Постанова

від 21.03.2023 по справі 822/2093/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2023 року

м. Київ

справа №822/2093/17

адміністративне провадження № К/9901/4498/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Олендера І.Я.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан Бі» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.09.2017 (головуючий суддя Ковальчук О.К., судді: Майстер П.М., Петричкович А.І.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 (головуючий суддя Совгира Д.І., судді: Полотнянко Ю.П., Курко О.П.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан Бі» до Державної фіскальної служби України, Славутської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про скасування реєстрації податкових накладних та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан Бі» (далі - позивач, Товариство, ТОВ «ЮБІ») звернулось до суду із позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-1, ДФС України), Славутської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Хмельницькій області (далі - відповідач-2, податковий орган, контролюючий орган), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

визнати недійсною та скасувати реєстрацію податкових накладних від 21.06.2016 №№120, 122, 124 на суму ПДВ 1 486 140,00 грн.;

зобов`язати відповідача-1 здійснити коригування даних електронного рахунку НОМЕР_2, МФО 899998 по збільшенню сум податку, на яку ТОВ «ЮБІ» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, а саме на 1 486 140,00 грн.;

зобов`язати відповідача-2 у межах своїх повноважень здійснити коригування даних електронного рахунку № НОМЕР_2, МФО 899998 по збільшенню сум податку, на яку ТОВ «ЮБІ» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, а саме на 1 486 140,00 грн.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що від Ізяславського відділення Славутської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області йому стало відомо про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних від імені ТОВ «ЮБІ» на користь ТОВ «Араві» податкових накладних №№120, 122, 124 від 21.06.2016 на суму 2 972 280,00 грн. кожна, всього на загальну суму ПДВ - 1 486 280,00 грн. Однак, із даним товариством позивач не мав господарських взаємовідносин і такі протиправні дії невстановлених осіб спричинили безпідставне зменшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН у розмірі 1 486 140,0 грн.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 11.09.2017, залишеним без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017, у задоволенні позову відмовив.

Такі рішення суди мотивували правомірністю дій відповідачів щодо реєстрації спірних податкових накладних та зауважили, що під час судового розгляду позивач не надав жодного належного та допустимого доказу викрадення (втрати) електронних цифрових підписів, їх передачі іншим особам та/або доказів протиправного складання податкових накладних іншими особами з несанкціонованим використанням електронного цифрового підпису директора та печатки товариства. Крім того, суди зазначили, що права ТОВ «ЮБІ» не порушені, оскільки законодавством передбачена можливість позивачем зареєструвати розрахунки коригування податкових накладних від 21.06.2016 №№120, 122, 124.

Не погоджуючись із даними рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій, Товариство подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних та необґрунтованих рішень, просить скасувати постанову та ухвалу судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Верховний Суд відкрив касаційне провадження.

Відповідачами у відзиві на касаційну скаргу зазначено, що в ході судового розгляду не доведено порушення позивачем або відповідачами порядку реєстрації податкових накладних від 21.06.2016 №№120, 122, 124, а тому підстави для скасування їх реєстрації відсутні. Просили залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної скарги та підстав касаційного оскарження за правилами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд виходить із такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.06.2016 в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровані податкові накладні №№120, 122, 124 на загальну суму ПДВ 1 486 140,0 грн. по операції з поставки позивачем на користь ТОВ «Араві» олії соняшникової.

У зв`язку з реєстрацією вказаних податкових накладних сума податку, на яку Товариство має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка станом на 19.06.2016 складала 3 671 133,40 грн., зменшилась на 1 486 140,00 грн.

Отримавши повідомлення про реєстрацію цих податкових накладних (витяг №23302035 від 23.06.2016), ТОВ «ЮБІ» звернулось до Ізяславського відділення Славутської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області, Головного Управління ДФС у Хмельницькій області, Ізяславського відділу поліції Славутського відділу ГУ НП в Хмельницькій області (лист від 23.06.2016 №20) та Головного управління ДФС у Хмельницькій області (лист від 24.06.2016 №21) з проханням вважати недійсними податкові накладні №120,122,124 від 21.06.2016 та вжити заходи щодо відновлення суми ПДВ, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні, а також виявлення осіб та способів використання ними електронних цифрових підписів ТОВ «ЮБІ».

Листом №1563/10/22-14-1501 від 06.07.2016 Ізяславське відділення Славутської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області запропонувало позивачу здійснити коригування податкових зобов`язань та надіслати розрахунки коригування податкових накладних ТОВ «Араві».

ДФС України листом №15869/6/99-99-12-03-02-15 від 22.07.2016 повідомило ТОВ «ЮБІ» про порядок коригування показників податкової накладної, врегульований пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, запропонувало звернутись до правоохоронних органів за захистом особистих прав.

ГУ ДФС у Хмельницькій області листом від 27.07.2016 №9012/10/22-01-12-01-13 повідомило позивача, що за даними ІС Архів електронної звітності податкові накладні №120,122,124 від 21.06.2016 були надіслані з адреси електронної пошти ugncmedoc@ukr.net з IP адреси НОМЕР_1 і містять підписи: перший - печатка, 39204163 ТОВ «ЮБІ», сертифікат 010000000000000000000000000000000698f353, видавник UA-36865753- 0114 АЦСК ТОВ Центр сертифікації ключів Україна; другий - директор, 39204163, НОМЕР_6 ОСОБА_1 , сертифікат 010000000000000000000000000000000698f34f, видавник UA-36865753-0114 АЦСК ТОВ «Центр сертифікації ключів Україна».

За заявою позивача Ізяславським відділенням поліції Славутського відділу ГУ НП в Хмельницькій області в СРДР зареєстровані кримінальні провадження №1-2016-24015- 000030002671 за частиною статті 358 Кримінального кодексу України та №12017240150000153 за частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України.

Спірні правовідносини регулюються приписами Податкового кодексу України, Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про електронний цифровий підпис», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість» від 16.10.2014 №569, постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» №1246 від 29.12.2010 (в редакції, чинній на час їх виникнення).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

У відповідності до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Тобто, необхідною умовою для відображення як податкового зобов`язання, так і податкового кредиту з податку на додану вартість у податковій звітності є факт реалізації/придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 затверджений Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, який визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків (далі - Порядок №569).

Згідно з пунктом 4 Порядку №569 рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який перераховуються кошти відповідно до пункту 200-1.4 статті 200-1 Податкового кодексу України (далі - Кодекс). Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246) внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Пунктом 5 Порядку №1246 встановлено, що постачальник (продавець) складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.

Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (за наявності).

У відповідності до пункту 6 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС засобами телекомунікаційного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» та «Про електронні документи та електронний документообіг». Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Статтею 1 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 №851-IV визначено, що обов`язковий реквізит електронного документа - обов`язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.

Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа (стаття 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

За змістом статті 6 цього Закону накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» визначено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа; особистий ключ - параметр криптографічного алгоритму формування електронного цифрового підпису, доступний тільки підписувачу.

За приписами статті 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

У відповідності до статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до даного Закону.

Судами встановлено, що податкові накладні від 21.06.2016 №№120, 122, 124 щодо продажу позивачем соняшникової олії ТОВ «Араві» на загальну суму ПДВ 1 486 140,00 грн оформлені з дотриманням вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та зареєстровані в ЄРПН.

На вказані електронні податкові накладні накладені електронний цифровий підпис директора ТОВ «ЮБІ» ОСОБА_1 та електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки Товариства.

Заслуханий як свідок директор ТОВ «ЮБІ» ОСОБА_1 заперечив створення ним податкових накладних від 21.06.2016 №№120, 122, 124 та зазначив, що йому невідомо походження цифрового підпису та цифрового підпису, що є аналогом відбитка печатки Товариства, які були накладені на ці податкові накладні.

У податковій декларації з ПДВ за червень 2016 року позивач не задекларував податкове зобов`язання в розмірі 1 486 140 грн та звернувся до податкового органу із проханням провести документальну перевірку.

Зі змісту акта про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЮБІ» з питань правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2016 року від 19.09.2016 №144/1201/39204163, складеним Славутською ОДПІ, слідує, що контролюючим органом не встановлено порушення в частині недекларування позивачем операції з продажу соняшникової олії ТОВ «Араві».

Водночас, відповідно до інформації з ІС «Податковий блок» ТОВ «Араві» не відобразило зазначені електронні накладні в складі податкового кредиту у червні 2016 року.

З огляду на наведене та враховуючи, що зазначені податкові накладні складені та підписані з дотриманням вимог законодавства, то у відповідача-1 не було підстав для відмови у їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, за висновком судів попередніх інстанцій, сама по собі реєстрація податкових накладних, у даному випадку, не мала для позивача жодних реальних негативних наслідків. Крім того, суди зіслались на те, що відповідальність за збереження електронного цифрового підпису з використанням посиленого сертифіката ключа директора ТОВ «ЮБІ» та електронного цифрового підпису використанням посиленого сертифіката ключа, що є аналогом відбитка печатки зазначеного товариства несе саме директор; в свою чергу кримінальні провадження не можуть слугувати доказом того, що автором податкових накладних від 21.06.2016 №№120, 122, 124 (особою, яка їх створила і підписала) є інша, ніж директор позивача, особа.

Додатково суди констатували, що позивач не втратив право на реєстрацію розрахунків коригування спірних податкових накладних, оскільки відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

Верховний Суд не погоджується із наведеними висновками судів попередніх інстанції та вважає їх помилковими, з огляду на наступне.

За приписами пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України з метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Тобто наведеними нормами передбачено, що в даному випадку саме ТОВ «Аравія» має зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені ТОВ «ЮБІ» розрахунки коригування до податкових накладних від 21.06.2016 №№120, 122, 124.

При цьому, судами встановлено, що 08.07.2016 позивач склав розрахунки коригування кількісних і вартісних показників №1, №2, №3 до податкових накладних від 21.06.2016 №№120, 122, 124 та з використанням програми М.Е.Doc надіслав їх на адресу ТОВ «Араві», повідомивши про це Ізяславське відділення Славутської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області листом від 11.07.2016 за №23. Однак, станом на час звернення Товариства до суду зазначені розрахунки коригування ТОВ «Араві» не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, з наведених обставин слідує, що складання ТОВ «ЮБІ» розрахунків коригування не призвело до поновлення прав останнього на використання суми 1 486 140 грн для реєстрації податкових накладних.

Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій та відповідачів про те, що Товариство не позбавлене права на реєстрацію відповідних розрахунків коригування є безпідставними, оскільки таке право залежить від дій іншої особи.

При цьому, Верховний Суд зауважує, що за встановлених у цій справі обставин, відсутні підстави вважати, що контролюючий орган після надходження до нього на реєстрацію податкових накладних, поданих від імені позивача, неналежно виконав такі дії як: шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі; перевірку електронного цифрового підпису та визначення відповідності електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку.

Однак, сам факт реєстрації електронних податкових накладних в ЄРПН від імені позивача особою (особами), яка (які) не є органом, що діє відповідно до статуту позивача та закону, чи уповноваженою таким органом особою на вчинення зазначених дій, призвів до автоматичного списання коштів з рахунку позивача, що мало наслідком порушення права позивача на вільне розпорядження власними коштами. Тому таке порушене право має бути відновлене шляхом виключення податкових накладних з ЄРПН та поновлення реєстраційної суми, що була зменшена внаслідок незаконної реєстрації таких накладних.

Колегія суддів також враховує приписи пункту 20 Порядку №1246 в редакції, чинній на дату ухвалення оспорюваних судових рішень, які передбачають можливість скасування реєстрації податкових накладних за результатами судового розгляду.

Так, наведеним вище пунктом Порядку №1246 визначено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином позовні вимоги щодо скасування реєстрації податкових накладних від 21.06.2016 №№120, 122, 124 в Єдиному реєстрі податкових накладних, що складені від імені ТОВ «ЮБІ» на користь ТОВ «Араві» підлягають задоволенню.

Крім того, зважаючи на природу і підстави даного спору, оскільки спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність з боку суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення, - колегія суддів вважає обґрунтованими вимоги про зобов`язання ДФС України здійснити відповідні коригування даних електронного рахунку НОМЕР_2 в Системі електронного адміністрування ПДВ, зокрема відновити/збільшити суму податку, на яку ТОВ «ЮБІ» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на 1 486 140,00 грн.

В свою чергу позовна вимога про зобов`язання відповідача-2 у межах своїх повноважень здійснити коригування даних електронного рахунку № НОМЕР_2, МФО 899998 по збільшенню сум податку, на яку ТОВ «ЮБІ» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, а саме на 1 486 140,00 грн. задоволенню не підлягає, оскільки такими повноваженнями наділений саме центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики.

За змістом частин першої та третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права щодо розглядуваних правовідносин, постановлені у справі рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового - часткове задоволення позовних вимог.

У касаційній скарзі позивач просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України судовий збір, сплачений за подання позову, апеляційної та касаційної скарг.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 356 Кодексу адміністративного судочинства України в резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції має бути зазначено новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; а також розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволену частину позовних вимог ТОВ «Юкрейніан Бі» та наявні в матеріалах справи платіжні доручення про сплату позивачем судового збору за подання адміністративного позову, апеляційної та касаційної скарг, Суд дійшов висновку, що стягненню на користь Товариства за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України підлягає сума судових витрат в розмірі 3520,00 грн.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан Бі» задовольнити частково.

Скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.09.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017.

Ухвалити у справі нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан Бі» задовольнити частково.

Скасувати реєстрацію податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан Бі» від 21.06.2016 №№120, 122, 124 на суму податку на додану вартість 1 486 140,00 грн.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України здійснити коригування даних електронного рахунку НОМЕР_2, МФО 899998 по збільшенню сум податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан Бі» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме на 1 486 140,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан Бі» понесені останнім судові витрати у розмірі 3520,00 грн (три тисячі п`ятсот двадцять гривень).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

І.Я.Олендер ,

Судді Верховного Суду