Дата документу 15.03.2023 Справа № 333/7904/21
Запорізький апеляційний суд
Єдиний унікальний № 333/7904/21 Головуючий у 1 інстанції: Варнавська Л.О.
Провадження № 22-з/807/19/23 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2023 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: Маловічко С.В.
суддів: Гончар М.С.
Кримської Г.С.
за участі секретаря: Остащенко О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Акціонерного товариства «Укрзалізниця» Уткіна О.Є. про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця», третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Первинна профспілкова організація в апараті відокремленого структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» державного підприємства «Придніпровська залізниця», про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця», третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Первинна профспілкова організація в апараті відокремленого структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» державного підприємства «Придніпровська залізниця», про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 серпня 2022 року позов задоволено.
Скасовано наказ (розпорядження) філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" № НОК-1684/ОС від 13.10.2021р. про припинення трудового договору з ОСОБА_1 з 18.10.2021р. згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП України.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника комерційного відділу структурного підрозділу "Запорізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".
Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19 жовтня 2021року по 01 серпня 2022 року в сумі 275 674 грн. (без виключення сум податку, зборів та обов`язкових платежів) та моральну шкоду в сумі 5000 грн.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору в сумі 1816 грн., витрати на правничу допомогу в сумі 7000 (сім тисяч) грн.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь держави судовий збір в сумі 908 грн.
Додатковим рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 серпня 2022 року стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги, у розмірі 5400 (п`ять тисяч чотириста) гривень.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 30.11.2022 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» задоволено.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 серпня 2022 року та додаткове рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 серпня 2022 у цій справі скасовано.
В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
30 січня 2023 року до Запорізького апеляційного суду від представника Акціонерного товариства «Укрзалізниця» Уткіна О.Є. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.
В обґрунтування заяви зазначено, що суд апеляційної інстанції при винесенні постанови від 30.11.2022р. задовольнив апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця», однак не вирішив питання щодо розподілу судових витрат. Просив прийняти додаткову постанову, якою стягнути на користь відповідача сплачений ним судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 4086 грн.
Сторона позивача заперечувала проти розгляду заяви відповідача та вирішення питання про судові витрати з тих підстав, що справу на час призначення до розгляду вказаної заяви слід було передати до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду відповідно до ухвали КЦС ВС про відкриття провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 30.11.2022р. та витребування цієї справи.
Колегія наголосила, що така ухвала Верховного Суду до апеляційного суду не надходила, в матеріалах справи вона відсутня. Крім того, перед направленням справи до касаційного суду суди першої та апеляційної інстанцій мають вирішити всі процесуальні заяви учасників справи, зокрема, заяву щодо розподілу судових витрат. Тому апеляційним судом здійснено розгляд заяви представника відповідача Уткіна О.Є. в судовому засіданні 15 березня 2023 року.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, розглянувши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частини друга, третя статті 270 ЦПК України).
За роз`ясненнями п. 20 постанови Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ст. 220 ЦПК (нова редакція 270 ЦПК); воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Встановлено, що Запорізький апеляційний суд, задовольняючи апеляційну скаргу відповідача та скасовуючи оскаржуване ним рішення суду першої інстанції та додаткове рішення, вирішив питання лише про судові витрати, які були стягнуті в суді першої інстанції, шляхом відмови у їх стягненні на користь позивача, якому відмовлено в задоволенні позову в повному обсязі. Однак, як вбачається зі змісту мотивувальної та резолютивної частини постанови, апеляційним судом не вирішено питання про розподіл судових витрат на стадії апеляційного провадження, тому слід вирішити це питання за заявою відповідача.
Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення ст. 141 ЦПК України та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з ч.ч. 1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У відповідності з приписами частини 6 цієї норми, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Установлено, що ОСОБА_1 у листопаді 2021 року звернувся до суду першої інстанції з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця», третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Первинна профспілкова організація в апараті відокремленого структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» державного підприємства «Придніпровська залізниця», про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди (т.1 а.с. 1-5).
Оскільки по трудових спорах про скасування наказу про звільнення і поновлення працівника на роботі та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача звільнено від сплати судового збору, то ці витрати покладаються на державу та компенсуються за її рахунок.
Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди, яка визначена у грошовому вимірі, вона обкладається судовим збором як майнова вимога. Отже, судовий збір за вимогу про відшкодування моральної шкоди в розмірі 90 000 грн. підлягав сплаті як за вимогу майнового характеру у розмірі 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме, в розмірі 908 грн., яку обґрунтовано сплачено позивачем.
Щодо вимоги про скасування наказу про звільнення з поновленням на роботі підлягав сплаті судовий збір у розмірі 908,00 грн. За подання позову в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 275 674 грн. підлягав сплаті судовий збір у сумі 2756,74 грн. Та від сплати цього судового збору Законом України «Про судовий збір» позивача звільнено.
За подання апеляційної скарги відповідачем сплачено судовий збір в сумі 4086 грн. ( т. 2 а.с. 89).
Оскільки постановою Запорізького апеляційного суду від 30.11.2022 року в задоволен-ні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю, весь сплачений відповідачем судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає компенсації наступним чином:
-за рахунок позивача у сумі 1362 грн. (908 х 150 : 100);
-за рахунок держави у сумі 2724 грн. (4086 грн. - 1362 грн.).
Зважаючи на все вище наведене, оскільки апеляційним судом під час прийняття постанови від 30 листопада 2022 року питання щодо розподілу судових витрат на стадії апеляційного провадження не вирішено, за наслідками апеляційного розгляду позов залишено без задоволення, то заява представника Акціонерного товариства «Укрзалізниця» Уткіна О.Є. про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника Акціонерного товариства «Укрзалізниця» Уткіна О.Є. про ухвалення додаткового рішення задовольнити та ухвалити додаткову постанову про розподіл судових витрат, понесених на стадії апеляційного розгляду.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Укрзалізниця» судовий збір у сумі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні.
Компенсувати Акціонерному товариству «Укрзалізниця» судовий збір в сумі 2724 (дві тисячі сімсот двадцять чотири) гривні за рахунок держави в порядку, передбаченому постановою КМУ.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови складений 21 березня 2023 року.
Головуючий: С.В. Маловічко
Судді: М.С. Гончар
О.М. Кримська
Суд | Запорізький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.03.2023 |
Оприлюднено | 23.03.2023 |
Номер документу | 109699911 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Запорізький апеляційний суд
Маловічко С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні