Рішення

від 20.03.2023 по справі 442/1104/23

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/1104/23

Провадження №2/442/420/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2023 року Дрогобицькийміськрайонний судЛьвівської областів складіголовуючої судді ПавлівЗ.С.,розглянувши вприміщенні Дрогобицькогоміськрайонного судуЛьвівської областів порядкуспрощеного позовногопровадження безвиклику сторінцивільну справуза позовом прокурора Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Дрогобицької міської ради до ОСОБА_1 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Дрогобицьке дочірнє лісогосподарське підприємство «Галсільліс» про відшкодування шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, -

встановив:

Прокурор Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Дрогобицької міської ради з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 шкоду, завдану державі внаслідок вчинення адміністративного правопорушення в сумі 8046,18 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що працівниками лісової охорони Дрогобицького ДЛГП «Галсільліс» виявлено факт вчинення адміністративного правопорушення (незаконної рубки деревини) громадянином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За вчинення незаконної рубки ОСОБА_1 постановою №50 від 29.06.2021 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.65 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Внаслідок незаконної рубки деревини в Дрогобицькому лісництві ОСОБА_1 заподіяно збитки державі в розмірі 8046,18 грн. В добровільному порядку ОСОБА_1 завдану шкоду не відшкодував.

Процесуальні дії суду:

09.02.2023 судом здійснено запит до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області щодо місця проживання відповідача.

Ухвалою судді від 21.02.2023 прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі. Постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред`явлення зустрічного позову. Також позивачам встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч.5 ст.279ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено:

Постановою про накладення адміністративного стягнення №50 від 29.06.2021 ОСОБА_1 визнано винуватим за вчинення правопорушення, передбаченого ст.65 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 грн.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 29.06.2021 ОСОБА_1 26.06.2021 у кварталі №19 виділ 22 с.Верхні Гаї Дрогобицького лісництва Дрогобицького ДЛГП «Галсільліс» здійснив самовільну рубку лісу.

ОСОБА_1 оскаржено вищевказану постанову.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20.07.2021 позов задоволено, постанову про накладення адміністративного стягнення №50 від 20.06.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.65 КУпАП скасовано.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2021 рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20.07.2021 скасовано та прийнято нове, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Зазначена постанова суду набрала законної сили з дати її прийняття.

Згідно розрахунку таксової вартості деревини та розміру шкоди розмір заподіяної шкоди становить 8046,18 грн.

Оцінка суду.

Відповідно до ст.131-1Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 23 Закону України „Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII передбачає, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Підставами представництва в суді законних інтересів держави є наявність порушень або загроза порушення інтересів держави.

Згідно з ч.ч.3, 4 ст.56ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Рішенням КонституційногоСуду Українивід 08.04.1999№ 3-рп/99 визначено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно зі ст.13Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони с об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави (ст.1 Лісового кодексу України).

Ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу (ст.7 Лісового кодексу України).

Згідно з положеннями ст.142Конституції України державною гарантією місцевого самоврядування є участь держави у формуванні доходної частини його бюджетів та компенсація у необхідних випадках витрат місцевого самоврядування.

Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб (ст.62 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до положень ст.16 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексомУкраїни та законом про Державний бюджет України (ст.63 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні").

Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб. Повноваження на здійснення витрат місцевого бюджету мають відповідати обсягу надходжень місцевого бюджету.

Згідно вимог ч.1 ст.10 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

До відання органів місцевого самоврядування, згідно із ст.33 вказаного Закону віднесено визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань за забруднення довкілля та інші екологічні збитки, а також здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення. Повноваження місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного середовища, крім іншого, також встановлені в статтях 15, 19 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища", до компетенції яких віднесено здійснення координації діяльності відповідних, спеціально уповноважених, державних органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища на їх території. Місцеві ради можуть здійснювати й інші повноваження відповідно до законодавства України.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 сам факт не звернення до суду уповноваженим органом з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у органів прокуратури виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду із позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

У зв`язку із вищенаведеним, враховуючи бездіяльність органу, який уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Дрогобицька міська рада Львівської області, яка не дивлячись на обізнаність про завдання шкоди навколишньому природному середовищу в її адміністративних межах, встановлення винної особи, яка її завдала, не вжила жодних заходів для її стягнення для зарахування до відповідних бюджетів.

Наведене порушує інтереси держави, яка у зв`язку із цим позбавлена можливості гарантувати та забезпечити проведення лісовідновлювальних та інших природоохоронних заходів на відповідній території, що зумовило необхідність звернення з даним позовом заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури.

З урахуванням вимог ч.4 ст.23 Закону України „Про прокуратуру" Дрогобицькою місцевою прокуратурою листом від 20.02.2023 №14.52/04 повідомлено голову м.Дрогобича Т.Кучму про намір вжиття заходів представницького характеру.

Ст.40 Закону України „Про рослинний світ" від 09.04.1999 № 591-XIV визначено, що порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні, зокрема, у: самовільному спеціальному використанні природних рослинних ресурсів; порушенні правил загального використання природних рослинних ресурсів; протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

Відповідно до ст.105Лісового кодексуУкраїни порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Стаття 41 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 №1264-XII встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно статей 68, 69 цього ж Закону порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст.1166 Цивільного кодексу України, за якими майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної чи фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Для визначення підстав застосування такої міри відповідальності як відшкодування заподіяної шкоди суду необхідно з`ясувати наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, розміру збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача і збитками, вину відповідача. При цьому, на позивача покладено обов`язок доведення факту протиправності поведінки відповідача, розміру завданих збитків та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та шкодою.

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства має нести особа, яка здійснила самовільну рубку лісу, протиправна поведінка якої полягає у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу, внаслідок незаконної порубки лісу державі нанесено збитки на суму 8046,18 грн., а відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів відсутності його вини в заподіянні шкоди, то суд повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п.6 ст.264ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст.141ЦПК України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір", враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача слід стягнути судовий збір в розмірі 840,80 гривень в дохід держави.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.12,13,76-83,89,95,141,229,258,259,263-265,268,273,354,355 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь Дрогобицької міської ради Львівської області (отримувач: ГУК Львів/Дрогобицька ТГ, на рахунок UA558999980333199331000013931, код платежу 24062100, казначейство України, ЄДРПОУ38008294) шкоду, завдану державі внаслідок вчинення адміністративного правопорушення в сумі 8046 грн18 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь Львівської обласної прокуратури (отримувач: Львівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910031, UA138201720343140001000000774 у ДКСУ у м.Києві, 79005, м.Львів, проспект Шевченка, 17/19), судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за розгляд позовної заяви в розмірі 2684 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Павлів З.С.