Рішення

від 14.02.2023 по справі 482/610/22

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14.02.2023

Справа № 482/610/22

Номер провадження 2/482/213/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2023 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Баранкевич В.О., за участю секретаря судового засідання Єфімової О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нова Одеса, Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства «НОВАТОР» та ТОВ «НІК-АГРО-ЮГ» про розірвання договору оренди земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

В липні 2022 року позивач звернулась до суду з позовом до ФГ «НОВАТОР» та ТОВ «НІК-АГРО-ЮГ», в якому просить розірвати договір оренди земельної ділянки площею 5,2302 га, кадастровий номер 4824881600:02:002:0029, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Сухоєланецької сільської ради (колишня Воронцівська сільська рада) Миколаївського району Миколаївської області, укладений 03 вересня 2012 року між нею та ФГ «НОВАТОР» та скасувати у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди від 27.11.2018 року за №29251066 та права суборенди від 06.10.2021 року за №44515425.

В обґрунтування позову позивач послалась на те, що 03 вересня 2012 року між нею та ФГ «НОВАТОР» укладено договір оренди земельної ділянки строком на 49 років, який було зареєстровано у відділі Держкомзему у Новоодеському районі Миколаївської області за №482480004002823. В порушення п.9, 10, 11 Договору оренди ФГ «НОВАТОР» не розраховується з позивачем починаючи з 2016 року, тобто орендну плату не сплачує, на неодноразові її звернення не реагує. Крім цього, ФГ «НОВАТОР», в порушення вимог земельного законодавства, без згоди позивача, передало належну їй земельну ділянку в суборенду ТОВ «НІК-АГРО-ЮГ».

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У судове засідання сторони не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи.

Представник позивача адвокат Дмитренко І.М. надав до суду заяву, в якій позов підтримав, просив про його задоволення та проводити розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

Представники відповідачів до суду неодноразово не з`явились про поважність причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч.2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позовної заяви і матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач являється власником земельної ділянки площею 5,2302га, кадастровий номер 4824881600:02:002:0029, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Сухоєланецької сільської ради (колишня Воронцівська сільська рада) Миколаївського району Миколаївської області на підставі державного акта IV-МК №029399 від 08 червня 1998 року.

03 вересня 2012 року між нею та Фермерським господарством «Новатор» було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 49 років, який було зареєстровано у відділі Держкомзему у Новоодеському районі Миколаївської області за №482480004002823.

Відповідно до п.9, 10, 11 Договору оренди, орендна плата вноситься Орендарем в розмірі 2700грн., з урахуванням індексації, один раз на рік до 20 числа у звітному році місяця. Розмір орендної плати повинен був переглядатись один раз на три роки.

Однак, в порушення умов договору та земельного законодавства ФГ «НОВАТОР» не розраховується з позивачем за вказаним Договором починаючи з 2016 року по теперішній час. Зазначені обставини не спростовані ФГ «Новатор» належними та допустимими доказами.

В порушення вимог земельного законодавства, без згоди орендодавця ОСОБА_1 , ФГ «НОВАТОР» передало належну їй земельну ділянку в суборенду ТОВ «НІК-АГРО-ЮГ», що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за номером НВ-4800113422022 від 21.01.2022 та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за номером 295647005 від 21.01.2022.

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Статтею 407 ЦК України передбачено, що право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідне орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст. 638 ЦК України).

Згідно статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі», який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні щодо даних правовідносин, договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності до ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди, строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків та порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, умови збереження стану об`єкта оренди, умови і строки передачі земельної ділянки орендарю, умови повернення земельної ділянки орендареві, існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини, відповідальність сторін, умови передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

За ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом,зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом,чи розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Згідно статті 615 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

На момент укладання оспорюваного договору оренди сторонами було визначеного його істотні умови розмір, умови та строки внесення орендної плати, умови використання земельної ділянки

А тому, систематична несплата орендарем орендної плати є беззастережною підставою для розірвання договору оренди землі.

