Рішення

від 13.03.2023 по справі 523/23581/21

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/23581/21

Провадження №2/523/852/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2023 р. Суворовський районний суд міста Одеси в складі

головуючого - судді Сувертак І.В.

при секретарі Мельніченко Г. О.

розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду №5 в місті Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (місцезнаходження: 65048, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 36, офіс 308, адреса для листування: 65048, м. Одеса, вул. базарна, буд. 25, а/с 1) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за користування грошовими коштами,-

Установив

Позивач звернувся з позовом до суду та просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (ЄДРПОУ: 42251700, 65048, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 36, офіс 308) заборгованість у розмірі 623 674,82 грн., яка складається з: - 556 548,76 грн. - інфляційне збільшення; - 67 148,59 грн. 3% річних за користування грошовими коштами;

Позов мотивований тим, що 04 жовтня 2012 року рішенням Суворовського районного суду міста Одеси у цивільній справі №1527/4963/12 позовні вимоги ПАТ «КБ «НАДРА» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «НАДРА» заборгованість за основною сумою кредиту у розмірі 248165,07 грн., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 46446,04 грн., пеню за прострочену заборгованість по сплаті суми кредиту та процентів за користування кредитом у розмірі 17892,44 грн., штраф у розмірі 31557,73 грн., судовий збір у розмірі 3219 грн., а всього стягнуто суму у розмірі 347280,28 грн.

Правовідносини, що були предметом судового розгляду, витікали з кредитного договору «Автопакет» №ОД14/08/2007/840-К/141 від 01.08.2007 року та договору поруки №ОД14/08/2007/840-П/141 від 01.08.2007 року.

06.09.2013 року постановою Другого Суворовського відділу ДВС Одеського МУЮ було повернуто виконавчий лист №1527/4963/12, виданий 16.01.2013 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «НАДРА» кредитної заборгованості в розмірі 347280,28 грн.

11.10.2013 року постановою Другого Суворовського відділу ДВС Одеського МУЮ було повернуто виконавчий лист №1527/4963/12, виданий 16.01.2013 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «НАДРА» кредитної заборгованості в розмірі 347280,28 грн.

Відповідно до протоколу проведення аукціону № 10/388/13/А від 13 вересня 2013 року було реалізовано автотранспортний засіб Toyota Camry, 2006 р.в. д/н НОМЕР_3 , який відповідно до договору «Автопакет» № ОД14/08/2007/840-К/141 від 01.08.2007 року належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 , виданого РЕВ 2 ДАІ м. Одеси УДАІ ГУМВС України в Одеській області 31 липня 2007 року.

У вищезазначеній постанові про повернення виконавчого документа стягувачу від 11.10.2013 року зазначено, що в ході проведення виконавчих дій відносно боржника ОСОБА_1 було звернуто стягнення на рухоме заставне майно, а саме Toyota Camry, 2006 р.в., д/н НОМЕР_3 та призначено експертну оцінку зазначеного майна.

Вказане підтверджується також відміткою державного виконавця у виконавчому листі №1527/4963/12 де зазначено, що вказаний виконавчий лист повернуто згідно ст. 47 ч.8 ЗУ «Про виконавче провадження» 11.10.2013 року. Залишок боргу 274 060,54 грн.

23.10.2020 року ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси заяву ТОВ «Консалт Солюшенс» про заміну сторони її правонаступником у справі № 1527/4963/12 за позовом ПАТ «КБ «НАДРА» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено; замінено сторону стягувача ПАТ «КБ «НАДРА» на його правонаступника ТОВ «Консалт Солюшенс» у цивільній справі № 1527/4963/12 за позовом ПАТ «КБ «НАДРА» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

Позивач зазначає, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 рішення Суворовського від 04.10.2012 року у справі № 1527/4963/12 в частині 274 060,54 грн. не виконали до моменту звернення із цією позовною заявою, заборгованість ПАТ «КБ НАДРА» своєчасно не погасили, своє грошове зобов`язання, встановлене та підтверджене рішенням суду, перед ПАТ «КБ НАДРА» прострочили.

В період з 11.10.2013 року (дата повернення виконавчого документа стягувачу) по цей час віідповідачі безпідставно користуються коштами у розмірі 274060,54 грн., що належали до сплати ПАТ «КБ «НАДРА», а після укладення договору про відступлення права вимоги - позивачу.

Подаючи до суду дану позовну заяву, позивач враховує строки позовної давності для звернення до суду з такою вимогою.

Так, відповідно пункту 7.3 договору «Автопакет» №ОД14/08/2007/840-К/141 від 01.08.2007 року, сторони, керуючись ст. 259 ЦК України, дійшли згоди збільшити строк позовної давності до 10 (десяти) років.

Враховуючи зазначене, звертаючись до суду з цим позовом, сторона позивача здійснює розрахунок заборгованості за період з 11.10.2013 року до 10.12.2021 року.

Отже, на думку позивача, періодом за який мають нараховуватися є період з 11.10.2013 року до 10.12.2021 року.

Таким чином позивач просив стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 623 674,82 грн., яка складається з: - 556 548,76 грн. - інфляційне збільшення; - 67 148,59 грн. 3% річних за користування грошовими коштами;

Ухвалою Суворовського районного суду м.Одесивід 18 січня 2022 року було прийнято до свого провадження цивільну справу за зазначеним позовом в порядку загального позовного провадження з викликом сторін в судове засідання. Окрім того надано відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.

Клопотань від учасників справи не надходило.

Відзив на позовну заяву відповідачами на адресу суду не надавався.

Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 11 липня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд по суті позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (місцезнаходження: 65048, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 36, офіс 308, адреса для листування: 65048, м. Одеса, вул. базарна, буд. 25, а/с 1) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за користування грошовими коштами,

13.03.2023 року представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокат Дударенко С.В. подав заяву про застосування позовної давності.

Представник відповідачів просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі застосувавши позовну давність, оскільки на його думку позивачем пропущено без поважних причин строк пред?явлення виконавчих документів до виконання по справі №1527/4963/12. Це встановлено судами першої та другої інстанцій, рішення набрали законної сили. Позивач не навів ці факти у своєму позові про стягнення інфляційних втрат, 3% річних.

Представник відповідачів зазначає, що позивач звернувся до суду з позовом, якій витікає з судового рішення від 04 жовтня 2012 року по справі №1527/4963/12, яке є за своєю правовою природою у даній ситуації основною підставою для стягнення та за яким стягнення не є можливим із-за пропуску строку пред`явлення виконавчих документів до виконання.

Зазначено, що позивачем також пропущений строк звернення до суду, оскільки позов пред`явлений 22 грудня 2021 року, розрахунок здійснений з жовтня 2013 року.

Також від представника відповідачів 13.03.2023 року до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у якому зазначив, що у зв`язку з накладкою судових засідань та прийняттям участі у якості захисника по кримінальній справі 13 березня 2023 року адвокат відповідачів Дударенко С. В. просив відкласти розгляд справи на іншу дату.

Розглянувши клопотання представника відповідачів, суд дійшов до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Представником відповідачів не було надано жодного доказу, який підтверджує ті обставини на які він посилається у клопотанні, до клопотання було додано лише Ордер про надання правової допомоги.

Представником позивача Жилко Е.О. було подано заяву про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Консалт Солюшенс»

Враховуючи вимоги ст. 223 ЦПК України та ст.6 Конвенції Про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності Відповідачів.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі, виходячи з наступного.

04 жовтня 2012 року рішенням Суворовського районного суду міста Одеси у цивільній справі №1527/4963/12 позовні вимоги ПАТ «КБ «НАДРА» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «НАДРА» заборгованість за основною сумою кредиту у розмірі 248165,07 грн., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 46446,04 грн., пеню за прострочену заборгованість по сплаті суми кредиту та процентів за користування кредитом у розмірі 17892,44 грн., штраф у розмірі 31557,73 грн., судовий збір у розмірі 3219 грн., а всього стягнуто суму у розмірі 347280,28 грн.

З матеріалів справи вбачається, що рішення Суворовського районного суду міста Одеси у цивільній справі №1527/4963/12 позовні вимоги ПАТ «КБ «НАДРА» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відповідачами не оскаржувалось, набрало законної сили, таким чином є обов`язковим для виконання.

Правовідносини, що були предметом судового розгляду, витікали з кредитного договору «Автопакет» №ОД14/08/2007/840-К/141 від 01.08.2007 року та договору поруки №ОД14/08/2007/840-П/141 від 01.08.2007 року.

06.09.2013 року постановою Другого Суворовського відділу ДВС Одеського МУЮ було повернуто виконавчий лист №1527/4963/12, виданий 16.01.2013 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «НАДРА» кредитної заборгованості в розмірі 347280,28 грн.

11.10.2013 року постановою Другого Суворовського відділу ДВС Одеського МУЮ було повернуто виконавчий лист №1527/4963/12, виданий 16.01.2013 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «НАДРА» кредитної заборгованості в розмірі 347280,28 грн.

Відповідно до протоколу проведення аукціону № 10/388/13/А від 13 вересня 2013 року було реалізовано автотранспортний засіб Toyota Camry, 2006 р.в. д/н НОМЕР_3 , який відповідно до договору «Автопакет» № ОД14/08/2007/840-К/141 від 01.08.2007 року належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 , виданого РЕВ 2 ДАІ м. Одеси УДАІ ГУМВС України в Одеській області 31 липня 2007 року..

У вищезазначеній постанові про повернення виконавчого документа стягувачу від 11.10.2013 року зазначено, що в ході проведення виконавчих дій відносно боржника ОСОБА_1 було звернуто стягнення на рухоме заставне майно, а саме Toyota Camry, 2006 р.в., д/н НОМЕР_3 та призначено експертну оцінку зазначеного майна.

Вказане підтверджується також відміткою державного виконавця у виконавчому листі №1527/4963/12 де зазначено, що вказаний виконавчий лист повернуто згідно ст. 47 ч.8 ЗУ «Про виконавче провадження» 11.10.2013 року. Залишок боргу 274 060,54 грн.

23.10.2020 року ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси заяву ТОВ «Консалт Солюшенс» про заміну сторони її правонаступником у справі № 1527/4963/12 за позовом ПАТ «КБ «НАДРА» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено; замінено сторону стягувача ПАТ «КБ «НАДРА» на його правонаступника ТОВ «Консалт Солюшенс» у цивільній справі № 1527/4963/12 за позовом ПАТ «КБ «НАДРА» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Станом на дату звернення до суду Позивачем з цим позовом, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від сплати грошових коштів за рішенням суду ухиляються, змістовних пропозицій з приводу порядку виконання зобов`язань не висувають.

В період з 11.10.2013 року (дата повернення виконавчого документа стягувачу) по цей час Відповідачі безпідставно користуються коштами у розмірі 274060,54 грн, що належали до сплати ПАТ «КБ «НАДРА», а після укладення договору про відступлення права вимоги - Позивачу.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

В порушення зазначених правових норм відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 рішення Суворовського від 04.10.2012 року у справі № 1527/4963/12 в частині 274 060,54 грн. не виконали до моменту звернення із цією позовною заявою, заборгованість ПАТ «КБ НАДРА» своєчасно не погасили, своє грошове зобов`язання, встановлене та підтверджене рішенням суду, перед ПАТ «КБ НАДРА» прострочили.

Відповідно до частини першої статі 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 кодексу.

Так, відповідно до частини п`ятої статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Отже, залишок заборгованості Відповідачів перед Позивачем у розмірі 274060,54 грн., що була встановлена рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 04.10.2012 року у справі № 1527/4963/12 є зобов`язанням відповідно до норм цивільного права.

Відповідно до статті 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Як вбачається з тексту рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 04.10.2012 року у справі № 1527/4963/12, зобов`язання відповідачів виражено у гривні.

Будь-яке зобов`язання, що зводиться до сплати грошей, є грошовим зобов`язанням, незалежно від правових підстав його виникнення.

За змістом цієї норми закону (ст. 625 ЦК України) нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання. Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 703/2718/16-ц від 19 червня 2019 року

За змістом частини першої статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулюваннястатті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положеньстатті 549 цього Кодексу.

Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставістатті 1050 ЦПК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Подаючи до суду дану позовну заяву, позивач враховував строки позовної давності для звернення до суду з такою вимогою.

Відповідно пункту 7.3 договору «Автопакет» №ОД14/08/2007/840-К/141 від 01.08.2007 року, сторони, керуючись ст.259 ЦК України, дійшли згоди збільшити строк позовної давності до 10 (десяти) років.

Враховуючи зазначене, звертаючись до суду з цим позовом, сторона позивача здійснила розрахунок заборгованості за період з 11.10.2013 року до 10.12.2021 року.

Представником відповідачів у своїй заяві про застосування позовної давності зазначено, що відповідно до ст. 257-258 ЦК України, встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки, а щодо окремих видів вимог, зокрема про стягнення неустойки (штрафів, пені) застосовуються позовна давність строком один рік.

Щодо заяви сторони відповідачів про застосування строків позовної давності до зазначених правовідносин, суд відмовляє у її задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно достатті 256 ЦК Українипозовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно достатті 253 ЦК Україниперебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому відповідно до частини першоїстатті 261 ЦК Україниперебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила

Відповідно до статті 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Відповідно до 7.3 договору «Автопакет» №ОД14/08/2007/840-К/141 від 01.08.2007 року, сторони, керуючись ст.259 ЦК України, дійшли згоди збільшити строк позовної давності до 10 (десяти) років

Отже, строк за який мають нараховуватися штрафні санкції та інфляційні втрати на підставі ст. 625 ЦК України є період з 11.10.2013 року по 10.12.2021 року.

Відсотки річних з 11/10/2013 до 31/12/2015 (812 днів) становлять 18290,73 грн. грн. (274060,54 x 3 % x 812 : 365 : 100)

Відсотки річних з 01/01/2016 до 31/12/2016 (366 днів) становлять 8221,82 грн. (274060,54 x 3 % x 366 : 366 : 100)

Відсотки річних з 01/01/2017 до 31/12/2019 (1095 днів) становлять 24665,45 грн. (274060,54 x 3 % x 1095: 365 : 100)

Відсотки річних з 01/01/2020 до 31/12/2020 (366 днів) становлять 8221,82 грн. (274060,54 x 3 % x 366 : 366 : 100)

Відсотки річних з 01/01/2021 до 10/12/2021 (344 днів) становлять 7748,78 грн. (274060,54 x 3 % x 812 : 365 : 100)

Всього днів: 2983.

Всього штрафних санкцій: 67148,59 грн.

Інфляційні нарахування з 11.10.2013 року по 10.12.2021 року. складають 556548,76 грн.

Згідно з ч. 3ст. 2 ЦПК Україниосновними засадами (принципами) цивільного судочинства є: 1) верховенство права; 2) повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Частиною 3статті 13 ЦПК Українивизначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Частина 2статті 43 ЦПКвстановлює, що учасники справи зобовязані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обовязковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно дост. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до положеньст. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно зіст. 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Правилами ч.1ст.81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст. 625ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Будь-яких конкретних правових доказів про повне або часткове спростування позовних вимог або доказів того, що рішення суду про стягнення заборгованості відповідачами виконано, відповідачі суду не надали і судом таких доказів не здобуто.

Відповідно дост. 89 ЦПК України,суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі викладеного, оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що пред`явлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно дост. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача документально підтверджені судові витрати в сумі 9355, 46 гривень.

Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, тому судовий збір стягується з відповідачів в повному обсязі в рівних частинах.

Керуючись ст.ст.3,4-7, 1-13, 17-18, 109, 131, 137,141,211,223,259,263-265, 268,352,354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (місцезнаходження: 65048, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 36, офіс 308, адреса для листування: 65048, м. Одеса, вул. базарна, буд. 25, а/с 1) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за користування грошовими коштами - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (ЄДРПОУ: 42251700, 65048, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 36, офіс 308) заборгованість у розмірі 623 674,82 грн., яка складається з: - 556548,76 грн. інфляційне збільшення; - 67148,59 грн. 3% річних за користування грошовими коштами.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (ЄДРПОУ: 42251700, 65048, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 36, офіс 308) витрати зі сплати судового збору по 4677,73 грн. з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м. Одеси.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17 березня 2023 року.

Суддя