Постанова

від 16.03.2023 по справі 640/8065/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 року

м. Київ

справа №640/8065/20

адміністративні провадження № К/9901/24904/21, №К/9901/23914/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Дашутіна І.В., Васильєвої І.А.,

за участі: секретаря судового засідання Титенко М.П.,

представника позивача - Макаревича О.С.,

представника відповідача - Сергійчика А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тандем Фінанс" та Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2021 року (суддя Чудак О.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2021 року (головуючий суддя Карпушова О.В., судді: Губська Л.В., Епель О.В.) у справі №640/8065/20 за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тандем Фінанс" про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2020 року Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (далі також - позивач, контролюючий орган) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тандем Фінанс" (далі також - відповідач, Товариство) про накладення арешту на кошти та інші цінності Товариства, що знаходяться у банку на суму податкового боргу у розмірі 1186565849,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що станом на час подання позову за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 1186565849, 00 грн, який останній не погашає у добровільному порядку. При цьому, у Товариства відсутнє майно, яке може бути використане для його погашення, а відтак наявні підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку у відповідності до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України ( далі також - ПК України).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2021 року, адміністративний позов задоволено частково.

Накладено арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тандем Фінанс", що знаходяться у банку на суму податкового боргу у розмірі 9100000 грн.

В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Судами встановлено, що згідно даних інтегрованої картки платника податків ТОВ "Фінансова компанія "Тандем Фінанс" станом на час подання позовної заяви за відповідачем рахується податковий борг зі сплати штрафних санкції за порушення вимог податкового законодавства у загальному розмірі 1186565849,00 грн.

Вказаний борг виник у зв`язку із несплатою відповідачем штрафних санкцій, нарахованих згідно податкових повідомлень-рішень від 05.09.2018 №0045931409 та від 21.12.2018 №0066481409.

21.11.2019 позивачем сформовано та надіслано на адресу Товариства податкову вимогу №33480-10 від 21.11.2019 на суму боргу 1186565849, 00 грн, яка вручена відповідачу 26.11.2019.

Також 21.11.2019 позивачем прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №33480-10.

19.12.2019 податковим керуючим для здійснення опису майна, на яке поширюється право податкової застави, здійснено виїзд за податковою адресою ТОВ "Фінансова компанія "Тандем Фінанс" (04074, м. Київ, вул. Лугова, буд. 12) та встановлено недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу.

На підставі наданих Товариством відомостей складено акт опису майна від 19.12.2019 №23/26-15-10-07-26, який підписано директором Веремієнко К.О. та згідно якого описано у податкову заставу майно ТОВ "Фінансова компанія "Тандем Фінанс" на загальну суму 1690000,00 грн.

У зв`язку із тим, що за Товариством обліковується податковий борг у загальному розмірі 1186565849, 00 грн, який відповідач у добровільному порядку не погашає, відсутність у платника податків майна, яке може бути використане для погашення податкового боргу, Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до суду з вказаною позовною заявою.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем доведено наявність у Товариства податкового боргу у загальному розмірі 1186565849,00 грн, а також підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банках на суму податкового боргу. Разом з тим, судами встановлено існування належних джерел погашення вказаного боргу виключно у сумі 9100000, 00 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями судів попередніх інстанцій в частинах, прийнятих не на їх користь, сторони подали касаційні скарги, в яких просять їх скасувати та відповідно прийняти позитивне рішення щодо кожного з них, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга відповідача обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій безпідставно не враховано наступні фактичні обставини:

- у позивача відсутнє право на стягнення податкового боргу з відповідача, оскільки справа №640/3589/20 про стягнення з відповідача податкового боргу перебуває в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва і рішення в цій справі не ухвалено;

- сума податкового боргу не є безумовною, оскільки справа щодо оскарження податкового повідомлення-рішення, яким до Товариства застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 1186565849,00 грн знаходиться у провадженні Верховного Суду (справа №640/4426/19);

- відповідач здійснює діяльність з переказу коштів, як небанківська фінансова установа, та використовує окремі поточні рахунки, номер яких починаються на 2654, відтак такі кошти не є майном відповідача та не можуть слугувати джерелом погашення податкового боргу.

Також, Товариство наголошує, що судами помилково застосовано підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України при накладенні арешту на кошти відповідача, адже дана норма не регулює правовідносини щодо погашення (стягнення) податкового боргу платників податків, а також не передбачає можливості та не визначає підстав для накладення арешту, а лише визначає повноваження контролюючих органів на звернення до суду, за наявності визначених Податковим кодексом підстав. В той же час, правовідносини щодо погашення податкового боргу платника податків врегульовано окремою главою Податкового кодексу України, а саме Главою 9 (статті 87-102). Однак, при розгляді справи судами не було встановлено наявність в діях відповідача жодної з підстав, визначених пунктом 94.2. статті 94 ПК України, які є обов`язковою передумовою для звернення до суду з позовом про накладання арешту на кошти відповідача. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов`язує із обставинами, визначеними пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Касаційна ж скарга контролюючого органу мотивована безпідставністю висновків судів про часткове задоволення позову (лише в межах статутного капіталу Товариства), оскільки позивачем доведено наявність у відповідача податкового боргу у загальному розмірі 1186565 849,00 грн й саме на таку суму має бути накладено арешт на кошти та інші цінності Товариства, що знаходяться у банку.

