Рішення

від 01.03.2023 по справі 686/31431/20

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/31431/20

Провадження № 2/369/429/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Ковальчук Л.М.,

за участі секретаря Павлової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоленд Київ Груп», ОСОБА_2 про визнання правочинів недійсними, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2020 року позивач звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з даним позовом.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.12.2020 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоленд Київ Груп», ОСОБА_2 про визнання правочинів недійсними, передано до Києво-Святошинського районного суду Київської області за підсудністю.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 12 листопада 2019 року біля 11:00 год. позивач з належним йому автомобілем BMW 5351 2979, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова № НОМЕР_2 перебував на автомобільному ринку по вул. Трудовій в м. Хмельницькому. До нього підійшли троє невідомих осіб і погрожуючи йому заволоділи даним автомобілем та реєстраційними документами до нього. З цього приводу були внесені відомості про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань. В межах кримінального провадження позивач був визнаний потерпілим. Крім того, слідчими Національної поліції даний автомобіль був визнаний речовим доказом, та ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду на нього накладений арешт. Також було встановлено, що від імені позивача був укладений 19 лютого 2020 року договір комісії №7562/20/01070, за умовами якого позивач, ніби, уповноважив ТОВ «Автоленд Київ Груп» на продаж даного транспортного засобу. Та складений акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер №7562/20/01070. Позивач зазначає, що ніяких дій, спрямованих на відчуження транспортного засобу він не здійснював. Такого наміру він не мав. Належним йому майном ТОВ «Автоленд Київ Груп» розпорядився без його згоди, в той час коли наміру продавати цей автомобіль він не мав. Про зазначене вбачається з висновку почеркознавчої експертизи, згідно даних якого видно, що підписи від його імені в договорі комісії №7562/20/01070 від 19.02.2020 року та в акті технічного стану транспортного засобу або його складової частини від 19.02.2020 року виконані не позивачем, а іншою особою. Оскільки позивач на продаж автомобіля нікого не уповноважував і наміру продавати його не мав, договір комісії та акт до нього підлягає визнанню недійсним. Також, чинним не може залишатись договір купівлі-продажу транспортного засобу №7562/20/01070 від 19 лютого 2020 року за яким ТОВ «Автоленд Київ Груп» продав, а ОСОБА_2 придбав зазначений транспортний засіб. Враховуючи вище викладене, просив суд визнати недійсним договір комісії №7562/20/01070 від 19.02.2020 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоленд Київ Груп» та ОСОБА_1 щодо продажу транспортного засобу BMW 5351, 2011 року випуску, колір сірий, номер кузова № НОМЕР_2 та визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу від 19 лютого 2020 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоленд Київ Груп» та ОСОБА_2 BMW 5351, 2011 року випуску, колір сірий, номер кузова № НОМЕР_2 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.05.2021 року прийнято до провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоленд Київ Груп», ОСОБА_2 про визнання правочинів недійсними та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

Протокольною ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.02.2022 року підготовче провадження в справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутності. Позов підтримав в повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що позивач проти заочного розгляду справи не заперечувала, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 та відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що транспортний засіб марки BMW 5351, 2011 року випуску, колір сірий, номер кузова № НОМЕР_2 належав на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 31.07.2019 року, що підтверджується листом Територіального сервісного центру МВС № 6841 РСЦ МВС в Хмельницькій області від 20.03.2020 року.

19.02.2020 року між ТОВ «АВТОЛЕНД Київ груп» та ОСОБА_1 був укладений договір комісії № 7562/20/01057, відповідно до якого товариство зобов`язується за дорученням ОСОБА_1 за комісійну плату вчинити за його рахунок від свого імені один або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу марки «марки BMW 5351, 2011 року випуску, колір сірий, номер кузова № НОМЕР_2 .

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 12.11.2019 року невстановлена особа, перебуваючи на автомобільному ринку, що по вул. Трудовій в м. Хмельницькому, незаконно заволоділа автомобілем марки BMW 5351, 2011 року випуску, колір сірий, номер кузова № НОМЕР_2 , чим спричинила ОСОБА_1 майнової шкоди на суму що встановлюється.

Як вбачається з листа Територіального сервісного центру МВС № 6841 РСЦ МВС в Хмельницькій області від 20.03.2020 року, що було здійснено перереєстрацію що транспортний засіб марки BMW 5351, 2011 року випуску, колір сірий, номер кузова № НОМЕР_2 , на нового власника - ОСОБА_2 .

Згідно висновку експерта від 04.09.2020 року № 1.1-0134:20 Підпис в графі «комітент» в договорі комісії № 7562/20/010570 від 19.02.2020 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Підпис в графі «комітент» в акті технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер від 19.02.2020 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Згідно зі ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Звертаючись із цим позовом до суду, позивач стверджував, що його волевиявлення на відчуження спірного автомобіля не було, довіреності на продаж автомобіля він не видавав, тому ця довіреність, видана на її підставі інша довіреність в порядку передоручення й вчинений на підставі неї договір та наступні договори купівлі-продажу є недійсними, автомобіль підлягає витребуванню в останнього набувача із вчиненням необхідних реєстраційних дій.

За змістом ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є правочином.

Водночас за змістом ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Презумпція правомірності правочину встановлена законодавцем у ст. 204 ЦК України. Відповідно до цієї правової норми правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна сторона зобов`язані повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, відшкодувати вартість того, що одержано за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

У ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Разом з тим, звертаючись до суду, позивач вказав на те, що договір комісії № 7562/20/010570 від 19.02.2020 року не підписувавта не мав наміру відчужувати належний йому автомобіль. Вказав, що не підписував договір комісії № 7562/20/010570 від 19.02.2020 року, більш того, це підтверджується висновком експерта від 04.09.2020 року № 1.1-0134:20.

Суд не вбачає підстав для неприйняття вказаних тверджень до уваги, адже, в ході судового розгляду справи останні знайшли своє підтвердження.

При цьому суд вважає за можливе покласти в основу судового рішення дані висновку експерта від 04.09.2020 року № 1.1-0134:20, оскільки дана експертиза проведена в рамках кримінального провадження, з огляду на наступне.

У постановах Верховного Суду від 10.07.2019 року у справі № 686/23256/16-ц та від 25.03.2021 року у справі № 752/21411/17 зроблено висновок про те, що отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальній справі, є письмовим доказом у цивільній справі, якому суд має надати оцінку та мотивувати, чи визнає доказ, чи відхиляє його.

Згідно з ч. 5 ст. 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Отже, експерти повинні бути обізнані про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Такий висновок, узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 року у справі № 522/1029/18 (провадження № 14-270цс19).

У постанові Верховного Суду від 05.02.2020 року у справі № 461/3675/17 зазначено, що ст. 110 ЦПК України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

15.04.2021 року в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 759/15556/18 (провадження № 61-15236св20) зазначено, що у випадку незгоди з висновком експерта за результатами експертизи, проведеної у кримінальному провадженні, сторона не позбавлена можливості заявити клопотання про призначення експертизи, виклавши у клопотанні підстави незгоди з цим висновком та зазначивши вимоги до повторної експертизи.

Отже, можливість використання в якості доказів (одного з доказів) при розгляді іншої справи, виконаних у кримінальному провадженні висновків експертиз, підтверджено Верховним Судом при розгляді справ № 678/364/15-ц (постанова від 17.10.2019 року), № 461/3675/17 (постанова від 05.02.2020 року) та № 9901/740/18 (постанова від 10.03.2020 року), але з дотриманням певних особливостей, вказаних вище.

Отже, висновок експерта, підготовлений у рамках кримінального провадження особою, яка є атестованим судовим експертом, відповідає положенням цивільного процесуального закону, якщо експертиза проведена у кримінальному провадженні містила інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні, навіть незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений, використовувати можна.

Так, згідно висновку експерта від 04.09.2020 року № 1.1-0134:20 Підпис в графі «комітент» в договорі комісії № 7562/20/010570 від 19.02.2020 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Підпис в графі «комітент» в акті технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер від 19.02.2020 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Як вбачається, проведення судової експертизи доручено судовому експерту сектору

почеркознавчих досліджень відділу криміналістичних видів досліджень

Хмельницького НДЕКЦ МВС Радецькому Артему Йосиповичу, який має вищу

освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення почеркознавчої

експертизи за експертною спеціальністю 1.1 «Дослідження почерку і підписів»

(свідоцтво про присвоєння кваліфікації № 11968, видане ЕКК МВС України

26.12.2012, свідоцтво про підтвердження № 17310, видане ЕКК МВС України

01.11.2019), стаж експертної роботи з 2012 року.

Експерт попереджений про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.

Отже, вказаний висновок судового експерта має доказове значення згідно з положеннями ЦПК України. Зазначений висновок містить відповіді на порушені питання, які є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи, містить інформацію щодо предмета доказування у даній справі, висновок складений експертом, якого попереджено про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.

Даний висновок є належним доказом, а тому він може бути покладений в основу судового рішення.

В ході розгляду справи стороною відповідачами клопотань про призначення експертизи з викладенням підстав незгоди з висновком від 04.09.2020 року № 1.1-0134:20 та зазначенням вимог до повторної експертизи, заявлено не було, так само як і будь-яких інших клопотань з процесуальних питань задля встановлення обставин, необхідних для обґрунтування відповідачем своєї позиції.

Отже, договір комісії № 7562/20/010570 від 19.02.2020 року є таким, що не відповідає волевиявленню позивача, адже не підписувався ним, тому є недійсним.

Як наслідок, є недійсним і договір купівлі-продажу транспортного засобу від 19 лютого 2020 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоленд Київ Груп» та ОСОБА_2 BMW 5351, 2011 року випуску, колір сірий, номер кузова № НОМЕР_2 ., вчинений за договором комісії № 7562/20/010570 від 19.02.2020 року , який підлягає визнанню недійсним, також є недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно доч.1ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч.1ст.206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно до ст.244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Суд приймає до уваги Постанову Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» в п. 8 якої зазначено, що суд встановивши, що спірний договір, який за формою і змістом відповідає вимогам закону, але підтверджено, що одна зі сторін його не підписувала, визнає цей договір недійсним за нормами ст. ст.203,215 Цивільного кодексу України (підписання договору особою, яка не має на це повноваження та відсутність волевиявлення).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не мав жодного відношення до самого правочину, жодним чином не бажав настання наслідків у вигляді переходу права власності на транспортний засіб до третіх осіб та не мав волі на його укладання, хоча був власником транспортного засобу, і не отримав вартості майна.

Таким чином, суд приходить до висновку, що при укладенні договору купівлі-продажу транспортного засобу від 19.02.2020 року, було порушено вимоги ч. ч. 3, 5 ст. 203 ЦК України.

Договір комісії № 7562/20/010570 від 19.02.2020 року є таким, що не відповідає волевиявленню позивача, адже не підписувався ним, як наслідок, договір купівлі-продажу транспортного засобу від 19.02.2020 року, є недійсним.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 840,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 12-13, 76-82, 141, 169, 259, 263 - 265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоленд Київ Груп», ОСОБА_2 про визнання правочинів недійсними - задовольнити.

Визнати недійсним договір комісії №7562/20/01070 від 19.02.2020 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоленд Київ Груп» та ОСОБА_1 щодо продажу транспортного засобу BMW 5351, 2011 року випуску, колір сірий, номер кузова № НОМЕР_2 .

Визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу від 19 лютого 2020 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоленд Київ Груп» та ОСОБА_2 BMW 5351, 2011 року випуску, колір сірий, номер кузова № НОМЕР_2 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоленд Київ Груп» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

ТОВ «Автоленд Київ Груп»: м.Київ, вул.Милославська, 6, кв.8, ЄДРПОУ 41820761.

ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

СУДДЯ Л.М.КОВАЛЬЧУК