Відповідно до ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Статтею 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 Закону. Це також передбачено пунктом 38 Договору оренди землі.

За змістом вищезазначених норм договір оренди може бути розірвано в разі систематичної несплати орендної плати, що має місце в даному випадку.

Крім цього, в порушення умов договору оренди та земельного законодавства відповідач фермерське господарство «НОВАТОР» без згоди орендодавця передав належну їй земельну ділянку в суборенду ТОВ «НІК-АГРО-ЮГ». Зазначена обставина є окремою підставою для розірвання договору оренди землі виходячи з наступного.

Згідно з частиною шостою статті 93 ЗК України орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (стаття 8 Закону України «Про оренду землі»).

Договором оренди не передбачено право орендаря передавати в суборенду земельну ділянку без згоди орендодавця. Суду не надано відповідачами доказів наявності такої згоди ОСОБА_1 про передачу земельної ділянки в суборенду.

Згідно з частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди, своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з частиною першою статті 25 Закону орендар земельної ділянки має право, зокрема, самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

За змістом статей 24 та 25 Закону України "Про оренду землі" припинення орендарем господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої земельної ділянки та передача третім особам функцій з її обробітку й оплати орендної плати орендодавцю виходить за межі господарської діяльності, яку може здійснювати орендар без погодження з орендодавцем, та є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки за статтею 32 Закону України "Про оренду землі".

Зазначене узгоджується з правовими висновками викладеними у постанові Верховного Суду України від 12 лютого 2014 року у справі № 6-161цс13 та постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у справі № 133/158/16-ц, провадження № 61-21693сво18.

ФГ «НОВАТОР» фактичнопередало орендовануземельну ділянкуу користуванняіншій особі(ТОВ«НІК-АГРО-ЮГ»)без згоди орендодавця, що суперечить умовам договору оренди та положенням Закону України «Про оренду землі» та Земельного Кодексу України і є підставою для розірвання договору.

Задоволення основної вимоги за позовом є підставою для задоволення її похідної вимоги про скасування державної реєстрації права.

Згідно частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, проводиться державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього закону.

За таких обставин, скасування державної реєстрації права оренди та суборенди, є наслідком розірвання договору оренди, на підставі якого було проведено державну реєстрацію такого права, а також є належним способом захисту прав позивача та узгоджується з нормами діючого законодавства та встановленими по справі обставинами.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст.12,13,89,141,259,263,264,265,268,273 ЦПК України,суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Фермерського господарства «НОВАТОР» та Товариства з обмеженою відповідальністю «НІК-АГРО-ЮГ» про розірвання договору оренди земельної ділянки -задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 5,2302 га, кадастровий номер 4824881600:02:002:0029, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Сухоєланецької сільської ради (колишня Воронцівська сільська рада) Миколаївського району, Миколаївської області, укладений 03 вересня 2012 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «НОВАТОР».

Скасувати удержавному реєстріречових правна нерухомемайно державнуреєстрацію праваоренди від27.11.2018року за №29251066та правасуборенди від06.10.2021року за№44515425щодо земельноїділянки зкадастровим номером4824881600:02:002:0029,площею 5,2302га,яка розташованана територіїСухоєланецької сільськоїради (колишняВоронцівська сільськарада)Миколаївського районуМиколаївської області,що булапроведена напідставі договоруоренди земліукладеного 03вересня 2012року між ОСОБА_1 і фермерськимгосподарством «НОВАТОР»,ЄДРПОУ 31222138,та договорусуборенди №29від 29вересня 2021року,укладеного міжфермерським господарством«НОВАТОР»,ЄДРПОУ 31222138і ТОВ«НІК-АГРО-ЮГ»,ЄДРПОУ 41276551.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене удень його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частинідругій статті 358 цього Кодексу.

Головуючий суддя В.О. Баранкевич