Ухвала

від 17.03.2023 по справі 757/10493/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/10493/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_3

захисника підозрюваного - ОСОБА_4

підозрюваного - ОСОБА_5

потерпілого - ОСОБА_6

захисника потерпілого - ОСОБА_7

свідка - ОСОБА_8

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12023100060000064 від 12.01.2023,-

ВСТАНОВИВ:

17.03.2023 у провадження слідчого судді ОСОБА_1 надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12023100060000064 від 12.01.2023.

Клопотання обґрунтовує тим, що У провадженні Печерського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12023100060000064 від 12.01.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, діючи з корисливим мотивом, шляхом обману та зловживання довірою заволодів чужим майном, а саме: грошовими коштами в сумі 29 500 615 грн., які належали потерпілому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_5 , за попередньою змовою з ОСОБА_10 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, використовуючи заздалегідь підроблені документи, провели незаконну реєстрацію об`єкта нерухомості - квартири АДРЕСА_1 (далі - Об`єкт), з метою подальшої її реалізації шляхом продажу.

При цьому, для внесення недостовірних даних до Державного реєстру майнових прав на нерухоме майно (далі - Реєстр) невстановлені особи за сприяння невстановлених службових осіб товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Буд», ідентифікаційних код юридичної особи 24368041, місце знаходження: м. Київ, Майдан Незалежності, 2, на балансі якого знаходиться будинок № 7 на Кловському узвозі у м. Києві, підробили договір № 307-К/1 купівлі-продажу майнових прав на об`єкт будівництва від 19.08.2011, укладений між генеральним директором ТОВ «Житло-Буд» ОСОБА_11 та громадянкою ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , довідку про сплату 100% майнових прав Об`єкта нерухомості за договором купівлі-продажу майнових прав на об`єкт будівництва від 19.08.2011 №19-08-2011-1 з боку ОСОБА_12 на користь ТОВ «Житло-Буд» суми 12 753 600 (дванадцять мільйонів сімсот п`ятдесят три тисячі шістсот) гривень 00 копійок, що складає 100 відсотків вартості майнових прав Об`єкту, у відповідності до технічного паспорту на об`єкт будівництва (інвентаризаційна справа № 018.002.006-2011-ТП) та акт приймання-передачі Об`єкту будівництва від 19.08.2011, підписаний ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Крім того, для реєстрації вищевказаного Об`єкта нерухомості, невстановлені особи скористались послугами знайомих нотаріусів та приватних БТІ для виготовлення необхідної документації, яка стала підставою для внесення даних до Реєстру.

З цією метою, для отримання необхідної інформаційної довідки з КП КМР «КМ БТІ», невстановлена особа звернулись за допомогою до приватного нотаріуса Київського нотаріального округу ОСОБА_13 , яка 01.06.2022 за запитом № 01/06-22 замовила в КП КМР «КМ БТІ» інформаційну довідку КВ-2022 № 9717 від 03.06.2022 по квартирі АДРЕСА_2 . Для отримання технічної документації, невстановлена особа звернулась до директора товариства з обмеженою відповідальністю «Владико», ідентифікаційних код юридичної особи 40013408, місце знаходження: м. Київ, бульвар Кольцова, 3 квартира 189, ОСОБА_14 та техніка з інвентаризації нерухомого майна - експерта ОСОБА_15 , які на замовленням виготовили на ім`я ОСОБА_12 технічний паспорт (реєстраційний номер ТІ01: НОМЕР_1 від 20.07.2022), план квартири АДРЕСА_2 на 43 поверсі, та її експлікацію.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 , за попередньою змовою з ОСОБА_10 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, з метою реєстрації Об`єкту в Реєстрі права власності на нерухоме майно, звернулись до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу

ОСОБА_16 , яка 26.07.2022 зареєструвала Об`єкт нерухомості загальною площею 554,9 кв.м., житловою площею 455,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 за громадянкою ОСОБА_12 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2616852180000) на підставі вищезазначених підроблених документів: договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт будівництва № 307-К/1, виданого 19.08.2011, акту приймання-передачі об`єкту будівництва, виданого 19.08.2011 та довідки про сплату 100% майнових прав на Об`єкт нерухомості за договором купівлі-продажу майнових прав на об`єкт будівництва № 19-08-2011-1, виданої 19.08.2011.

