Рішення

від 16.03.2023 по справі 626/482/19

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 626/482/19

Провадження № 2/626/8/2023

РІШЕННЯ

Іменем України

16.03.2023 року м. Красноград Красноградський районний суд Харківської області

в складі: головуючої судді Рибальченко І.Г.

за участю секретаря судового засідння Краєвої А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Красноградської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Первомайської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до суду з позовом в інтересах Красноградської міської ради до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача на користь Красноградської міської ради безпідставно збережені кошти у сумі 476942,54 грн. і судові витрати по справі.

На обґрунтування позову прокурор зазначив, що ОСОБА_1 з 16.05.2003 на підставі договору купівлі продажу набула у приватну власності нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Попереднім власником нерухомості, ТОВ "Стара Фортеця", земельна ділянка з кадастровим № 6323310100:04:001:0250 площею 0,2286 га під цими нежитловими будівлями використовувалась без документу, що посвідчує право власності чи право користування нею. З часу придбання нежитлових приміщень та до звернення з позовною заявою, ОСОБА_1 жодних прав на користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 не мала.

15.02.2017 ОСОБА_1 звернулася до Красноградської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2669 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 для оформлення права користування на умовах оренди, з метою комерційного використання під спорудами, які придбала на підставі вищезазначеного договору купівлі- продажу, і рішенням сесії Красноградської міської ради № 844-VІ від 02.03.2017 їй було надано дозвіл на складання такого проекту.

13.12.2017 ОСОБА_1 звернулася до Красноградської міської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для оформлення права користування на умовах оренди земельної ділянки площею 2286 кв.м. з кадастровим № 6323310100:04:001:0250 за адресою: АДРЕСА_1 , для обслуговування нежитлової будівлі - магазину та передачу її в оренду терміном на 10 років.

Рішенням сесії Красноградської міської ради № 1405-VІ від 20.12.2017 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для оформлення права користування на умовах оренди земельної ділянки площею 2286 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , для обслуговування нежитлової будівлі - магазину та передачу її в оренду відповідачу терміном на 10 років. Також визначено, що ОСОБА_1 необхідно укласти договір оренди земельної ділянки з Красноградською міською радою.

10.04.2018 ОСОБА_1 звернулася до Красноградської міської ради із заявою про передачу у власність шляхом викупу земельної ділянки площею 2286 кв.м. з кадастровим № 6323310100:04:001:0250 за адресою: АДРЕСА_1 , для обслуговування та будівництва нежитлових будівель , що належать їй згідно договору купівлі-продажу, яка була розглянута, але не задоволена.

Рішенням сесії Красноградської міської ради № 1882-VІ від 25.09.2018 ОСОБА_1 відмовлено у викупі земельної ділянки.

Прокурор вказує, що власником відповідної земельної ділянки є територіальна громада м. Краснограда в особі Красноградської міської ради.

Станом на січень 2019 року договір оренди земельної ділянки площею 2286 кв.м. з кадастровим № 6323310100:04:001:0250 за адресою: АДРЕСА_1 не укладено , орендна плата за її використання відповідачем не сплачується.

Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем. Беручи до уваги, що відповідач користувалася вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, ОСОБА_1 повинна повернути Красноградській міській раді кошти, які вона зберегла у вигляді несплаченої орендної плати.

Недоотримані доходи за фактичне користування ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 2286 кв.м. за період з 01.01.2016 по 31.10.2018 склали: за 2016 рік з 01.01.2016 по 31.12.2016 152866,20 гривень; за 2017 рік з 01.01.2017 по 31.12.2017 162038,17 гривень; за 2018 рік з 01.01.2018 по 31.10.2018 - 162038,17 гривень. Тобто, загальний розмір недоотриманих доходів за період з 01.01.2016 по 31.10.2018, які підлягають стягненню, складає 476942,54 гривень.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, вказаних у позові, наполягав на ухваленні рішення про стягнення коштів з відповідача.

Представник Красноградської міської ради Гірман В.В. надав пояснення, в яких підтримав позовні вимоги, наполягав на стягненні з ОСОБА_1 476942,54 гривень.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, подавши суду відзив на позовну заяву та письмові пояснення ОСОБА_1 . Крім того, було заявлено клопотання про закриття провадження на підставі п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України у зв`язку з припиненням Первомайської місцевої прокуратури.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до переконання, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Клопотання представника відповідача про закриття провадження є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 16.05.2003 на підставі договору купівлі продажу набула у приватну власності у ТОВ "Стара Фортеця" нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Земельна ділянка з кадастровим № 6323310100:04:001:0250 площею 2286 кв.м. під цими нежитловими будівлями використовувалась без документу, що посвідчує право власності чи право користування нею. З часу придбання нежитлових приміщень та до звернення з позовною заявою, ОСОБА_1 жодних прав на користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 не мала. ТОВ "Стара Фортеця", договорів оренди з власником земельної ділянки Красноградською міською радою не укладала.

13.12.2017 ОСОБА_1 звернулася до Красноградської міської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для оформлення права користування на умовах оренди земельної ділянки площею 2286 кв.м. з кадастровим № 6323310100:04:001:0250 за адресою: АДРЕСА_1 , для обслуговування нежитлової будівлі - магазину та передачу її в оренду терміном на 10 років.

Рішенням сесії Красноградської міської ради № 1405-VІ від 20.12.2017 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для оформлення права користування на умовах оренди земельної ділянки площею 2286 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , для обслуговування нежитлової будівлі - магазину та передачу її в оренду відповідачу терміном на 10 років. Також визначено, що ОСОБА_1 необхідно укласти договір оренди земельної ділянки з Красноградською міською радою.

Прокурор зазначає, що територіальна громада м.Краснограда в особі Красноградської міської ради недоотримала доходи за фактичне користування ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 2286 кв.м. у вигляді орендної плати за землю за період з 01.01.2016 по 31.10.2018, які підлягають стягненню а сумі 476942,54 гривень.

Суд погоджується з твердженнями прокурора з огляду на такі підстави.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач з 16.05.2003 є власником нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на спірній земельній ділянці, що підтверджується договором купівлі-продажу від 16.05.2003 .

Відповідно до частини 3 статті 2 ЗК України об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Статтею 79-1 ЗК України унормовано порядок формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Так, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (частина 1 статті 79-1). Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій (частина 2 статті 79-1 ЗК України).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок (частини 3-5 статті 79-1).

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї (частина 9 статті 79-1).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 16.05.2003, укладеного між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стара фортеця" продавець за цим договором передає у власність (продає), а покупець приймає у власність (купує) нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Договір зареєстровано в електронному реєстрі прав власності 22.05.2003.

Отже, право власності на нежитлові приміщення у відповідача виникло з моменту реєстрації, тобто з 22.05.2003. Матеріалами справи не містять доказів про те, що в період з 01.01.2016 по 31.10.2018 відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки, на якій розташовані належні їй об`єкти нерухомості.

Відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до статті 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Зважаючи на положення статті 125 та 126 ЗК України, новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Згідно зі статтею 64 Бюджетного кодексу України визначено, що до доходів загального фонду бюджету міст належить податок на майно, до складу якого за приписами статей 14.1.147 Податкового кодексу України входить плата за землю, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки комунальної власності.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Частиною першою статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Тому, з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у відповідача виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під такими будівлями, та сплачувати орендні платежі.

Такого обов`язку відповідач не виконала, договір оренди земельної ділянки з Красноградською міською радою не уклала.

Отже, правовідносини сторін виникли з приводу користування земельною ділянкою комунальної власності без оформлення правовстановлюючих документів на землю.

Відповідно до частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому, згідно з пунктом "д" ч. 1 ст. 156 ЗК України, власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних положень Земельного кодексу України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Згідно із правовою позицією Великої палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із приписами статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до приписів статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Правовий механізм переходу права на землю пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено ст. 377 ЦК України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті закону, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як вбачається із положень ст. 120 ЗК України та 377 ЦК України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Водночас, за змістом ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Частиною 2 ст. 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно зі ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землі є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За приписами ст. 14.1.147 Податкового кодексу України плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

ОСОБА_1 не була власником або постійним землекористувачем земельної ділянки , а тому не була суб`єктом плати за землю у формі земельного податку (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

За змістом пункту 4 частини 3 статті 1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу застосовується також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, ОСОБА_1 не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшено вартість власного майна, а Красноградською міською радою втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто, має місце факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок Красноградської міської ради.

Беручи до уваги, що відповідач користувалася вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України ОСОБА_1 повинна повернути Красноградській міській раді кошти, які вона зберегла у вигляді несплаченої орендної плати .

Рішенням LXІVсесії VIскликання Красноградськоїміської радивід 20.12.2013 №1875VI "Про розмір орендної плати за землі комунальної власності в межах міста Красноград, селищ Дослідне, Степове, Куми" встановлено ставку орендної плати за користування земельними ділянками комерційного призначення для здійснення торгівлі, обслуговування та надання платних послуг в розмірі 6% від їх нормативної грошової оцінки .

Рішенням ХХXVІІІсесії VIІскликання Красноградськоїміської радивід 05.10.2017 №1203VIІ "Про затвердження Положення щодо визначення розміру орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м.Красноград" встановлено ставку орендної плати за користування земельними ділянками комерційного призначення для здійснення торгівлі, обслуговування та надання платних послуг в розмірі 6% від їх нормативної грошової оцінки.

З урахуванням викладеного, Красноградською міською радою проведено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 2286 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_1 у вигляді орендної плати за землю за період з 01.01.2016 по 31.10.2018. За зазначеним розрахунком розмір недоотриманих доходів склав: за 2016 рік з 01.01.2016 по 31.12.2016 152866,20 гривень; за 2017 рік з 01.01.2017 по 31.12.2017 162038,17 гривень;за 2018 рік з 01.01.2018 по 31.10.2018 - 162038,17 гривень. Таким чином, загальний розмір недоотриманих доходів складає 476942,54 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати у розмірі 476942,54 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь прокуратури Харківської області підлягає стягненню судовий збір у розмірі 7154,13 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 76-83, 141, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Красноградської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Красноградської міської ради (код ЄДРПОУ 37886402, р/р 33215815020301, ГУДКСУ у Харківській області, МФО 899998, код платежу 18010900) безпідставно збережені кошти у сумі 476942 (чотириста сімдесят шість тисяч дев`ятсот сорок дві) гривні 54копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь прокуратури Харківської області ( код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету 2800) суму судового збору у розмірі 7154 (сім тисяч сто п`ятдесят чотири) гривні.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Красноградський районний суд шляхом подачі в 30 денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя: