Справа № 749/17/23
Номер провадження 2/749/55/23
Р ІШ ЕН НЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" березня 2023 р. м. Сновськ
Щорський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Чигвінцева М.С.
з участю секретаря Михалевич М.В.
представника відповідача, адвоката Матвійчук А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сновськ цивільну справу №749/17/23 за позовом ОСОБА_1 доДержавного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», про стягнення одноразовоїматеріальної допомоги при звільненні в зв`язку з виходом на пенсію,-
В С Т А Н О В И В
09 січня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовомдоДержавного підприємства «Корюківське лісове господарство»,про стягненняодноразовоїматеріальної допомоги при звільненні у зв`язку з виходом на пенсію.
Позов обгрунтовуєтим,що позивачз 18квітня 2001рокупо 16вересня 2019рокупрацював уДержавному підприємстві«Корюківське лісовегосподарство» нарізних посадах,остання зяких вальниклісу Єлінськоголісництва.У деньзвільнення позивачзвернувся довідповідача,правонаступником якогоє Державнеспеціалізоване господарськепідприємство «ЛісиУкраїни» іззаявою вякій просиву зв`язкуіз виходомна пенсіювиплатити йомуодноразову матеріальнудопомогу врозмірі 50%місячної тарифноїставки 1-горозряду лісосічнихробіт закожний повнийвідпрацьований рікна даномупідприємстві,згідно пункту7.15розділу 7«Збереження тарозвиток соціальноїсфери підприємства,соціальні пільгита гарантії»Колективного договоруДП «Корюківськелісове господарство»,що прийнятийпрофспілковою конференцієютрудового колективу26лютого2016року.Проте,останньому пояснили,що одноразоваматеріальна допомогавиплачена небуде такяк 11квітня2019рокуна спільному розширеномузасіданні адміністраціїі профспілковогокомітету,прийнято змінидо Колективногодоговору шляхомвикладення пункту 7.15розділу 7Колдоговору вновій редакції,яка зменшиларозмір одноразовоїматеріальноїдопомоги при звільненні узв`язку звиходом напенсію,при цьомунаведені змінидо Колдоговорувведено вдію з01квітня 2019року тобтозаднім числом. 29червня 2019року наспільному розширеному засіданніадміністрації іпрофспілкового комітетуповторно внесенозміни доКолдоговору,шляхом виключенняпункту 7.15розділу 7Колдоговору.Позивач вважає,що внесенізміни доКолективного договору11квітня 2019рокута 24червня 2019року неможуть застосовуватисьдо нього,оскільки змоменту прийняттяназваних змінпо деньзвільнення вінне бувз нимиознайомлений взагалі,що найого думкупорушує ст.29 Закону України «Про оплату праці», ст..103 КЗпП, ст. 43 Конституції України, ч. 3 статті 32 КЗпП, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 14 Конвенції Міжнародної організації праці Про захист заробітної плати № 95. Посилаючись на вказані норми права та висновок ВС у справі 335/4958/15-ц, провадження 61-15682св18 просить стягнути з відповідача, одноразову матеріальну допомогу при звільненні в зв`язку з виходом на пенсію в сумі 49518, 00 грн.
Ухвалою суду від12 січня 2023 року відкритопровадження у данійсправі за правилами загальногопозовногопровадження, призначено підготовче судове засідання (а.с.81).
Ухвалою суду від 25 січня 2023 року залучено у цивільній справі №749/17/23 за позовом ОСОБА_1 доДержавного підприємства «Корюківське лісове господарство»,про стягненняодноразовоїматеріальноїдопомоги при звільненні в зв`язку з виходом на пенсію, правонаступника відповідача Державне підприємство «Корюківське лісове господарство» - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», (ЄДРПОУ 44768034, місце знаходження містоКиїв, вул. Руставелі Шота, будинок 9А, індекс 01601) (а.с.116-118).
Ухвалою суду від 01 березня 2023 року у даній цивільній справі закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті (а.с.139,140).
У судовому засіданні позивач відсутній в позові просить справу розглянути у його відсутності. До суду надав клопотання про зменшення судових витрат, що пов`язані з отриманням відповідачем правничої допомоги адвоката.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позову з підстав викладених у відзиві.
Згідно відзиву, представник відповідача посилається на те, що позивачем не спростована взаємна згода профспілки та адміністрації на внесення змін до колдоговору. Сторони колективного договору мали право врегулювати існуючі між ними відносин та ввести їх в дію з дня зазначеного в колективному договорі враховуючи положення ч.1 ст. 17 КЗпПР України, ст. 14 та ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» та п.1.6 Колективного договору. Зміни, які прийняті на спільному розширеному засіданні адміністрації і профспілкового комітету ДП «Корюківське лісове господарство» 11 квітня 2019року та 24 червня 2019 року, якими змінено, а потім і виключено п. 7.15 розділу 7 «Збереження та розвиток соціальної сфери підприємства, соціальні пільги та гарантії» на думку представника відповідача не відноситься до зміни істотних умов праці, що узгоджується з висновками ВС у справах 428/9691/17 та 591/5336/16. Зважуючи, що виплата винагороди відноситься до інших заохочувальних та компенсаційних виплат, виплата яких встановлюється підприємством самостійно в колективному договорі то її невиплата, на думку представника відповідача, не може вважатися зміною істотних умов праці, про які роботодавець зобов`язаний повідомити працівника за 2 місці. Звертає увагу суду на те, що Колективний договір та зміни до нього містились в Управлінні соціального захисту населення Корюківської РДА та в кожному підрозділі ДП. Позивач жодного разу не звертався до відповідача щодо отримання копій колективного договору, або необхідності роз`яснення йому будь-яких положень Колдоговору. Оскільки на час звільнення позивача п. 7.15 розділу 7 Колдоговору був виключений, підстав для виплати позивачу одноразової допомоги при звільненні не було.
Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку про задоволенню позову.
ОСОБА_1 (далі Позивач) з 18 квітня 2001року по 16 вересня 2019року працював у Державному підприємстві «Корюківське лісове господарство» на різних посадах, остання з яких вальник лісу 6 розряду Єлінського лісництва, що підтверджується копією трудової книжки та не заперечується відповідачем (а.с.71-73).
16 вересня 2019 року Позивач звернувся до ДП «Корюківське лісове господарство» (вхідний 692) з заявою про звільнення з роботи у зв`язку з виходом на пенсію в якій також просив виплатити йому одноразову винагороду у розмірі передбаченому розділом 7 п. 7.15 Колдоговору, що не заперечується відповідачем (а.с.37).
16 вересня 2019 року Позивач звернувся до ДП «Корюківське лісове господарство» (вхідний 691) з заявою в якій просив роз`яснити йому коли були внесені зміни до розділу 7 п. 7.15 Колдоговору, та чому його не ознайомили з внесеними змінами, що не заперечується відповідачем (а.с.38).
Наказом № 40-к від 16 вересня 2019року Позивач звільнений з роботи за власним бажанням, у зв`язку з виходом на пенсію за віком, згідно ст. 38 КЗпП України (а.с.73, 36).
Листом ДП «Корюківське лісове господарство» від 16 вересня 2019 року №471, Позивачу повідомлено, що 29 червня 2019 року на спільному розширеному засіданні адміністрації і профспілкового комітету за участі всіх керівників лісництв і цехів, голів цехових комітетів профспілок всіх підрозділів підприємства, головних спеціалістів лісгоспу і членів профспілкового комітету, розглянуто питання «Про внесення змін і доповнень до Колективного договору», а саме питання «Виплати матеріальної допомоги при звільненні з роботи у зв`язку з виходом на пенсію» (п.7.15 Колдоговору). При обговоренні цього питання шляхом голосування було прийнято рішення про виключення «пункту 7.15 розділу 7» з Колективного договору. У наведеному листі Позивачу роз`яснили, що ознайомлення і доведення до відома працівників з прийнятими рішеннями адміністрацією лісгоспу по вирішенню виробничих, фінансово-економічних і соціальних питань повинні проводити керівники підрозділів, тобто лісничий ОСОБА_2 або голова цех кому профспілки ОСОБА_3 (а.с.39).
Профспілковою конференцією трудового колективу 26 лютого2016року було прийнято Колективний договір ДП «Корюківське лісове господарство» (а.с.41-49).
Згідно п.7.15 Розділу 7 Колективного договору ДП «Корюківське лісове господарство», що прийнятий профспілковою конференцією трудового колективу 26 лютого2016року у первинній редакції, було передбачено, що працівникам, які безперервно відпрацювали 10 і більше років у держлісгоспі і звільняються з роботи у зв`язку з виходом на пенсію виплачується одноразова матеріальна допомога в розмірі 50% місячної тарифної ставки 1-го розряду лісосічних робіт за кожний повний відпрацьований рік на даному підприємстві (а.с.48).
11 квітня 2019 року на спільному розширеному засіданні адміністрації і профспілкового комітету, прийнято зміни до Колективного договору шляхом викладення пункту 7.15 розділу 7 Колдоговору в новій редакції. Вказані зміни введено в дію з 01 квітня 2019 року. Змінами зменшено розмір виплати одноразової матеріальної допомоги у зв`язку з виходом на пенсію у залежності від стажу працівника, що звільняється (а.с.15-18).
29 червня 2019 року на спільному розширеному засіданні адміністрації і профспілкового комітету повторно внесено зміни до Колдоговору, шляхом виключення пункту 7.15 розділу 7 Колдоговору з 29 червня 2019 року (а.с.12-13).
26 лютого 2021 року профспілковою конференцією трудового колективу ДП «Корюківське лісове господарство» прийнято новий колективний договір. Пунктом 7.5 Розділу нового Колдоговору знову передбачено виплату одноразової винагороди в залежності від стажу працівника, що звільняється (а.с.19,31).
Згідно п.1.4 Розділу 1 Колективного договору від 26 лютого2016року договір поширюється на всіх працівників, незалежно від членства у профспілці (а.с.42).
Відповідно до п.1.5 Розділу 1 Колективного договору від 26 лютого2016року прийняті за цим договором зобов`язання та домовленості є обов`язковими для виконання Сторонами (а.с.42).
Відповідно до п.1.10 Розділу 1 Колективного договору від 26 лютого2016року адміністрація підприємства зобов`язувалась після повідомної реєстрації довести зміст колективного договору до відома працівників підприємства та забезпечити ознайомлення з ним прийнятих працівників (а.с.42).
Згідно статті 14 Конвенції Міжнародної організації праці Про захист заробітної плати № 95, якщо є потреба, то має бути вжито ефективних заходів, щоб у зручний і легко зрозумілий спосіб інформувати працівників: a) про умови нарахування належної їм заробітної плати до того, як вони стануть на роботу, і щоразу, коли ці умови змінюватимуться.
Частиною 2статті 29Закону України«Про оплатупраці» та статтею 103 КЗпП, передбачено, що про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.
Згідно ч.3ст.32 КЗпП,у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Таким чином, законодавством України чітко визначеного обов`язок роботодавця повідомити працівника про зміну істотних умов праці.
Статтею першою Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі «Суханов та Ільченко проти України» (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine) від 26.09.2014 року, за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування.
Законне сподівання на матеріальну допомогу в розмірі 50% місячної тарифної ставки 1-го розряду лісосічних робіт за кожний повний відпрацьований рік на даному підприємстві, у позивача виникло з моменту прийняття Колективного договору тобто з від 26 лютого2016року. Саме з цього часу позивач мав законне сподівання на одноразову матеріальну допомогу, а позбавлення його цього права не повідомивши про зміну істотнихумов праці дійсно порушує ч.2 ст.29 Закону України «Про оплату праці», ст..103, ч.3 ст. 32 КЗпП, статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, про що зазначає в позові позивач.
У постанові Верховного Суду від 21.03.2019 року у справі № 335/4958/15-ц, провадження № 61-15682св18 зазначено, що оскільки позивача не було повідомлено у встановленийстаттею 32 КЗпП України двомісячний строк про зміну істотних умов праці, суди дійшли вірного висновку про те, що заробітна плата має бути стягнута з відповідача на користь позивача.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що позивача повідомлено про зміну істотних умов праці у встановлений статтею 32 КЗпП України двомісячний строк, крім того неповідомлення позивача у вказаний строк фактично визнає відповідач у відзиві та своєму листі від 16.09.2019 року №471 вказуючи, що ознайомлення і доведення до відома працівників повинні проводити керівники підрозділів, тобто лісничий ОСОБА_2 або голова цех кому профспілки ОСОБА_3 (а.с.39).
Доказів того, що Колективний договір та зміни до нього містились в кожному підрозділі ДП, як і те, що Управління соціального захисту Корюківської РДА оприлюднювало змінидо Колдоговору узасобах масовоїінформації тана офіційномувеб-сайті, згідно ст.15КЗпП та Порядком повідомної реєстрації галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод, колективних договорів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2013 р. № 115, матеріали справи також не містять.
Крім того, не ознайомлення позивача з внесеними змінами по день звільнення свідчить про відсутність підстав для звернення позивач до відповідача з метою отримання копій змін до Колдоговору втому числі і з метою роз`яснення йому будь-яких положень змін до Колдоговору, адже в такому разі для звернення позивача для роз`яснення будь-яких положень змін необхідно для початку їх отримати та взагалі дізнатись про них, тоді як в даній справі позивач дізнався про внесені зміни в день звільнення, що фактично не заперечується відповідачем.
Щодо посилання представника відповідача у відзиві на те, що позивачем не спростована взаємна згода сторін на внесення змін до Колдоговору, а також на те, що сторони мали право врегулювати існуючі між ними відносин та ввести їх в дію з дня зазначеного в колективному договорі враховуючи положення ч.1 ст. 17 КЗпПР України, ст. 14 та ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» та п.1.6 Колективного договору, суд зауважує, що позивач не оскаржує внесені змінидо Колдоговорута проситьстягнути звідповідача накористь позивача одноразову матеріальну допомогу при звільненні в зв`язку з виходом на пенсію у зв`язку з не повідомленням у встановленийстаттею 32 КЗпП України двомісячний строк про зміну істотних умов праці вважаючи що зміни до колдоговору не можуть застосовуватись до нього, оскільки з моменту прийняття названих змін по день звільнення він не був з ними ознайомлений. З огляду на зазначене суд визнає вказані посилання представника відповідача такими, що не стосується предмету спору.
Щодо посилання сторони відповідача на те, що зміни, які прийняті на спільному розширеному засіданні адміністрації і профспілкового комітету ДП «Корюківське лісове господарство» 11 квітня 2019року та 24 червня 2019 року, якими змінено, а потім і виключено п. 7.15 розділу 7 Колдоговору не відноситься до зміни істотних умов праці з посиланням на висновок ВС у справах 428/9691/17 та 591/5336/16, суд зазначає наступне.
Відповідно до Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
За нормами Закону України «Про оплату праці» заробітна плата складається із основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
За змістом ст.. 2 Закону України «Про оплату праці» Основна заробітна плата це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки).
Вона встановлюєтьсяу виглядітарифних ставок(окладів)і відряднихрозцінок дляробітників тапосадових окладівдля службовців.
Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
За змістом статті 2 та частини 1 статті 15 Закону України «Про оплату праці» одноразоваматеріальна допомога, згідно пункту 7.15 розділу 7 «Збереження та розвиток соціальної сфери підприємства, соціальні пільги та гарантії» Колдоговору від 26 лютого2016року, є гарантійною виплатою працівникам,які безперервновідпрацювали 10і більшероків удержлісгоспі ізвільняються зроботи узв`язку звиходом напенсію.Відповідно вказанаодноразоваматеріальна допомога є складовою структури заробітної плати, умови та виплата якої встановлюються підприємством у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством.
З огляду на зазначене, скасування одноразовоїматеріальної допомоги дійсно є зміною істотних умов праці, а саме скасування її виплати не повідомивши про це позивача порушує ч.2 ст.29 Закону України «Про оплату праці», ст..103, ч.3 ст.32 КЗпП, статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Щодо посилання представника відповідача на висновок ВС у справі 428/9691/17,суд звертаєувагу нате,що обставинивказаної справине єтотожними,оскільки увказаній справіпредметом позовубули грошовікошти увигляді премій,тоді яку данійсправі предметомпозову є одноразова матеріальна допомога при звільненні в зв`язку з виходом на пенсію. При цьому, за своєю суттю, преміяце грошова сума, що виплачується понад основну заробітну плату, як стимулювання та заохочення за успішну трудову діяльність, тоді як у даній справі одноразоваматеріальна допомога є гарантійною виплатою працівникам,які безперервновідпрацювали 10і більшероків удержлісгоспі ізвільняються зроботи узв`язку звиходом напенсію.
У справі 428/9691/17 існувало Положення роботодавця про встановлення надбавок, доплат, здійснення преміювання та надання матеріальної допомоги працівникам територіальних відділень Координаційного центру з надання правової допомоги регіональних та місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженого наказом Координаційного центру з надання правової допомоги, пунктом 2.1 якого було передбачено, що преміювання є виплатою додаткової винагороди конкретному працівникові за добросовісну працю протягом встановленої норми тривалості робочого часу, за якісне виконання покладених на нього завдань і посадових обов`язків, за проявлену ініціативність і застосування інноваційних підходів у роботі, за досягнуті трудові успіхи, відсутність порушень трудової і виконавської дисципліни, та здійснюється відповідно до особистого внеску кожного у загальні результати за підсумками роботи за місяць. У вказаній справі роботодавець мав право самостійно вирішувати питання, щодо збільшення, зменшення розміру премій, які виплачуються конкретним працівникам згідно з положенням про преміювання. Тоді як у даній справі, пунктом 7.15 розділу 7 «Збереження та розвиток соціальної сфери підприємства, соціальні пільги та гарантії» Колдоговору від 26 лютого2016року у роботодавця чітко передбачений обов`язок, а не право виплатити працівникам,які безперервновідпрацювали 10і більшероків удержлісгоспі ізвільняються зроботи узв`язку звиходом напенсію одноразову матеріальну допомогу.
Зрозумілим є висновок ВС, що рішення про зменшення розміру премій, позбавлення працівників премій повністю або частково, не можна кваліфікувати як погіршення умов оплати праці, про яке працівник повинен бути заздалегідь попереджений, оскільки таке рішення приймається роботодавцем за підсумками роботи за місяць, а тому роботодавець не може передбачити зменшення премії наперед, а як наслідок і повідомити за два місяці про зменшення, чи скасування премії у відповідному місці.
У даній справі пунктом 7.15 розділу 7 «Збереження та розвиток соціальної сфери підприємства, соціальні пільги та гарантії» Колдоговору від 26 лютого2016року передбачена гарантійна (разова) одноразова матеріальна допомога працівникам, які безперервно відпрацювали 10 і більше років у держлісгоспі і звільняються з роботи у зв`язку з виходом на пенсію.
Обставини справи 591/5336/16 також не є тотожними, оскільки предметом позову у вказаній справі були також грошові кошти у вигляді премій та у роботодавця існувало положення пропреміювання працівниківуправління поліціїохорони,яким передбаченаможливість зменшенняабо позбавленняспівробітника премії,а роботодавецьмав правовирішувати ціпитання навласний розсудбез додатковогоузгодження тодіяк уцій справі передбачена гарантійна (разова) одноразова матеріальна допомога працівникам, які безперервно відпрацювали 10 і більше років у держлісгоспі і звільняються з роботи у зв`язку з виходом на пенсію.
Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 30 січня 2018 року по справі №760/18557/15-ц (провадження № 61-246 св 17) - Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. При невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.
Зазначене свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбаченастаттею 117КЗпП Українивідповідальність.
На підставі вищевикладеного, зважуючи на те, що позивача не повідомлено у встановленийстаттею 32 КЗпП України двомісячний строк про зміну істотних умов праці, на які позивач мав законне сподівання при звільненні у зв`язку з виходом на пенсію, що порушує ч.2 ст.29 Закону України «Про оплату праці», ст..103, ч.3 ст. 32 КЗпП, статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає, що внесені зміни до Колективного договору від 11 квітня 2019року та від 24 червня 2019 року не можуть застосовуватись до нього, оскільки з моменту прийняття названих змін по день звільнення він не був з ними ознайомлений взагалі, що не заперечується відповідачем.
Крім того, суд звертає увагу на те, що 26 лютого 2021 року профспілковою конференцією трудового колективу ДП «Корюківське лісове господарство» прийнято новий колективний договір. Пунктом 7.5 Розділу нового Колдоговору знову передбачено виплату одноразової винагороди в залежності від стажу працівника, що звільняється (а.с.19,31).
З огляду на зазначене у ДП «Корюківське лісове господарство» з 24червня 2019року по26лютого 2021року,що співпало зднем звільненняпозивача, була дійсно відсутня норма в Колдоговорі про виплату одноразової матеріальної допомоги працівникам, які безперервно відпрацювали 10 і більше років у держлісгоспі і звільняються з роботи у зв`язку з виходом на пенсію. Запровадження таких змін за декілька місяців до звільнення позивача, а потім відновлення виплати одноразової матеріальної допомоги, порушує принципу рівності прав певного працівника на працю в порівнянні з працівниками, які звільнялися до 24 червня 2019 року в тому числі і після 26 лютого 2021 року.
Позивач пропрацював на підприємстві повних 18 років, а розмір 50% місячної тарифної ставки 1-го розряду лісосічних робіт, згідно листа ДП «Корюківське лісове господарство» №61 від 03.02.2020 року, становить2751,00 грн., то розмір матеріальної допомоги при звільненні в зв`язку з виходом на пенсію становить49518, 00 грн, який і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а тому позов підлягає повному задоволенню.
Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1073,60 грн.
На підставі вище викладеного та керуючись ст..ст.133, 176, 141, 263-265, 274-279,268,273, 354 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», про стягнення одноразовоїматеріальної допомоги при звільненні в зв`язку з виходом на пенсію задовольнити повністю.
Стягнути з Державногоспеціалізованого господарськогопідприємства «ЛісиУкраїни» накористь ОСОБА_1 одноразову матеріальну допомогу при звільненні в зв`язку з виходом на пенсію в сумі 49518, 00 грн.
Стягнути з Державного спеціалізованогогосподарського підприємства«Ліси України» на користь держави судовий збір в сумі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня його проголошення. Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення абоу разірозгляду справи(вирішенняпитання)без повідомлення(виклику)учасників справи,зазначений строкобчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційнаскарга подана протягом тридцятиднів здня врученняйому повногорішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 цього Кодексу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду у зазначений вище строк.
Повний текст рішення складено 21.03.2023 року.
Суддя М.С.Чигвінцев
Суд | Щорський районний суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 16.03.2023 |
Оприлюднено | 23.03.2023 |
Номер документу | 109697805 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Щорський районний суд Чернігівської області
Чигвінцев М. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні