Рішення

від 03.03.2023 по справі 308/4874/19

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/4874/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2023 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючоїсудді - Лемак О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сухан Н.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача адвоката Пеняк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся доУжгородського міськрайонногосуду ізпозовом до приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зобов`язання вчинити певні дії

В обґрунтування позову позивач зазначив, що згідно договору купівлі продажу нерухомого майна від 10 жовтня 2016 року продавець ОСОБА_2 передав належне йому па підставі свідоцтва про придбання з прилюдних торгів, виданого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Лаврів М.М. 20.09.2016 року за реєстровим №478, а покупець ОСОБА_1 - позивач по справі - прийняв у власність нерухомо майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначене нерухоме майно складається з незавершеного будівництвом блоку інженерних споруд літ. АА. Загальною площею 219,9

У 2019 році інженер проектувальник ФОП ОСОБА_3 (сертифікат інженера - проектувальника АР №010486) на замовлення фізичної особи ОСОБА_1 розробив ескізний проект по реконструкції блоку інженерних споруд під дошкільний навчальний заклад по АДРЕСА_1 .

Згідно експлікації приміщень ескізного проекту «Реконструкція блоку інженерних споруд під дошкільним навчальним заклад по АДРЕСА_1 » перший поверх загальною площею 247.27 кв.м. реконструйованого об`єкту нерухомості буде складатись з двох тамбурів, двох сходових клітинок, двох коридорів, двох роздягалень, двох буфетних, двох ігрових спалень, двох туалетних, вбиральні, медичного кабінету, господарської комори, завантажувальної, кухні з роздавальною, заготівельного цеху, комори сухих продуктів, комори овочів та мийки кухонного посуду.

Однак, у відповідності до експлікації внутрішніх площ технічного паспорту від 10 жовтня 2017 року (інвентаризаційна справа №17-279) і по факту у блоці інженерних споруд під літ. А знаходиться трансформаторна, в якій розташована вбудована трансформаторна підстанція.

Станом на сьогодні позивач ОСОБА_1 здійснив весь необхідний комплекс заходів, підготував передбачений пакет документів та отримав відповідні дозволи по реконструкції належному йому па праві приватної власності об`єкту нерухомості для подальшого використання під дошкільний навчальний заклад (приватний дитячий садок).

Вказує, що неодноразово, а саме 19.06.2018, 23.07.2018 та 19.10.2018 року ОСОБА_1 звертався до Ужгородського МРЕМ ПАТ «Закарпаттяобленерго» щодо вирішення питання про перенесення трансформаторної підстанції за межі його приватної власності з метою проведення відповідної реконструкції приміщення.

Пояснює, що з врахуванням того, що врегулювати спір з відповідачем в досудовому порядку на даний момент не виявляється можливим, зволікання ІІАТ «Закарпаттяобленерго» по вирішенню проблеми знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з неможливістю розпочати позивачем реконструкцію об`єкту, що призводить до завдання останньому суттєвих матеріальних збитків у вигляді упущеної виголи.

На підставі наведеного просить суд зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго» (вул. Головна, буд. 57, с. Опоківні, 89412, Ужгородський р-н, Закарпатська область, МФО 312356, код ЄДРПОУ 00131529) усунути перешкоди в користуванні належною ОСОБА_1 па праві приватної власності нерухомого манна, що складається з незавершеного будівництвом блоку інженерних споруд літ. АА, загальною площею 219,9 та розташоване за адресою: АДРЕСА_1 шляхом демонтажу трансформаторної підстанції за межі даного нерухомого майна, за рахунок відповідача та перенесення її в інше місце відповідно до встановлених норм.

До суду від представника відповідача ПАТ «Закарпаттяобленерго» - адвоката Пеняк І., надійшов відзив на позовну заяву, в якому просила за результатами розгляду справи №308/4874/19 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» про зобов`язання усунути перешкоди в користуванні належним позивачу на праві приватної власності нерухомим майном відмовити. Вказала , що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт належності ОСОБА_1 вищезгаданої будівлі об`єкту незавершеного будівництва блоку інженерних споруд літ. АА` загальною площею 219,9 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані за Дочірнім підприємством «Сі Пі Ем Білдінг Юкрейн».

14.12.2021 від представника відповідача ПАТ «Закарпаттяобленерго» - адвоката Пеняк І., до суду надійшли письмові пояснення, в яких вказує. що законодавством чітковизначено процедуруі порядоквинесення об`єктівелектричних мережза рахунокзамовника,якщо такепотрібне длямети замовникабудівництва чиреконструкції будівельчи споруд,інших об`єктівархітектури.Зазначеної процедурипозивач недотримався іне звертавсядо відповідачаіз заявоющодо винесенняоб`єктів електричнихмереж здодаванням відповідногоситуаційного планузабудови.Зазначає,що ОСОБА_1 набув у власність блок інженерних споруд, знаючи про розміщення в ньому закритої трансформаторної підстанції № 193, із обмеженнями встановленими законом, включаючи заборону побудови дошкільного навчального закладу як будівлі громадського призначення в охоронній зоні ЗТП193, а також набув обов`язок забезпечувати збереження трансформаторної підстанції як об`єкту електроенергетики. В той же час, законодавством передбачена можливість перенесення ЗТП-193, однак, позивач, об`єктивно, не має наміру дотримуватись положень законодавства у частині, яка ускладнює його діяльність.

Враховуючи вищевикладене,просила суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» про зобов`язання усунути перешкоди в користуванні належним позивачу на праві приватної власності нерухомим майном незавершеним будівництвом блоку інженерних споруд літ. АА` загальною площею 219,9 кв.м., розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу трансформаторної підстанції за межі даного нерухомого майна за рахунок Відповідача та перенесення її в інше місце відповідно до встановлених норм відмовити вповному обсязі. Також просила стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» 25000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі №308/4874/19 у суді першої інстанції Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ПАТ «Закарпаттяобленерго» - адвокат Пеняк І., в судовому засіданні щодо позовних вимог заперечила в повному обсязі, просила у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, з підстав наведених у письмовому відзиві та письмових поясненнях.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що об`єкт нерухомого майна «Незавершене будівництво блоку інженерних споруд літ. АА`» загальною площею 219,9 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , було придбано з торгів ОСОБА_2 .

Згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.10.2016, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Парамоновим О.В. за реєстровим № 5066, ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_1 прийняв у власність нерухоме майно «Незавершене будівництво блоку інженерних споруд літ. АА`» загальною площею 219,9 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до копії технічного паспорту будинку АДРЕСА_1 , Блок інженерних споруд літ АА` (виготовленого станом на 10.10.2017 та копії ескізного проекту «Реконструкція блоку інженерних споруд під дошкільний навчальний заклад по АДРЕСА_1 » у зазначеному об`єкті нерухомого майна розміщена трансформаторна підстанція.

Матеріалами справи встановлено, що трансформаторна підстанція (ТП-193) збудована на виконання вимог технічних умов №335/2007 від 07.09.2007 Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Закарпаттяобленерго».

Замовником зазначених технічних умов №335/2007 від 07.09.2007 виступало Дочірнє підприємство «Сі Пі Ем Білдінг Юкрейн».

В подальшому, на підставі угоди №12 про передачу-приймання основних засобів від 31.12.2016 між ДП «Сі Пі Ем Білдінг Юкрейн» та ПАТ «Закарпаттяобленерго», ДП «Сі Пі Ем Білдінг Юкрейн» передало, а ПАТ «Закарпаттяобленерго» прийняло у власність об`єкти електричних мереж: силові трансформатори ЗТП-193, силове обладнання 10/0,4 кВ ЗТП-193 та КЛ-10 кВ ПС-2 ЗТП-193 (кабельна лінія від підстанція №2 до ЗТП-193) і КЛ-10 кВ ЗТП-97 ЗТП-193 (кабельна лінія від ЗТП-97 до ЗТП-193).

Таким чином, у власність відповідача перейшли об`єкти електричних мереж всередині ЗТП-193, що є її невід`ємною частиною, та відповідні кабельні лінії до вказаної ЗТП-193

Зазначені об`єкти електричних мереж ЗТП-193 є власністю та перебувають на балансі ПрАТ «Закарпаттяобленерго», що підтверджується довідкою ПрАТ «Закарпаттяобленерго» від 03.06.2019 р. №116-25/3506

21.12.2016 позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою №2146 про приєднання електроустановки певної потужності, в якій просив ПрАТ «Закарпаттяобленерго» приєднати електроустановки за адресою: АДРЕСА_1 .

На виконання зазначеної заяви №2146 про приєднання електроустановки певної потужності від 21.12.2016 між ПрАТ «Закарпаттяобленерго» та ОСОБА_1 укладено договір про приєднання до електричних мереж (типової форми) №23716308, предметом якого було приєднання до електричних мереж вищезазначеного об`єкту позивача блок інженерних споруд літ. АА` загальною площею 219,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у складі якого діє ЗТП-193.

Згідно акта допуску 1013/2017 від 06.02.2017 ПрАТ«Закарпаттяобленерго», блок інженерних споруд літ. АА` загальною площею 219,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у складі якого діє ЗТП-193, був приєднаний до електричних мереж відповідача із забезпеченням електропостачання від РП-0,4 кВ (розподільчого пристрою 0,4 кіловольт) у ЗТП-193 (тобто, джерелом електроживення зазначеної будівлі визначено ЗТП-193).

Представником відповідача до матеріалів справи долучено копію договору позички від 10.06.2016 та акт приймання-передачі від 10.06.2016, укладених між ПАТ «Закарпаттяобленерго» та ДП «Сі Пі Ем Білдінг Юкрейн», які були повернуті контрагентом «Сі Пі Ем Білдінг Юкрейн» та підтверджують право відповідача користуватися приміщенням блоку інженерних споруд, у якому розміщена ЗТП-193.

Позивач в позовній заяві вказує, що 19.06.2018, 22.07.2018 та 19.10.2018 року звертався до Ужгородського МРЕМ ПАТ «Закарнаттяобленерго» щодо вирішення питання про перенесення трансформаторної підстанції за межі його приватної власності з метою проведення відповідної реконструкції приміщення.

Згідно з п. 4.1.37. п. 4.1 роз. IV Кодексу систем розподілу: «якщо Замовник має намір спорудити або реконструювати будівлі, дороги, мости, інші об`єкти архітектури, що потребує перенесення повітряних і підземних електричних мереж та інших об`єктів електроенергетики, Замовник має звернутися до ОСР із відповідною заявою. До заяви додається ситуаційний план об`єкта забудови. ОСР має надати вихідні дані та технічні вимоги для проектування перенесення належних йому об`єктів.

Замовник має розробити проект, у тому числі здійснити заходи в межах чинного законодавства з метою вирішення питань щодо відведення на користь ОСР земельних ділянок для розташування об`єктів електроенергетики, а ОСР - узгодити наданий Замовником проект з оформленням технічного рішення.

ОСР на договірних засадах надає Замовнику послугу з перенесення визначених проектом об`єктів енергетики, вартість якої визначається згідно з кошторисом, який є невід`ємною частиною відповідної проектної документації.

Вартість проектної документації, що передається замовником ОСР, ураховується в загальній сумі вартості послуги з перенесення об`єктів електроенергетики.».

Тобто, на підставі приписів ч. 18 ст. 21 Закону України «Про ринок електричної енергії» Кодексом систем розподілу визначено, що винесення об`єктів електричних мереж може здійснюватися після відповідного звернення замовника до оператора системи розподілу з додаванням до такого звернення ситуаційного плану забудови, видачі ОСР технічних умов та вихідних даних для проектування перенесення належних йому об`єктів, розроблення замовником на підставі виданих ОСР технічних умов та вихідних даних відповідного проекту, в т.ч. здійснити заходи з відведення земельних ділянок потрібних ОСР для розташування винесених об`єктів електричних мереж, ОСР має погодити такий проект і оформити відповідне технічне рішення.

Тобто, законодавством чітко визначено процедуру і порядок винесення об`єктів електричних мереж за рахунок замовника, якщо таке потрібне для мети замовника будівництва чи реконструкції будівель чи споруд, інших об`єктів архітектури.

Зазначеної процедури позивач не дотримався і не звертався до відповідача із заявою щодо винесення об`єктів електричних мереж з додаванням відповідного ситуаційного плану забудови.

Згідно зч.4ст.18Закону України«Про електроенергетику»(якадіяла намомент намомент передачіобладнання розподілуелектричної енергії),у разі спорудження або реконструкції будівель, доріг, мостів, інших об`єктів архітектури роботи з перенесення повітряних і підземних електричних мереж, теплових мереж та інших об`єктів електроенергетики виконуються власником цих об`єктів електроенергетики за рахунок замовників будівництва або реконструкції будівель, доріг, мостів, інших об`єктів архітектури відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації.

Тобто, на момент передачі обладнання розподілу електричної енергії ЗТП-193 відповідачу діяли правові норми, які передбачали, що фінансування винесення відповідних об`єктів електричних мереж для потреб замовників будівництва здійснюється за кошти останніх.

Наявний в матеріалах справи ескізний проект з реконструкції вищевказаної будівлі не є проектно-кошторисною документацією у значенні Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про архітектурну діяльність», ДБН 360-92 «Містобудування. планування і забудова міських і сільських поселень» затверджених наказом Держкоммістобудування №44 від 17.04.1992, ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 р. №163.

Так, згідно з розд. 1 зазначених ДБН А.2.2-3-2014, дані ДБН визначають склад та зміст проектної документації на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або їх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури.

Згідно з п. 3.2 ДБН А.2.2-3-2014, будівництво нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва.

Отже, для здійснення реконструкції будівлі, позивач має мати проектну документацію, передбачену ДБН А.2.2-3-2014, однак доказів отримання (виготовлення) такої позивачем суду не надано.

В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач здійснив необхідний комплекс заходів, підготував передбачений пакет документів та отримав відповідні дозволи для реконструкції зазначеної будівлі

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 13.09.2019 за № 29-7-0.71.-6943/2-19 слідує, що внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:24:002:0139 (мікрорайон Боздош, Слов`янська набережна, м. Ужгород, Закарпатська область), сформовано земельні ділянки з кадастровими номерами: 2110100000:24:001:0534 та 2110100000:24:001:0533. Відомості щодо обмежень у використанні земельних ділянок відсутні.

Відповідно до технічного звіту, виготовленого Закарпатською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру» щодо топографо-геодезичного знімання земельної ділянки ПрАТ «Закарпаттяобленерго» (ЗТП-193) для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії, що розташована у АДРЕСА_1 , встановлено, що блок інженерних споруд та ЗТП-193 розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:24:001:0534, на яку, згідно поземельної книги, обмеження у використанні відсутні.

Відповідно до ч. 4 та 5 ст. 27 Закону України «Про ринок електричної енергії», в охоронних зонах електричних мереж, а також інших особливо важливих об`єктів електроенергетики діють обмеження, передбаченіЗаконом України«Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів».

Розміщення споруд та інших об`єктів в охоронних зонах електричних мереж без здійснення передбачених нормативно-технічними документами технічних заходів безпеки не допускається.

Відповідно до абз. 3 ст. 18 ЗУ «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів», земельні ділянки в межах спеціальних зон об`єктів енергетики не вилучаються (викупляються) у власників чи користувачів земельних ділянок, а використовуються з обмеженнями (крім випадків, коли встановлення спеціальних зон призводить до неможливості використання земельних ділянок за цільовим призначенням).

Відповідно до абз. 2 ст. 34 ЗУ «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів», фізичні та юридичні особи, власники та користувачі земельних ділянок при провадженні господарської та іншої діяльності (вчиненні дій) на землях охоронних зон об`єктів енергетики зобов`язані дотримуватися спеціального режиму їх використання, обмежень та обтяжень, встановлених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно п. 1 Правил охорони електричних мереж (далі також Правила), затверджених постановою Кабінету міністрів України від 04.03.1997 р. за № 209, правила охорони електричних мереж (далі - Правила) запроваджуються з метою забезпечення збереження електричних мереж, створення належних умов їх експлуатації та запобігання нещасним випадкам від впливу електричного струму і використовуються у разі проектування, будівництва та експлуатації електричних мереж, а також під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж.

Електричними мережами, які підлягають охороні згідно з Правилами, вважаються трансформаторні підстанції, розподільні пункти і пристрої, струмопроводи, повітряні лінії електропередачі, підземні і підводні кабельні лінії електропередачі та споруди, які до них належать.

У відповідності до п. 8 Правил, забороняється в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв виконувати будь-які дії, що можуть порушити нормальну роботу електричних мереж, спричинити їх пошкодження або нещасні випадки, а саме (у т.ч.) будувати житлові, громадські та дачні будинки.

З огляду на викладене, у зв`язку з розміщенням ЗТП 193 в об`єкті нерухомого майна «Незавершене будівництво блоку інженерних споруд літ. АА`» загальною площею 219,9 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 підлягає охороні сам блок інженерних споруд, а охоронна зона ЗТП 193 встановлюється за периметром вказаної трансформаторної підстанції на відстані 3 метрів від ЗТП.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 110 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення права власності позивача на блок інженерних споруд) на використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження.

Згідно з ч. 1 ст. 111 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення права власності позивача на блок інженерних споруд) обтяження прав на земельну ділянку встановлюється законом або актом уповноваженого на це органу державної влади, посадової особи, або договором шляхом встановлення заборони на користування та/або розпорядження, у тому числі шляхом її відчуження.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 111 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення права власності позивача на блок інженерних споруд) обтяження прав на земельні ділянки (крім обтяжень, безпосередньо встановлених законом) підлягають державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у порядку, встановленому законом.

Обмеження у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації.

Обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, є чинними з моменту набрання чинності нормативно-правовими актами, якими вони були встановлені.

У відповідності до норм ст. 25 ЗУ «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів» (в редакції, чинній на момент виникнення права власності позивача на блок інженерних споруд), спеціальні зони об`єктів енергетики зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічному обґрунтуванні використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), іншій визначеній законом документації із землеустрою.

Межі спеціальних зон об`єктів енергетики зазначаються у документації із землеустрою з часу надання земельної ділянки для будівництва відповідного об`єкта та, у разі необхідності, встановлюються в натурі (на місцевості) і позначаються відповідними попереджувальними знаками.

Власникам і користувачам земельних ділянок, на які встановлено обмеження та обтяження, видається кадастровий план їх земельних ділянок з нанесеними межами спеціальних зон, а також письмовий перелік обмежень та обтяжень щодо використання земель у цих зонах.

Власники і користувачі земельних ділянок, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, що експлуатують об`єкти енергетики, повинні вживати заходів щодо охорони об`єктів енергетики та дотримання встановлених обмежень та обтяжень у використанні земель у межах спеціальних зон, передбачених документацією із землеустрою.

Особи, на користь яких встановлені обмеження щодо використання земель у межах охоронних та інших зон об`єктів енергетики, повинні вимагати від власників і користувачів земельних ділянок дотримання таких обмежень та обтяжень.

Слід зазначити, що в порушення вимог земельного законодавства в т.ч. ЗУ «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів», суб`єктами, які розробляли документацію із землеустрою щодо земельної ділянки, на якій розміщено блок інженерних споруд і, відповідно, ЗТП-193, не було зазначено про обмеження у використанні такої земельної ділянки.

Не зважаючи на відсутність встановлених обмежень охоронної зони в документації на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:24:001:0534, на якій розміщено ЗТП-193, обмеження на використання земельною ділянкою позивача встановлені законом.

Варто зазначити, що законодавство використовує терміни «обмеження» земельної ділянки та «обтяження» земельної ділянки, як наприклад встановлення сервітутів, що не є тотожними.

Так, поняття «обтяжень» земельних ділянок врегульовано чинним законодавством України, зокремаЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в п.5 ч. 1 ст. 2 якого визначено, що обтяження - це заборона розпоряджатися та (або) користуватися нерухомими майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

В даному Законі, зокрема в ст.4, наведено перелік прав та обтяжень, що підлягають державній реєстрації, до яких зокрема відносяться і сервітути.

Одночасно, чинним законодавством України не врегульовано процедуру встановлення саме «обмежень» щодо нерухомого майна, зокрема, земельних ділянок, хоч воно і використовує такий термін.

Тобто, чинним законодавством України не передбачено обов`язкової державної реєстрації саме обмежень нерухомого майна, зокрема, земельних ділянок як-то в розумінні ЗУ «Про ринок електричної енергії», ч.4 ст.27 якого передбачає, що в охоронних зонах електричних мереж, а також інших особливо важливих об`єктів електроенергетики діють обмеження, передбачені Законом України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів".

Отже, можна зробити висновок, що дія таких обмежень виникає не з моменту їх державної реєстрації, оскільки обов`язкова державна реєстрація саме обмежень нерухомого майна, зокрема, в розумінні ст. 27 ЗУ «Про ринок електричної енергії», чинним законодавством України, зокрема Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не передбачена.

Таким чином, охоронна зона ЗТП193 була встановлена з моменту введення в експлуатацію обладнання трансформаторної підстанції у 2007 році, що підтверджується Угодою № 12 про передачу-приймання основних засобів від 31.12.2016 та охоплює собою частину земельної ділянки, на якій розміщена частина блоку інженерних споруд, що у свою чергу накладає обмеження на розміщенні чи переобладнанні блоку інженерних споруд під будівлю громадського призначення.

Згідно з положеннями п. 1 Додатку А «Перелік основних груп будинків та приміщень громадського призначення» ДБН В.2.2-9-2009 «Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення», будинки та приміщення громадського призначення включають в себе будинки, споруди та приміщення дошкільних навчальних закладів (дошкільні навчальні заклади загальнорозвиваючі і компенсуючого типу (спеціальні та санаторні); будинки дитини та дошкільні дитячі будинки; дошкільні навчальні заклади, об`єднані із загальноосвітньою школою І і І-ІІ ступенів).

Відповідно до п. 3.6 ДБН В.2.2-9:2018 «Громадські будинки та споруди. Основні положення», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28.09.2018 р. за № 260 (далі - ДБН В.2.2-9:2018 та які набули чинності 01.06.2019 р.), громадські будинки і споруди - загальна назва будинків і приміщень, які призначені для розміщення закладів, підприємств, організацій, які надають послуги фізичним особам (населенню) або юридичним особам (громаді та державі).

Згідно з положеннями п. 1 Додатку А «Перелік основних груп будинків та приміщень громадського призначення» до ДБН В.2.2-9:2018, до будинків та приміщень громадського призначення належать будинки, споруди та приміщення закладів дошкільної освіти (заклади дошкільної освіти загальнорозвиваючі і компенсуючого типу (спеціальні та санаторні), заклади дошкільної освіти, об`єднані із закладом загальної середньої освіти І, І-ІІ та І-ІІІ ступенів.

Отже, ОСОБА_1 набув у власність блок інженерних споруд, знаючи про розміщення в ньому закритої трансформаторної підстанції № 193, із обмеженнями встановленими законом, включаючи заборону побудови дошкільного навчального закладу як будівлі громадського призначення в охоронній зоні ЗТП193.

В той же час, законодавством передбачена можливість перенесення ЗТП-193, про що зазначено у представником відповідача у відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 .

Таким чином, доводи позивача ОСОБА_1 про порушення його прав відповідачем не доведені належними та допустимими доказами, а тому до задоволення не підлягають.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1ст. 80 ЦПК України).

З огляду на те, що позивачем не доведено порушення його прав відповідачем у справі, а тому суд не вбачає підстав і для задоволення позовних вимог про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом демонтажу трансформаторної підстанції за межі об`єкту нерухомого майна «Незавершене будівництво блоку інженерних споруд літ. АА`» загальною площею 219,9 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні позову суд відмовляє, судові витрати покладаються на позивача.

З матеріалів справи також вбачається, що представник відповідача адвокатом Пеняк І., у відзиві на позовну заяву просила суд стягнути із позивача на користь Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» витрати на правову допомогу в розмірі 25 000 грн.

За вимогами ч. 1 ст. 137ЦПКУкраїни витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження понесених витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, представником відповідача до позовної заяви були додані наступні документи: копія додатку №87 від 22.05.2019 до договору про надання правової допомоги від 30.01.2018, копія рахунку №81 від 02.07.2019, копія платіжного доручення №7489 від 05.07.2019.

Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витратна оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт(надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати фізичних осіб, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.

У постанові КАС ВС від15квітня 2021року у справі №160/6899/20 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139КАС).

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Частиною п`ятою статті 137ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому ВС зазначив, що інформація, яка міститься в акті приймання правничої допомоги, зокрема перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої дороги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, вимога представника відповідача про відшкодування йому понесених ним витрат на правничу допомогу в сумі 25000,00 грн. підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 5000,00 грн., з урахуванням принципу обґрунтованості, розумності та співмірності, відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» (код ЄДРПОУ 00131529) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 (п`ять тисяч гривень 00 коп.) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів до Закарпатського апеляційного суду і набере законної сили в разі неподання такої в установлений строк.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного тексту рішення 09 березня 2023 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Лемак