Постанова

від 15.03.2023 по справі 143/320/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 143/320/21

Провадження № 22-ц/801/424/2023

Провадження № 22-ц/801/470/2023

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Сич С. М.

Доповідач:Голота Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 рокуСправа № 143/320/21м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Голоти Л. О. (суддя доповідач),

суддів Денишенко Т. О., Рибчинського В. П.,

за участю секретаря судового засідання Різник Д. С.,

розглянув у відкритому судовомузасіданні взалі суду№ 2 справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колорит Агросс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про розірвання договорів оренди земельних ділянок,

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Колорит Агросс» на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 22.12.2022 року, ухвалене у складі судді Сича С.М. в приміщенні суду в м. Погребище, повний текст рішення складено 26.12.2022 року,

за апеляційною скаргою ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 22.12.2022 року, ухвалене у складі судді Сича С. М. в приміщенні суду в м. Погребище, повний текст рішення складено 26.12.2022 року, та ухвалу Погребищенського районного суду Вінницької області від 04.01.2023 року, постановлену у складі судді Сича С. М. в приміщенні суду в м. Погребище, -

в с т а н о в и в :

30.03.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом (вх № 1608/21-вх) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колорит Агросс» (далі ТОВ «Колорит Агросс») про розірвання договорів оренди земельних ділянок.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що :

- 25.06.2017 року між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та ТОВ «Колорит Агросс», як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,6936 га, кадастровий номер 0523480600:01:002:0075, розташованої на території села Андрушівка Вінницького району Вінницької області.

- 18.09.2018 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які володіють на праві спільної власності земельною ділянкою, та ТОВ «Колорит Агросс» укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,7193 га, кадастровий номер 0523480600:01:002:0073, розташованої на території села Андрушівка Вінницького району Вінницької області.

ТОВ «Колорит Агросс» всупереч умовам вказаних договорів оренди (пункту 9.4 статті 9) та додаткових угод від 12.08.1019 року протягом 2017 2018, 2020 - 2022 років не сплачується орендна плата, розмір та умови сплати якої визначено у статті 4 спірних договорів, що є підставою відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України для розірвання договорів оренди землі в судовому порядку.

Виходячи з наведеного, положень частини другої статті 651 ЦК України, статей 13, 21, 32 Закону України «Про оренду землі», з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх № 3404122 від 14.09.2022 року) (т. 2, а. с. 38, 39), просить:

- розірвати договір оренди, укладений 25.06.2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Колорит Агросс», додаткову угоду б/н від 12.08.2019 року, земельної ділянки площею 1,6936 га, кадастровий номер 0523480600:01:002:0075, розташованої на території села Андрушівка Вінницького району Вінницької області;

- розірвати договір оренди, укладений 18.09.2018 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ТОВ «Колорит Агросс» додаткову угоду б/н від 12.08.2019 року, земельної ділянки площею 1,7193 га, кадастровий номер 0523480600:01:002:0073, розташованої на території села Андрушівка Вінницького району Вінницької області.

Ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області від 06.05.2021 року залучено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача /т. 1, а. с. 36, 37/.

Ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області від 16.08.2022 року заяву представника позивача адвоката Скрицького Р. Л. про уточнення позовних вимог від 14.09.2022 року прийнято до розгляду /т. 2 а. с. 54-55/.

Рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 22.12.2022 року позовні вимоги задоволено частково.

Розірвано договір оренди землі від 25.06.2017 року, укладений між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та ТОВ «Колорит Агросс», як орендарем, об`єктом якого є земельна ділянка площею 1,6936 га, кадастровий номер 0523480600:01:002:0075, розташована на території села Андрушівка Вінницького району Вінницької області, та додаткову угоду б/н від 12.08.2019 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто із ТОВ «Колорит Агросс» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. та витрати, пов`язані із проведенням експертизи, в сумі 2642 (дві тисячі шістсот сорок дві) грн. 78 коп., а разом 3550 (три тисячі п`ятсот п`ятдесят) грн. 78 коп.

Ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області від 04.01.2023 року відмовлено позивачу ОСОБА_1 та представнику відповідача - адвокату Путіліну Є. В. в ухваленні додаткового рішення у цивільній справі.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволеної позовної вимоги, 13.01.2023 року ТОВ «КолоритАгросс»подано апеляційну скаргу (вх. № 412), в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту з`ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог та відмовити в задоволенні позову.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що :

-договір 1 укладено строком на 10 років. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту реєстрації цього права відповідно до законодавства (пункту 3.1 статті 3 договору 1). Передача земельної ділянки орендарю здійснюється за актом її приймання передачі. Земельна ділянка вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації прав оренди земельної ділянки (пункту 6.2 статті 6 договору).

-11.08.2018 року здійснено державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) ТОВ «Колорит Агросс» щодо земельної ділянки площею 1,6936 га, кадастровий номер 0523480600:01:002:0075, та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідний запис за № 27453035. ТОВ «Колорит Агросс» приступив до використання земельної ділянки після державної реєстрації права, тому передача і сам факт використання земельної ділянки відбулося саме 11.08.2018 року після реєстрації права оренди.

Отже, права та обов`язки між сторонами виникли саме з моменту передачі земельної ділянки, яка збігається з моментом реєстрації речового права, а не з моменту підписання договору. Тому обов`язок щодо сплати орендної плати у орендаря наступив саме з 2018 року. Зазначає, що до 09.08.2018 року між позивачем та СТОВ «Зоря» діяв договір оренди землі укладений ще 20.02.2008 року на земельну ділянку кадастровий номер 0523480600:01:002:0075.

-позивачем доведено лише обставину несплати орендної плати за 2018 рік, що не являється систематичним і не може слугувати підставою для задоволення позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди від 25.06.2017 року та додаткової угоди б/н від 12.08.2019 року.

23.01.2023року ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційнускаргу (вх№ 688,вх №947від 30.01.2023року,вх №1111від 06.02.2023року)на рішеннясуду першоїінстанції від 22.12.2022рокута ухвалу суду першої інстанції від 04.01.2023 року, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту з`ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та:

- розірвати договір оренди, укладений між ОСОБА_1 , в якості орендодавця, та ТОВ «Колорит Агросс», в якості орендаря, від 25.06.2017 року, додаткову угоду б/н від 12.08.2019 року, земельної ділянки площею 1,6936 га, кадастровий номер : 0523480600:001:002:0075, розташована на території с. Андрушівка Вінницького району Вінницької області, у зв`язку з систематичною несплатою орендної плати у грошовій натуральній формах у періоди із 2017 року включно по 2018 рік, та із 2020 року включно по 2022 рік, скасувати державну реєстрацію права оренди 28877601 від 13.08.2018 року;

- розірвати договір оренди, укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в якості орендодавців, та ТОВ «Колорит Агросс», в якості орендаря від 18.09.2018 року, додаткову угоду б/н від 12.08.2019 року, земельної ділянки площею 1,7193 га, кадастровий номер : 0523480600:01:002:0073, розташовану на території с. Андрушівка Вінницького району Вінницької області, у зв`язку з систематичною несплатою орендної плати у грошовій натуральній формах у періоди із 2017 року включно по 2018 рік, та із 2020 року включно по 2022 рік, скасувати державну реєстрацію права оренди 33675425 від 02.02.2017 року.

Скасувати ухвалу від 04.01.2023 року та стягнути судові витрати, понесені в суді першої та апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що саме на ОСОБА_1 були покладені обов`язки по виконанню умов договорів оренди від 25.06.2017 року та від 18.09.2018 року, додаткових угод б/н від 12.08.2019 року в особі сторони, орендодавця, в тому числі погодженого з усіма учасниками справи права на отримання орендної плати за користування ТОВ «КолоритАгросс» земельнимиділянками площею1,6936га.та земельноїділянки площею1,7193га.Співпозивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не залучались тому що отримання ними орендної плати за домовленістю між сторонами договорів оренди земельних ділянок не проводилося. Суд першої інстанції у рішенні не дав правової оцінки формі, реквізитам видаткових касових ордерів орендаря, а тому не обґрунтував з яких саме підстав відмовив у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору оренди від 18.09.2018 року та додаткову угоду б/н від 12.08.2019 року.

Представником позивача надано письмові документи про підтвердження понесених судових витрат ОСОБА_1 на правничу допомогу у справі, розгляд якої тривав майже два роки.

14.02.2023 року ТОВ «Колорит Агросс» подано відзив (вх. № 1357) на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Рішення суду першої інстанції просить скасувати в частині задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 підтримали свою апеляційну скаргу та просили її задовольнити. Заперечили проти апеляційної скарги відповідача.

Представник відповідача ОСОБА_5 підтримав апеляційну скаргу ТОВ «Колорит Агросс» та просив її задовольнити, заперечив проти апеляційної скарги представника позивача.

Треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу представника позивача та заперечили проти апеляційної скарги відповідача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши підстави апеляційних скарг, Вінницький апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Колорит Агросс» підлягає задоволенню, апеляційна скарга ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).

Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволеної позовної вимоги та розподілу судових витрат не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.

У справі встановлено наступні обставини.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1, 6936 га, кадастровий номер 0523480600:01:002:0075, розташованої на території села Андрушівка Вінницького району Вінницької області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №665826 від 15.02.2007 року

/т. 1, а. с. 6/.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1, 7195 га, кадастровий номер 0523480600:01:002:0073, розташованої на території села Андрушівка Вінницького району Вінницької області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 02.02.2017 року, зареєстрованим в реєстрі за №1-146. При цьому кожному із них належить по 1/3 частці у праві спільної часткової власності на вказану земельну ділянку

/т. 1, а. с. 7/.

25.06.2017 року між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та ТОВ «Колорит Агросс», як орендарем, укладено договір оренди землі, об`єктом якого є земельна ділянка площею 1,6936 га, кадастровий номер 0523480600:01:002:0075, розташована на території села Андрушівка Вінницького району Вінницької області (далі договір 1).

Договір укладено строком на 10 років. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту реєстрації цього права відповідно до законодавства. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами (пункт 3.1 статті 3 договору 1).

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється за актом її приймання передачі. Земельна ділянка вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди земельної ділянки (пункт 6.2 статті 6 договору 1).

Орендна платавноситься орендарему грошовійформі готівкоючерез касуорендаря зписьмовим підтвердженняморендодавцем фактуодержання готівкив деньїї одержання.Розмір річноїорендної платиза орендуземельної ділянкиу рікстановить 3384,8грн.

Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексації. Індексація здійснюється шляхом множення розміру орендної плати за поточний рік на величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, розрахованої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності з положеннями Податкового кодексу України. Орендна плата вноситься у такі строки: до 13 грудня кожного року оренди.

За домовленістю сторін орендна плата може сплачуватися у натуральній формі (зерно, сіно, олія та інше). Передача продукції в рахунок орендної плати оформлюється відповідними актами. Розрахунок щодо орендної плати за землю у натуральній формі здійснюється згідно із чинним законодавством України. Розмір орендної плати, а також порядок її обчислення, може переглядатися тільки за взаємною згодою сторін.

Податок з доходів фізичних осіб утримується орендарем з орендної плати у відповідності із чинним законодавством України, у зв`язку із чим орендна плата виплачується орендодавцеві за вирахуванням податку з доходів фізичних осіб (пункт 4.1 4.6 статті 4 договору 1).

Дія припиняється шляхом розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (пункт 12.4 статті 12 договору 1).

/т. 1, а. с. 8-10/.

25.06.2017 року між сторонами складено акт приймання передачі земельної ділянки в оренду, за змістом п.7 якого земельна ділянка вважається переданою у строкове платне користування орендареві у день державної реєстрації права оренди земельної ділянки

/т. 1, а. с. 10/.

11.08.2018 року здійснено державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) ТОВ «Колорит Агросс» щодо вказаної земельної ділянки та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідний запис за № 27453035

/т. 1, а. с. 14/.

Відповідно до відомостей, які містяться у Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.08.2019 року №178888298 підставою для проведення державної реєстрації права оренди визначено договір оренди землі від 25.06.2018 року, а не від 25.06.2017 року. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що така невідповідність зумовлена технічною помилкою державного реєстратора, чого сторони в судовому засіданні не заперечували.

12.08.2019 року між ОСОБА_1 , як орендодавцем та ТОВ «Колорит Агросс», як орендарем, укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 25.06.2017 року (далі додаткова угода 1), якою було викладено у новій редакції пункт 4.4 договору 1 сторони домовилися визначити орендну плату в натуральній формі у розмірі 2000 кг зернових культур, а також 50 кг цукру, 50 кг муки, 5 літрів олії, солома, культивація в розрахунку 0,2 га на 1 пай, оранка городів в розрахунку 0,2 га на 1 пай по діючим цінам на момент розрахунку. Передача орендної плати здійснюється в натуральній формі за відповідними актами, в яких повинно бути відображено вид та кількість відповідної натуральної продукції в кількісному та грошовому еквіваленті. Додаткова угода набуває чинності з моменту підписання її сторонами та державної реєстрації

/т. 1, а. с. 238/.

18.09.2018 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як орендодавцями, та ТОВ «Колорит Агросс», як орендарем, укладено договір оренди землі, об`єктом якого є земельна ділянка площею 1, 7195 га, кадастровий номер 0523480600:01:002:0073, розташована на території села Андрушівка Вінницького району Вінницької області (далі договір 2).

Договір укладено строком на 10 років до 18.09.2028 року. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту реєстрації цього права відповідно до законодавства. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами (пункт 3.1 статті 3 договору 2).

28.10.2018 року між сторонами складено акт приймання передачі земельної ділянки в оренду, за змістом пункту 6 якого земельна ділянка вважається переданою у строкове платне користування орендареві у день державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

/т. 1, а. с. 13/.

21.09.2018 року здійснено державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) ТОВ «Колорит Агросс» щодо вказаної земельної ділянки, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку

/ т.1, а. с. 16/.

21.01.2021 року адвокатом Скрицьким Р.Л., який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , направлено на адресу відповідача заяву про досудове врегулювання спору, в якій він просить провести з останніми розрахунок по орендній платі згідно умов вищезазначених договорів оренди /т. 1, а. с. 17/. Поштовий конверт із зазначеною заявою було повернуто відправнику по закінченню терміну зберігання /т. 1, а. с. 18/.

Згідно із видатковим касовим ордером від 14.09.2017 року ОСОБА_6 на підставі договору оренди від 25.06.2017 року отримав орендну плату за 2017 рік (1 тонна зерна пшениці) на суму 4200 грн.

/т. 1, а. с. 74/.

Згідно із видатковим касовим ордером від 12.12.2018 року ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на підставі договорів оренди від 25.06.2017 року та від 18.09.2018 року отримали орендну плату за 2018 рік в сумі 10590 грн.

/т. 1, а. с. 75/.

Згідно із видатковим касовим ордером від 21.11.2019 року ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на підставі договорів оренди від 25.06.2017 року та від 18.09.2018 року отримали орендну плату за 2019, 2020 роки в сумі 12513 грн.

/т. 1, а. с. 76/.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судово почеркознавчої та технічної експертизи документів від 24.06.2022 року № 2033/2034/22-21 підписи від імені ОСОБА_1 у видаткових касових ордерах від 14.09.2017 року та від 12.12.2018 року виконані не ним, а іншою особою (іншими особами)

/т. 2, а. с. 2-5/.

Згідно зі списком згрупованих електронних поштових переказів ТОВ «Колорит Агросс» перераховано ОСОБА_1 орендну плату за пай за 2021 рік згідно договору від 25.06.2017 року в сумі 2724 грн. 76 коп., а також ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - орендну плату за пай за 2021 рік згідно договору від 18.09.2018 року в сумі 795 грн. 40 коп. кожному

/т. 2, а. с. 70/.

Із заключної виписки за період з 16.03.2022 року по 16.03.2022 року, виданої ПАТ КБ «Приватбанк», зазначені кошти були повернуті на банківський рахунок ТОВ «Колорит Агросс» у зв`язку із відмовою зазначених осіб від їх одержання

/т. 2, а. с. 71/.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не виплачено орендну плату позивачу за договором оренди від 25.06.2017року за 2017, 2018 роки, а також не надано доказів сплати її в повному розмірі за 2020 рік з урахуванням індексації, відтак ТОВ «Колорит Агросс» допущено систематичну несплату орендної плати в розумінні приписів статті 141 ЗК України.

Суд також зазначив, що пред`явлений ОСОБА_1 позов про розірвання договору оренди від 18.09.2018 року та додаткову угоду б/н від 12.08.2019 року, безсумнівно спрямований на захист не лише його прав та інтересів, а й прав третіх осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відтак, у разі задоволення цієї позовної вимоги судом буде ухвалено рішення про права третіх осіб, що є неприпустимим, безвідносно до тієї обставини, що останні вважають позов в цій частині обґрунтованим. З огляду на викладене суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору оренди від 18.09.2018 року та додаткової угоди б/н від 12.08.2019 року.

Також суд зазначив, що не підлягає задоволенню вимога ОСОБА_1 про розірвання додаткової угоди б/н від 12.08.2019 року до договору 2, так як позивачем така додаткова угода суду надана не була.

