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки за вказаною адресою земельна ділянка належить до комунальної власності Луцької міської ради, користування земельною ділянкою можливе лише на умовах оренди або приватизації. Дана земельна ділянка належить до категорії земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид цільового призначення - 11.02. для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Маючи намір легалізувати свої права на земельну ділянку, позивач 21.09.2022 подав до Луцької міської ради заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності в оренду, в тому числі зміни цільового призначення земельної ділянки. До заяви подав всі необхідні документи, що вимагались. Однак відповідач упродовж двох сесій Луцької міської ради не прийняв жодного рішення у зв`язку з відсутністю необхідної кількості голосів депутатів.

Позивач вважає, що відсутність належним чином оформленого рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою чи відмову у його наданні свідчить про протиправну бездіяльність Луцької міської ради, внаслідок чого звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 28.02.2023 представник відповідача позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що рішення не було прийнято, оскільки на пленарних засіданнях міської ради 26.10.2022, 30.11.2022 та 22.02.2023 клопотання позивача не набрало достатньої кількості голосів депутатів. Вказує на те, що пунктом 4 статті 32 Регламенту Луцької міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 23.12.2020 №2/1 Про Регламент Луцької міської ради VIII скликання, визначено, що депутат голосує особисто та виключно персональною електронною карткою, а у випадку технічної неможливості голосування системою електронного голосування Віче - шляхом підняття руки та проголошення За, Утримався, Проти, Не беру участі в голосуванні. Голосуючи з певного питання, яке розглядається на сесійному засіданні органу місцевого самоврядування (місцевої ради), депутат приймає рішення самостійно, виходячи з власного переконання та не може зазнавати з цих питань жодного примусу. Окрім того, форма голосування утримався та не беру участі у голосуванні є також чітко визначеною позицією депутата міської ради.

Вважає, що клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (зміни цільового призначення) для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу з тенісними кортами на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0710100000:21:029:0069, площею 0,8157 га, Луцькою міською радою уже розглядалося, а тому у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Луцької міської ради щодо неприйняття рішення за результатами розгляду, а також зобов`язання повторно розглянути вищевказане клопотання позивача слід відмовити.

У відповіді на відзив від 06.03.2023 позивач звертає увагу на пропущення відповідачем строку подання відзиву до суду. Заперечує твердження відповідача у відзиві про розгляд його клопотання, оскільки жодного рішення міською радою не прийнято. Вважає, що прийнятий регламент не повинний суперечити наданим законом депутатським повноваженням щодо прийняття відповідного рішення. Утримання від прийняття рішення не є законним способом поведінки органу місцевого самоврядування. На підставі наведеного просить позов задовольнити у повному обсязі.

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником спортивно-оздоровчого комплексу та тенісних кортів загальною площею 2170,9 кв. м. (нежитлове приміщення), що знаходиться на АДРЕСА_1 , яке придбав у ПАТ Електротермометрія на підставі договору купівлі-продажу від 01.06.2017, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Троц Ю.Б., який зареєстрований в реєстрі за №216.

Як слідує з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.08.2022 №НВ-0000788762022, земельна ділянка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,8157 га, кадастровий номер 0710100000:21:029:0069, на якій розташований спортивно-оздоровчого комплекс з тенісними кортами, є комунальною власністю Луцької міської ради; категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид цільового призначення земельної ділянки: 11.02. для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

21.09.2022 ОСОБА_1 звернувся до Луцької міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,8157 га, для зміни цільового призначення: фактичне - 11.02. для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, на 3.15 для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу з тенісними кортами, додавши необхідні документи з переліком відповідно до опису №П 75753 від 21.09.2022.

Як слідує витягу з протоколу пленарного засідання 36-ї сесії Луцького міської ради VIII скликання від 26.10.2022, на вказане пленарне засідання було винесено проект рішення Луцької міської ради Про надання Луцькій міській територіальній громаді, від імені якої діє Луцька міська рада (землекористувач громадянин ОСОБА_1 ), дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (зміни цільового призначення) для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу з тенісними кортами (03.15) на АДРЕСА_1 (площею 0,8157 га) та згідно із результатами поіменного голосування (від 26.10.2022, 12:03:00) рішення не прийнято за основу та в цілому (результати голосування: за - 9, проти - 1, утрималися - 21, не голосували - 5, всього - 36).

Відповідно до витягу з протоколу пленарного засідання 37-ї сесії Луцького міської ради VIII скликання від 30.11.2022, на вказане пленарне засідання було винесено проект рішення Луцької міської ради Про надання Луцькій міській територіальній громаді, від імені якої діє Луцька міська рада (землекористувач громадянин ОСОБА_1 ), дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (зміни цільового призначення) для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу з тенісними кортами (03.15) на АДРЕСА_1 (площею 0,8157 га) та згідно із результатами поіменного голосування (від 30.11.2022, 13:12:31) рішення не прийнято за основу та в цілому (результати голосування: за - 10, проти - 2, утрималися - 14, не голосували - 4, всього - 30).

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування регламентований статтею 123 ЗК України.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, і якій належить право власності на об`єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

За приписами частини 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Крім того, відповідно до частини першої статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 25 Закону № 280/97-ВР визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно із пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

За правилами частин першої, другої статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Відповідно до статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать:1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; 2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Отже, міська рада на пленарному засіданні вирішує відповідно до закону питання регулювання земельних відносин шляхом прийняття актів у формі рішень, в т. ч. приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (в т.ч. зміни цільового призначення) або вмотивоване рішення про відмову у його наданні з підстав, передбачених частиною третьою статті 123 ЗК України.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою було винесено на розгляд сесій міської ради, проте рішення про надання такого дозволу або про відмову у його наданні прийнято не було.

На думку суду, оскільки вказана заява позивача стосувалася вирішення земельного питання, тому така заява повинна були бути розглянута на сесії міської ради з прийняттям відповідного рішення.

Відсутність належним чином оформленого рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду заяви (клопотання) особи свідчить про те, що даний орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

При вирішенні даного спору суд враховує аналогічні висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 820/4852/17.

Отже, з урахуванням встановлених обставин цієї справи, суд дійшов висновку, що у даному випадку має місце протиправна бездіяльність відповідача, яка полягає у неприйнятті рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду заяви.

При цьому, суд вважає, що винесення на сесії міської ради проекту рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та неприйняття такого рішення (через недостатню кількість голосів за депутатів) не свідчить про належне виконання відповідачем вимог частини третьої статті 123 ЗК України.

Відтак, враховуючи, що позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення по суті за результатами розгляду його заяви про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, тому з урахуванням повноважень, наданих суду статтею 245 КАС України, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності належить задовольнити шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою за результатами розгляду заяви від 21.09.2022.

При вирішенні позовних вимог зобов`язального характеру суд враховує, що відповідач не прийняв відповідного рішення по суті стосовно вказаної заяви. Прийняття відповідного рішення (рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки) відноситься до дискреційних повноважень міської ради, та при відсутності відповідного рішення суд позбавлений можливості надати правову оцінку наявності правових підстав для надання позивачу дозволу щодо розроблення проекту землеустрою.

Відтак, позовні вимоги про зобов`язання вчинити дії належить задовольнити повністю шляхом зобов`язання відповідача на засіданні чергової сесії міської ради повторно розглянути вказану заяву та за наслідками розгляду прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, оскільки позовні вимоги задоволені повністю, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, сплачений квитанцією від 02.02.2023 (платіж №1140466843) в сумі 1073,60 грн, з урахуванням вимог підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Суд звертає увагу на те, що відповідно до цієї квитанції від 02.02.2023 (платіж №1140466843) позивач сплатив судовий збір у сумі 1074,60 грн, тобто у більшому розмірі, ніж визначено підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік від 03 листопада 2022 року №2710-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн.

Відтак, оскільки позивач подав позовну заяву немайнового характеру, тому вона повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 1073,60 грн (тобто, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 7 Закону №3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, питання про повернення надмірно сплаченого судового збору у розмірі 1,00 грн може бути вирішено за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду відповідно до статті 7 Закону України Про судовий збір.

При вирішенні питання про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат, пов`язаних з правничою допомогою, в сумі 20000,00 грн, суд виходить з таких приписів статей 134, 139 КАС України.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За приписами частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Позивач на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в сумі 20000,00 грн подав копію угоди №1 про надання професійної правничої допомоги від 03.01.2023, укладеної між адвокатом Лялюгою Л.В. та Малихіним Г.Ю., акт про надання професійної правничої допомоги від 06.03.2023, квитанцію до прибуткового касового ордера №3 від 06.03.2023 на суму 20000,00 грн, а також ордер від 03.01.2023 серії АС №1055288 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №93.

Пунктом 5 вказаної угоди №1 про надання професійної правничої допомоги від 03.01.2023 визначено, що за надання правової допомоги Довіритель сплачує адвокату гонорар в розмірі 20000,00 грн, з розрахунку 1000 грн за одну годину роботи адвоката.

Як слідує з акта про надання професійної правничої допомоги від 06.03.2023, відповідно до умов угоди №1 від 03.01.2023, адвокат виконав та передав професійну правничу допомогу в справі №140/1405/23 за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Луцької міської ради щодо невирішення клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (зміни цільового призначення) для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу з тенісними кортами на АДРЕСА_1 площею 0,8157 га, кадастровий номер 0710100000:21:029:0069, та зобов`язання вчинити дії, в обсязі: вивчення та оцінка наданих матеріалів/доказів: 2 год. х 1000 грн = 2000 грн; вивчення судової практики Верховного Суду: 3 год. х 1000 грн = 3000 грн; збирання доказів: 1 год. х 1000 грн = 1000 грн; підготовка позовної заяви, оформлення додатків до позову: 8 год. х 1000 грн = 8000 грн; ознайомлення та складання відповіді на відзив: 2 год. х 1000 грн. = 2000 грн. Разом 16 000 грн. Залишок коштів, що становить 4000 грн віднесено на послуги з представництва в апеляційній інстанції (складання апеляційної скарги/відзиву на апеляційну скаргу, участь в судовому засіданні (за потреби). Довіритель прийняв на оплатив професійну правничу допомогу в сумі 20 000 грн.

В той же час, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №826/7375/18).

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України (зокрема, складність справи, яку розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження; час, який об`єктивно необхідно було витратити на підготовку позовної заяви, зважаючи на сталу судову практику у справах цієї категорії; обсяг наданих адвокатом послуг, відсутність наданих послуг у сумі 4000 грн з представництва в апеляційній інстанції, а також те, що послуги щодо вивчення та оцінки наданих матеріалів/доказів, вивчення судової практики Верховного Суду, збирання доказів охоплюється загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви та відповіді на відзив, і подання їх до суду), враховуючи принцип співмірності витрат, обґрунтованості їх складу та розумного розміру, справедливо буде відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а решту витрат повинен понести позивач.

Таким чином, на користь позивача підлягають до стягнення з бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в загальному розмірі 3073,60 грн (з них: судовий збір в сумі 1073,60 грн; витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн).

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Луцької міської ради щодо неприйняття рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 21 вересня 2022 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,8157 га, для зміни цільового призначення.

Зобов`язати Луцьку міську раду (43025, Волинська область, м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 19, ідентифікаційний код 34745204) на засіданні чергової сесії міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 21 вересня 2022 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,8157 га, для зміни цільового призначення, та за наслідками розгляду прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути з Луцької міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати в загальному розмірі 3073,60 грн (три тисячі сімдесят три гривні 60 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Д. Ковальчук