Ухвала

від 22.03.2023 по справі 947/9191/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/9191/23

Провадження № 2/947/1921/23

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову до подання позову

22.03.2023 року

Суддя Київського районного суду м.Одеси Гниличенко М.В., розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 адвоката Швець Віталія Юрійовича про забезпечення позову до подачі позовної заяви,

ВСТАНОВИВ:

21.03.2023 року до Київського районного суду м.Одеси звернувся представник заявника ОСОБА_1 адвокат Швець Віталій Юрійович з заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, якою просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно земельну ділянку, площею 4.0596, кадастровий номер: 5125080400:01:001:0937, реєстраційний номер: 2384166851250, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ). Посилаючись на те, що між сторонами було укладено нотаріально посвідчені договори - Договір позики від 01.03.2021 року та для забезпечення виконання зобов`язання Договір іпотеки від 01.03.2021 року, відповідно якого позичальником в іпотеку було передано нерухоме майно.

Представник заявника вказує на те, що позичальник ухиляється від спілкування із позикодавцем, тому існують обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_2 буде вчиняти дії щодо відчуження належного йому нерухомого майна на користь третіх осіб для унеможливлення ефективного захисту порушених прав ОСОБА_1 .

Відповідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2023 року вказану справу передано судді Гниличенко М.В.

Дослідивши матеріали справи та заяву про забезпечення позову до подання позову, суддя приходить до наступного.

Відповідно до правил ч.1ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями ч. 1ст. 150 ЦПК України.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3ст. 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Також, слід зазначити, що згідно роз`яснень, які містяться в п.4постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Так, дослідивши зміст заяви про забезпечення позову та додані до неї додатки, суд прийшов до висновку, що заява представника заявника ОСОБА_1 адвоката Швець В.Ю. стосовно забезпечення позову до подання позовної заяви не підлягає задоволенню, оскільки останнім не зазначено достатніх та переконливих обставин, які б свідчили, що існує реальна загроза невиконання зобов`язань та невжиття заходів забезпечення позову до його пред`явлення в суд може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, ціну позову інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

До заяви додано інформаційну довідку про нерухомість ОСОБА_2 станом на 03.02.2023 року, з якої вбачається, що ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка, площею 4.0596, кадастровий номер: 5125080400:01:001:0937, реєстраційний номер: 2384166851250. Однак, суду не надано відомості щодо адреси місцезнаходження та ринкової вартості вказаної земельної ділянки, на яку просять накласти арешт.

В розумінні вимог п.7 ч.1ст.151 ЦПК Українищодо того, що відповідна заява повинна містити інші відомості, потрібні для забезпечення позову, та з врахуванням приписів п.4Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», зокрема, щодо пересвідчення судом відповідності виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, заявник, зазначаючи про необхідність накладення арешту на майно, що належить відповідачу, не зазначає ціну майна, на яке просить накласти арешт, що має значення по справі та унеможливлює встановити відповідність та співмірність можливих застосованих обмежень відповідних прав відповідача на вказане майно.

Із змісту заяви про забезпечення позову не вбачається, в чому саме полягає необхідність у забезпеченні позову, не наведено достатніх причин для вжиття цих заходів, не вказано про вчинення відповідачем конкретних дій по відчуженню даної нерухомості, або вчинення інших дій для приховування даного майна у період з 01.03.2021 року по час звернення з заявою до суду.

Крім того, до заяви додано нотаріально посвідчений Договір іпотеки від 01.03.2021 року, яким встановлено заборона на відчуження двох нежитлових приміщень та квартири, належних стороні позичальника, до припинення договору іпотеки. Тобто, на даний час неможливо встановити співрозмірність вимог заявника щодо забезпечення позову.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і співрозмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; відсутності пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, відсутності доказів з приводу вчинення відповідачем або третіми особами будь-яких дій, направлених на порушення прав заявника, суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позовних вимог до подання позову.

Керуючись ст.ст. 149-153, 259-261, 353 ЦПК України, Постановою Пленуму ВСУ України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 р. №9, суддя -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 адвоката Швець Віталія Юрійовича про забезпечення позову до подачі позовної заяви - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано 22.03.2023 року.

Суддя Гниличенко М. В.