Висновок суду першої інстанції в частині задоволеної позовної вимоги та розподілу судових витрат зроблено за неповного з`ясування обставин справи, неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм права з огляду на наступне.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Щодо вимоги про розірвання договору оренди від 25.06.2017 року та додаткової угоди б/н від 12.08.2019 року.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17 (провадження № 14-338цс19) зроблено висновок, що:

«якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, дотрималися письмової форми договору та підписали його, він вважається укладеним. Із системного аналізуЦК Україниможна зробити висновок, що вказане правило визначення моменту укладення договору стосується лише договорів, які повинні бути укладені у простій письмовій формі. Права й обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення учасників при укладенні договору оренди земельної ділянки, набуваються лише після його державної реєстрації, як передбачено статтями18,20 Закону № 161-XIV,у редакції,чинній начас виникненняспірних правовідносин.ВерховнийСуд Українивказував,що поняття«момент укладеннядоговору» та«момент набраннячинності договороморенди земельноїділянки» різнятьсязмістовим наповненням,а такожможуть відрізнятисяу часі,про щозазначено іу мотивувальнихчастинах постановвід 19лютого 2014року усправі №0426/14068/2012(провадження№ 6-162цс13) та від 13 червня 2016 року у справі № 570/3056/15-ц (провадження № 6-643цс16).

Момент укладення договору передбачений устатті 640 ЦК Україниі пов`язується з досягненням сторонами згоди з усіх його істотних умов та дотриманням певних вимог, якими є передання майна або вчинення іншої дії, нотаріальне посвідчення договору або його державна реєстрація, якщо таке передбачено актами цивільного законодавства. У спеціальномуЗаконі № 161-XIVвказано, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18). Можна зробити висновок, щосторони в договорі оренди землі мали право зазначати про момент початку перебігу та припинення дії вказаного договору, оскільки такі права прямо передбачені принципами та закріплені загальними нормами цивільного законодавства. Разом з тим якщо сторони не вказали про час (термін, календарну дату, подію) початку перебігу та закінчення строку договору, діють загальні правила, передбачені спеціальнимЗаконом № 161-XIV, який прямо встановлював, що договір оренди земельної ділянки набирає чинності після його державної реєстрації.

Отже,для визначенняпочатку перебігута закінченнястроку діїсаме цьогодоговору маєзначення немомент йогопідписання,а моментвчинення реєстраційнихдій,тобто внесеннядоДержавного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень якєдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна, з якими закон пов`язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків.

Такі висновки щодо набрання чинності договором оренди земельної ділянки зроблено у постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі № 570/3056/15-ц (провадження № 6-643цс16), у мотивувальній частині якої міститься роз`яснення аналогічного розуміння правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 19 лютого 2014 року у справі № 0426/14068/2012 (провадження № 6-162цс13).

Ця практика як Верховного Суду України, так і Великої Палати Верховного Суду є усталеною, тому наявність постанов Верховного Суду України, ухвалених до зміни судової практики, не потребує відступу за кожною постановою, розуміння правового висновку у яких надано самим Верховним Судом України у своїх наступних висновках та підтверджено і Верховним Судом в особі як Касаційного цивільного суду, так і Касаційного господарського суду. Оскільки моменти укладення договору та набрання ним чинності збігаються(частина другастатті 631 ЦК України), томоментом укладеннядоговору оренди земельної ділянки на час дії зазначеної редакції частини третьоїстатті 640 ЦК Україниє саме його державна реєстрація, якщо сторони договору не передбачили у договорі інше, відповідно до частини третьоїстатті 631 ЦК України».

Починаючи з 01 січня 2013 року, згідно із Законом України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» (далі - Закон № 1878-VI) втратили чинність статті 18, 20 Закону України «Про оренду землі», і з 01 січня 2013 року в порядку, визначеному Законом № 1878-VI, здійснюється державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяження (реєстрація речових прав).

Вінницький апеляційний суд вважає такими, що заслуговують на увагу аргументи апеляційної скарги ТОВ «Колорит Агросс» про те, що суд першої інстанції зазначаючи про те, що договір оренди від 25.06.2017 рокупочав діяти з моменту його підписання сторонами не врахував тієї обставини, що між позивачем та СТОВ «Зоря» діяв до 09.08.2018 року договір оренди землі від 20.02.2008 року на земельну ділянку кадастровий номер 0523480600:01:002:0075 /т. 3 а. с. 7/, а вже 11.08.2018 року здійснено державну реєстрацію речового права (права оренди) ТОВ «Колорит Агросс» за договором оренди від 25.06.2017 року.

Відповідно до умов договору оренди від 25.06.2017 року спірнийдоговір укладено строком на 10 років. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту реєстрації цього права відповідно до законодавства (пункту 3.1 статті 3 договору). Передача земельної ділянки орендарю здійснюється за актом її приймання передачі. Земельна ділянка вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації прав оренди земельної ділянки (пункту 6.2 статті 6 договору).

11.08.2018 року здійснено державну реєстрацію речового права (права оренди) ТОВ «Колорит Агросс» щодо земельної ділянки площею 1,6936 га, кадастровий номер 0523480600:01:002:0075, та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідний запис за № 27453035. ТОВ «Колорит Агросс» приступив до використання земельної ділянки після державної реєстрації права, тому передача і сам факт використання земельної ділянки відбулося саме 11.08.2018 року після реєстрації права оренди.

Отже, права та обов`язки між сторонами виникли саме з моменту передачі земельної ділянки, яка збігається з моментом реєстрації речового права, а не з моментом підписання договору оренди від 25.06.2017 року. Тому обов`язок щодо сплати орендної плати у орендаря наступив саме з 2018 року.

Позивач в позові стверджує, що ТОВ «Колорит Агросс» всупереч умовам договору оренди від 25.06.2017року (пункту 9.4 статті 9) та додаткової угоди від 12.08.1019 року протягом 2017 2018 років та 2020 - 2022 років не сплачував орендну плату, розмір та умови сплати якої визначено у статті 4 договору, що є підставою відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України для розірвання договорів оренди землі в судовому порядку.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Законом України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV (далі Закон № 161-XIV).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 15 Закону № 161-XI істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частинами першою-третьою статті 21 Закону № 161-XI передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно зі статтею 31 Закону № 161-XI договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

На вимогу однієї із сторін договір відповідно до частини першої статті 32 Закону № 161-XI може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Положеннями статей 24, 25 Закону № 161-XI визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Статтею 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено правовий висновок щодо підстав для розірвання договору оренди землі з урахуванням пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України: «Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».

Отже, аналіз змісту статей 24, 25 Закону № 161-XI та пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підставу для розірвання договору оренди. При цьому факт несплати орендної плати стосується випадків як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року в справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) сформульовано такий правовий висновок: «враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року в справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку в справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність».

Зазначений підхід до вирішення питання щодо можливості розірвання договору судом з підстави істотності допущеного орендарем порушення договору шляхом систематичної несплати орендної плати є сталим та підтверджується релевантною практикою суду касаційної інстанції. Зокрема, аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справі № 689/1101/18 (провадження № 61-10292св20), від 27 жовтня 2021 року у справі № 573/1833/20 (провадження № 61-7138св21), від 22 листопада 2021 року у справі № 341/609/20 (провадження № 61-10091св 21), від 24 листопада 2021 року у справі № 357/15284/18 (провадження № 61-13518св21), від 08 грудня 2021 року у справі № 357/452/21 (провадження № 61-7721св21).

Вінницький апеляційний суд вважає, що позивачем відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України не доведено позовні вимоги про розірвання договору оренди від 25.06.2017 року та додаткової угоди б/н від 12.08.2019 року з підстав систематичної несплати орендарем орендної плати, оскільки відсутня систематичність несплати орендної плати відповідачем за спірним договором.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що обов`язок зі сплати орендної плати позивачу за 2017рік за договором оренди від 25.06.2017 року у ТОВ «Колорит Агросс» відсутній, оскільки речове право оренди за спірним договором було зареєстровано 11.08.2018 року, а до цього часу земельна ділянка кадастровий номер 0523480600:01:002:0075, яка належить позивачу на праві власності, перебувала в оренді СТОВ «Зоря» відповідно до договору оренди землі від 20.02.2008 року /т. 3 а. с. 7/.

Вінницький апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду про те, що відповідачем не надано доказів, які б підтверджували виплату позивачу орендної плати за 2018 рік, оскільки згідно висновку експерта за результатами проведення судово почеркознавчої та технічної експертизи документів від 24.06.2022 року №2033/2034/22-21 підписи від імені ОСОБА_1 у видаткових касових ордерах від 14.09.2017 року та від 12.12.2018 року виконані не ним, а іншою особою (іншими особами) /т.2, а. с. 2-5/.

Згідно із видатковим касовим ордером від 21.11.2019 року ОСОБА_6 на підставі договорів оренди від 25.06.2017 року та від 18.09.2018 року отримав орендну плату за 2019, 2020 роки в сумі 12513 грн. /т. 1, а. с. 76/.

Висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем не виплачено позивачу індексацію орендної плати за 2020рік за договором оренди від 25.06.2017 року, оскільки визначаючи у листопаді 2019 року розмір орендної плати за 2020 рік, ТОВ «Колорит Агросс» вочевидь не могло врахувати індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2020 рік, а також через те, що відповідачем на надано належних та достатніх доказів, які б підтверджували ту обставину, що ОСОБА_1 було виплачено орендну плату за 2020 рік в повному обсязі, тобто з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки земель, розрахованої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності з положеннями Податкового кодексу України, колегія суддів вважає зроблений з порушенням положень частини першої статті 13 ЦПК України, згідно якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Звертаючись з позовом, ОСОБА_1 обґрунтовував свої позовні вимоги невиконанням відповідачем статті 4, пункту 9.4 статті 9 договору оренди від 25.06.2017 року щодо виплати орендної плати за 2017-2018 роки та 2020-2022 роки. В позові ОСОБА_1 не зазначав нездійснення відповідачем індексації розміру орендної плати за 2017-2018 роки та за 2020-2022 роки, а лише зазначено про невиплату йому орендної плати.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 договору оренди від 25.06.2017 року орендна платавноситься орендарему грошовійформі готівкоючерез касуорендаря зписьмовим підтвердженняморендодавцем фактуодержання готівкив деньїї одержання.Розмір річноїорендної платиза орендуземельної ділянкиу рікстановить 3384,8грн.

За домовленістю сторін орендна плата може сплачуватися у натуральній формі (зерно, сіно, олія та інше). Передача продукції в рахунок орендної плати оформлюється відповідними актами. Розрахунок щодо орендної плати за землю у натуральній формі здійснюється згідно із чинним законодавством України. Розмір орендної плати, а також порядок її обчислення, може переглядатися тільки за взаємною згодою сторін.

Податок з доходів фізичних осіб утримується орендарем з орендної плати у відповідності із чинним законодавством України, у зв`язку із чим орендна плата виплачується орендодавцеві за вирахуванням податку з доходів фізичних осіб (пункт 4.5, 4.6 статті 4 договору).

12.08.2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Колорит Агросс» укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 25.06.2017 року, якою було викладено у новій редакції пункт 4.4 договору 1 сторони домовилися визначити орендну плату в натуральній формі у розмірі 2000 кг зернових культур, а також 50 кг цукру, 50 кг муки, 5 літрів олії, солома, культивація в розрахунку 0,2 га на 1 пай, оранка городів в розрахунку 0,2 га на 1 пай по діючим цінам на момент розрахунку. Передача орендної плати здійснюється в натуральній формі за відповідними актами, в яких повинно бути відображено вид та кількість відповідної натуральної продукції в кількісному та грошовому еквіваленті /т. 1, а. с. 238/.

Згідно із видатковим касовим ордером від 21.11.2019 року ОСОБА_6 на підставі договорів оренди від 25.06.2017 року та від 18.09.2018 року отримав орендну плату за 2019, 2020 роки в сумі 12513 грн./т. 1, а. с. 76/.

Ні в позовній заяві, ні судом першої інстанції не зазначено, який саме розмір індексації орендної плати за 2020 рік за спірним договором оренди від 25.06.2017 року не виплачено відповідачем, а тому висновок суду ґрунтуються на припущеннях, що заборонено частиною шостою статті 81 ЦПК України, згідно якої доказування неможе ґрунтуватисяна припущеннях.

При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог (частина другастатті 264 ЦПК України).

За таких обставин, висновок суду про невиплату відповідачем орендної плати позивачу за договором оренди від 25.06.2017 року та додаткової угоди б/н від 18.09.2018року за2020рікз урахуванням індексації зроблений з порушенням норм процесуального права, оскільки зазначена обставина не була підставою позовних вимог та не доведена позивачем.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість аргументів позивача стосовно того, що йому не було сплачено орендну плату за 2021 рік, так як вони спростовуються наданими відповідачем списком згрупованих електронних поштових переказів ТОВ «Колорит Агросс» про перерахування ОСОБА_1 орендної плати за пай за 2021 рік згідно договору 25.06.2017 року в сумі 2724 грн. 76 коп., а також заключною випискою за період з 16.03.2022 року по 16.03.2022 року, із якої вбачається, що позивач відмовився від отримання цих коштів /т. 2, а. с. 70, 71/.

У постанові Верховного Суду від 28.06.2022 року у справі №551/542/20 викладено правовий висновок, зміст якого в цілому зводиться до того, що ухилення орендодавця від отримання орендної плати не може розцінюватися як неналежне виконання орендарем обов`язку по своєчасній сплаті орендної плати.

Вимога позивача про розірвання договору оренди землі від 25.06.2017 року та додаткової угоди б/н від 12.08.2019 року з підстав невиплати орендної плати за 2022рік є передчасною, оскільки термін виплати орендної плати за спірним договором позивачеві на час подання позову та заяви про уточнення позовних вимог не настав.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем допущено систематичність невиплати орендної плати за договором оренди від 25.06.2017 року та додатковою угодою б/н від 12.08.2019 року, оскільки у справі встановлено лише одноразову невиплату орендної плати відповідачем за 2018 рік, що не свідчить про систематичність невиплати орендної плати.

Отже, рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовної вимоги про розірвання договору оренди від 25.06.2017 року та додаткової угоди б/н від 12.08.2019 року.

Тому, аргументи апеляційної скарги ТОВ «Колорит Агросс» є обгрунтованими та заслуговують на увагу.

Аргументи апеляційної скарги ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування державної реєстрації права оренди 28877601 від 13.08.2018 року є безпідставними, оскільки зазначені вимоги не були заявлені в суді першої інстанції та не вирішувались.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (частина шоста статті 367 ЦПК України).

Щодо вимоги про розірвання договору оренди від 18.09.2018 року та додаткової угоди б/н від 12.08.2019 року.

Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно) (частина перша статті 355 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до частини першої статті 86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами (пункту «в» частина перша статті 87 ЗК України).

За правилами частини першої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку (частина перша статті 88 ЗК України).

У справі вставнолено, що позивач ОСОБА_1 просить розірвати договір оренди, укладений 18.09.2018 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ТОВ «Колорит Агросс», додаткову угоду б/н від 12.08.2019 року, земельної ділянки площею 1,7193 га, кадастровий номер 0523480600:01:002:0073, розташованої на території села Андрушівка Вінницького району Вінницької області.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 52 ЦПК Українитреті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ЦПК України не передбачено можливості вступу у справу або залучення особи до участі у справі співпозивача (співпозивачів).

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є сторонами спірного договору оренди від 18.09.2018 року, однак з позовною заявою відповідно до статті 52 ЦПК України до ТОВ «Колорит Агросс» у даній справі не звертались.

Пред`явлений ОСОБА_1 позов про розірвання договору оренди від 18.09.2018 року та додаткової угоди б/н від 12.08.2019 року щодо земельної ділянки площею 1,7193 га, кадастровий номер 0523480600:01:002:0073, яка належить на праві спільної частково власності також ОСОБА_2 та ОСОБА_3 /т. 1, а. с. 7/, спрямований на захист не лише прав та інтересів позивача, а й впливає на права та обов`язки третіх осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відтак рішення зі спору може вплинути на права або обов`язки третіх осіб.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги про розірвання договору оренди від 18.09.2018 року та додаткової угоди б/н від 12.08.2019 року.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що в цій частині рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому аргументи апеляційної скарги ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , не дають правових підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції в цій частині.

ТОВ «Колорит Агросс» рішення суду першої інстанції в цій частині не оскаржується.

Перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції від 04.01.2023 року суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першоїстатті 382 ЦПК України,статті 141 ЦПК Українисуд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Ураховуючи те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги ТОВ «Колорит Агросс», скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та розподілу судових витрат, у зв`язку з чим підлягає скасуванню ухвала суду першої інстанції від 04.01.2023 року, якою було здійснено в порядку частини десятої статті 141 ЦПК України зарахування сторонам судових витрат понесених в суді першої інстанції на правничу допомогу.

Тому аргументи апеляційної скарги ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування ухвали суду першої інстанції від 04.01.2023 року заслуговують на увагу частково, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав перерозподілу судових витрат при ухвалені нового рішення.

Відповідно до пункту 1 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволеної позовної вимоги та розподілу судових витрат з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовної вимоги про розірвання договору оренди від 25.06.2017 року та додаткової угоди б/н від 12.08.2019 року.

З наведених вище підстав підлягає також скасування ухвала суду першої інстанції від 04.01.2023 року.

Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 374, 375, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Колорит Агросс» задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 22.12.2022 року у даній справі скасувати в частині задоволених позовних вимог й розподілу судових витрат та ухвалити нове.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колорит Агросс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про розірвання договору оренди, укладеного 25.06.2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Колорит Агросс», додаткову угоду б/н від 12.08.2019 року, земельної ділянки площею 1,6936 га, кадастровий номер 0523480600:01:002:0075, розташованої на території села Андрушівка Вінницького району Вінницької області, відмовити.

В іншій частині рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 22.12.2022 року у даній справі залишити без змін.

Ухвалу Погребищенського районного суду Вінницької області від 04.01.2023 року у даній справі скасувати.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Л. О. Голота

Судді: Т. О. Денишенко

В. П. Рибчинський

Повний текст постанови складено 20.03.2023 року.