В подальшому, ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_10 та іншими невстановленими особами, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодінні чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, в листопаді 2022 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, через спільних знайомих підшукав ОСОБА_6 , якому запропонував за вигідною ціною придбати квартиру АДРЕСА_2 .

З метою впевненості у порядності своїх дій й доброзичливості, ОСОБА_5 надіслав ОСОБА_6 на месенджер «Телеграм» пакет документів по Об`єкту нерухомості, а саме: технічний паспорт, витяг з реєстру речових прав тощо та особисто здійснив показ квартири.

Впевнившись, що Об`єкт нерухомості дійсно є у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_6 прийняте рішення про купівлю даного об`єкта нерухомості.

18.11.2022, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи в готелі «Салют», що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , отримав від ОСОБА_17 , в якості завдатку грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, що станом на 18.11.2022 року еквівалентно 365 700 грн.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою заволодінні чужим майном - грошовими коштами ОСОБА_17 , шляхом обману та зловживання довірою, в особливо великих розмірах, ОСОБА_5 , за попередньою змовою групою осіб, із залученням власниці Об`єкту нерухомості - ОСОБА_12 , 22.11.2022 за адресою: АДРЕСА_5 організував підписання договору купівлі-продажу Об`єкта нерухомості, що знаходився на Кловському узвозі, 7 квартира АДРЕСА_6 , площею 554,9 кв., який був посвічений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_18 , представивши ОСОБА_10 як одного з фактичних власників даної квартири. В свою чергу, введений в оману ОСОБА_6 , передав невстановленій особі грошові кошти в сумі 29 134 915 грн., на що ОСОБА_12 , в присутності ОСОБА_5 написала власноручно розписку про отримання грошових коштів, з урахуванням завдатку.

Відповідно до відповіді КП Київської міської ради «КМ БТІ» при проведенні первинної технічної інвентаризації житлової частини будинку за адресою: АДРЕСА_7 станом на 16.10.2011 кількість житлових квартир складала 229, що підтверджує відсутність квартири з АДРЕСА_6 .

Відтак, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_10 , та іншими невстановленими особами, заволоділи шляхом обману та зловживання довірою належними ОСОБА_6 грошовими коштами в сумі 29 500 615 грн, чим заподіяли останньому майнової шкоди в особливо великих розмірах.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживанням довірою, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України.

В ході досудового розслідування отримані дані, які дають підстави стверджувати про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те що ОСОБА_5 , може переховуватись від органу досудового розслідування, суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому є наявність достатніх обґрунтованих підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а саме покинути територію України, тобто існує ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, в ході проведення НСРД у вигляді аудіо,-відеоконтролю особи ОСОБА_5 на одній з зустрічей з потерпілим ОСОБА_6 повідомив, що найближчим часом збирається незаконним шляхом перетнути державний кордон України та виїхати до Сполучених Штатів Америки.

На даний час в ході проведення досудового розслідування, не встановлено місце знаходження усіх фігурантів кримінального правопорушення, тому перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_5 , може вчиняти, разом з іншими фігурантами кримінального правопорушення, дії направленні на знищення, заховання або спотворення будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тобто існує ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На даний час у кримінальному провадженні обставини вчинення кримінального правопорушення у повному обсязі не встановлені, усі свідки кримінального правопорушення не допитані, а тому підозрюваний може вплинути на останніх з метою зміни їх показів, показання яких мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_5 , в ході виконання слідчих дій отримає ряд копій документів, котрі наддадуть останньому можливість фізично та психологічно вплинути на свідків, потерпілого, оскільки останній володітиме інформацією про адресами місць проживання та телефонними номерами, що може призвести до зміни показів вже допитаних осіб та відмови давати покази встановлених в ході досудового слідства очевидців події злочину, тобто існує ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На даний час в ході проведення досудового розслідування не встановлено офіційне місце роботи підозрюваного ОСОБА_5 і відповідно підозрюваний не має стабільного заробітку та постійного джерела прибутку, також слід врахувати характер вчинення кримінального правопорушення, враховуючи вищевикладене існує ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вказані ризики є реальними, стійкими, триваючими та виправдовують даний запобіжний захід, щодо ОСОБА_5 , у вигляді тримання під вартою.

Зазначені ризики виключають можливість застосування менш суворого запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 та не зможуть забезпечити належний рівень гарантії доброчесності поведінки підозрюваного, оскільки тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання його винним не може нівелювати вищенаведеними ризиками.

Таким чином, слідчий вказує, що наявний запобіжний захід при обґрунтуванні підозри відповідає характеру інкримінованого ОСОБА_5 , діяння, не дає можливості перешкоджати встановленню істини, інтересам слідства та правосуддя шляхом ухилення підозрюваного від органів досудового розслідування та суду; знищити, заховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджанні кримінальному провадженню іншим чином; а також запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначивши, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, що зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Підозрюваний та захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, обґрунтувавши свою позицію тим, що дане клопотання є необґрунтованим, немотивованим та таким, що не підлягає задоволенню. Окрім цього, захисник зазначив, про те, що не існує жодних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, та перешкоджати завершенню досудового розслідування.

Потерпілий вказав, що підозрюваний своїми діями завдав йому щкоди.

Свідок у судовому засідані, позитивно характеризувала особу підозрюваного.

Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Судовим розглядом встановлено, що 16 березня 2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_8 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_9 , раніше не судимого, затримано у порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованому йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:документами, щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 ; протоколами допитів потерпілого ОСОБА_6 з додатками; протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема: -аудіо, відеоконтроль особи; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 ; відповідь на запит від КП Київської міської ради «КМ БТІ»;протоколом затримання ОСОБА_5 , в порядку ст. 208 КПК України, в ході якого вилучено документи та планшет, в яких наявні сліди вчинення злочину; протоколом затримання ОСОБА_10 , в порядку ст. 208 КПК України; протоколами обшуків; речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення та вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів та підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах, враховуючи процесуальну позицію підозрюваного та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення, вказане узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року.

Відтак, на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Стороною обвинувачення в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбаченого у п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також, спробам вчинити інше кримінальне правопорушення.

Судовим розглядом встановлено, що вказані ризики є реальними, стійкими, триваючими та виправдовують даний запобіжний захід, враховуючи, що в противагу вказаним ризикам сторона захисту не навела будь-яких аргументів, які б спростовували вказані ризики.

Варто зазначити, що за встановлених обставин під час судового розгляду встановлено, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Так, згідно п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод звільнення може бути обумовлено наданням гарантій явки в суд, й судова практика Європейського суду з прав людини встановлює, що не відповідає п. 3 ст. 5 Конвенції встановлення розміру застави, виключно в залежності від інкримінованої шкоди. Гарантія має мету не відшкодування шкоди, а забезпечення присутності обвинуваченого в залі судового засідання. Тому її розмір повинен відповідати перспективі втрати застави чи обернення на неї стягнення у разі не явки обвинуваченого до суду, й повинен утримувати обвинуваченого в межах належної процесуальної поведінки.

При визначенні ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року

Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, їх корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя вважає, що застава у межах відповідно ч.2 ст. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 , що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків, а тому приходить до висновку, про необхідність визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, у розмірі 14 500 000,00 грн., оскільки внесення застави, саме в такому розмірі, на думку суду, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, з урахуванням вказаних обставин, що виправдує мету застосування запобіжного заходу.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 14.05.2023 року включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023100060000064.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, у розмірі 14 500 000 (чотирнадцять мільйонів п`ятсот тисяч) гривень, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_5 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, в разі внесення застави, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, а в разі неможливості з`явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це;

- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059

Банк отримувача ДКСУ, м. Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089

призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Термін обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 14.05.2023 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_5 , та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваним ОСОБА_5 , він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1