Рішення

від 10.03.2023 по справі 160/1045/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2023 року Справа № 160/1045/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОзерянської С.І. за участі секретаря судового засіданняНатхи В.С. за участі: представника відповідача Шарамок І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіко" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

27.01.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіко", у якій позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 16.08.2019 року № 0024471409 та № 0024461409.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що на підставі наказу № 3133-п від 28.05.2019 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Авіко» проведена позапланова документальна невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Авіко». За результатами перевірки складено акт, яким встановлено ряд порушень вимог податкового законодавства. Висновки акту перевірки обґрунтовані виключно негативною інформацією, яка наявна у інформаційних базах даних Державної фіскальної служби України відносно контрагента-постачальника ТОВ «Мілоус». Фіскальний орган вказує на порушення ТОВ «Авіко» норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», яке полягає у відображенні у бухгалтерському та податковому обліку документів, які не є первинними бухгалтерськими документами у розумінні Закону, оскільки містять інформацію про фінансово-господарські операції, які не були здійсненні, а мають тільки документальне оформлення. Окрім того, в акті перевірки від 24.06.2019 року фіскальний орган на підтвердження своєї позиції посилається на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.12.2018 року по справі № 199/5541/18, яким встановлено факт створення фізичною особою фіктивних суб`єктів підприємницької діяльності, зокрема ТОВ «Мілоус», з метою здійснення фіктивного підприємництва. Фінансово-господарські операції, що мали місце між ТОВ «Авіко» та ТОВ «Мілоус» у рамках розгляду кримінальної справи досліджені не були. Також, у рамках вказаної кримінальної справи судом не було досліджено питання обізнаності та причетності посадових осіб ТОВ «Авіко» до здійснення протиправної діяльності посадовими особами ТОВ «Мілоус». Висновок контролюючого органу щодо відсутності факту реального вчинення спірних правочинів з підстав наявності лише вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.12.2018 року по справі № 199/5541/18, який не містить дослідження обставин щодо здійснення вказаних правочинів, є необґрунтованим. Враховуючи наявні обставини у їх сукупності, висновки, викладені у акті перевірки № 34793/04-36-14-09/36207114 від 24.06.2019 року є необґрунтованими, а винесені на його підставі податкові повідомлення-рішення від 16.08.2019 року № 0024471409 та № 0024461409 є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 року відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 26.02.2020 року о 14:00, в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5, зала судових засідаань № 3.

18.02.2020 року представником Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надано відзив на позовну заяву. Відзив обґрунтований тим, що в ході перевірки позивача встановлено, що ТОВ «Авіко» (покупець) мало взаємовідносини з ТОВ «Мілоус» (продавець) на підставі договору поставки від 14.12.2017 року № 1412/17. Підприємством ТОВ «Мілоус» передано право вимоги боргу ТОВ «САПАРО», згідно договорів поступки права вимоги від 29.12.2017 року № 29/12-2017ВПВ та від 08.01.2018 року № 08/01-2018ВПВ. В оборотно-сальдовій відомості не вірно відображено списання кредиторської заборгованості станом на 31.12.2017 року. Аналізом первинних документів, а саме договору поставки від 14.12.2017 року № 1412/17 встановлено, що в розділі «Юридичні адреси та реквізити сторін» вказані банківські реквізити ТОВ «Мілоус» - р/р НОМЕР_1 в ПАТ «УкрСиббанк». Згідно даних картки платника податків ТОВ «Мілоус», дата відкриття вищезазначеного рахункового рахунку: 22.12.2017 року. Отже, підприємство на момент укладання договору не мало розрахункового рахунку р/р НОМЕР_1 в ПАТ «УкрСибБанк» МФО 351005, що свідчить про штучний (уявний) характер оформлення правочину, який не опосередкований реальним виконанням операцій, що становить його предмет. Саме в період вчинення оформлення господарської операції первинними документами з наведеними реквізитами не могли бути складеними, тобто вони є неправомірно (безпідставно) оформленими на підтвердження нереальної господарської операції. Також в ТТН вказано, що автомобільним перевізником є ТОВ «СВ ТрансЛогістік», але договорів на перевезення зазначених товарів до перевірки не надано. ТТН не містять інформацію про вантажно-розвантажувальні операції (час прибуття, час вибуття, простій) та вагу вантажу. Відповідно Єдиного реєстру податкових накладних по ланцюгу від ТОВ «Мілоус» - ТОВ «Артанак» ТОВ «Прайд» не встановлено походження товарів, які в подальшому реалізуються на адресу ТОВ «Авіко». За наслідками розгляду заперечень від 16.08.2019 року № 95146/10/04-36-14-09 висновок акту перевірки від 24.06.2019 року № 34793/04-36-14-06/36207114 залишено без змін. За результатами перевірки винесені податкові повідомлення рішення від 16.08.2019 року № 0024471409 та № 0024461409.Податкові повідомлення рішення винесені з врахуванням норм діючого законодавства. У задоволенні адміністративного позову ТОВ «Авіко» просив відмовити повністю.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 року зупинено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіко" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів (карантину).

22.02.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача про поновлення провадження та розгляд справи без участі позивача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2023 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіко" про поновлення провадження у справі № 160/1045/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіко" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено, поновлено провадження в адміністративній справі № 160/1045/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіко" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В судовому засіданні 06.03.2023 року здійснено заміну відповідача з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

В судове засідання 10.03.2023 року представник позивача не з`явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

В судовому засіданні 10.03.2023 року представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд встановив та зазначає наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіко» зареєстроване 04.11.2008 року за юридичною адресою: м. Дніпропетровськ, вулиця Білостоцького, будинок 123-А, керівником є Хохлов Микола Анатолійович, ЄДРПОУ 36207114.

03.01.2017 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ТОВ «Авіко», в особі Хохлова М.А. підписаний договір оренди № 1, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове користування приміщення загальною площею 75 кв. м. ( в т.ч. офісні - 65 кв.м., складські 10 кв.м.) за адресою АДРЕСА_1 для використання в цілях, визначених уставними задачами орендатора. На підтвердження виконання умов договору 03.01.2017 року підписаний акт прийома передачі приміщення в оренду.

01.03.2017 року між орендодавцем ОСОБА_1 та ТОВ «Авіко», в подальшому орендар, в особі Хохлова М.А., підписана додаткова угода до договору оренди № 1 від 03.01.2017 р.. Відповідно до додаткової угоди, сторони дійшли згоди викласти п.1.1 договору в наступній редакції: орендодавець передає, а орендатор приймає у тимчасове користування приміщення загальною площею 35 кв.м. ( в тому числі офісні 25 кв.м., складські 10 кв.м.) за адресою : АДРЕСА_1 для використання в цілях, визначених уставними задачами орендатора.

02.01.2019 року між орендодавцем ОСОБА_1 та ТОВ «Авіко» , в подальшому орендар, в особі Хохлова М.А., підписаний договір оренди № 1. Відповідно до п.1.1 зазначеного договору, орендодавець передає, а орендатор приймає у тимчасове користування приміщення загальною площею 35 кв.м. ( в тому числі офісні 25 кв.м., складські 10 кв.м.) за адресою : м. Дніпро, вул. Білостоцького, 123А для використання в цілях, визначених уставними задачами орендатора. На підтвердження виконання умов договору 02.01.2019 року підписаний акт прийома передачі приміщення в оренду.

01.12.2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіко», в особі директора Хохлова М.А. та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВ ТРАНС ЛОГІСТІК», в особі директора Хохлова В.М. підписаний договір № 37 на транспортно експедиторське обслуговування при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

14.12.2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОУС», в особі директора Кот Ю. В., надалі іменується продавець, з одного боку, і Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіко», в особі директора Хохлова М.А. укладено договір поставки № 1412/17. Відповідно до п.1.1 даного договору, продавець зобов`язується передати на умовах даного договору у власність покупця товар, а покупець зобов`язується сплатити його повну вартість та прийняти товар. Пунктом 1.2, даного договору визначено, що найменування, кількість, асортимент, ціна товару, що поставляється, визначається у додатку № 1, який є невідємною частиною договору. Згідно з пунктом 2.1 , вартість товару за цим договором, згідно додатком № 1 становить 965 082,29 грн., в т.ч. ПДВ (20%) 160847,05 грн.

