Вирок

від 21.03.2023 по справі 127/7162/17

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/7162/17

Провадження №1-кп/127/864/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2023 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі колегії суддів:

судді-доповідача ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря: ОСОБА_4 ,

сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_5 ,

сторони захисту: обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

представника потерпілого: ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 в м. Вінниці кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мовчани, Жмеринського району, Вінницької області, з вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, відомості про які внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016020000000341 від 19.10.2016,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Жмеринка, Вінницька область, з вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, відомості про які внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016020000000341 від 19.10.2016, -

ВСТАНОВИВ :

Органом досудового розслідування, ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що він обіймаючи відповідно до наказу №25 від 29.04.2011 посаду директора ПП «ВОК-ПЛЮС» код ЄДРПОУ - 37261827, юридична адреса: Вінницька область, Жмеринський район, с. Северинівка, вул. Аптечна, 3, яка віднесена до категорії «керівник», будучи наділеним відповідно до статуту ПП «ВОК-ПЛЮС» організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов`язками, тобто будучи службовою особою та окрім того, відповідно до статуту ПП «ВОК-ПЛЮС», затвердженого 03.11.2010, засновником та кінцевим бенефіціарним власником вказаного підприємства, маючи намір на заволодіння бюджетними коштами, за пособництва фізичної особи підприємця ОСОБА_10 , упродовж вересня-грудня 2014 року, умисно, шляхом зловживання своїм службовим становищем, заволодів бюджетними коштами, виділеними на проведення реконструкції системи опалення з встановленням твердопаливних котлів в школах сіл Некрасово, Михайлівка та Вінницькі Хутори, Вінницького району, Вінницької області за наступних обставинах.

Так, ОСОБА_6 22.09.2014 уклав з Відділом освіти Вінницької РДА в особі начальника ОСОБА_11 договори підряду №201-3142-17 на суму 300725,15 грн., №201-3142-18 на суму 310133,25 грн., №201-3142-19 на суму 293191,50 грн., тобто на загальну суму 904055,90 грн., предметом яких є виконання робіт по реконструкції котелень з встановленням твердопаливних котлів в школах сіл Некрасово, Михайлівка та Вінницькі Хутори, Вінницького району Вінницької області.

При проведенні реконструкції котелень ОСОБА_6 використав та встановив три твердопаливні котли марки ARS 500-ВМ (заводські номера 500-1166-11; 500-1179-12; 500-1163-11) 2014 року виробництва, які у подальшому опроцентував у актах приймання виконаних робіт та надав Відділу освіти Вінницької РДА Вінницької області для оплати.

При цьому, ОСОБА_6 маючи на меті привласнити бюджетні кошти, за пособництва ОСОБА_10 , шляхом завищення вартості трьох твердопаливних котлів марки ARS 500-ВМ здійснив їх придбання у ПП «Коростенський завод теплотехнічного обладнання» за відпускною ціною 178 950 грн., через підконтрольну та пов`язану з ним особу - ФОП ОСОБА_12 , який одночасно обіймав посаду юриста ПП «ВОК-ПЛЮС», відповідно до наказу від 03.03.2014 № 5-ос.

В подальшому, ОСОБА_6 достовірно знаючи про реальну вартість придбаних ФОП ОСОБА_7 у ПП «Коростенський завод теплотехнічного обладнання» трьох твердопаливних котлів марки ARS 500-ВМ, з метою заволодіння бюджетними коштами, здійснив їх придбання за завідомо завищеною ціною у ФОП ОСОБА_7 , уклавши з ним договір купівлі-продажу №17 від 01.10.2014.

Після цього, згідно прибуткових накладних №01-0000046, №01-0000047 від 14.11.2014, №01-0000050 від 01.12.2014, які підписав директор ПП «Вок-Плюс» ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_13 , зазначені три котли марки ARS 500-ВМ, реалізовані останнім ПП «ВОК-ПЛЮС» за ціною 556 890 грн.

В подальшому, ОСОБА_6 встановив три твердопаливні котли марок ARS 500-ВМ, придбані у ФОП ОСОБА_7 за завідомо завищеною ціною, під час проведення робіт по реконструкції системи опалення з встановлення твердопаливних котлів в школах сіл Некрасово, Михайлівка та Вінницькі Хутори Вінницького району Вінницької області, замовником яких, згідно договорів підряду є Відділ освіти Вінницької РДА, опроцентувавши в актах приймання виконаних будівельних робіт за листопад, грудень 2014 року вартість одного котла марки ARS 500-ВМ по ціні 185 630 грн.

На підставі пред`явлених директором ПП «ВОК-ПЛЮС» ОСОБА_6 . Відділу освіти Вінницької РДА актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за листопад, грудень 2014 року з казначейського рахунку Відділу освіти № НОМЕР_3 на банківський рахунок ПП «ВОК-ПЛЮС» № НОМЕР_4 , відкритий у Вінницькій філії ПАТ КБ «Приватбанк», перераховано бюджетні кошти згідно платіжних доручень на загальну суму 835 630,55 грн., в тому числі 556 890 грн. за три твердопаливні котли марок ARS 500-ВМ, придбані ПП «ВОК-ПЛЮС» у ФОП ОСОБА_7 .

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав, повідомив, що він працював фізичною особою-підприємцем та займав посаду директора ПП «ВОК-ПЛЮС». У 2014 році між ним та Відділом освіти Вінницької РДА було укладено договір по реконструкції котелень з встановленням твердопаливних котлів. Строк виконання робіт був два місяці, протягом яких він повинен був демонтувати старі котли, придбати, встановити та запустити до початку опалювального сезону нові котли. Далі він розпочав шукати необхідні йому котли, спілкувався з працівниками ПП «Коростенський завод теплотехнічного обладнання», де йому повідомили, що на котли була черга близько трьох місяців та потрібно було заплатити всю суму коштів наперед. Зважаючи на те, що такі умови придбання котлів його не влаштовували, працівник заводу надав йому номер людини в якої можна було придбати котли одразу. Оскільки, у нього не було власних коштів, за які він міг би придбати котли, а кредит у банку йому не погоджували, він звернувся до ОСОБА_7 , який працював у нього юристом, та запитав чи зможе він за свої кошти придбати котли, а після того як з ним розрахуються, він поверне йому всі кошти, на що ОСОБА_7 погодився. В подальшому, ОСОБА_7 придбав три котли, після чого вони офіційно оформили договір купівлі-продажу цих котлів. Також зазначив, що за власні кошти він нічого не купував та жодних коштів собі не привласнював. Крім того, після перевірок ніяких зауважень до нього з приводу встановлених котлів не було, в заявлені у кошторисі кошти він вклався, всі роботи були здані та підписані акти виконання робіт, а встановлені ним у 2014 році котли працюють і досі.

Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав, повідомив, що у 2014 році він працював юристом на ПП «ВОК-ПЛЮС», а також, був зареєстрований, як фізична особо-підприємець та займався торгівлею матеріалів. Йому було відомо, що між «ВОК-ПЛЮС» та Відділом освіти Вінницької РДА було укладено договір по реконструкції котелень з встановленням твердопаливних котлів, який потрібно було виконати до початку опалювального сезону. Як сторона договору Відділ освіти Вінницької РДА не надавали жодних коштів наперед, ні на зарплатню, ні на матеріали. Вони звертались з листами, щодо надання коштів для виконання робіт в межах строку, але їм було відмовлено. ОСОБА_6 звернувся до нього з проханням придбати котли, тому що знав, що у нього були власні кошти та він мав придбати квартиру. Він погодився на його умови, уклав з ним договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого, ОСОБА_6 мав повністю з ним розрахуватися, після того як йому будуть виплачені кошти по договору-підряду з Відділом освіти Вінницької РДА. В подальшому, ОСОБА_6 знайшов продавця, який йому повідомив, що протягом десяти днів будуть готові усі три котли. Зазначив, що жодних коштів ОСОБА_6 він не передавав, коли привезли котли, їх оглянув ОСОБА_14 , який працював зварювальником, повідомив, що вони в належному стані і повністю укомплектовані, згідно замовлення, після чого особисто він розраховувався за котли. Крім того, зазначив, що між ним та ПП «Коростенський завод теплотехнічного обладнання» було укладено договір з іншими людьми, щодо інших матеріалів, які жодного відношення до обставини даної справи не мають. Також повідомив, що кошти йому були повернуті, відповідно до умов договору та жодних домовленостей з ОСОБА_6 з приводу заволодіння коштами між ними не було.

Допитаний в судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_9 суду повідомив, що в 2014 році було укладено договір з приводу встановлення у школах твердопаливних котлів, згідно умов якого він укладався до виконання робіт та будь-яких змін у нього внесено не було. Після виконання умов договору, підряднику було сплачено всі кошти, відповідно до наданих ним документів, однак в подальшому було встановлено, що підрядник завищив вартість котлів, внаслідок чого йому було перерахована більша сума, ніж була витрачена насправді.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду повідомила, що у 2014 році працювала у Відділі освіти Вінницької РДА та від імені органу нею були укладенні договори підряду з ПП «ВОК-ПЛЮС», предметом яких було виконання робіт по реконструкції котелень з встановленням твердопаливних котлів. Після виконання робіт, було здійснено їх технічну перевірку та підписано відповідні акти виконаних робіт. В подальшому, їм було надано дозвіл на експлуатацію встановлених котлів, та після ряду перевірок, було встановлено відсутність зауважень до підрядника з приводу виконаних робіт, тому було проведено розрахунок.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 суду повідомив, що він працював сантехніком у ПП «ВОК-ПЛЮС» та допомагав розвантажувати на встановлювати в котельнях котки, однак яким чином їх купували, йому невідомо.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 суду повідомив, що він працював водієм у ПП «ВОК-ПЛЮС» та відвозив ОСОБА_6 у різних справах, однак яким чином було придбано котли, йому невідомо.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 суду повідомив, що він в 2014 році працював робітником на ПП «ВОК-ПЛЮС», готував площадку в котельнях для подальшого встановлення котлів. Також, зазначив, що бачив, як з допомогою крана з вантажної машини розвантажувати котли, але деталей їх придбання він не знає.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду повідомив, що він працював зварювальником на ПП «ВОК-ПЛЮС» та у 2014 році здійснював прийом та монтаж трьох котлів в котельнях школи, а також здійснював їх підключення до мережі. Крім того, зазначив, що як йому повідомили котли були привезені з ПП «Коростенський завод теплотехнічного обладнання», однак жодних деталей їх придбання йому невідомо.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_18 суду повідомила, що вона працювала головним бухгалтером на ПП «ВОК-ПЛЮС» засновником якого був ОСОБА_6 , а юристом ОСОБА_7 . Також зазначила, що розпочала працювати на підприємстві з 2016 року, тому жодних обставин виконання умов договору та його оплати, щодо встановлення котлів у 2014 році, їй невідомо.

Допитана у судовому засіданні експерт ОСОБА_19 суду повідомила, що визначити ринкову вартість котлів, які вказані в рішенні суду про призначення товарознавчої експертизи є неможливим, оскільки немає вихідних даних, щодо їх номерів.

Окрім показань обвинувачених, представника потерпілого, свідків, експерта, судом ретельно та безпосередньо були досліджені наступні докази надані сторонами кримінального провадження, а саме:

- відповідь ПП «Коростенський завод теплотехнічного обладнання», щодо вартості котлів ARS 500ВМ, відповідно до якого у зв`язку з надмірним коливанням курсу валют в Україні, в умовах обмежених можливостей для управління ризиків створюються значні перепони для виробництва та реалізації твердопаливного обладнання, оскільки більшість комплектуючих до твердопаливних котлів є іноземного походження, ціни на обладнання суттєво різняться, тому в 2014 році орієнтовна ціна на котел ARS 500ВМ складає 123495 грн - 139960 грн (т.1 а.с. 46);

- відповідь ПП «Коростенський завод теплотехнічного обладнання», відповідно до якої завод є виробником твердопаливних котлів марки ARS 500 ВМ, на у 2014 році завод дійсно реалізував ФОП ОСОБА_7 котли цієї марки, а саме ARS 500 ВМ 003, на замовлення покупця в комплекцію котлів не входило: комплект обшиви на котел, вентилятори в кількості двох штук, колосникова чавунна решітка, пульт керування з проводами, кочегарний інструмент, датчик температури, дверцята завантаження палива (т.3 а.с. 117);

- копія прибуткової накладної №01-0000046 від 14.11.2014, №01-0000050 від 01.12.2014, №01-0000047 від 14.11.2014, відповідно до якої, вартість одного котла ARS 500ВМ становить 185 630 грн. (т.1 а.с. 110-112);

- протокол дослідження інформації від 10.03.2017, відповідно до якого було проведено огляд диску на якому містяться розмови директора ПП «ВОК-ПЛЮС» ОСОБА_6 , ОСОБА_7 отриманих внаслідок проведення НСРД (т.1 а.с. 143-147);

- лист з Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації про виділення у 2014 році коштів на реконструкцій котелень (т.1 а.с. 148);

- експертний звіт від 17.09.2014, щодо розгляд кошторисної частини проектної документації по робочому проекту «Реконструкція котельні з встановлення котла ЗОШ І-ІІІ ст. в с. Вінницькі Хутори, по вул. Леніна, 54, Вінницького району, Вінницької області, відповідно до якого загальна вартість кошторисного будівництва станом на 17.07.2014 складає 382643,00 грн. (т.1 а.с. 208);

- експертний звіт від 17.09.2014, щодо розгляд кошторисної частини проектної документації по робочому проекту «Реконструкція котельні з встановлення котла ЗОШ І-ІІІ ст. в с. Михайлівка, по вул. Леніна, 1, Вінницького району, Вінницької області, відповідно до якого загальна вартість кошторисного будівництва станом на 17.07.2014 складає 372230,00 грн. (т.1 а.с. 209);

- експертний звіт від 17.09.2014, щодо розгляд кошторисної частини проектної документації по робочому проекту «Реконструкція котельні з встановлення котла ЗОШ І-ІІІ ст. в с. Некрасово, по вул. І. Франка, 4, Вінницького району, Вінницької області, відповідно до якого загальна вартість кошторисного будівництва станом на 17.07.2014 складає 363472,00 грн. (т.1 а.с. 210);

- договір підряду №201-3142-17 від 22.09.2014, укладений між ПП «ВОК-ПЛЮС» в особі директора ОСОБА_6 (Підрядник) та Відділ освіти Вінницької районної державної адміністрації в особі начальника відділу освіти ОСОБА_11 (Замовник), відповідно до якого підрядник зобов`язується виконати роботи по реконструкції котельні з встановленням котла ЗОШ І-ІІІ ст. в с. Михайлівка, по вул. Леніна, Вінницького району Вінницької області, згідно затвердженої проектно-кошторисної документації та здати об`єкт в експлуатацію у встановлений термін. Загальна суму за цим договором складає 300723,15 грн. Термін виконання робіт 60 календарних днів з дати підписання договору (т.1 а.с. 163-165);

- договір підряду №201-3142-18 від 22.09.2014, укладений між ПП «ВОК-ПЛЮС» в особі директора ОСОБА_6 (Підрядник) та Відділ освіти Вінницької районної державної адміністрації в особі начальника відділу освіти ОСОБА_11 (Замовник), відповідно до якого підрядник зобов`язується виконати роботи по реконструкції котельні з встановленням котла ЗОШ І-ІІІ ст. в с. Вінницькі Хутори, по вул. Леніна, 54, Вінницького району Вінницької області, згідно затвердженої проектно-кошторисної документації та здати об`єкт в експлуатацію у встановлений термін. Загальна суму за цим договором складає 310133,25 грн. Термін виконання робіт 60 календарних днів з дати підписання договору (т.1 а.с. 167-169);

- договір підряду №201-3142-19 від 22.09.2014 та додаткова угода №1 до нього, укладений між ПП «ВОК-ПЛЮС» в особі директора ОСОБА_6 (Підрядник) та Відділ освіти Вінницької районної державної адміністрації в особі начальника відділу освіти ОСОБА_11 (Замовник), відповідно до якого підрядник зобов`язується виконати роботи по реконструкції котельні з встановленням котла ЗОШ І-ІІІ ст. в с. Некрасово по вул. І. Франка, 4, Вінницького району Вінницької області, згідно затвердженої проектно-кошторисної документації та здати об`єкт в експлуатацію у встановлений термін. Загальна суму за цим договором складає 293191,50 грн. Термін виконання робіт 60 календарних днів з дати підписання договору (т.1 а.с. 157-160,170-172);

- договір купівлі-продажу №17 від 01.10.2014, укладений між ФОП ОСОБА_7 (Продавець) та ПП «ВОК-ПЛЮС» в особі директора ОСОБА_6 (Покупець), відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю товар (вироби), а покупець зобов`язується прийняти та сплатити за нього ціну (загальну вартість) на умовах, визначених цим договором, а саме: за три котли опалювальні потужністю 500 кВт, на день підписання договору ціна встановлена у розмірі 556890,00 грн. Оплата вартості товарів відбувається за ціною домовленості згідно видаткової накладної. Термін розрахунку до 31.12.2014 (т.1 а.с. 107-109);

- договір постановки №36-02 від 11.11.2014, укладений між ПП «Коростенський завод теплотехнічного обладнання» в особі директора ОСОБА_20 (Постачальник) з однієї сторони та ФОП ОСОБА_7 (Покупець) з іншої, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у встановленому даним договором термін у власність покупцю обладнання, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах даного договору. Найменування обладнання, що є предметом договору, кількість та ціна визначаються специфікаціями, що є невід`ємною частиною даного договору (т.1 а.с. 100,101);

- копія видаткової накладної №186 від 17.11.2014, відповідно до якої ОСОБА_7 отримав від ПП «Коростенський завод теплотехнічного обладнання» котел ARS 500 BM 003 в кількості 2 шт. загальна вартість яких 119300,00 грн. (т.1 а.с. 104);

- копія видаткової накладної №198 від 28.11.2014, відповідно до якої ОСОБА_7 отримав від ПП «Коростенський завод теплотехнічного обладнання» котел ARS 500 BM 003 в кількості 1 шт. вартістю 59650,00 грн. (т.1 а.с. 103);

- платіжні доручення, відповідно до яких Відділ освіти ВРДА перерахував ПП «ВОК-ПЛЮС» кошти (т.1 а.с. 179-202);

- висновок експертного дослідження №1 від 10.04.2017, відповідно до якого ринкова вартість трьох твердопаливних котлів марки ARS 500 ВМ 2014 року виробництва, станом на грудень 2014 року могла становити 552 408,00 грн (т.1 а.с. 213-218);

- висновок судово-товарознавчої експертизи №7812/19-21 від 18.12.2019, відповідно до якого ринкова вартість твердопаливного котла типу «ARS» моделі «500-ВМ» виробництва ПП «Коростенський завод теплотехнічного обладнання», станом на жовтень-грудень 2014 року могла становити: жовтень - 123 945 грн, листопад - 131 128,01 грн, грудень - 123 945 грн (т.2 а.с. 212-214).

Також судом було дослідженого:

- витяг з кримінального провадження №12016020000000341 (т.1 а.с. 96);

- запит слідчого ОСОБА_21 до ОСОБА_7 з приводу надання інформації від 23.02.2017 (т.1 а.с. 98);

- відповідь про надання документів згідно запиту від 24.02.2017 (т.1 а.с. 99);

- документи, щодо підстав здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_7 та її припинення (т.1 а.с. 113-117);

- реєстраційно-установчі документи ПП «ВОК-ПЛЮС» (т.1 а.с. 120-132);

- клопотання про надання дозволу на зняття інформації з каналів зв`язку від 02.11.2016, стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які розсекречено 14.03.2017, відповідно до протоколу №1713/24-2017 (т.1 а.с. 133-136);

- доручення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 09.11.2016, яке розсекречено 14.03.2017, відповідно до протоколу №1713/24-2017 (т.1 а.с. 137,138);

- ухвала Апеляційного суду Вінницької області про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 04.11.2016, розсекречено 16.03.2017, відповідно до протоколу №6 (т.1 а.с. 139-142).

Статтею 7 КПК України закріплені загальні засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Так, згідно роз`яснень, викладених в п. 18-19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» слідує, що при розгляді кримінальних справ суд має суворо додержуватись закріпленого у ч. 1 ст. 62 Конституції принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого (підсудного) доведення своєї невинуватості.

Статтею 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості та підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором.

Європейський суд з прав людини у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (рішення від 18.01.1978 року Ireland v. the United Kingdom, n. 161, Series А, заява № 25), а також неодноразово у рішеннях проти України, зокрема, у справі «Коробов проти України» (рішення від 21.07.2011 року, п. 65, заява № 39598/03), вказував, що рівень певності, якого має досягати суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», є важливим для постановлення справедливого рішення.

Отже, обвинувачення повинно довести «кожний факт», пов`язаний із злочином, щоб «не існувало жодної розумної підстави для сумнівів». Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.

Таким чином, правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого виступає гарантією не тільки для обвинуваченого, воно служить також гарантією досягнення мети правосуддя. Завдяки даному правилу досягається об`єктивна істина, так як обвинувачення ґрунтується тільки на безсумнівних доказах і безспірних фактах.

Аналізуючи всі докази в їх сукупності, в межах пред`явленого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку, що в судовому засіданні стороною обвинувачення не доведено, що в діях ОСОБА_6 наявний склад кримінального правопорушення, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, а саме, заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великих розмірах та за попередньою змовою групою осіб, а також те, що в діях ОСОБА_7 наявний склад кримінального правопорушення, передбачений ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, а саме, пособництво у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великих розмірах та за попередньою змовою групою осіб. До такого висновку суд прийшов виходячи з наступного.

17.10.2016 заступником прокурора області ОСОБА_22 , було направлено заступнику начальника ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_23 для організації розгляду в порядку ст. 214 КПК України повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, яке надійшло з УЗЕ у Вінницькій області, щодо заволодіння бюджетними коштами службовими особами ПП «Вок-Плюс»

Відповідно до витягу з кримінального провадження, 19.10.2016 було внесено відомості до ЄРДР з приводу вчинення в 2014 році незаконних дій ОСОБА_6 та ОСОБА_7 внаслідок яких було привласнено бюджетні кошти з зв`язку з чим державі завдано матеріальної шкоди.

В подальшому, 23.02.2017 слідчий відділу СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_21 , який здійснював досудове розслідування, звернувся до ОСОБА_7 з вимогою надати завірені копії документів щодо придбання у 2014 році на ПП «Коростенський завод теплотехнічного обладнання» твердопаливних котлів марки ARS 500ВМ, які використані під час реконструкції котелень шкіл Некрасово, Вінницькі Хутори, Михайлівка, Вінницького району, а також підтверджуючі документи, які свідчать про подальший продаж ПП «Вок-Плюс».

У відповідь на даний запит ОСОБА_7 24.02.2017 надав слідчому договір поставки №36-02 від 11.11.2014, завірені копії видаткових накладних, оригінал договору №17 від 01.10.2014, завірені копії накладних, завірені копії реєстраційний копій документів, завірена копія довідки перевірки Жмеринської ОДПІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Однак, після надання ОСОБА_7 копій документів, органом досудового розслідування не було вчинено жодних дій з метою їх перевірки, хоча прокурор посилався на них, як на такі, що доводять наявність в діях обвинувачених складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Так, стороною обвинувачення на підтвердження вини ОСОБА_6 та ОСОБА_7 надано ряд документів, зокрема:

- копія специфікації №1 до договору №36-02 від 11.11.2014;

- копія видаткової накладної №198 від 28.11.2014, відповідно до якої ОСОБА_7 отримав від ПП «Коростенський завод теплотехнічного обладнання» котел ARS 500 BM 003 в кількості 1 шт. вартістю 59650,00 грн.;

- копія видаткової накладної №186 від 17.11.2014, відповідно до якої ОСОБА_7 отримав від ПП «Коростенський завод теплотехнічного обладнання» котел ARS 500 BM 003 в кількості 2 шт. загальна вартість яких 119300,00 грн.

Статтею 85 КПК України передбачено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Також, відповідно до положень ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною ОСОБА_8 України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Недопустимими є також докази, що були отримані: з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов`язаний довести в суді під час судового провадження.

У відповідності до ст. 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Зазначені копії документів були отримані стороною обвинувачення від ОСОБА_7 , на запит слідчого ОСОБА_21 , без засвідчення належним чином.

В той же час, у відповідності до ст. 99 КПК України, документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.

Дублікат документа (документ, виготовлений таким самим способом, як і його оригінал), а також копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа.

Для підтвердження змісту документа можуть бути визнані допустимими й інші відомості, якщо: оригінал документа втрачений або знищений, крім випадків, якщо він втрачений або знищений з вини потерпілого або сторони, яка його надає; оригінал документа не може бути отриманий за допомогою доступних правових процедур; оригінал документа знаходиться у володінні однієї зі сторін кримінального провадження, а вона не надає його на запит іншої сторони.

Зважаючи на викладені норми процесуального закону, суд вважає, що надані стороною обвинувачення копії документів є недопустимими доказами, а тому не можуть підтверджувати наявність в діях обвинувачених складу інкримінованих їм кримінальних правопорушень.

Крім того, з метою визнання даних документів допустимими доказами сторона обвинувачення під час досудового розслідування могла б отримати їх оригінали за допомогою доступних правових процедур, зокрема тимчасового доступу, чого зроблено не було.

За таких обставин, на думку суду, наявні підстави для визнання наданих стороною обвинувачення документів, а саме, копії специфікації №1 до договору №36-02 від 11.11.2014, копії видаткової накладної №198 від 28.11.2014, копії видаткової накладної №186 від 17.11.2014 недопустимими доказами.

Також, згідно обвинувального акту, орган досудового розслідування обвинувачує ОСОБА_6 в тому, що він за пособництва ОСОБА_7 у 2014 році заволодів бюджетними коштами, виділеними на проведення реконструкції системи опалення з встановленням твердопаливних котлів в школах сіл Некрасово, Михайлівка та Вінницькі Хутори, Вінницького району, Вінницької області, шляхом завищення вартості трьох твердопаливних котлів марки ARS 500-ВМ.

З наданих в судовому засіданні пояснень ні ОСОБА_6 ні ОСОБА_7 вини у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення не визнали та повідомили, що всі роботи були виконанні належним чином, відповідно до кошторисів, прийняті замовником та жодних зауважень, щодо їх виконання не було.

Так, відповідно до наданих суду документів вбачається, що під час досудового розслідування не було встановлено вартість твердопаливних котлів, що ставить під сумнів таку кваліфікуючу ознаку, як вчинення кримінального правопорушення в особливо великих розмірах.

Зокрема, як вбачається з відповіді ПП «Коростенський завод теплотехнічного обладнання», щодо вартості котлів ARS 500ВМ, зазначено, що в 2014 році орієнтовна вартість котла ARS 500ВМ складає 123495 грн - 139960 грн.

Відповідно до прибуткової накладної №01-0000046 від 14.11.2014, №01-0000050 від 01.12.2014, №01-0000047 від 14.11.2014, вартість одного котла ARS 500ВМ становить 185 630 грн.

Також, в ході судового розгляду за клопотанням сторони захисту було призначено судово-товарознавчу експертизу, згідно якої ринкова вартість твердопаливного котла типу «ARS» моделі «500-ВМ» виробництва ПП «Коростенський завод теплотехнічного обладнання», станом на жовтень-грудень 2014 року могла становити: жовтень - 123 945 грн, листопад - 131 128,01 грн, грудень - 123 945 грн.

Викладене свідчить, що вартість твердопаливних котлів не було встановлено в ході досудового розслідування, а в наданих суду документах їх вартість різна.

Дана обставина виникла в зв`язку з не встановленням, які саме види котлів та яке їх комплектування було придбано для реконструкції котелень шкіл Некрасово, Вінницькі Хутори, Михайлівка, Вінницького району.

Так, згідно відповіді ПП «Коростенський завод теплотехнічного обладнання», який є виробником твердопаливних котлів марки ARS 500 ВМ, зазначено, що у 2014 році завод дійсно реалізував ФОП ОСОБА_7 котли цієї марки, а саме ARS 500 ВМ 003, на замовлення покупця в комплекцію котлів не входило: комплект обшиви на котел, вентилятори в кількості двох штук, колосникова чавунна решітка, пульт керування з проводами, кочегарний інструмент, датчик температури, дверцята завантаження палива (т. 3 а.с. 117).

Також, дані обставини підтверджуються поясненнями експерта ОСОБА_19 , наданими в судовому засіданні, яка повідомила, що неможливо визначити ринкову вартість котлів, без зазначення їх номерів.

Таким чином, органом досудового розслідування не було встановлено, які саме котли було придбано, чи марки ARS 500-ВМ, чи ARS 500-ВМ 003 чи взагалі окремі комплектуючі частини до них.

Крім того, в ході досудового розслідування було проведено негласні слідчі (розшукові) дій стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Так, 02.11.2016 слідчий за погодженням з прокурором звернувся з клопотанням про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , які були задоволенні ухвалами Апеляційного суду Вінницької області від 04.11.2016.

Далі, 09.11.2016 слідчий в порядку ст.ст. 40, ч. 6 ст. 246 КПК України, доручив проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, при проведені яких слід здійснювати відбір та фіксацію змісту інформації (знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого виду), яка передається ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а відомості (інформація), отримані в результаті їх проведення та матеріальні носії інформації надати процесуальному керівнику та кожні сім днів для опрацювання та складання протоколу про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 КПК України, негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно вимог ст. 252 КПК України, фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки.

Відповідно до п. 1.11.5 розділу ІІ Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої наказом №114/1042/516/1199/936/1687/5 від 16.11.2012, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж полягає в негласному проведенні із застосуванням відповідних технічних засобів спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, яка передається особою, а також одержанні, перетворенні і фіксації різних видів сигналів, що передаються каналами зв`язку (знаки, сигнали, письмовий текст, зображення, звуки, повідомлення будь-якого виду).

Згідно положень викладених в розділі ІV зазначеної вище Інструкції, протокол про хід і результати проведеної негласної слідчої (розшукової) дії (або її етапів) складається слідчим, якщо вона проводиться за його безпосередньої участі, в інших випадках - уповноваженим працівником оперативного підрозділу, і повинен відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження. Періодичність складання протоколів залежить від виду негласної слідчої (розшукової) дії, терміну її проведення (одномоментно чи упродовж часу), від доручення слідчого, прокурора, але в будь-якому випадку безпосередньо після отримання фактичних даних, які можуть використовуватись як докази для встановлення місця перебування особи, що розшукується, про кожний випадок огляду, виїмки, дослідження матеріалів про результати негласної слідчої дії тощо. Фіксація результатів негласної слідчої (розшукової) дії повинна здійснюватись таким чином, щоб завжди була можливість експертним шляхом встановити достовірність цих результатів.

Зі змісту досліджених судом протоколів дослідження інформації від 10.03.2017, встановлено, що було проведено огляд розсекреченого оптичного носія інформації, на якому, нібито, містяться розмови ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , отримані внаслідок проведення НСРД, в результаті прослуховування телефонних розмов отримано відомості, які мають значення для досудового розслідування кримінального провадження.

Однак, дослідивши надані стороною обвинувачення докази, щодо проведення, негласних слідчих (розшукових) дій, судом встановлено, що в ході досудового розслідування було порушено вимоги глави 21 КПК України та Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, оскільки результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій були зафіксовані неналежним чином.

Зокрема, в ході даної слідчої дії мав бути здійснений відбір та фіксація інформації, яка передається особами, стосовно який проводяться негласні слідчі (розшукові) дії та вона має бути отримана таким чином, щоб завжди була можливість експертним шляхом встановити достовірність цих результатів, як це визначено нормами КПК України.

Крім того, після отримання інформації, яка має значення для розслідування кримінального правопорушення, мав бути складений протокол про хід і результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, чого в даному випадку зроблено не було.

Однак, після закінчення проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 протокол про хід і результати проведення даної слідчої дії не складався, а лише було оглянуто розсекречений носій інформації та якому зафіксовано розмови ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , який було оформлено, як протокол дослідження інформації.

Крім того, відомості, які викладені у протоколах дослідження інформації сформовані та викладені особою, яка складала даний протокол, та по своїй сутті є переказом змісту почутого відповідним працівником, а тому суд позбавлений можливості об`єктивно оцінити зміст даних розмов, зважаючи також на те, що жодних оптичних носіїв інформації суду надано не було.

Дана обставини свідчить про грубе порушення вимог КПК України, щодо проведення та фіксації негласних слідчих (розшукових) дій, а тому відомості отримані в результаті їх проведення, не можуть бути належним та допустимим доказом на підтвердження вини обвинувачених.

Зважаючи на вищезазначене, суд визнає недопустимими докази отримані в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .

Також, судом було досліджено укладені договори підряду між ПП «ВОК-ПЛЮС», який виступав підрядником та Відділом освіти Вінницької районної державної адміністрації, який був замовником.

Укладеними договорами було узгоджено: предмет договору, його загальна вартість та порядок розрахунків, термін виконання робіт та дія договору, права та обов`язки сторін, порядок здавання та приймання робіт, відповідальність сторін, форс-мажорні обставини, порядок розгляду та вирішення спорів, а також інші умови договору з якими погодились його учасники, засвідчивши підписом та печаткою органу.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Згідно ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Так, між ПП «ВОК-ПЛЮС» та Відділом освіти Вінницької районної державної адміністрації було укладено змішаний договір підряду, оскільки він включав в себе не лише встановлення котлів, а також їх демонтаж, підготовку площі для встановлення нових котлів, їх перевезення до місця реконструкції, комплектування та підключення.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Положеннями ст. 629 ЦК України, визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що сторонами договорів підряду, а саме ПП «ВОК-ПЛЮС» та Відділом освіти Вінницької районної державної адміністрації жодним чином не були порушені умови укладених договорів.

