Рішення

від 20.03.2023 по справі 380/25651/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/25651/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2023 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сакалош В.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Львівського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Львівського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , з вимогами:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського державного університету внутрішніх справ кошти в сумі 156 480,98 грн. (сто п`ятдесят шість тисяч чотириста вісімдесят грн.98 коп.).

Свої вимоги позивач мотивує тим, що Наказом від 19.11.2021 №1157 о/с ОСОБА_1 відраховано з числа курсантів згідно пп. 1 п. 2.1 Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення та переведення курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів МВС, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2009 №381 за власним бажанням та відряджено для подальшого несення служби до Національної поліції України.

Ухвалою судді від 04.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що вказані в позовній заяві акти стосуються лише курсантів та не передбачають порядок розрахунку витрат пов`язаних з утриманням ад`юнктів у вищому навчальному закладі. Вказує, що ад`юнкт та курсант різні за статусом особи, які навчаються у вищому навчальному закладі.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові аргументи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Між Львівським державним університетом внутрішніх справ та ОСОБА_1 було укладено договір про надання освітніх та організаційних послуг у підготовці ад`юнктів до здобуття наукового ступеня доктора філософії денної форми навчання за державним замовленням. Відповідно до п.п 3.1.3, 3.1.4 цього Договору ЛьвДУВС має право у разі відрахування з ад`юнктури ад`юнкта до завершення терміну навчання в. т. ч. за власним бажанням, стягнути з нього в повному обсязі грошові витрати, пов`язані з організацією його навчання.

Наказом ЛьвДУВС від 19.11.2021 № 1157 о/с ОСОБА_1 було відраховано згідно пп. 1 п. 2.1 Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів МВС, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2009 № 381 за власним бажанням і з цієї дати починається строк звернення до адміністративного суду.

Згідно з проведеним розрахунком сума фактичних витрат, пов`язаних з навчанням ад`юнкта ОСОБА_1 у ЛьвДУВС становить 156 480, 98 грн. (сто п`ядесят шість тисяч чотириста вісімдесят грн. 98 коп.)

У зв`язку з тим, що відповідач в добровільному порядку не відшкодував кошти, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон №580-VIII), Порядком відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 261 (далі Порядок № 261).

Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону №580-VIII підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Згідно з ч. 4 ст. 74 Закону №580-VIII особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку (ч. 5 ст. 74 Закону № 580-VIII).

12.04.2017 постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок № 261.

Відповідно до п. 1 Порядку № 261 цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:

дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Згідно з п. 2 Порядку №261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася.

Відповідно до п. 3 Порядку №261 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з:

грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням;

оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

З матеріалів справи встановлено, що фактичні витрати, пов`язані із утриманням ОСОБА_1 з 01.09.2020 по 05.12.2021 становлять: грошове забезпечення 151261,01 грн., медичне забезпечення - 0,00 грн., продовольче забезпечення 0,00 грн., речове забезпечення 0,00 грн., оплата комунальних послуг та спожитих енергоносіїв 5219,97 грн.

Подана позивачем довідка-розрахунок витрат, пов`язаних з утриманням відповідача у Львівському державному університету внутрішніх справ, відповідає Порядку № 261.

Згідно з п. 8 Порядку № 261 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Відповідачем доказів добровільного відшкодування залишку заборгованості по витратах, пов`язаних з утриманням його у Львівському державному університету внутрішніх справ, в межах заявлених позовних вимог, суду не надано.

Суд наголошує, що ад`юнкти, які навчаються у Львівському державному університету внутрішніх справ перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними). Разом з тим, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового звільнення з органів Національної поліції України, відповідач на теперішній час зазначену вище суму коштів не відшкодував, що є підставою для задоволення позову повністю.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з утриманням у Львівському державному університету внутрішніх справ в сумі 199779,80 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат в справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Беручи до уваги відсутність витрат позивача, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судовий збір на користь позивача стягненню із відповідача не підлягає.

Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Львівського державного університету внутрішніх справ (ЄДРПОУ 08571995) кошти в сумі 156 480,98 грн. (сто п`ятдесят шість тисяч чотириста вісімдесят грн.98 коп.).

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Сакалош В.М.