Постанова

від 20.03.2023 по справі 560/7416/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/7416/22

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

20 березня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Українського товариства з обмеженою відповідальністю "Мітра" на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Хмельницькій області (далі - позивач) до Українського товариства з обмеженою відповідальністю "Мітра" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ЗАЯВИ

Українське товариство з обмеженою відповідальністю "Мітра" подало до Хмельницького окружного адміністративного суду заяву про відстрочення виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/7416/22.

ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.10.2022 у задоволенні заяви Українського товариства з обмеженою відповідальністю "Мітра" щодо відстрочення виконання судового рішення по адміністративній справі № 560/7416/22 відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що до заяви провідстрочення виконання рішення суду про стягнення податкового боргу позивач не надав доказів, які підтверджують, що у заявника відсутні кошти у розмірі, необхідному для повного виконання рішення суду.

ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити заяву про відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що боржник є вузько спеціалізованою фірмою, яка виконує роботи по видобуванню будівельних пісків гідронамивним способом (земснарядом). Проїзд до земснаряду проходить по території ВП "Хмельницька АЕС" НАЕК "Енергоатом".

ВП "Хмельницька АЕС" НАЕК "Енергоатом" заблокувала дорогу до земснаряду, у зв`язку з чим його робота припинена, оскільки без проїзду до земснаряду неможливо наладити виробничий процес, неможливо вивезти готову продукцію (добутий з надр та промитий пісок). Відповідач звертався неодноразово до керівництва ВП "Хмельницька AEC" з проханням розблокувати дорогу. Також з цим питанням до ВП "Хмельницька AEC" зверталось i ПАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС".

Але клопотання про розблокування дороги залишено без задоволення. Зокрема, листом від 22.03.2022 № 45-30-497/3252 ВП "Хмельницька АЕС НАЕК "Енергоатом" повідомляє, що на цей час є неможливим розблокування дороги з причини правового режиму воєнного стану. У листі вказується на стратегічне значення підприємства для економіки та безпеки держави.

Указом Президента України за № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на території України введений воєнний стан.

Встановлення правового режиму воєнного стану є надзвичайною подією, яка має враховуватися судом при вирішенні питання щодо відстрочення виконання рішення суду.

На даний час у відповідача відсутні кошти у розмірі, необхідному для повного виконання рішення суду, тому є вкрай важливим та необхідним допустити відстрочення виконання рішення суду на період розблокування дороги до земснаряду, тобто до скасування правового режиму воєнного стану, щоб не зупинити діяльність підприємства, виплату заробітної плати працівникам.

Крім того вказує, що відповідач звертався до замовника виконання робіт ПАТ "Управління будівництва Хмельницької AEC" з проханням надання авансу в сумі 900 000,00 грн. за роботи, які будуть виконані після розблокування дороги до земснаряду. Але у наданні авансу було відмовлено (листи № 18 від 01.09.2022 та № 15/117 від 13.09.2022).

Сума у загальному розмірі 820 206,27 грн., яка підлягає стягненню на виконання рішення суду, є значною для відповідача. За наведених обставинах блокування рахунків призведе до тяжких фінансових наслідків, в тому числі негативно відобразитися на роботі всього підприємства, а також на роботі замовника ПАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС". Незважаючи на те, що земснаряд не працює, на його підтримку у придатному стані необхідно вкладати кошти - оплата праці на охорону, на заміну мастила у вузлах та агрегатах, на підтримку енергозабезпечення.

Блокування рахунків на вказану суму призведе до зупинення господарської діяльності підприємства. А відстрочення надасть можливість зберегти колектив, майно та розрахуватись з бюджетом по податках. Відстрочення виконання не призводить до невиконання рішення суду, а навпаки створює умови для його добровільного виконання боржником з урахуванням його реального фінансово-господарського стану.

Також зазначено, що з 14.09.2022 УТОВ "Мітра" відновлює роботи (які були зупинені при введенні правового режиму воєнного стану) по договору №1 від 04.04.2014 з ПрАТ "Кар`єроуправління" та згідно додаткової угоди №1 від 06.09.2022 і буде мати дохід, з якого сплачуватиме податки. Але обсяги робіт не достатні для виконання рішення суду.

ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що податки підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника податків, посилання відповідача на критичну ситуацію в результаті зупинення фінансових та господарських операцій, як на підставу для відстрочення виконання судового рішення, не є винятковою обставиною у розумінні статті 378 КАС України.

V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою суду від 09.01.2023 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обгрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження з урахуванням положень ст. 312 КАС України.

VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням від 23.08.2022 Хмельницький окружний адміністративний суд позов Головного управління ДПС у Хмельницькій області до Українського товариства з обмеженою відповідальністю "Мітра" стягнув з Українського товариства з обмеженою відповідальністю "Мітра" кошти у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 820 206,27 грн з рахунків відповідача у банках, обслуговуючого такого платника податків та за рахунок готівки, що належить відповідачу. У задоволенні інших вимог - відмовив.

VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з ч. 3-5 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Отже, нормами КАС України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.

Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Разом із тим підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин від правової природи податкового боргу.

Статтею 5 ПК України, яка встановлює співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами, п. 5.2 цієї статті передбачено пріоритет понять, правил, термінів та положень цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування .

Таким чином, норми статті 100 ПК України, які регулюють правила розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків є спеціальними нормами щодо доказів як підстав для відстрочення податкового боргу (п. 100.5 ПК України) та порядку погашення податкового боргу (п.100.7 ПК України).

Положенням п. 100.4. ст. 100 ПК України передбачено, що підставою для розстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов`язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Згідно з п. 100.5 ст. 100 ПК України підставою для відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов`язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Відповідно до п. 100.4, 100.5 ст. 100 ПК України, постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1235 затверджений Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин (далі - Перелік).

Розділом І Переліку встановлені обставини, що є підставою для розстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу заявника, а також документи, які підтверджують зазначені обставини.

Так, відповідно до розділу II постанови Кабінету Міністрів України № 1235, обставини, що є підставою для відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу заявника є форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зазначені у частині другій статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» (671/97-ВР), що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.

Доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин, є:

- сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили);

- рішення Президента України про оголошення окремих місцевостей України зоною надзвичайної екологічної ситуації, затверджені Верховною Радою України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку положеннями КАС України передбачено підстави відстрочення боргового зобов`язання судом, однак вказані підстави не є вичерпними та мають застосовуватися в сукупності з нормами матеріального права, оскільки положеннями ПК України, а саме статтею 100, врегульовано загальні підстави відстрочення грошового зобов`язання чи податкового боргу.

Крім того, колегія суддів враховує правову позицію викладену у постановах Верховного Суду від 06.12.2019 по справі №2а/0570/6531/2011, від 30.01.2020 по справі №819/150/17, де ВС зазначив, що оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Отже, вирішуючи питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов`язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу).

В частині правової оцінки наданих заявником доказів суд повинен дослідити питання про те, чи достатньо наведених заявником обставин для прийняття рішення про розстрочення виконання судового рішення, яким стягнуто податковий борг.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При розгляді заяв щодо розстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків розтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав має бути доведена боржником.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення стане взагалі неможливим.

Питання розстрочення або відстрочення постанови суду знаходяться в площині процесуального права. Разом із тим підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин від правової природи податкового боргу.

Як вбачається зі змісту заяви поданої УТОВ "Мітра", підставою для звернення до суду із такою заявою є те, щоУТОВ "Мітра" є вузько спеціалізованою фірмою, яка виконує роботи по видобуванню будівельних пісків гідро намивним способом (земснарядом). Проїзд до земснаряду проходить по території ВП "Хмельницька AEC" НАЕК "Енергоатом". ВП "Хмельницька АЕС" НАЕК "Енергоатом" заблокувала дорогу до земснаряду, у зв`язку з чим робота земснаряду припинена, оскільки без проїзду до земснаряду неможливо налагодити виробничий процес, зокрема вивезти готову продукцію (добутий з надр та промитий пісок). Заявник звертався неодноразово до керівництва ВП "Хмельницька АЕС" з проханням розблокувати дорогу. Також з цим питанням до ВП "Хмельницька АЕС" зверталось і Публічне акціонерне товариство "Управління будівництва Хмельницької АЕС". Але клопотання про розблокування дороги залишено без задоволення. Зокрема, листом від 22.03.2022 № 45-30-497/3252 ВП "Хмельницька АЕС" НАЕК "Енергоатом" повідомляє, що розблокування дороги є неможливим у зв`язку з воєнним станом.

Заявник звертався до замовника виконання робіт ПАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" з проханням надання авансу в сумі 900000,00 грн за роботи, які будуть виконані після розблокування дороги до земснаряду. Але, у наданні авансу було відмовлено. Сума у загальному розмірі 820 206,27 грн., яка підлягає стягненню на виконання рішення суду, є значною для заявника. Тому, блокування рахунків призведе до важких фінансових наслідків.

Крім того з 14.09.2022 УТОВ "Мітра" відновила роботи (які були зупинені при введенні правового режиму воєнного стану) по договору №1 від 04.04.2014 з ПрАТ "Кар`єроуправління" та згідно додаткової угоди №1 від 06.09.2022 і буде мати дохід, з якого сплачуватиме податки. Але обсяги робіт не достатні для виконання рішення суду.

Разом з тим, Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) (своїм листом №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022) засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Враховуючи те, що ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-ого настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Таким чином, зміст вказаних документів і заяви, свідчить про наявність об`єктивних обставин, які ускладнюють виконання судового рішення та підтверджують те, що заявник не має можливості виконати рішення суду, сплативши заборгованість на даний час, а тому, в даному випадку наявні обставин, що суттєво ускладнюють або унеможливлюють виконання судового рішення повністю.

Також суд враховує, що звертаючись із заявою про відстрочення виконання рішення суду відповідач не ухиляється від виконання рішення суду, а шукає способи погашення заборгованості, що в свою чергу є виявом добросовісності намірів заявника по виконанню зобов`язань щодо сплати податкового боргу.

Окрім цього, при вирішенні питання про відстрочення виконання рішення апеляційним судом враховано, що відмова у задоволенні заяви може призвести до негативних наслідків, зокрема, негативно відобразитися на роботі всього підприємства, а також на роботі замовника ПАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС". Незважаючи на те, що земснаряд не працює, на його підтримку у придатному стані необхідно вкладати кошти - оплата праці на охорону, на заміну мастила у вузлах та агрегатах, на підтримку енергозабезпечення.

Блокування рахунків на вказану суму призведе до зупинення господарської діяльності підприємства. А відстрочення надасть можливість зберегти колектив, майно та розрахуватись з бюджетом по податках. Відстрочення виконання не призводить до невиконання рішення суду, а навпаки створює умови для його добровільного виконання боржником з урахуванням його реального фінансово-господарського стану.

Таким чином, враховуючи підстави, на які посилається заявник щодо відстрочення виконання судового рішення, з метою дотримання розумного балансу між інтересами платника податків та реальними можливостями УТОВ "Мітра" погасити заборгованість, а також з огляду на те, що боржник належним чином підтвердив факт перебування у важкому фінансовому становищі, не уникає виконання рішення, а навпаки, шукає способи погашення заборгованості, що, у свою чергу, є виявом добросовісності намірів заявника по виконанню зобов`язань щодо сплати заборгованості, колегія суддів дійшла висновку, щодо наявності підстав для задоволення заяви та відстрочення виконання судового рішення.

При цьому у заяві відповідач просить постановити ухвалу про відстрочення виконання рішення на період до розблокування дороги до земснаряду, але не довше ні на три місяці після закінчення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні.

Проте, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

За таких обставин заява відповідача підлягає задоволенню частково шляхом відстрочення виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 серпня 2022 року у справі №560/7416/22 строком на один рік з дати його винесення.

VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови.

У силу п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Українського товариства з обмеженою відповідальністю "Мітра" задовольнити частково.

Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2022 року скасувати та прийняти нову постанову.

Заяву Українського товариства з обмеженою відповідальністю "Мітра" про відстрочення виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 серпня 2022 року у справі №560/7416/22 задовольнити частково.

Відстрочити виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 серпня 2022 року у справі №560/7416/22 за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до Українського товариства з обмеженою відповідальністю "Мітра" про стягнення заборгованості строком на один рік з дати його винесення.

У задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення на період до розблокування дороги до земснаряду, але не довше ні на три місяці після закінчення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає згідно ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.