Рішення

від 02.03.2023 по справі 144/1252/22

ТЕПЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/1252/22

Провадження № 2/144/81/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2023 р. Теплицький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Германа О.С.,

з участі секретаря Пігулі А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Теплик цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПП "ЗІС" про стягнення заборгованості з орендної плати, -

В С Т А Н О В И В:

22 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ПП «ЗІС» про стягнення заборгованості з орендної плати.

В обґрунтування позову вказала, що є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 0523785000:01:000:0069 та 0523785000:01:000:0070, які розміщені на території Петрашівської сільської ради Теплицького району Вінницької області загальною площею 2,4732 та 2,5796 га, вказані земельні ділянки позивач успадкувала після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на даний момент вказними земельними ділянками коистується ПП «ЗІС». На земельну ділянку кадастровий номер 0523785000:01:000:0069, яку позивач успадкувала відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії ВРІ №454520 від 10.03.2011, 31.12.2015 між позивачем та ПП «ЗІС» було укладено договір оренди землі №39 з терміном оренди 10 років, після підписання вказаного правочину, посадовими особоми ПП «ЗІС» екземпляр договору оренди землі ОСОБА_1 не надано.

18.04.2006 між ПП «ЗІС» спадкодавцем позивача, ОСОБА_4 укладено договір оренди №382 строк на 10 років, до якого додатковою угодою від 07.05.2010 було внесено зміни, щодо терміну дії та розміру орендної плати, щодо земельної ділянки кадастровий номер 0523785000:01:000:0070. З 2016 року і по даний час, позивач як власник земельних ділянок орендної плати не отримує, свої обов`язки щодо передачі об`єкту нерухомого майна та не чинення перешкод у його коистуванні, позивач виконала, проте орендар починаючи з 2016 року не вчинив будь-яких дій на виплату орендної плати за користування земельними дялінками, поту позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по орендних платежах за користування земельними ділянками в розмірі 55900, 80.

09 січня 2023 року представник відповідача ПП «ЗІС», адвокат Притула В.Л. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому, просить суд в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати за період 2016-2018 років відмовити у зв`язку з пропуском позовної давності, при задоволені позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати за період 2019-2021 років врахувати розрахунки надані ПП «ЗІС».

Від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , надійшло клопотання про відмову в задоволені заяви про застосування строків позовної давності у зв`язку з тим, що з метою захисту прав позивача з 2018 року було ініційовано судові спори, розгляд яких було завершено у квітні 2021 року і тому позивач не могла звертатись до суду з позовними вимогами про стягнення орендної плати.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , в судове засідання не з`явився направив на адресу суду заяву з проханням розглянути справу за відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача ПП «ЗІС» Притула В.Л., в судове засідання не з`явився направив на адресу суду заяву з проханням розглянути справу за відсутності представника відповідача, заперечує, щодо задоволення позовних вимог відповідно до відзиву на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, відзив на позов, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши за сукупністю докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельних ділянок 0523785000:01:000:0069 та 0523785000:01:000:0070, які розміщені на території Петрашівської сільської ради Теплицького району Вінницької області загальною площею 2,4732 та 2,5796 га, які успадкувала після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що стверджується копіями свідоцтва про спадщину за заповітом (а.с. 5-8).

31.12.2015 між ОСОБА_1 та ПП «ЗІС» укладено договір оренди №39 строк на 10 років, щодо земельної ділянки кадастровий номер 0523785000:01:000:0069.

18.04.2006 між ПП «ЗІС» спадкодавцем позивача, ОСОБА_4 укладено договір оренди №382 строк на 10 років, до якого додатковою угодою від 07.05.2010 було внесено зміни, щодо терміну дії та розміру орендної плати, щодо земельної ділянки кадастровий номер 0523785000:01:000:0070.

Відповідно до частини першоїстатті 93 ЗК України,статті 1 Закону України «Про оренду землі»право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницькою та інших видів діяльності.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі»(в редакції на час реєстрації договору у даній справі) визначено, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно відомостей з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утримання податків вбачається, що за спірний період ОСОБА_1 орендної плати від відповідача не отримувала, хоча вона їй і нараховувалась.

Даючи оцінку доводам позивача про несплату орендної плати за 2016-2021 роки та запереченням відповідача про нарахування орендної плати, але відмову позивача її отримувати, суд зазначає наступне.

Загальна норма права, визначена частиною другоюстатті 409 ЦК України, передбачає, що власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

За змістомстатті 629 ЦК України,визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (стаття 632 ЦК України).

Статтями 21, 23 Закону встановлено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди та переглядаються за згодою сторін.

Згідно зістаттею 526 ЦК України- зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом установлено, що розмір орендної плати відповідно до п.9 договорів оренди земельних ділянок №39 від 31.12.2005 та №382 від 18.04.2006 зі змінами від 07.05.2010, орендна плата становить 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що у 2016 році за дві земельні ділянки становила- 4649,10 грн., у 2017 році 8080,14 грн., у 2018-2020 становить 9316,80 грн., у 2021 році 11055,90 грн.

Відповідно до Законом України «Про оренду землі»та умовами договорів оренди чітко передбачений порядок оплати орендної плати.

За таких обставин суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню орендна плата, як це визначено умовами договорів, без урахування індексації, як цього просить позивач у своєму розрахунку.

В той час, оскільки представником відповідача подано заяву про застосування до вимог позивача строку позовної давності, суд зазначає, що відповідно достатті 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четвертастатті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина другастатті 258 ЦК Українипередбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно достатті 253 ЦК Україниперебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина першастатті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно зістаттею 266 ЦК України- зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Відповідно до п. 11 договорів оренди землі №39 та №382 орендна плата вноситься один раз на рік по закінченню сільськогосподарських робіт, але не пізніше 25 грудня, тобто право на позов про стягнення орендної плати за 2016 рік у ОСОБА_1 закінчився 25 грудня 2019 року, за 2017 рік 25 грудня 2020 року, відповідно за 2018 рік 25 грудня 2021 року

Оскільки до суду позивач звернувся 22 листопада 2022 року, а відтак строк позовної давності до вимог про стягнення орендної плати за 2016-2018 роки сплив 25 грудня 2021 року.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що до вимог позивача в цій частині слід застосувати строк позовної давності і з цих підстав у задоволенні позову відмовити.

Оскільки на час звернення позивача до суду, не минув трирічний строк позовної давності щодо сплати орендної плати за 2019-2021 роки, суд приходить до висновку, що позов в цій частині підлягає частковому задоволенню, з урахуванням наведеного відповідачем розрахунку, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути орендну плату за 2019-2021 роки у розмірі 24179,60 грн.

Витрати, понесені позивачем у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 992,40 грн., п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, розмір яких підтверджується угодою про надання правової допомоги та опис-розрахунком судових витрат у цивільній справі № 144/1252/22 та складає: вивчення документів - 1000,00 грн.; складання позовної заяви 5000,00 грн.; витрати на приїзд в Теплицький районний суд (мінімум 3 рази) 2000,00 грн.; ведення справи в суді 8000,00 грн., та в загальній сумі складає 16000,00 грн., суд враховуючи клопотання представника відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, при визначенні суми відшкодування виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, також звертає увагу та ну обставину, що у суді перебуває значна кількість справ за позовами фізичних осіб до ПП «ЗІС», де інтереси позивачів представляє адвокат Клінчиков С.О., що значно спрощує адвокатську роботу, вважає, що дана сума є неспівмірною із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 19, 81, 141, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 доПП "ЗІС"про стягненнязаборгованості зорендної плати - задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «ЗІС» на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати в сумі 24179 (двадцять чотири тисячі сто сімдесят дев`ять) 60 коп.

Стягнути з приватного підприємства «ЗІС» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в сумі 5992 (п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя