Рішення

від 20.03.2023 по справі 379/135/23

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 379/135/23

Провадження № 2/379/89/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

20 березня 2023 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: судді Зінкіна В.І.,

за участю секретаря судового засідання: Гопкало О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Таращі справу за позовом ОСОБА_1 , законний представник малолітнього позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Управління ЦНАП виконавчого комітету Таращанської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Законний представник позивача ОСОБА_2 31.01.2023 звернулася до суду з даним позовом, просить суд визнати особу - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування жилим приміщенням - житловим будинком по АДРЕСА_1 , внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що її син ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та свідоцтва про право на спадщину, є власником житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Приводом для звернення до суду є примусове зняття з реєстрації особи, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично там тривалий час не проживає, участі в утриманні житла не приймає. Відповідач фактично не проживає у вказаному будинку більше двох років, не бере участі в оплаті комунальних платежів та не несе витрат по обслуговуванні будинку. Отримання рішення суду необхідне для зняття відповідача з реєстрації та можливістю користуватися субсидією.

У судове засідання позивач та його законний представник не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належно, подали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримують в повному обсязі.

Відповідач двічі у судові засідання 03.03.2023, 20.03.2023 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи в силу ч. 11 ст. 128 ЦПК України належно повідомлявся.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належно, проте через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі, не заперечує проти позовних вимог.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Враховуючи позицію позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Вирішуючи питання про застосування норм матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні даного спору, суд виходить із того, що спір виник з приводу права користування майном, яке перебуває у приватній власності позивача, а тому застосуванню підлягають відповідні норми ЦК України.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Стаття 321 ЦК України зазначає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Статтею 386 ЦК України визначено засади захисту права власності: держава забезпечує рівний захист усіх суб`єктів права власності.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року (зі змінами внесеними ППВСУ №15 від 25.05.1998 року) у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування житловими приміщенням, судам необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності суд може продовжити пропущений строк.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Позивач відповідно до Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 168816579 та свідоцтва про право на спадщину № 900 зареєстроване приватним нотаріусом Таращанського районного нотаріального округу Київської області Овраменко Л.В., є власником житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В даному житловому будинку зареєстрований, в тому числі, батько позивача - ОСОБА_3 , який не проживає в житловому будинку понад два роки, що підтверджується Актом про реєстрацію і проживання в м. Тараща № 4 від 10.01.2023, а також письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Оскільки, в добровільному порядку відповідач не знявся з реєстраційного обліку з будинку, що є перешкодою позивачу реалізувати в повному обсязі своє право власності на майно, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частина 1 статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», визначає чіткий перелік підстав для зняття особи з реєстрації місця проживання, але у зв`язку з тим, що відповідач відмовляється виписатися добровільно, єдиною підставою для зняття з реєстрації місця проживання може виступити остаточне рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Стаття 47 Конституції України проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Враховуючи той факт, що відповідач фактично відсутній понад два роки у житловому будинку, що розташований за адресою: в АДРЕСА_1 , що судом беззаперечно встановлено, доказів поважності причин такої відсутності відповідачем не надано, а судом не здобуто, тому суд прийшов до висновку, що відповідач втратив право користування зазначеним вище житловим приміщенням.

Згідно до п. 26 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 2 березня 2016 р. № 207 зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 77, 78, 81, 141, 142, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-284, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 71, 72, 107 ЖК України, ст. 319, 321, 391, 405 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , таким, що втратив право користування жилим приміщенням - житловим будинком по АДРЕСА_1 , внаслідок відсутності його понад встановлені законодавством строки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Головуючий:В. І. Зінкін