Ухвалами Верховного Суду від 19 та 20 липня 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргами Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тандем Фінанс" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.02.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2021 у цій справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Так, загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 ПК України.

Визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 ПК України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Отже, норми статті 94 ПК України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від його предмета.

Відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Водночас, Податковим кодексом України передбачені також інші випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу.

Так, відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження.

Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Норми пункту 94.2 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

В свою чергу, відсутність умов для застосування арешту коштів платника податків, передбачених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, за наявності умов, встановлених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України, не може бути підставою для відмови у застосуванні арешту коштів на рахунках платника податків, оскільки норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є імперативною і обов`язковою до виконання.

Сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №804/7201/16, від 11.06.2019 у справі №826/16002/14, від 06.02.2020 у справі №826/8691/16, від 24.04.2020 у справі №802/2067/15-а.

Податковий борг в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеної цим Кодексом.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами, визначеними пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З метою правильного вирішення даного спору та встановлення наявності чи відсутності підстав для застосування до відповідача адміністративного арешту коштів судам необхідно було встановити:

- наявності у відповідача податкового боргу в сумі, що зазначалась у позовній заяві;

- відсутності у відповідача майна, яке може бути використане для його погашення.

Тобто, встановленню підлягає факт наявності у відповідача непогашеної суми податкового боргу та відсутності у нього майна, яке може бути використане для його погашення, з підтвердженням відповідними доказами. Наявність таких факторів дає підстави для задоволення вимог контролюючого органу щодо накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку в сумі, що не перевищує суму податкового боргу.

Так, щодо наявності у відповідача податкового боргу в сумі, що зазначена у позовній заяві, судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Згідно даних інтегрованої картки платника податків ТОВ "Фінансова компанія "Тандем Фінанс" станом на час подання позовної заяви за відповідачем рахується податковий борг зі сплати штрафних санкції за порушення вимог податкового законодавства у загальному розмірі 1186565 849,00 грн.

Вказаний борг виник у зв`язку із несплатою відповідачем штрафних санкцій, нарахованих згідно податкових повідомлень-рішень від 05.09.2018 №0045931409 та від 21.12.2018 №0066481409.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені Товариством у судовому порядку.

Постановами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2019 у справі №826/14713/18 та від 04.11.2019 у справі №640/4426/19 відмовлено у задоволенні позовів ТОВ "Фінансова компанія "Тандем Фінанс" про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.09.2018 №0045931409, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тандем-фінанс» застосовано штрафні санкції у розмірі 1 грн, та від 21.12.2018 №0066481409, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1186565 848,00 грн, відповідно.

Посилання відповідача на те, що зазначені постанови суду оскаржено ним в касаційному порядку, а відтак борг не може вважатися безумовним до прийняття Верховним Судом рішень, обґрунтовано відхилено судами попередніх інстанцій.

Згідно статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Отже, як правильно зазначено судами, з огляду на положення статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення у справах №826/14713/18 та №640/4426/19 набрали законної сили з моменту їх проголошення судом апеляційної інстанції.

Згідно із статтею 372 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є підставою для його виконання.

Наслідком набрання законної сили рішенням суду є набуття цим рішенням, зокрема, ознак обов`язковості (що передбачає обов`язок його виконання усіма органами, організаціями та посадовими особами) та виконуваності (тобто забезпечення законом права особи на примусове виконання рішення). Іншими словами, законна сила рішення суду є його правовою дією, яка проявляється в тому, що установлена рішенням наявність чи відсутність прав і фактів, на яких ці права ґрунтуються, є остаточною, а встановлені рішенням права та обов`язки підлягають беззаперечному здійсненню на вимогу правомочних осіб.

За таких обставин, грошові зобов`язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 05.09.2018 №0045931409 та від 21.12.2018 №0066481409, набули статусу узгоджених 13.02.2019 та 04.11.2019 відповідно.

Разом з тим, суд зазначає, що постановами Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі №826/14713/18 та від 22 лютого 2022 у справі №640/4426/16 касаційні скарги Товариства залишено без задоволення, а постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у цих справах - без змін.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про доведеність контролюючим органом існування у ТОВ "Фінансова компанія "Тандем Фінанс" податкового боргу зі сплати штрафних санкції за порушення вимог податкового законодавства у загальному розмірі 1186565849,00 грн.

Щодо відсутності у Товариства майна, яке може бути використане для погашення у повному обсязі податкового боргу, суди встановили таке.

