Рішення

від 28.02.2023 по справі 741/1116/21

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 741/1116/21

Провадження № 2/741/43/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Носівка 28 лютого 2023 року

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Киреєва О.В.,

з участю секретаря судового засідання Герасимчук Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Носівської об`єднаної територіальної громади в особі Носівської міської ради Чернігівської області про визнання у порядку спадкування права на завершення приватизації земельних ділянок та одержання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Вона (позивач) є спадкоємцем ОСОБА_2 за заповітом, спадщину прийняла, отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на інше спадкове майно. Згідно розпорядження Носівської районної державної адміністрації № 52 від 4 березня 2008 року ОСОБА_2 передавались у власність земельні ділянки № НОМЕР_1 , кадастровий номер 7423810000:02:002:0752, та № 424, кадастровий номер 7423810000:02:002:1224, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, але за життя не отримала на зазначені земельні ділянки правовстановлюючі документи та не здійснила за собою реєстрацію права власності на ці земельні ділянки.

ОСОБА_1 просила суд визнати за нею у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 право на завершення приватизації земельних ділянок із земель колишнього КСП імені Фрунзе № 552, кадастровий номер 7423810000:02:002:0752, та № 424, кадастровий номер 7423810000:02:002:1224, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташовані на території Носівської міської ради Чернігівської області, та одержання документів, що посвідчують право власності на ці земельні ділянки на своє ім`я.

У судове засідання позивач та її представник - адвокат Гунько О.Ю. не з`явилися, представник подав до суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просив їх задовольнити, розгляд справи проводити без його участі та участі позивача.

У судове засідання представник Носівської міської ради Чернігівської області не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без участі їх представника за наявними в ній матеріалами та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності учасників справи за наявними у справі доказами, оскільки в даному випадку відсутні підстави, передбачені ст. 223 ЦПК України, для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що розпорядженням Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області № 52 від 4 березня 2008 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) по кормових угіддях колишнього КСП імені Фрунзе Носівської міської ради та передачу їх у власність громадян» було передано ОСОБА_2 у приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельні ділянки № НОМЕР_1 , кадастровий номер 7423810000:02:002:0752, та № 424, кадастровий номер 7423810000:02:002:1224, які розташовані на території Носівської міської ради Чернігівської області, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 16-19).

З матеріалів справи (а.с. 31-32) вбачається, що площа земельної ділянки № НОМЕР_1 з кадастровим номером 7423810000:02:002:0752 становить 0,3830 га, а земельної ділянки № НОМЕР_2 з кадастровим номером 7423810000:02:002:1224 - 0,5501 га.

Таким чином, за життя ОСОБА_2 відповідно до вимог чинного законодавства України розпочала процес приватизації вказаних земельних ділянок, але не отримала правовстановлюючі документи на ці земельні ділянки та не зареєструвала за собою право власності на них.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 13).

З копії спадкової справи № 218/2005 до майна померлої ОСОБА_2 (а.с. 57-69) вбачається, що 4 листопада 1981 року ОСОБА_2 склала заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_1 , яка в свою чергу спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла, отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на інше спадкове майно.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України, п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до п. «г» ст. 81, ч. 1 ст. 131 ЗК України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Право на завершення процедури приватизації та отримання земельних ділянок у власність, яке належало померлій ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини, не припинилося внаслідок її смерті.

Проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані на законі, а тому підлягають задоволенню.

Ураховуючи те, що відповідач не вчинив жодних дій, які б порушували права позивача, судові витрати по сплаті судового збору необхідно покласти за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 1216, 1218, 1223, 1225, 1268 ЦК України, п. «г» ст. 81, 125, ч. 1 ст. 131, п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України, ст.ст. 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , право на завершення приватизації земельних ділянок із земель колишнього КСП імені Фрунзе площами 0,3830 га, кадастровий номер 7423810000:02:002:0752, та 0,5501 га, кадастровий номер 7423810000:02:002:1224, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташовані на території Носівської міської ради Чернігівської області, та одержання документів, що посвідчують право власності на ці земельні ділянки на її ( ОСОБА_1 ) ім`я, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати по сплаті судового збору покласти за рахунок позивача.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В.Киреєв