На виконання умов договору поставки від 14.12.2017 року № 1412/17 продавцем ТОВ «Мілоус» поставлено товар на адресу ТОВ «Авіко» на що виписано (оформлено) видаткову накладну № 1812-1 від 18.12.2017 на загальну суму16 224,94 грн., в т.ч. ПДВ- 2704,16 грн. та податкову накладну № 440 від 18.12.2017 року. Відповідно товаро-транспортної накладної № 181217-1 від 18.12.2017 року, автомобільний перевізник ТОВ «СВ ТРАНС ЛОГІСТІК», замовник ТОВ «Авіко», вантажовідправник ТОВ «Мілоус», пункт навантаження Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, вул. Бабенка, 25, пункт розвантаження: м. Дніпро, вул. Білостоцького, 123А, матеріали на загальну суму 16 224,94 грн.

На виконання умов договору поставки від 14.12.2017 року № 1412/17 продавцем ТОВ «Мілоус» поставлено товар на адресу ТОВ «Авіко» на що виписано (оформлено) видаткову накладну № 1812-2 від 18.12.2017 на загальну суму 98 167,16 грн., в т.ч. ПДВ - 16361,19 грн. та податкову накладну № 210 від 18.12.2017 року. Відповідно товаро-транспортної накладної № 181217-2 від 18 грудня 2017 року, автомобільний перевізник ТОВ «СВ ТРАНС ЛОГІСТІК», замовник ТОВ «Авіко», вантажовідправник ТОВ «Мілоус», пункт навантаження Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, вул. Бабенка, 25, пункт розвантаження: м. Дніпро, вул. Білостоцького, 123А, матеріали на загальну суму 98167,16 грн.

На виконання умов договору поставки від 14.12.2017 року № 1412/17 продавцем ТОВ «Мілоус» поставлено товар на адресу ТОВ «Авіко» на що виписано (оформлено) видаткову накладну №1812-3 від 18.12.2017 року на загальну суму 107 956,52 грн., в т.ч. ПДВ 17992,75грн. та податкову накладну № 441 від 18.12.2017 року. Відповідно товаро-транспортної накладної № 181217-3 від 18.12.2017 року, автомобільний перевізник ТОВ «СВ ТРАНС ЛОГІСТІК», замовник ТОВ «Авіко», вантажовідправник ТОВ «Мілоус», пункт навантаження Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, вул. Бабенка, 25, пункт розвантаження: м. Дніпро, вул. Білостоцького, 123А, матеріали на загальну суму 107 956,52грн.

На виконання умов договору поставки від 14.12.2017 року № 1412/17 продавцем ТОВ «Мілоус» поставлено товар на адресу ТОВ «Авіко» на що виписано (оформлено) видаткову накладну № 1812-4 від 18.12.2017 року на загальну суму 64 941,95 грн, в т.ч. ПДВ 10823,66грн. та податкову накладну № 442 від 18.12.2017 року. Відповідно товаро-транспортної накладної № 181217-4 від 18.12.2017 року, автомобільний перевізник ТОВ «СВ ТРАНС ЛОГІСТІК», замовник ТОВ «Авіко», вантажовідправник ТОВ «Мілоус», пункт навантаження Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, вул. Бабенка, 25, пункт розвантаження: м. Дніпро, вул. Білостоцького, 123А, матеріали на загальну суму 64941,95 грн.

На виконання умов договору поставки від 14.12.2017 року № 1412/17 продавцем ТОВ «Мілоус» поставлено товар на адресу ТОВ «Авіко» на що виписано (оформлено) видаткову накладну № 1812-5 від 18.12.2017 року на загальну суму 96 924,01 грн, в т.ч. ПДВ 16154грн. та податкову накладну № 443 від 18.12.2017 року. Відповідно товаро-транспортної накладної № 181217-5 від 18.12.2017 року, автомобільний перевізник ТОВ «СВ ТРАНС ЛОГІСТІК», замовник ТОВ «Авіко», вантажовідправник ТОВ «Мілоус», пункт навантаження Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, вул. Бабенка, 25, пункт розвантаження: м. Дніпро, вул. Білостоцького, 123А, матеріали на загальну суму 96 924,01 грн.

На виконання умов договору поставки від 14.12.2017 року № 1412/17 продавцем ТОВ «Мілоус» поставлено товар на адресу ТОВ «Авіко» на що виписано (оформлено) видаткову накладну № 1812-6 від 18.12.2017 року на загальну суму 95 173,97 грн, в т.ч. ПДВ 15862,33грн. та податкову накладну № 3438 від 18.12.2017 року. Відповідно товаро-транспортної накладної № 181217-6/1 від 18.12.2017 року, автомобільний перевізник ТОВ «СВ ТРАНС ЛОГІСТІК», замовник ТОВ «Авіко», вантажовідправник ТОВ «Мілоус», пункт навантаження Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, вул. Бабенка, 25, пункт розвантаження: м. Дніпро, вул. Білостоцького, 123А, матеріали на загальну суму 89 551,45 грн. Відповідно товаро-транспортної накладної № 181217-6/2 від 18.12.2017 року, автомобільний перевізник ТОВ «СВ ТРАНС ЛОГІСТІК», замовник ТОВ «Авіко», вантажовідправник ТОВ «Мілоус», пункт навантаження м. Дніпро, вул. Малогвардійська,2, пункт розвантаження: Дніпропетровська область, смт. Таромське, вул. Старий шлях ,5, матеріали на загальну суму 5 622,52 грн.

На виконання умов договору поставки від 14.12.2017 року № 1412/17 продавцем ТОВ «Мілоус» поставлено товар на адресу ТОВ «Авіко» на що виписано (оформлено) видаткову накладну № 1812-7 від 18.12.2017 року на загальну суму 14 435,70 грн, в т.ч. ПДВ 2405,95грн. та податкову накладну № 437 від 18.12.2017 року. Відповідно товаро-транспортної накладної № 181217-7 від 18.12.2017 року, автомобільний перевізник ТОВ «СВ ТРАНС ЛОГІСТІК», замовник ТОВ «Авіко», вантажовідправник ТОВ «Мілоус», пункт навантаження м. Дніпро, вул. Малогвардійська,2, пункт розвантаження: Дніпропетровська область, смт. Черкаське, казарма № 2/202, матеріали на загальну суму 14 435,70 грн.

На виконання умов договору поставки від 14.12.2017 року № 1412/17 продавцем ТОВ «Мілоус» поставлено товар на адресу ТОВ «Авіко» на що виписано (оформлено) видаткову накладну № 1812-8 від 18.12.2017 року на загальну суму 13 104,50 грн, в т.ч. ПДВ 2184,08 грн. та податкову накладну № 436 від 18.12.2017 року. Відповідно товаро-транспортної накладної № 181217-8 від 18.12.2017 року, автомобільний перевізник ТОВ «СВ ТРАНС ЛОГІСТІК», замовник ТОВ «Авіко», вантажовідправник ТОВ «Мілоус», пункт навантаження м. Дніпро, вул. Малогвардійська,2, пункт розвантаження: Дніпропетровська область, смт. Черкаське, казарма № 2/202, матеріали на загальну суму 13 104,50 грн.

На виконання умов договору поставки від 14.12.2017 року № 1412/17 продавцем ТОВ «Мілоус» поставлено товар на адресу ТОВ «Авіко» на що виписано (оформлено) видаткову накладну № 1912-1 від 19.12.2017 року на загальну суму 129 853,92 грн, в т.ч. ПДВ 21642,32грн. та податкову накладну № 211 від 19.12.2017 року. Відповідно товаро-транспортної накладної № 191217-1 від 19.12.2017 року, автомобільний перевізник ТОВ «СВ ТРАНС ЛОГІСТІК», замовник ТОВ «Авіко», вантажовідправник ТОВ «Мілоус», пункт навантаження Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Лісова, буд.1, пункт розвантаження: м. Дніпро, вул. Білостоцького, 123А, матеріали на загальну суму 129 853,92 грн.

На виконання умов договору поставки від 14.12.2017 року № 1412/17 продавцем ТОВ «Мілоус» поставлено товар на адресу ТОВ «Авіко» на що виписано (оформлено) видаткову накладну № 2012-1 від 20.12.2017 року на загальну суму 148404,48 грн, в т.ч. ПДВ 24734,08грн. та податкову накладну № 212 від 20.12.2017 року. Відповідно товаро-транспортної накладної № 201217-1 від 20.12.2017 року, автомобільний перевізник ТОВ «СВ ТРАНС ЛОГІСТІК», замовник ТОВ «Авіко», вантажовідправник ТОВ «Мілоус», пункт навантаження Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Лісова, буд.1, пункт розвантаження: м. Дніпро, вул. Білостоцького, 123А, матеріали на загальну суму 148 404,48 грн.

На виконання умов договору поставки від 14.12.2017 року № 1412/17 продавцем ТОВ «Мілоус» поставлено товар на адресу ТОВ «Авіко» на що виписано (оформлено) видаткову накладну № 2012-2 від 20.12.2017 року на загальну суму 31 409,66 грн, в т.ч. ПДВ 5248,44грн. та податкову накладну № 439 від 20.12.2017 року. Відповідно товаро-транспортної накладної № 201217-2 від 20.12.2017 року, автомобільний перевізник ТОВ «СВ ТРАНС ЛОГІСТІК», замовник ТОВ «Авіко», вантажовідправник ТОВ «Мілоус», пункт навантаження Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Спаська, буд.66, пункт розвантаження: м. Дніпро, вул. Білостоцького, 123А, матеріали на загальну суму 31 490,66 грн.

На виконання умов договору поставки від 14.12.2017 року № 1412/17 продавцем ТОВ «Мілоус» поставлено товар на адресу ТОВ «Авіко» на що виписано (оформлено) видаткову накладну № 2112-1 від 21.12.2017 року на загальну суму 148 404,48 грн, в т.ч. ПДВ 24734,08грн. та податкову накладну № 213 від 21.12.2017 року. Відповідно товаро-транспортної накладної № 211217-1 від 21.12.2017 року, автомобільний перевізник ТОВ «СВ ТРАНС ЛОГІСТІК», замовник ТОВ «Авіко», вантажовідправник ТОВ «Мілоус», пункт навантаження Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Лісова, буд.1, пункт розвантаження: м. Дніпро, вул. Білостоцького, 123А, матеріали на загальну суму 148 404,48 грн.

29.12.2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоус» (кредитор), в особі Кот Ю.В., і Товариством з обмеженою відповідальністю «САПОРО» (новий кредитор), в особі директора Сандула Г.В. і Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіко», в особі директора Хохлова М.А. (боржник) уклади договір № 29/12-2017 ВПВ поступки права вимоги. Згідно п.1 даного договору кредитор поступається, а новий кредитор переймає на себе право вимоги боргу в сумі 524 830,04 грн., що утворився за договором поставки № 1412/17 від 14.12.2017 року.

08.01.2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоус» (кредитор), в особі Кот Ю.В., і Товариством з обмеженою відповідальністю «САПОРО» (новий кредитор), в особі директора Сандула Г.В. і Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіко», в особі директора Хохлова М.А. (боржник) уклади договір № 08/01-2018 поступки права вимоги. Згідно п.1 даного договору кредитор поступається, а новий кредитор переймає на себе право вимоги боргу в сумі 440 252,25 грн., що утворився за договором поставки № 1412/17 від 14.12.2017 року.

Згідно з платіжним дорученням № 1024 від 10.01.2018 року ТОВ «Авіко» сплатило за товар згідно договору № 29/12-2017ВПВ від 29.12.2017 року ТОВ «САПОРО» кошти в розмірі 524 830,04 грн.

Згідно з платіжним дорученням № 1040 від 17.01.2018 року ТОВ «Авіко» сплатило за товар згідно договору № 08/01-2018 ВПВ від 08.01.2018 року ТОВ «САПОРО» кошти в розмірі 440 252,25 грн.

11.12.2018 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська ухвалив вирок у справі № 199/5541/18. Відповідно до вироку, ОСОБА_2 визнано винуватою у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, та призначено їй покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначене покарання поглинуто покаранням за вироком Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 11.08.2017 та остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин, вирок Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 30.08.2017 відносно ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України, яким ОСОБА_2 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком на один рік, виконувати самостійно. Вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська у справі № 199/5541/18 набув законної сили 30.01.2019 року.

На підставі наказу № 3133-п від 28.05.2019 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Авіко» та повідомлення від 29.05.2019 № 951, виданих ГУ ДФС у Дніпропетровській області відповідно до п.п.20.1.4п.20.1ст.20, ст. 75, п.п.78.1.1 п. 78.1ст. 78,ст.79 Податкового кодексу України проведена позапланова документальна невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Авіко» по взаємовідносинам з ТОВ «Мілоус» за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року.

За результатами перевірки податковим органом складено акт перевірки № 34793/04-36-14-09/36207114 від 24.06.2019 року, яким встановлено порушення п.п.134.1.1 п. 134.1ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI занижено податок на прибуток за 2017 рік на суму 144762грн.; п.44.1ст.44, п.198.1п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI занижено податок на додану вартість у грудні 2017 року на суму 160847грн.

08.08.2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіко» до податкового органу були подані запереченні на акт перевірки № 34793/04-36-14-09/36207114 від 24.06.2019 року.

За результатами розгляду заперечень Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області висновок акту перевірки від 24.06.2019 № 34793/04-36-14-09/36207114 з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Мілоус» за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 залишено без змін.

16.08.2019 року податковим органом прийнято податкове повідомлення рішення № 0024471409, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за податковим зобов`язанням на суму 160847 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 40211,75 грн.

16.08.2019 року податковим органом прийнято податкове повідомлення рішення № 0024461409, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за податковими зобов`язаннями у сумі 144762грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 36190,5грн.

27.09.2019 року позивачем подано до Державної фіскальної служби України скаргу на податкові повідомлення рішення від 16.08.2019 року № 0024471409 та від 16.08.2019 року № 0024461409.

Рішенням Державної податкової служби України від 29.11.2019 року № 11273/99-00-08-05-02 залишено без змін ППР ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 16.08.2019 № 0024471409, № 00024461409, а скаргу ТОВ «Авіко» - без задоволення.

Незгода позивача з прийнятими Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області податковими повідомленнями рішеннями від 16.08.2019 року № 0024471409 та № 0024461409 стала підставою для звернення з даним позовом до адміністративного суду.

Отже, правомірність прийнятих Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області податкових повідомлень рішень від 16.08.2019 року № 0024471409 та № 0024461409 є спором переданим на розгляд адміністративному суду.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд враховує наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до положень пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням та наданням послуг придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Право платника податку на прибуток на формування витрат, що враховуються під час визначення об`єкта оподаткування податком, знаходиться у прямій залежності від підтвердження таких витрат розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, а також з фактом їх використання у власній господарській діяльності. Так само і операції, які дають право платнику податку на формування податкового кредиту, мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового кодексу України.

Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року №996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі Закон №996).

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Якщо ж фактично здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ст.44 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку учасників відповідної операції.

Отже, аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для цілей визначення податку на прибуток та податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, в той же час, відсутність реально вчиненої господарської операції, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів, не дозволяє формувати витрати та податковий кредит, а відповідно, і податок на прибуток. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).

Відповідно до частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Виходячи з аналізу вищенаведених положень та межі обов`язковості вироку для адміністративного суду вирок, який набрав законної сили, підлягає врахуванню у сукупності із дослідженням усіх складових господарських операцій.

При цьому, при оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не обмежується встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу у тому числі і досліджує також фактичні правовідносини учасників господарських операцій, перевіряє дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановлює зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Так, зі змісту вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.12.2018 року у справі №199/5541/18, який набрав законної сили, слідує, що ОСОБА_2 , перебуваючи поблизу торгово-розважального центру, розташованого за адресою: пр-т. Слобожанський, 31-д в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпра, за обіцяну матеріальну винагороду підписала складені та надані їй невстановленою особою документи, які стали підставою реєстрації та перереєстрації 10 суб`єктів підприємницької діяльності (юридичної особи), з метою прикриття незаконної діяльності, за матеріальну винагороду в сумі 200 гривень за реєстрацію або перереєстрацію одного суб`єкту підприємницької діяльності (юридичної особи), внаслідок чого ОСОБА_2 у період часу з 08.08.2017 року на час винесення цього вироку була керівником та головним бухгалтером, зокрема, ТОВ "МІЛОУС". Крім того, згідно досягнутої з невстановленою особою домовленості, за раніше наданим ОСОБА_2 паспортом громадянина України, а також карткою фізичної особи платника податків з ідентифікаційним номером, та засвідчивши свою особу, підписала установчі документи суб`єктів господарювання, зокрема, ТОВ "МІЛОУС" (код ЄДРПОУ 41448671), на підставі яких було створено склад учасників юридичних осіб та проведена їх державна реєстрація або перереєстрація та повернула зазначені офіційні документи вказаній особі, яка в подальшому, використовувала реквізити зазначених підприємств з метою прикриття незаконної діяльності у вигляді створення умов для ухилення від сплати податків підприємствам реального сектору економіки. Так, ТОВ "МІЛОУС", керівником якого була ОСОБА_2 , з 01.08.2017 року по 21.02.2018 року використовувалось невстановленою особою для ведення незаконної діяльності, пов`язаної із наданням юридичним особам послуг з мінімізації податкових зобов`язань, з метою ухилення від сплати податків, зокрема сформовано податковий кредит ряду підприємств.

Таким чином, господарські взаємовідносини позивача з ТОВ "МІЛОУС" не мали реального характеру, оскільки ці відносини мали місце на прикінці 2017 року відповідно до укладеного договору поставки від14.12.2017 року № 1412/17, в той час як в вказаному вироку чітко зазначено, що з 01.08.2017 року по 21.02.2018 року ТОВ "МІЛОУС" використовувалось невстановленою особою для ведення незаконної діяльності, пов`язаної із наданням юридичним особам послуг з мінімізації податкових зобов`язань, з метою ухилення від сплати податків, зокрема сформовано податковий кредит ряду підприємств.

Так, відповідно до вимог частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питання чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

При цьому, згідно з частиною 1 статті 205 КК України (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб`єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

За змістом цієї норми злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво не обмежується операціями з окремими суб`єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємництва виключно з метою здійснення злочинної діяльності.

Отже, статус фіктивного, нелегального підприємництва несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Наведена правова позиція узгоджується із позицією Верховного Суду України, викладеною у його постановах від 22.09.2015 року у справі №21-887а15, від 22.03.2016 року у справі №21-170а16, у постанові Верховного Суду від 28.08.2018 року у справі №804/8332/17, а також і у постанові Верховного Суду від 02.12.2019 року у справі №804/729/17.

Відповідно до вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при виборі і застосуванні норм права до спірних відносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, вказаний вирок суду свідчить про те, що ТОВ "МІЛОУС" не мало реальних господарських операцій у період з 01.08.2017 року по 21.02.2018 року, зокрема і з позивачем.

Таким чином, надані позивачем документи бухгалтерського обліку не відповідають вимогам чинного законодавства щодо їх змісту та оформлення, що унеможливлює з огляду на приписи Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, розцінювати їх як належні та достатні докази для користування позивачем податковим кредитом на законних підставах, оскільки копії первинних бухгалтерських документів, які складені і підписані від імені ТОВ "МІЛОУС" були складені формально, а, відповідно, і без реального здійснення господарських операцій, що унеможливлює їх прийняття у якості підстав для формування бухгалтерського та податкового обліку.

Аналогічна правова позиція узгоджується із такою позицією Верховного Суду, викладена у постанові від 09.12.2019 року у справі №804/729/17, яка і підлягає врахуванню при застосуванні норм матеріального права у даних правовідносинах згідно до вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Додатково суд вважає за необхідним зазначити, що у ТОВ «МІЛОУС» для реалізації (надання) товарів (робіт, послуг) відсутні працівники з відповідною кваліфікацію. Також асортимент придбаної ТОВ «МІЛОУС» номенклатури не відповідає тій, яка в подальшому була реалізована іншим підприємствам, зокрема позивачу, а тому відсутнє джерело законного введення в обіг та реального задекларованого виробництва товару.

Також суд враховує і те, що дані зазначені у договорі від 14.12.2017 року № 1412/17, укладеному між позивачем та ТОВ МІЛОУС» містять реквізити банківського рахунку ТОВ «МІЛОУС», який було відкрито останнім лише 22.12.2017 року.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За вказаних обставин суд зазначає, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень, на якого законом покладено тягар доведення обґрунтованості прийнятого рішення, у разі його судового оскарження, надано належні докази правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Позивачем, в свою чергу, у ході судового розгляду не надано належних та достатніх доказів, що свідчили б про протиправність, прийнятих відповідачем, податкових повідомлень-рішень від 16.08.2019 року.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 16.08.2019 року є правомірними та скасуванню не підлягають, відповідно у суду відсутні підстави для задоволення позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись 243, 245-247, 250, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіко"до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 20 березня 2023 року.

Суддя С.І. Озерянська