Факт відсутності у відповідача майна, яке може бути використане для погашення у повному обсязі податкового боргу, підтверджено актом опису майна від 19.12.2019 №23/26-15-10-07-26 (описано цінні папери загальною вартістю 1690000 грн) та інформацією, яка міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Відсутність у ТОВ "Фінансова компанія "Тандем Фінанс" майна, яке може бути використане для погашення податкового боргу, відповідачем не заперечується.

З огляду на викладене, судами обґрунтовано констатовано наявність факторів, які дають підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку в сумі, що не перевищує суму податкового боргу та, як наслідок, правової можливість для задоволення позовних вимог.

Водночас, як вже було зазначено в цій постанові, суди прийшли до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме в розмірі власного (статутного) капіталу Товариства, що складає 9100000,00 грн.

Такий висновок суди попередніх інстанцій обґрунтували розміщенням на усіх рахунках відповідача грошових коштів, що належать третім особам, які останній зобов`язаний перерахувати на користь отримувачів переказу, а відтак вони не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу в силу прямої заборони, передбаченої підпунктом 87.3.8 пункту 87.3 статті 87 ПК України.

Так, відповідно до підпункту 87.3.8 пункту 87.3 статті 87 ПК України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.

За приписами пункту 87.8 статті 87 ПК України додатково до джерел, визначених у пункті 87.1 цієї статті, джерелом погашення податкового боргу банків, небанківських фінансових установ, у тому числі страхових організацій, можуть бути кошти, незалежно від джерел їх походження та без застосування обмежень, визначених у підпунктах 87.3.4 та 87.3.8 пункту 87.3 цієї статті, у сумі, яка не перевищує суму їх власного капіталу (без урахування страхових та прирівняних до них обов`язкових резервів, сформованих відповідно до закону). Визначення розміру власного капіталу здійснюється відповідно до законодавства України.

ТОВ "Фінансова компанія "Тандем Фінанс" є фінансовою установою відповідно до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи від 18.02.2015 ФК №509 та на підставі ліцензії Національного банку України від 05.07.2017 №36/1 на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків здійснює свою діяльність з прийому платежів та переказу коштів з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, відповідач використовує в своїй діяльності, зокрема, рахунок, номер якого починається на 2654... «Кошти на вимогу небанківських фінансових установ, що прийняті для подальшого переказу» для розміщення коштів, прийнятих від платників та призначених для перерахування отримувачам переказу.

Водночас, перелік банківських рахунків ТОВ "Фінансова компанія "Тандем Фінанс", містить також рахунки, номера яких починаються на 2602 «Кошти в розрахунках суб`єктів господарювання», 2604 «Цільові кошти на вимогу суб`єктів господарювання», 2606 «Кошти на вимогу суб`єктів господарювання, що прийняті для подальшого переказу», 2651 «Короткострокові вклади (депозити) небанківських фінансових установ», 2650 «Кошти на вимогу небанківських фінансових установ», 2655 «Кошти на вимогу небанківських фінансових установ для здійснення операцій з використанням платіжних карток», тощо.

Проаналізувавши назви зазначених рахунків, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що усі вони призначені для розміщення коштів клієнтів ТОВ "Фінансова компанія "Тандем Фінанс" як фінансової установи, а не власних коштів відповідача.

Проте, колегія суддів вважає такі висновки судів необґрунтованими, оскільки будь-яких доказів, які б свідчили, що на цих рахунках розміщені лише кошти третіх осіб до матеріалів справи не додано.

Наявні ж в матеріалах справи реєстри рахунків Товариства не містять жодної інформації щодо призначення розміщених на них коштів.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що податкове законодавство не обумовлює право контролюючого органу на звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти, з обов`язком встановлення наявності коштів на банківських рахунках платника податків та їх призначення.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо накладення арешту на кошти платника податків, але з урахуванням вимог п.п.87.3 ст. 87 ПК України, тобто, крім арешту коштів інших осіб, наданих платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління.

Згідно з приписами частини першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Наведені судами обставини не можуть свідчити про відповідність рішень судів першої та апеляційної інстанцій вимогам статті 242 КАС України в частині відмови в задоволенні позову.

Відтак, за наслідками касаційного перегляду рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2021 року колегія суддів вважає, що зазначені рішення підлягають скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог з ухваленням нового рішення про задоволення позову в цій частині. В іншій частині позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін.

Частиною першою статті 350 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частинами першою, третьою статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Керуючись статтями 344, 349, 350, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тандем Фінанс" залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2021 року у справі №640/8065/20 скасувати в частині відмови в задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити - накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тандем Фінанс" на суму 1177465 849,00 грн, що знаходяться у банку, крім коштів інших осіб, наданих Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тандем Фінанс" у вклад (депозит) або довірче управління.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.В. Дашутін

І.А. Васильєва ,

Судді Верховного Суду