Навпаки, всі умови визначені в договорах були виконанні сторонами, зокрема ПП «ВОК-ПЛЮС» здійснив роботи по реконструкції котлів, а Відділ освіти Вінницької районної державної адміністрації після перевірки виконаних робіт, здійснив перерахунок коштів за виконанні роботи.

Дані обставини підтверджуються поясненнями наданими в судовому засіданні представником потерпілого ОСОБА_9 та свідком ОСОБА_11 , які повідомили, що підрядником були виконані всі умови договору, після виконання яких було здійснено технічну перевірку встановлених котлів та підписано відповідні акти прийняття виконаних робіт, на підставі яких в подальшому було здійснено перерахунок коштів за їх виконання. Також, вони повідомили, що жодних претензій зі сторони замовника до ПП «ВОК-ПЛЮС» не було та котли працюють належним чином, до теперішнього часу.

Відповідно до положень ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). 3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. 4. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Однак, як встановлено судом жодних збитків, в розуміння ст. 22 ЦК України Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації внаслідок дій ПП «ВОК-ПЛЮС» завдано не було.

З суб`єктивної сторони злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

Об`єктивна сторона ст. 191 КК передбачає три різних форми вчинення злочину: привласнення, розтрата чужого майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Їх загальною ознакою є особливе відношення винного до майна, яким він заволодіває. Особа в цих випадках не є сторонньою для майна: воно їй ввірене, перебуває в її віданні, або особа внаслідок службового становища має певні повноваження щодо цього майна. Юридичною підставою для такого відношення винного до майна є цивільно-правові відносини, договірні відносини, спеціальне доручення, службові повноваження. Іншими словами, суб`єкт злочину здійснює повноваження щодо майна на законній підставі: наділений правомочністю по розпорядженню, управлінню, доставці, зберіганню майна тощо.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 23 постанови «Про судову практику у справах про злочини проти власності» № 10 від 06.11.2009, заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем полягає в незаконному оберненні чужого майна на свою користь або на користь інших осіб з використанням службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби.

За своєю юридичною конструкцією склад злочину, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України є матеріальним, тобто обов`язковому встановленню та доведенню в судовому засіданні підлягають суспільно-небезпечні наслідки у вигляді матеріальних збитків чи майнової шкоди.

Однак, зазначені в обвинувальному акті дії ОСОБА_6 щодо заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб та дії ОСОБА_7 щодо пособництва у заволодінні чужим майном, не знайшли своє підтвердження та не були доведені стороною обвинувачення в ході судового розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, в тому числі і винуватості обвинуваченого у вчиненні злочину, форми вини, мотиву і мети вчинення злочину, покладається на слідчого, прокурора і лише в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

За змістом ст. 17 КПК України, ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з вимогами ст. 370 КПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду, та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього кодексу, відповідно до вимог ч. 2 якої жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та для вирішення питань, зазначених у ст. 374 КПК України.

Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Положеннями ч. 1 ст. 373 КПК України визначено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Таким чином суд, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору їх достатності, взаємозв`язку та переконливості, перевіривши та оцінивши усі доводи учасників судового провадження, дійшов висновку, що обвинувачення стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є недоведеним, так як воно не обґрунтовано достатніми, належними, допустимими та достовірними доказами, які б підтверджували їх винуватість поза розумним сумнівом.

На підставі викладеного, з урахуванням доказів, наданих суду стороною обвинувачення, що досліджені та перевірені в судовому засіданні в повному обсязі, суд дійшов переконання про недоведеність наявності в діях ОСОБА_6 складу інкримінованого кримінального правопорушення, а тому його слід визнати невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні та виправдати, у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, а також, про недоведеність наявності в діях ОСОБА_7 складу інкримінованого кримінального правопорушення, а тому його слід визнати невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні та виправдати, у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України

Відповідно до ст. 124 КПК України, процесуальні витрати в кримінальному провадженні на залучення експертів для проведення судових експертиз, слід віднести на рахунок держави, у зв`язку із виправданням обвинувачених.

Позовну заяву Відділу освіти Вінницької РДА до ПП «Вок-Плюс» про відшкодування бюджетних коштів у сумі 377 000 грн залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 62, 129 Конституції України, ст.ст. 27, 191 КК України, ст.ст. 7, 8, 9, 17, 22, 84-87, 91-93, 99, 124, 223, 246, 252, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, ст.ст. 22, 626-629, 632, 875, 909 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016020000000341 від 19.10.2016 та виправдати.

ОСОБА_7 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016020000000341 від 19.10.2016 та виправдати.

Позовну заяву Відділу освіти Вінницької РДА до ПП «Вок-Плюс» про відшкодування бюджетних коштів у сумі 377 000 грн - залишити без розгляду.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні №12016020000000341 від 19.10.2016 - віднести на рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя-доповідач:

Судді: