Постанова

від 24.01.2023 по справі 369/10168/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа 369/10168/20 Головуючий у І-й інстанції - Дубас Т.В.

апеляційне провадження № 22-ц/824/468/2023 Доповідач Заришняк Г.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2023 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Заришняк Г.М.

Суддів - Кулікової С.В., Рубан С.М.

при секретарі - Осадченко І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Самарцева Ярослава Юрійовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 липня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» Немченко Олени Олегівни, ОСОБА_1 про оскарження рішення дій реєстратора, визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію,-

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2020 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Державного реєстратора КП «Реєстрація нерухомості» Немченко О.О., ОСОБА_1 про оскарження рішення реєстратора, визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію.

В обґрунтування позову зазначав, що позивачу на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 18 вересня 2007 року, та державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 031148 від 19.03.2008р., належить земельна ділянка, площею 0,1500 га, кадастровий номер 3222481202:02:005:0083, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

З інформаційної довідки, сформованої 11.05.2020 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивачу стало відомо, що вищевказана земельна ділянка на праві власності належить ОСОБА_3 . Право власності зареєстровано приватним нотаріусом Пірха І.С. на підставі договору дарування, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49708320 від 05.07.2019). При спілкуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 йому повідомили, що земельна ділянка за кадастровим номером 3222481202:02:005:0083 належала ОСОБА_1 на праві власності, яке зареєстровано 05 липня 2019 року державним реєстратором КП «Реєстрація нерухомості» Немченко О.О.

Вказував, що позивач земельну ділянку жодним способом не відчужував, а тому державний реєстратор Немченко О.О. не мала підстав приймати рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 .

Посилаючись на викладене, просив визнати незаконними рішення державного реєстратора КП «Реєстрація нерухомості» Немченко О.О. по внесенню запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, відповідно до якого ОСОБА_1 набула права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222481202:02:005:0083, площею 0, 15 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 липня 2022 року позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення Державного реєстратора КП «Реєстрація нерухомості» Немченко О.О. по внесенню запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49708320 від 05.07.2019р.), відповідно до якого ОСОБА_1 набула права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222481202:02:005:0083, площею 0, 15 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі адвокат Самарцев Я.Ю., діючий в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Позивач правом подачі відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідачки ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, вважаючи рішення суду законним.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з його доведеності та обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що 18 вересня 2007 року року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , від імені якої на підставі довіреності діяв ОСОБА_5 , було укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3222481202:02:005:0083, площею 0,15 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського району 18 вересня 2007 р. та зареєстровано в реєстрі за №7284.

19 березня 2008 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №7284 ОСОБА_2 отримав державний акт №010832900134 на вказану вище земельну ділянку.

Судом також встановлено, що 05 липня 2019 року за номером запису про право власності: 33924017 державним реєстратором КП «Реєстрація нерухомості» Немченко О.О. було здійснено запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, підставою внесення якого є відомості з Державного земельного кадастру, серія та номер 14704815, виданого 30.10.2019 р., видавник: Державний земельний кадастр, правовстановлюючі документи втрачено.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого 31.10.2019 р., право власності на спірну земельну ділянку за кадастровим номером 3222481202:02:005:0083, площа 0,15 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 .

З матеріалів справи слідує, що 15 листопада 2019 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір дарування земельної ділянки за кадастровим номером 3222481202:02:005:0083, площею 0,15 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Договір посвідчено приватним нотаріусом КМНО м.Києва Пірха І.С., зареєстровано в реєстрі за №2659.

15 листопада 2019 року за номером запису про право власності: 34173098 приватним нотаріусом КМНО Пірха І.С. на підставі вказаного договору дарування внесено відомості про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3

21 серпня 2020 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір дарування спірної земельної ділянки. Договір посвідчено приватним нотаріусом КМНО Чернелюх Л.В., зареєстровано в реєстрі за №1027.

21 серпня 2020 року за номером запису про право власності 37861840 приватним нотаріусом КМНО Чернелюх Л.В. на підставі вказаного договору дарування внесено відомості державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 .

Матеріалами справи встановлено, що 02 вересня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 3222481202:02:005:0083, площа 0,15 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу, Чернівецька область, Демченко І.О., зареєстровано в реєстрі за № 8219.

02 вересня 2020 року за номером запису про право власності 37999830 приватним нотаріусом ЧМНО Демченко І.О. здійснено запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 .

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Для захисту права суду необхідно встановити факт його порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках ( ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просив суд визнати незаконними рішення державного реєстратора КП «Реєстрація нерухомості» Немченко О.О. по внесенню запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, відповідно до якого ОСОБА_1 набула права власності на спірну земельну ділянку.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За правилом статті 11 зазначеного Закону, державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Тобто, державна реєстрація прав проводиться державним реєстратором не з власної ініціативи, а на підставі відповідної заяви, поданої зацікавленою особою.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено порядок проведення державної реєстрації прав.

Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (далі - Порядок), встановлено процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Пуктом 3 ч.1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам Закону.

Матеріалами справи встановлено, що право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 підтверджено договором купівлі-продажу, укладеним 18 вересня 2007 року, та державним актом на право власності на земельну ділянку (серія ЯЖ № 031148 від 19.03.2008р.).

Крім того, у висновку колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції від 12.04.2021р., зазначено, що з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що оскаржуване рішення було прийнято державним реєстратором Немченко О.О. за результатами розгляду заяви від 05.07.2019р. №34855289. Підставою для державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 стали відомості з Державного земельного кадастру від 30.10.2019р. №14704246, в яких власником земельної ділянки зазначений ОСОБА_2 .

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша та друга статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч.3 ст.13 ЦПК України).

Частиною 4 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Заперечуючи проти даного позову, відповідачкою ОСОБА_1 не було надано та не було доведено належними, достовірними та допустими доказами наявності фактів виникнення у ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку. Не було здобуто такі докази й під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції.

Так, позивач в позовній заяві вказував, що жодним чином не відчужував земельну ділянку, не укладав щодо неї жодних правочинів, не відмовлявся від прав на неї. Натомість відповідач ОСОБА_1 не повідомила суду, на якій підставі вона набула право власності (правочин або шляхом приватизації, тощо). З матеріалів справи лише вбачається, що ОСОБА_1 втратила правовстановлюючі документи, а які це документи ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції повідомлено не було.

Суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував дійсні обставини справи, зібраним по справі доказам надав належну правову оцінку та прийшов до правильного висновку про те, що прийняття державним реєстратором Немченко О.О. рішення про державну реєстрацію права власності на вищевказану земельну ділянку за ОСОБА_1 відбулось з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. №1127, а тому суд обґрунтовано задовольнивши позов.

Рішення суду відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права й не може бути скасованим з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем при зверненні до суду було не вірно обрано спосіб захисту, оскільки позивачем не було надано жодного належного доказу на підтвердження порушення його прав не заслуговують на увагу й спростовуються зібраними у справі доказами.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд, задовольняючи позов, неправильно послався на висновок колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції від 12.04.2021р., у якому зазначено, що з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що оскаржуване рішення було прийнято державним реєстратором Немченко О.О. за результатами розгляду заяви від 05.07.2019р. №34855289, підставою для державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 стали відомості з Державного земельного кадастру від 30.10.2019 р. №14704246, в яких власником земельної ділянки вказаний ОСОБА_2 , також не заслуговують на увагу, оскільки дані обставини були встановлені колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції у висновку від 12.04.2021р., разом з тим в задоволенні скарги ОСОБА_2 колегією було відмовлено, оскільки наявна інформація про судове провадження у зв`язку зі спором між тими ж сторонами, з тих самих предмета і підстав.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановленого судового рішення.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Самарцева Ярослава Юрійовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 липня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повної постанови.

Повний текст постанови виготовлений 07 лютого 2022 року.

Головуючий

Судді: