Рішення

від 14.03.2023 по справі 499/562/21

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/562/21

Провадження № 2/499/5/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 березня 2023 року смт Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Погорєлова І.В., за участю секретаря судового засідання Дібрової О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Іванівка Березівського району Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «ТЕРА АГРО» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та її повернення, скасування державної реєстрації договору оренди

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, відповідно до якого просив суд витребувати від ТОВ «ТЕРА АГРО» земельну ділянку кадастровий номер 5121881000:01:001:0494 на користь ОСОБА_1 , тобто позивача; повернути позивачу, ОСОБА_1 , земельну ділянку кадастровий номер 5121881000:01:001:0494 від ТОВ «ТЕРА АГРО»; скасувати право оренди земельної ділянки кадастровий номер 5121881000:01:001:0494, яке виникло у ТОВ «ТЕРА АГРО» на підставі договору оренди землі серія та номер: б/н від 02.06.2020 року та зареєстровано в реєстрі на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 52912686 від 01.07.2020 року та стягнути з відповідача понесені судові витрати.

В обґрунтування позову, позивач посилався на ту обставину, що він є власником земельної ділянки, кадастровий номер 5121881000:01:001:0494 площею 10,1285 га надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У 2021 року позивач отримав інформацію з державних реєстрів що є договір оренди укладений між ним та ТОВ «ТЕРА АГРО» №б/н від 20.06.2020 року та дане право оренди зареєстровано у відповідному реєстрі. Однак позивач вказує, що жодних договорів оренди з ТОВ «ТЕРА АГРО» щодо даної земельної ділянки не підписував та на реєстрацію не подавав, тому на даний час використання даної земельної ділянки відповідачем позбавляє його можливості реалізовувати своє право власності щодо даної земельної ділянки. Тому просив позов задовольнити. Також зазначив що не має оригіналу спірного договору оренди, та після його отримання шляхом процесуальних засобів на підтвердження факту того, що позивач його не підписував, буде заявлено клопотання про проведення почеркознавчої експертизи.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, відповідно до якого просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, оскільки позивач 12.12.2020 року отримав орендну плату у розмірі 6000,00 грн., а від отримання орендної плати за 2021 рік позивач взагалі відмовився, на що підтвердженням є копії ордеру та квитанції, тобто даними доказами підтверджується факт виконання сторонами основних істотних умов договору оренди землі, що спростовує доводи позивача про відсутність волевиявлення орендодавця до укладання договору та можливість визнання його неукладеним. Така поведінка позивача на думку представника позивача є недобросовісною та суперечить його попередній поведінці. Тобто спірний договір оренди є укладеним на підставі волевиявлення обох сторін правочину, виконувався сторонами та продовжує виконуватися.

Щодо руху справи, то суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 08.09.2021 року було відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи у загальному позовному провадженні.

Ухвалою суду від 05.10.2021 року було витребувано від державного реєстратора Відділу надання адміністративних послуг Великомихайлівської РДА Одеської області Мрачко Раїси Борисівни (67100, Одеська обл., Великомихайлівський район, смт. Велика Михайлівка, вул. Центральна, 130): оригінал договору оренди землі, серія та номер: б/н від 02.06.2020 року на підставі якого було прийнято Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 52912686 від 01.07.2020 року та у подальшому зареєстроване право оренди (номер запису про інше речове право 37119433.

Ухвалою суду від 09.11.2021 року було витребувано за клопотанням представника позивача від ТОВ «ТЕОА АГРО»: оригінал договору оренди землі, серія та номер: б/н від 02.06.2020 року на підставі якого було прийнято Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 52912686 від 01.07.2020 року 16:26:15 та у подальшому зареєстроване право оренди (номер запису про інше речове право 37119433) відносно земельної ділянки кадастровий номер 5121881000:01:001:0494. Зобов`язано відповідальну особу ТОВ «ТЕРА АГРО» надати відповідь до суду в строк до 08.12.2021 року.

У відзиві на позов представник відповідача вказав, що виконати ухвалу від 09.11.2021 року неможливо, оскільки після отримання копії ухвали керівником підприємства був проведений огляд первинної документації підприємства, під час якого було встановлено відсутність оригіналу договору оренди земельної ділянки б/н від 02.06.2020 року, укладеного між ТОВ «ТЕРА АГРО» та ОСОБА_1 . Розшук оригіналу даного документу власними силами результату не дав, з огляду на щ обуло зроблено висновок що оригінал вказаного договору оренди був викрадений з місця його зберігання на підприємстві невідомими особами, у зв`язку з чим до Березівського РВ ГУНП в Одеській області було подано заяву про кримінальне правопорушення, яку зареєстровано 21.02.2022 року за №514.

В подальшому, ухвалою суду від 01.06.2022 року провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ТЕРА АГРО» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, її повернення та скасування державної реєстрації договору оренди - зупинитидо закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №227/3760/19-ц (провадження №14-79цс21).

Ухвалою суду від 13.12.2022 року було поновлено провадження по справі.

09.02.2023 року справу було призначено до судового розгляду.

Позивач у судове засідання не з`явився, присутній у судовому засіданні його представник на задоволенні позову наполягав з підстав, вказаних у ньому, вказав, що позивач жодних коштів від ТОВ «ТЕРА АГРО» не отримував, позивач дійсно відмовився від отримання 14000,00 грн. 2021 року від відповідача, оскільки вважав їх безпідставно надісланими, так як жодних договорів оренди з даним товариством не укладав. Також представник позивача просив визнати ордер на оплату 6000,00 грн. ніби-то позивачу недопустимим, оскільки він неналежним чином заповнений, а саме не містить підпису керівника, касиру чи бухгалтера, відсутня дата коли видавалися кошти.

Представник позивача у судовому засідання просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі з підстав наведених у відзиві, оскільки ОСОБА_1 укладав та підписував спірний договір оренди, оригінал якого наразі втрачено, що могли б підтвердити свідки, у задоволені клопотання про виклик яких було відмовлено, також зазначила, що позивач отримував у 2020 році орендну плату, що підтверджується ордером. Також відзначила, що хід кримінального провадження за заявою про викрадення оригіналу договору оренди наразі їй не відомий.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, з урахуванням положень ч.1 ст. 81 ЦПК України, де зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, та ч.1 ст. 13 ЦПК України, згідно якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні на підставі досліджених письмових доказів встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5121881000:01:001:0512 площею 10,13 га наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Благоївської (нині Великобуялицької) сільської ради Іванівського (нині Березівського) району Одеської області, що підтверджується копією державного акту витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та ін.

Згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та ін. щодо даної земельної ділянки зареєстровано право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди від 02.06.2020 року, орендар ТОВ «ТЕРА АГРО», орендодавець ОСОБА_1 , право оренди зареєстроване 24.06.2020 року, номер запису про інше речове право 37119433.

Також судом було досліджено копію видаткового касового ордеру від 12.12.2020 року, на якому зазначено «видати» - ОСОБА_1 , кошти 6000,00, «підстава» орендна плата за 2020 рік, та наявний підпис в графі «підпис одержувача».

Згідно дослідженої копії квитанції «Укрпошта» та «Райффайзен Банк» які є частково читаємі, однак щодо яких у судовому засіданні представники сторін погодилися, що вони підтверджують факт надсилання у 2021 році ОСОБА_1 було надіслано від ТОВ «ТЕРА АГРО» грошові кошти у розмірі 14000,00 грн., які ОСОБА_1 відмовився отримувати.

З дослідженої у судовому засіданні заяви про кримінальне правопорушення від 21.02.2022 року вбачається, що ОСОБА_2 , як керівник «ТЕРА АГРО» звернулася до Березівського РВП ГУНП в Одеській області, яка була прийнята 21.01.2022 року за №514, та відповідно до якої керівник ТОВ «ТЕРА АГРО» вказує на викрадення оригіналу договору оренди від 02.06.2020 року б/н з місця його зберігання на підприємстві невідомими особами. При цьому доказів відкриття кримінального провадження по вказаній заяві не надано, хід розгляду даної заяви представнику відповідача невідомий, про що остання відзначила у судовому засіданні, що свідчить про формальний підхід до вказаного питання.

Застосовуючи норми матеріального права, суд виходив з такого.

Статтею 93, ч.4 ст.124 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкового платного володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Частиною 1 ст.6 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1ст.638ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.317, ч.1 ст.320 ЦК України права володіння, користування та розпорядження своїм майном належать власнику. Право власності є непорушним.

Ст.391ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до п.3 ч. ст.3 ЦК України серед загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, яка означає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору, тощо (ст.ст.6, 627 ЦК України).

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Представник позивача стверджує, що позивач не підписував договір оренди земельної ділянки з відповідачем і не отримував жодних грошових коштів.

Представник відповідача заперечує проти твердження сторони позивача, посилаючись на те, що факт безпосереднього отримання орендної плати, що підтверджується ордером свідчить про набуття позивачем цивільних прав та обов`язків за договором оренди земельної ділянки та його волевиявлення на його укладення.

З метою встановлення істини та об`єктивного вирішення спору представником позивача було заявлено клопотання про витребування у ТОВ «ТЕРА АГРО» оригіналу спірного договору оренди та призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи.

На підставі ухвали суду оригінал спірного договору оренди землі витребовувався у ТОВ «ТЕРА АГРО», однак ухвала суду була залишена без виконання, з тих підстав, що вказаний договір зник.

Достовірних доказів на підтвердження чого суду надано не було.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За частиною першою статті 14 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі - у редакції, чинній на дату, зазначену в спірних договорах) договір оренди землі укладається в письмовій формі.

За частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об`єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 року (справа № 145/2047/16-ц) наведено наступний правовий висновок : «Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення права законного володільця відповідних земельних ділянок.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що оскільки позивач не виявляв свою волю до вчинення правочину (договору оренди землі), а представник відповідача не надав достатніх і допустимих доказів та не вчинив всіх необхідних дій, на підставі яких було б можливо встановити, що волевиявлення позивача при укладенні договорів оренди землі було вільним і відповідало його внутрішній волі, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

У відзиві на позов представник відповідача посилався на ту обставину, що сторони виконували основні істотні умови договору оренди землі (що підтверджується копією ордеру щодо виплати орендної плати та копією квитанції), що спростовує доводи позивача про відсутність волевиявлення орендодавця до укладання договору та можливість визнання його неукладеним.

При цьому таке твердження не заслуговує на увагу, оскільки суд позбавлений можливості взагалі встановити чи дійсно спірний договір мав би виконуватися саме таким чином (шляхом сплати грошових коштів чи здійснення натуральної оплати), неможливо встановити строк його виконання, оскільки матеріали справи не містять ні копій спірного договору ні витягів з нього, тому посилання представника відповідача у даному випадку на постанову Великої Палати ВСУ від 05.06.2018 року у справі №338/180/17 не стосуються обставин даної справи та є неспроможними.

Таким чином вимоги про витребування та повернення земельної ділянки є обґрунтованими, оскільки у судовому засіданні доведено та не спростовано відповідачем, що дана земельна ділянка перебуває у користуванні відповідача без належних на те законних підстав.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами (стаття 19 ЦПК України).

Виникнення спірних правовідносин обумовлено наявністю між сторонами спору про право оренди на вказану вище земельну ділянку, оскільки, на думку позивача, державна реєстрація договору оренди від 02.06.2020 року порушує його права на користування та розпорядження зазначеною власністю.

Вказана вимога свідчить про приватноправовий характер спірних правовідносин, тому ця позовна вимога правильно заявлена в порядку цивільного судочинства та підлягає розгляду судом загальної юрисдикції.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права (стаття 19Закону України"Прооренду землі" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Як встановлено судом, договір оренди від 02.06.2020 року зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Статтею 2Закону України"Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Власником спірної земельної ділянки кадастровий номер 5121881000:01:001:0494 є позивач.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).

Разом з тим, реєстрація неукладеної між сторонами угоди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою.

Отже, реєстрація договору оренди 24.06.2020 року на вищевказану земельну ділянку, коли угода, як правочин, є неукладеним, не відповідає вимогам закону.

За змістом статті 391ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

У зв`язку з внесенням змін до ч.3 ст.26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», наразі відповідні права чи обтяження припиняються у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченомупунктом 1частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав.

При цьому, обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування рішення державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права.

Оскільки під час розгляду справи судом було встановлено, що вимоги про витребування та повернення земельної ділянки є обґрунтованими, оскільки у судовому засіданні доведено та не спростовано відповідачем, що дана земельна ділянка перебуває у користуванні відповідача без належних на те законних підстав, при цьому реалізацією права на її повернення є скасування права оренди, та як наслідок рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, отже останні є припиненими у відповідності до ч.3 ст.26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», тому саме в цій частині позов підлягає частковому задоволенню з метою забезпечення в подальшому реалізації рішення суду.

Застосовуючи норми процесуального права, суд зазначає.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

На виконання положень ст.141 ЦПК України судові витрати у виді сплаченого судового збору позивачем за дві вимоги немайнового характеру, які задоволені рішенням суду у розмірі 3221,24 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 ) до ТОВ «ТЕРА АГРО» (код ЄДРПОУ 43409674, місцезнаходження вул. 30 річчя Перемоги 70, приміщення 27, с. Конопляне Березівського району Одеської області) про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, її повернення та скасування державної реєстрації договору оренди задовольнити частково.

Витребувати від ТОВ «ТЕРА АГРО» земельну ділянку кадастровий номер 5121881000:01:001:0494 на користь ОСОБА_1 та повернути її законному власнику ОСОБА_1 .

Скасувати рішення державного реєстратора Мрачко Р.Б. індексний номер 52912686 від 01.07.2020 року та проведену за ТОВ «ТЕРА АГРО» державну реєстрацію іншого речового права (права оренди земельної ділянки), номер запису про інше речове право 37119433 від 24.06.2020 року з одночасним припиненням дії права оренди земельної ділянки ТОВ «ТЕРА АГРО» щодо земельної ділянки кадастровий номер 5121881000:01:001:0494.

Стягнути з ТОВ «ТЕРА АГРО» на користь ОСОБА_1 суму сплаченого ним судового збору у розмірі 3221,24 грн.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.

Якщо апеляційну скаргу не було подано, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20.03.2023 року.

СуддяІгор ПОГОРЄЛОВ