Ухвала

від 22.03.2023 по справі 554/1597/23

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2023 року

м. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області:

суддя Харабадзе К. Ш.,

Справа № 554/1597/23

Номер провадження№ 2-з/545/8/23

заявник ОСОБА_1

представник заявника ОСОБА_2

відповідач - ОСОБА_3

відповідача - ОСОБА_4

відповідач ОСОБА_5

третя особа ТОВ «Алмаз-Люкс»

розглянувши заяву про часткове забезпечення позову до позовної заяви про визнання права власності на спадкове майно.

у с т а н о в и в :

22.02.2023 року представник заявника ОСОБА_1 адвокат Омелай Денис Владиславович звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з заявою про часткове забезпечення позову до позовної заяви про визнання права власності на спадкове майно.

Ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 24.02.2023 з посиланням на ч. 1 ст. 30 ЦПК України заяву представника заявника ОСОБА_1 адвокат Омелай Денис Владиславович про часткове забезпечення позову до позовної заяви про визнання права власності на спадкове майно направлено за підсудністю до Полтавського районного суду Полтавської області /а.с.39-40/.

Справа надійшла до Полтавського районного суду Полтавської області 21 березня 2023 року.

Відповідно до автоматичної системи документообігу, справу перерозподілено судді Полтавського районного суду Полтавської області Харабадзе К.Ш.

Дослідивши матеріали справи, доходжу висновку, що дана справа помилково направлена з Октябрського районного суду м. Полтави до Полтавського районного суду Полтавської області з огляду на таке.

Устатті 124 Конституції Українизакріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до частини 1статті 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зКонвенцією про захист прав людини і основоположних свобод,Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у пункті 1 статті 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Отже, поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Слід також врахувати, що недотримання судом правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд до належного суду (ч. 1ст. 378 ЦПК України).

Підсудністю у цивільному судочинстві визначено розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.

Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо. Отже, спори, що пов`язані з визнанням права власності щодо нерухомого майна, пред`являються до суду за місцезнаходженням об`єкта нерухомого майна за правилами виключної підсудності.

При цьому законодавець визначає, що майном якособливим об`єктомвважаються окремаріч,сукупність речей,а такожмайнові правата обов`язки/ст..190ЦК України/. Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки /ст. 179 ЦК України/. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення /ст. 181 ЦК України/. Якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ) /ст.. 188 ЦК України/.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Так, як вбачається з матеріалів заяви про забезпечення позову вартість спадкового майна становить 830000 гривень. При цьому, вартість майна, яке підпадає під забезпечення позову становить:

-Квартири АДРЕСА_1 в жилому будинку літ. А-5, яка в цілому складається з : коридору 1 пл.5,60 кв.м., кімнати жилої 2 пл. 16,80 кв.м., туалету 3 пл. 1,00 кв.м., ванни 4 пл.2,00 кв.м., кухні 5 пл. 5,30 кв.м., кімнати жилої 6 пл. 13,40 кв.м. , жилою площею квартири 30,20 кв.м., вартістю 200000 грн.

-Житлового будинку «А-1» , сараю «Б» , погріб «б» , вбиральні «В» , будинку для відпочинку «Г-2» , плавального басейну «Д» , навіс «г» , навіс «гі» , сарай «г2» , №1 колодязь, № 2 ворота , №3 огорожа, № 4 ворота , №5 яма вигрібна , № 6 свердловина розташованого на земельних ділянках площею 0,2391 га - кадастровий номер земельної ділянки 5324081911:11:002:0010 та 0,0852 га - кадастровий номер земельної ділянки 5324081911:11:002:0011 у АДРЕСА_2 , вартістю 140000 грн.

-Житлового будинку «А-1,а,а1» , «В» сарай , «Ж» господарська будівля , «Е» погріб вхідний , №1 огорожа , №№2,4 свердловина, № 3 ворота, хвіртка , №5 вигріб розташованого за адресою : АДРЕСА_3 та на земельну ділянку площею 0,15 га призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5324081911:11:002:0066 за адресою АДРЕСА_3 вартістю 150000 грн.

-Житлового будинку «А-2» загальною площею 245,8 кв.м., житловою площею 81,8 кв.м., літньої кухні «Б» , навісу «В» , навісу «Г», навісу «Д», навісу «Е» , навісу «Ж», господарського блоку «З», навісу «І», навісу «К», сараю «Л», № 1 ворота-хвіртка, № 2 ворота-хвіртка, №3 хвіртка , № 4 огорожа , № 5 свердловина, № 6 вигріб , № 7 вигріб, № 8 вигріб, № 9 басейн, , № 10 підпірна стінка, ІIII вимощення, № 11 варта, №12 огорожа, № 13 хвіртка , № 14 огорожа, № 15- № 19 сходи за адресою АДРЕСА_2 та земельних ділянок за указаною адресою кадастровий номер 5324081911:11:002:0038,5324081911:11:002:0037 вартістю 150000 грн.

Суддя звертаєувагу нате,що законодавець чітко визначив, що якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта (а не об`єктів), вартість якого є найвищою. Оскільки житлові будинки, господарські будівлі і споруди, які мають різне місцезнаходження в Полтавському районі Полтавської області та є окремими об`єктами і не утворюють складну річ з іншою річчю, а нерухомим майном, яке має найбільшу вартість, є квартира АДРЕСА_1 в жилому будинку літ. А-5 вартістю 200000 грн., то представник заявника вірно обирав Октябрський районний суд м. Полтави, для розгляду даної заяви, користуючись правилами виключної підсудності.

Отже, з наведеного можна дійти висновку, що Октябрський районний суд м. Полтави помилково направив дану цивільну справу до Полтавського районного суду Полтавської області.

На підставі вищевикладеного, доходжу висновку, що матеріали справи за заявою представника заявника ОСОБА_1 адвокат Омелай Денис Владиславович про часткове забезпечення позову до позовної заяви про визнання права власності на спадкове майно підлягають поверненню для розгляду за підсудністю до Октябрського районного суду м. Полтави як помилково направлені до Полтавського районного суду Полтавської області.

Разом з тим, враховуючи, що дана справа направлена Октябрським районним судом м. Полтави до Полтавського районного суду Полтавської області з порушенням правил, встановленихстаттею 31 ЦПК України, перенаправлення справи за належною підсудністю не може вважатися спором про підсудність.

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За нормами частини 3статті 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями27,30,31,187,260,261,354 ЦПК України,

у х в л и в:

Матеріали справи за заявою представника заявника ОСОБА_1 адвокат Омелай Денис Владиславович про часткове забезпечення позову до позовної заяви про визнання права власності на спадкове майно, повернути на розгляд Октябрського районного суду м. Полтави за територіальною юрисдикцією (підсудністю) як помилково направлені.

Апеляційна скаргана ухвалусуду подаєтьсядо Полтавськогоапеляційного судушляхом подачіапеляційної скаргибезпосередньо досуду апеляційноїінстанції протягомп`ятнадцяти днівз дняїї проголошення.Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення абоу разірозгляду справи(вирішенняпитання)без повідомлення(виклику)учасників справи,зазначений строкобчислюється здня складенняповного судовогорішення.Учасник справи,якому повнаухвала судуне булавручена удень їїпроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження:на ухвалисуду -якщо апеляційнаскарга поданапротягом п`ятнадцятиднів здня врученняйому відповідноїухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 цього Кодексу.

Суддя Карина ХАРАБАДЗЕ