Рішення

від 21.03.2023 по справі 520/71/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2023 р. № 520/71/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маштранс-Агро" (Гімназійна Набережна, буд. 24,м. Харків,61010) до Головного управління ДПС у Рівненській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,33023), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Маштранс-Агро", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

1. Визнати протиправним і скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Рівненській області №7699457/43585034 від 24.11.2022 року про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ «МАШТРАНС-АГРО» №6 від 14.11.2022 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 6 від 14.11.2022 на загальну суму 419160,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 69860,00 грн.) в Єдиному реєстрі податкових накладних.

2. Встановити судовий контроль за виконанням рішення суду та зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду по даній справі.

3. Стягнути з відповідачів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАШТРАНС-АГРО» (код ЄДРПОУ 43585034) судові витрати, що складаються з витрат на оплату судового збору та суми витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову зазначено, що рішення Комісії ГУ ДПС у Рівненській області №7699457/43585034 від 24.11.2022 року про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ «МАШТРАНС-АГРО» №6 від 14.11.2022 є протиправним та таким, що винесено з порушення норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 09.01.2023 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачам надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана та вручена відповідачам, що підтверджується матеріалами справи.

Представником відповідача - Головного управління ДПС у Рівненській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, 23.01.2023 року до суду надано відзив на позовну заяву, в якому щодо задоволення позовних вимог заперечував зазначивши, що в спірних правовідносинах діяв в межах чинного законодавства України.

27.01.2023 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив Головного управління ДПС у Рівненській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якій позивач позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Від відповідача - Державної податкової служби України, відзив на адміністративний позов не надходив, отже, своїм правом на подання відзиву по адміністративній справі відповідач не скористалися.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Маштранс-Агро", створене в 2020 році з метою здійснення господарської діяльності у сільському господарстві, оптовій торгівлі сільськогосподарською продукцією, надання послуг перевезення вантажів.

10 жовтня 2022 року між ТОВ «МАШТРАНС-АГРО» (Перевізник) та ФЕРМЕРСЬКИМ ГОСПОДАРСТВОМ «СТЕФМАШ-АГРО» надалі («Замовник») був укладений, договір транспортного перевезення № 1010т, згідно умов якого Перевізник зобов`язується надати Замовнику послуги по перевезенню Вантажу на умовах, визначених у даному Договорі, автомобільним транспортом, а Замовник прийняти й оплатити належним чином виконані Перевізником послуги по перевезенню (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 найменування вантажу, та його кількість, а також пункт завантаження та кінцевий пункт призначення визначається у замовленні на перевезення Вантажу та Актах виконаних робіт, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Замовник надає Перевізнику в письмовому вигляді замовлення на перевезення Вантажу, в якому визначає найменування вантажу, кількість, строк доставки Вантажу, а також; пункт завантаження та кінцевий пункт призначення. Вказане замовлення є підставою для надання послуг з боку Перевізника. З моменту виконання замовлення, Перевізник погоджується з умовами, що в ньому викладені, (п. 2.1.1 Договору).

Вартість послуг по перевезенню, визначається виходячи із ваги вантажу у пункті розвантаження та вказується в актах виконаних робіт (п.3.1 Договору). Оплата наданих послуг здійснюється протягом 15 (п`ятнадцяти) днів після виконання перевезення. Датою виконання перевезення є дата підписання акту виконаних робіт (п.3.2 Договору).

Розвантаження вказується в актах виконаних робіт (п.3.1 Договору). Оплата наданих послуг здійснюється протягом 15 (п`ятнадцяти) днів після виконання перевезення. Датою виконання перевезення є дата підписання акту виконаних робіт (п.3.2 Договору).

Також під час розгляду справи судом встановлено, що 04 листопада 2022 року ТОВ «МАШТРАНС-АГРО» (Перевізник) отримано від ФГ «СТЕФМАШ-АГРО» (Замовник) заявку № 1 на перевезення насіння соняшнику за маршрутом смт. Великий Бурлук, Харківська обл. (пункт навантаження) - вул. Станційна, 88, с. Ватутіне, Харківська обл. (пункт розвантаження).

На виконання умов вищезазначеної заявки №1 від 04 листопада 2022 ТОВ «МАШТРАНС-АГРО» (Перевізник) надало ФГ «СТЕФМАШ-АГРО» (Замовник) послуги по перевезенню насіння соняшнику в кількості 199,60 тон за маршрутом смт. Великий Бурлук, Харківська обл - вул. Станційна, 88, с. Ватутіне, Харківська обл. за період 05.11.2022- 12.11.2022р.

Перевезення сільськогосподарської продукції здійснювалось наступними транспортними засобами: DAF XF 105.410Т державний номер НОМЕР_1 (напівпричіп державний номер НОМЕР_2 ); MAN TGX 18.520 державний номер НОМЕР_3 (напівпричіп державний номер НОМЕР_4 ); MAN TGX 18.480 державний номер НОМЕР_5 (напівпричіп державний номер НОМЕР_6 ); MAN TGX 18.440 державний номер НОМЕР_7 (напівпричіп державний номер НОМЕР_8 ); MAN TGX 18.400 державний номер НОМЕР_9 (напівпричіп державний номер НОМЕР_10 ); DAF FT CF 85 державний номер НОМЕР_11 (напівпричіп державний номер НОМЕР_12 ), що підтверджено товарно-транспортними накладними № 1 від 05.11.2022 року, № 2 від 05.11.2022» року, № 3 від 05.11.2022 року, № 4 від 08.11.2022 року, № 5 від 08.11.2022 року, № 6 від 08.11.2022 року.

14 листопада 2022 ТОВ «МАШТРАНС-АГРО» (Перевізник) виставило на адресу ФГ «СТЕФМАШ-АГРО» (Замовник) рахунок на оплату № 60.

По факту наданих послуг, між ТОВ «МАШТРАНС-АГРО» (Перевізник) та ФГ «СТЕФМАШ-АГРО» (Замовник) було складено та підписано акт надання послуг № 64 від 14.11.2022 року, вартість яких склила 419 160,00 грн. (в тому числі ПДВ 20% - 69 860,00 грн.).

Надання вищезазначених послуг здійснювалося з використанням власної техніки ТОВ «МАШТРАНС-АГРО та техніки, що перебуває у користуванні, а також з використанням паливо-мастильних матеріалів ТОВ «МАШТРАНС-АГРО», що були придбані останнім у ТОВ «ОККО - БІЗНЕС ПАРТНЕР» в межах договору купівлі-продажу товарів з використанням паливних карток № 33ПК -12361/22 від 18.05.2022

14.11.2022 року позивачем - ТОВ «МАШТРАНС-АГРО», за правилами першої події, на суму зазначену в акті надання послуг було виписано та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну №6, реєстрація якої відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України зупинена ДПС України і запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної в податковій накладній.

17.11.2022 року позивачем до ГУ ДПС у Рівненській області було направлено Повідомлення №2 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної №6 від 14.11.2022 року.

Рішенням комісії ГУ ДПС у Рівненській області №7699457/43585034 від 24.11.2022 року було відмовлено у реєстрації податкової накладної ТОВ «МАШТРАНС-АГРО» №6 від 14.11.2022 року, складеної на адресу ФГ «СТЕФМАШ-АГРО».

Рішенням Державної податкової служби України від 08.12.2022 №70342/43585034/2 позивачу було відмовлено у задоволенні скарги, рішення Комісії ГУ ДПС у Рівненській області №70342/43585034 від 24.11.2022 року - залишено без змін.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій товариства є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванню оброблення даних на підставі первинних документів складаються зведені облікові документи товариства.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі по тексту - Порядок №520).

Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 11 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Виходячи зі змісту вказаних норм, суд приходить до висновку, що рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.

Надані позивачем до контролюючого органу, а також до суду, первинні бухгалтерські документи підтверджують вчинення господарської операції та настання обставин, з якими закон пов`язує виникнення податкових зобов`язань та права виписки податкової накладної.

Суд зазначає, що до позивача було встановлено критерії оцінки ступеня ризиків, проте не було враховано надані позивачем документи на усунення вказаних ризиків.

З огляду на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що рішення Комісії ГУ ДПС у Рівненській області №7699457/43585034 від 24.11.2022 року про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ «МАШТРАНС-АГРО» №6 від 14.11.2022 є необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

Враховуючи висновки суду про скасування оскаржуваного рішення, суд, з метою належного захисту прав позивача, вважає за необхідне зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 14.11.2022 на загальну суму 419160,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 69860,00 грн.).

Крім того, позивач, звертаючись до суду із позовом, порушив питання, що стосується здійснення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі.

Відповідно до ч.1ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до положень даної статті, суд має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, проте це не є його обов`язком.

Підстав для встановлення судового контролю за виконанням відповідачем рішення Харківського окружного адміністративного суду в порядку частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України та надати до суду звіт про виконання судового рішення судом не встановлено. А тому, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимоги щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Крім того суд зазначає, що 01.02.2023 року представником позивача до суду була подана заява про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

21.02.2023 року до суду від представника відповідача надійшло заперечення на заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Суд, вивчивши доводи заяви, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, котрі врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Згідно ч. 1 ст. 132 КАСУ судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 132 КАСУ).

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 139 КАСУ витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Судові витрати це витрати, які, згідно з КАСУ, повинні здійснити сторони для розгляду та вирішення адміністративної справи у суді. Після вирішення справи в суді судові витрати, що здійснила сторона, яка виграла справу, як правило, компен суються їй стороною, яка програла справу.

Норми права, що регулюють процесуальні відносини, пов`язані із визначенням розміру, сплатою та розподілом судових витрат, у своїй сукупності становлять інсти тут судових витрат.

Інститут судових витрат в адміністративному судочинстві має щонайменше такі функції: стриму ючу, стимулюючу та компенсаційну.

Механізм дії стримуючої (або інакше запобіжної, превентивної) функції поля гає у тому, що особа, перш ніж звертатися до суду, повинна дуже добре зважити свої шанси виграти справу, оскільки в разі програшу справи вона несе ризик втратити не лише кошти, понесені нею у зв`язку з розглядом справи, а й кошти, витрачені відпо відачем. Цими самими мотивами повинен керуватися відповідач, оскільки у багатьох випадках йому невигідно буде заперечувати проти адміністративного позову, тому що це може призвести до ще більших втрат у разі програшу справи. Таким чином, інститут судових витрат сприяє зменшенню кількості безпідставних адміністратив них позовів та запобігає використанню судів не для вирішення спору, а для тиску на суб`єктів правовідносин шляхом створення судової тяганини.

З таких міркувань можна вивести й розуміння стимулюючої функції судових ви трат, яка полягає у тому, що сторонам у багатьох випадках вигідніше примиритися, не доводячи справу до судового розгляду, оскільки у разі продовження спору судові витрати лише зростуть. Тож інститут судових витрат стимулює сторони до швидко го і мирного врегулювання спору без судового розгляду справи по суті.

Компенсаційна функція судових витрат проявляється у тому, що інститут судових витрат передбачає за результатами розгляду справи відшкодування стороною, яка програла справу, витрат, що понесла сторона, яка виграла справу, а за допомогою судового збору державі частково компенсуються витрати на суди та здійснення су дочинства.

Отже, у разі вирішення спору не на користь відповідача понесені ним судові витрати на правничу допомогу не компенсуються.

Крім того, відповідно до ч.2-5 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, про що зазначено в постанові Верховного Суду від 23.05.2018р. по справі № 61-3416св18.

Судом встановлено, що згідно рахунку на оплату № 1 від 31.01.2023 року по договору про надання професійної правничої допомоги № 11/22 від 23.12.2022 року вартість послуг адвоката за надання правової допомоги становить 5000,00 грн.

Проте суд аналізуючи складність справи, кількість часу витраченого адвокатом на складання процесуальних документів, враховуючи те, що справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про відшкодування судових витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 2500,00 грн., понесених у зв`язку з розглядом справи, які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України та Державної податкової служби України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Маштранс-Агро" (Гімназійна Набережна, буд. 24,м. Харків,61010) до Головного управління ДПС у Рівненській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,33023), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Рівненській області №7699457/43585034 від 24.11.2022 року про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «МАШТРАНС-АГРО» №6 від 14.11.2022 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «МАШТРАНС-АГРО» № 6 від 14.11.2022 на загальну суму 419160,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 69860,00 грн.) в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В іншій частині задоволення позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАШТРАНС-АГРО» сплачений судовий збір в частині задоволення позовних вимог у сумі 1240 (одна тисяча двісті сорок) грн. 50 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАШТРАНС-АГРО» сплачений судовий збір в частині задоволення позовних вимог у сумі 1240 (одна тисяча двісті сорок) грн. 50 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАШТРАНС-АГРО» витрати на професійну правничу допомогу в частині задоволення позовних вимог у сумі 1250 (одна тисяча двісті п`ятдесят) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАШТРАНС-АГРО» витрати на професійну правничу допомогу в частині задоволення позовних вимог у сумі 1250 (одна тисяча двісті п`ятдесят) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.