Ухвала

від 14.03.2023 по справі 947/8049/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/8049/23

Провадження № 1-кс/947/3095/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2023 року cлідчийсуддяКиївського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12023160000000269 від 27.02.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. ч. 3, 4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, Одеською обласною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні

№ 12023160000000269 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.02.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження встановлено той факт, що ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з невстановленою особою, не маючи встановлених законодавством підстав для набуття права власності на земельну ділянку площею 0,3527 га, кадастровий номер 5110137500:04:014:0003, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом обману, із використанням завідомо підроблених офіційних документів, а саме: рішення Одеського міського суду Приморського району № 2-1442/90 від 16 травня 1996 року, державного акту на право приватної власності на землю ІV-ОД № 086602 від 15.08.1996, виданого Одеською міською Радою народних депутатів, придбав право власності за малим приватним підприємством «Картас» на зазначену земельну ділянку, яка належить Одеській міській раді, вартістю станом на 18.11.2021 року - 27 196910,74 гривень (двадцять сім мільйонів сто дев`яносто шість тисяч дев`ятсот десять гривень, 74 копійки), що є особливо великим розміром, чим спричинив Одеській міській раді майнову шкоду на зазначену суму.

Враховуючи те, що об`єкт нерухомого майна, а саме: земельна ділянка площею 0,3527 га, кадастровий номер 5110137500:04:014:0003, розташована за адресою: АДРЕСА_1 являється об`єктом кримінальних протиправних дій, її визнано речовим доказом.

На теперішній час існує загроза відчуження вказаної земельної ділянки у зв`язку із чим виникла необхідність в накладенні арешту на неї з метою збереження її як речового доказу в рамках кримінального провадження, а тому прокурор звертається до слідчого судді із клопотанням про арешт майна.

Прокурор у судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав та просив клопотання задовольнити.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

У відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Так, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 12023160000000269 від 27.02.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. ч. 3, 4 ст. 358 КК України, що підтверджується долученими до даного клопотання матеріалами в сукупності.

Досудовим розслідуванням встановлено, що об`єкт нерухомого майна, а саме: земельна ділянка площею 0,3527 га, кадастровий номер 5110137500:04:014:0003, розташована за адресою: АДРЕСА_1 являється об`єктом кримінальних протиправних дій.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 325091760 від 07.03.2023 року, наданої прокурором у судовому засіданні, вбачається, що відомості про право власності на вказану земельну ділянку у Реєстрах відсутні.

Так, в органу досудового розслідування існують обґрунтовані підстави вважати, що зазначеною у клопотанні земельною ділянкою могли заволодіти кримінально-протиправним шляхом, відповідно до чого вона є предметом злочину та може зберігати на собі його сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому, з метою забезпечення недопущення її відчуження та переоформлення доцільно застосувати захід забезпечення в даному кримінальному провадженні у вигляді накладення арешту на майно.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя вважає встановленим в судовому засіданні те, що відносно об`єкту нерухомого майна, а саме: земельної ділянки площею 0,3527 га, кадастровий номер 5110137500:04:014:0003, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , існує сукупність достатніх підстав вважати, що вона є об`єктом кримінально протиправних дій, а також може містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Отже, слідчим суддею встановлено, що вказана земельна ділянка імовірно є об`єктом кримінально протиправних дій.

Крім того, на теперішній час існує реальна загроза щодо вчинення невстановленими особами протиправних дій відносно зазначеного об`єкту нерухомого майна, а тому існує необхідність у його збереженні.

Критерії розумності та співмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Слідчий суддя приходить до висновку, що арешт майна у цьому випадку необхідний для забезпечення збереження предмету злочину з метою недопущення його відчуження та перетворення, а таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки підлягає оскарженню, відповідно до норм процесуального законодавства щодо оскарження рішень слідчого судді, та скасуванню у порядку, передбаченому ч. 1ст. 174 КПК України.

На підставі викладеного, беручи до уваги розумність та співмірність арешту майна, а також його наслідки, слідчий суддя приходить до переконання, що подане клопотання є обґрунтованим, належним чином вмотивованим, а відтак, таке клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 98,131,170-173 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12023160000000269 від 27.02.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. ч. 3, 4 ст. 358 КК України - задовольнити.

Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та здійснення реєстраційних дій на земельну ділянку площею 0.3527 га з кадастровим номером 5110137500:04:014:0003, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, 16.

Виконання ухвали про арешт майна покласти на прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1