Рішення

від 22.03.2023 по справі 274/1120/23

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 274/1120/23

провадження № 2/0274/667/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22.03.2023 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: судді Вдовиченко Т.М., за участі секретаря судового засідання - Рудич М.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бердичівської державної нотаріальної контори про зняття арешту з майна-

в с т а н о в и в :

21.02.2023 ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, згідно якого просить зняти арешт (припинити заборону на нерухоме майно) реєстраційний номер обтяження № 3475449, накладений Бердичівською державною нотаріальною конторою на житловий будинок АДРЕСА_1 , згідно повідомлення від 24.07.1979 Кожоб`єднання ім. Ілліча, архівний запис № 1631 від 24.07.1979.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , являється власником 1/2 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та власником земельної ділянки площею 0,14 га.

Щодо іншої 1/2 частини будинку зазначає, що рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10.02.2020 в цивільній справі № 274/4844/17 визнано недійним договір купівлі - продажу частини будинку від 22 грудня 2007 року, зареєстрований в реєстрі № 09912 та в ДКП " Бердичівському МБТІ" в книзі № 6, запис № 1 від 13 лютого 2008 року, укладений між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про купівлю - продаж 1/2 ідеальної частини житлового будинку АДРЕСА_1 , оскільки вказана 1/2 частина житлового будинку не існує. Постановою Житомирського апеляційного суду від 12.10.2020 по справі № 274/4844/17 рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10.02.2020 залишено без змін.

Таким чином, вказаними рішеннями судів підтверджується, що 1/2 частина будинку, власником якої був ОСОБА_6 , була знесена, а юридично та фізично існуючою є лише 1/2 частина будинку, власником якої є позивачка.

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.01.2023 р. № 319586653 вбачається, що 18.07.2006 на будинок було накладено заборону відчуження, зареєстровану за № 3475449 Бердичівською державною нотаріальною конторою за попереднім власником 1/2 частини будинку - ОСОБА_7 , який є дідусем позивачки. Як підставу обтяження вказано повідомлення від 24.07.1979 Кожоб`єднання їм. Ілліча, також вказані додаткові дані: архівний запис № 1631 від 24.07.1979.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 30.11.2006 № 5/27"б" вирішено ліквідувати (припинити) юридичну особу банкрута - Відкрите акціонерне товариство "Бердичівське шкіроб`єднання ім. Ілліча" (м. Бердичів, вул. Леніна, 76 код ЄДРПОУ 00307827).

14.02.2007 було внесено запис про державну реєстрацію припинення ВАТ "Бердичівське шкіроб`єднання ім. Ілліча". Таким чином, юридичну особу, в інтересах якої було накладено заборону відчуження будинку було припинено в 2007.

Позивачці невідомо, якими є підстави для накладення арешту на будинок. Дідусь позивачки ОСОБА_7 помер в 1999.

Чинна заборона відчуження за № 3475449, зареєстрована Бердичівською державною нотаріальною конторою, призводить до порушення прав позивачки, оскільки позбавляє її права вільно розпоряджатись належною їй частиною будинку. За вказаних обставин підстави для збереження заборони відчуження відсутні.

Ухвалою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27.02.2023 прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Бердичівської державної нотаріальної контори про зняття арешту з майна ( а.с. 41-42).

Згідно з ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Судове засідання проведено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд даної справи в суді, про що в матеріалах справи маються відповідні поштові повідомлення. Відповідач не надав заперечення щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, не скористався правом надання відзиву на позовну заяву.

Беручи до уваги, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється власником 1/2 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та власником земельної ділянки площею 0,14 га, на підставі договору дарування 1/3 частини будинку від 26.01.2001 реєстровий №1-139 та 1/6 частини на підставі рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 15.09.2016 у справі №274/3726/16-ц, що підтверджується також Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.01.2023 №319586653 (а.с.9-13, 32-34).

На підставі рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10.02.2020 в цивільній справі № 274/4844/17 визнано недійним договір купівлі - продажу частини будинку від 22 грудня 2007 року, зареєстрований в реєстрі № 09912 та в ДКП " Бердичівському МБТІ" в книзі № 6 , запис № 1 від 13 лютого 2008 року, укладений між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про купівлю - продаж 1/2 ідеальної частини житлового будинку АДРЕСА_1 , оскільки вказана 1/2 частина житлового будинку не існує. Рішення набрало законної сили 12.10.2020 (а.с.14-21).

Вказаним рішенням підтверджується, що 1/2 частина будинку, власником якої був ОСОБА_6 , була знесена, а юридично та фізично існуючою є лише 1/2 частина будинку, власником якої є позивачка ОСОБА_1 .

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.01.2023 р. № 319586653 вбачається, що 18.07.2006 на будинок було накладено заборону відчуження, зареєстровану за № 3475449 Бердичівською державною нотаріальною конторою за попереднім власником 1/2 частини будинку - ОСОБА_7 , який є дідусем позивачки . Як підставу обтяження вказано повідомлення від 24.07.1979 Кожоб`єднання їм. Ілліча, також вказані додаткові дані: архівний запис № 1631 від 24.07.1979(а.с.11-13).

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 30.11.2006 № 5/27"б" вирішено ліквідувати (припинити) юридичну особу банкрута - Відкрите акціонерне товариство "Бердичівське шкіроб`єднання ім. Ілліча" (м. Бердичів, вул. Леніна, 76 код ЄДРПОУ 00307827).

12.02.2007 було внесено запис про державну реєстрацію припинення ВАТ "Бердичівське шкіроб`єднання ім. Ілліча". Таким чином, юридичну особу, в інтересах якої було накладено заборону відчуження будинку було припинено в 2007, що підтверджується витягом з сайту Опендатабот (а.с.22).

Архівним відділом Бердичівської міської ради листом від 21.12.2022 № 5/06-05/н повідомлено, відомості щодо архівного запису № 1631 від 24.07.1979 та копії повідомлень від 24.07.1979, 14.02.2007 та інших відомостей, що стосуються заборони, відчуження (арешту) житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 в документах Бердичівського шкіроб`єднання ім. Ілліча не виявлено (а.с.25).

Згідно повідомлення Бердичівської державної нотаріальної контори від 03.02.2023 р. N 135 надано копію з книги для реєстрації заборон відчуження житлових будинків, квартир та іншого нерухомого майна за 1979 рік. Зазначено, що інші документи, що стосуються заборони відчуження в Бердичівській ДНК відсутні (а.с.28-30).

Як вбачається з копії Реєстру для реєстрації заборон відчуження житлових будинків, квартир та іншого нерухомого майна, в записі № 1631 зазначено "Бердичевськое кожобьединение им. ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 АДРЕСА_1 Дата одержання повідомлення 24/07/1979, Дата накладення заборони 24/07/1979" ( а.с. 29-30).

Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, що передбачений цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних та оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При цьому відповідно до статей 11, 15 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки їх порушення.

Перелік способів захисту прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України та ч. 1 ст. 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

У відповідності до ч. 3 ст. 26 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

Згідно до п. 4.1 Глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 № 296/5 (далі Порядок), накладання заборони щодо відчуження майна реєструється нотаріусами в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій та реєстрі для реєстрації заборон відчуження нерухомого та рухомого майна, арештів, накладених на майно судами, слідчими органами, і реєстрації зняття таких заборон та арештів. Про накладені заборони щодо відчуження робиться запис в Алфавітній книзі обліку реєстрації заборон відчуження нерухомого та рухомого майна, а також арештів, накладених на таке майно судами, слідчими органами, і реєстрації зняття таких заборон та арештів.

Відповідно до п. 5.1 Глави 15 Порядку, нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв`язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, після припинення договору іпотеки у зв`язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору; органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини; про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п`ятирічного строку з часу відкриття спадщини на майно особи, оголошеної померлою; про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт; про скасування рішення суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав; про смерть відчужувача за спадковим договором або про смерть другого з подружжя, що уклали спадковий договір; про відчуження майна, переданого під виплату ренти; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 6.1 Глави 15 Порядку передбачено, про зняття заборони, а також про зняття судовими або слідчими органами та органами державної виконавчої служби накладеного ними арешту на майно нотаріус робить відповідні відмітки в реєстрі для реєстрації заборон і арештів та в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна.

Таким чином, позивачка має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, однак не може цього робити через наявність обтяження на належне їй майно.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування. Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Виходячи з вищевказаного, суд приходить до висновку, що арешт на майно ( житловий будинок АДРЕСА_1 ) на ім`я ОСОБА_7 , перешкоджає володінню, користуванню та розпорядженню ним належним їй на праві власності майном, в зв`язку з чим підлягає зняттю.

Враховуючи наведені обставини суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12-13,76-81,89,247,258,263-265,274,354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Бердичівської державної нотаріальної контори про зняття арешту з майна задовольнити повністю.

Зняти арешт (припинити заборону на нерухоме майно) реєстраційний номер обтяження № 3475449, накладений Бердичівською державною нотаріальною конторою на житловий будинок АДРЕСА_1 , згідно повідомлення від 24.07.1979 Кожоб`єднання ім. Ілліча, архівний запис № 1631 від 24.07.1979.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.М. Вдовиченко