Постанова

від 22.03.2023 по справі 200/10449/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2023 року справа №200/10449/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2022 року у справі № 200/10449/21 (головуючий І інстанції Кошкош О.О., повний текст складений у м. Слов`янську Донецької області) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КТК-ЧИСТКА» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «КТК-ЧИСТКА» (далі ТОВ «КТК-ЧИСТКА», позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі ГУДПС у Донецькій області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.07.2021 року №0082371813, яким збільшено суму грошового зобов`язання, в т.ч. за податковим зобов`язанням на суму 1384450 грн., за штрафними санкціями346112,50 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.01.2022 року позов задоволений: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 22.07.2021 року №0082371813.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову, через порушення норм матеріального, процесуального права. Вважає правомірним спірне податкове повідомлення-рішення. Відповідачем під час проведення камеральної перевірки здійснено лише перевірку правильності показників декларації з податку на додану вартість за березень 2021 року, що відповідає предмету перевірки, визначеного положеннями пункту 75.1 статті 75 ПК України. Наказом Міністерства доходів і зборів України № 165 від 14.06.2013 року затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця. Згідно 3.1.3.4. п.3.1 розділу 3 Методичних рекомендацій проводиться відпрацювання сум податку на додану вартість, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими в ЄРПН. Судом проігноровано вищевказані нормативні приписи, які визначають предмет камеральної перевірки, помилково вказавши на те, що виявлення розбіжностей під час співставлення даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків та даних Єдиного реєстру податкових може бути встановлена лише за результатами документальної перевірки.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу № 200/10449/21, однак листом суд першої інстанції повідомив про відсутність можливості надати справу в паперовому вигляді у зв`язку з тим, що справа знаходиться в приміщенні суду у м. Слов`янську, де ведуться активні бойові дії. Також повідомлено, що електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду».

Листом від 19.08.2022 року № 2097/0/2-22 Верховний Суд на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов`язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає.

За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).

Також, у вказаному листі Верховний Суд щодо інституту відновлення втраченого судового провадження в адміністративній справі у зв`язку з запровадженням ЄСІТС зазначив, що втрата судового провадження стосується справ, які були сформовані в паперовій формі.

Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 року № 15-14040/18, від 13.09.2018 року № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему «Електронний суд» матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018 року. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.

За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.

Таким чином, наявність електронних копій матеріалів судової справи, паперовий примірник якої фактично втрачено, не є підставою для визнання судового провадження втраченим, а тому електронні матеріали судових справ, які сформовано в підсистемі «Електронний суд» у повному обсязі є достатніми для подальшого розгляду таких справ.

Отже, враховуючи зазначений лист Верховного Суду, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку з участю представника відповідача в судовому засіданні в іншому суді не підлягає задоволенню, оскільки заявником не надано відповідних доказів в підтвердження цього, явка сторін не визнавалась судом обов`язковою та враховуючи достаність матеріалів справи для всебічного, об`єктивного розгляду справи.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

ТОВ «КТК-ЧИСТКА» до ГУ ДПС у Донецькій області 13 травня 2021 року подано звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2021 року, в якій задекларовані наступні показники: рядок 9 «податкові зобов`язання» - 4163601; рядок 17 «податковий кредит» - 4163601; рядок 18 (рядок 9 рядок 17) 0. З додатку 1 до податкової декларації з податку на додану вартість вбачається, що до податкового кредиту включені суми податку, в т.ч. по постачальнику з індивідуальним номером «437463905813» у сумі 6831750 грн., ПДВ 1366350 грн., період складання 3/2021.

За результатом камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «КТК-ЧИСТКА» за березень 2021 року ГУ ДПС у Донецькій області складено акт від 18 червня 2021 року № 297/05-99-18-13/42296469.

В акті зафіксовано, що в декларації за березень 2021 року платником податків зазначені у рядках 9 («податкове зобов`язання») та 17 («податковий кредит») наступні значення: «4163601» та «4163601» відповідно. Однак, згідно з порядком заповнення значення в рядках 9 та 17 повинні бути «4181701» та «2797251» відповідно. Позитивне значення різниці між сумою «податкового зобов`язання» та сумою «податкового кредиту поточного звітного періоду» (рядок 9 рядок 17), яке сплачується до державного бюджету у випадку в такому випадку повинно дорівнювати «1384450», однак за даними платника податків дорівнює «0». Під час перевірки встановлено та зафіксовано порушення п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України в частині не включення до податкового зобов`язання податкової декларації з ПДВ за березень 2021 року податкових накладних на суму ПДВ 18100 грн. та порушення п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в частині включення до податкового кредиту 1366350,00 грн. - суми ПДВ за податковими накладними ТОВ «МОРГАНІТ+» (ідентифікаційний код 43746397), які не зареєстровані в ЄРПН, що призвело до заниження податкового зобов`язання на суму 1384450 грн. Висновок: на порушення п.201.10 ст.201 ПК України підприємством завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 1366350 грн. та, як наслідок, занижено податкові зобов`язання у березні 2021 року.

ГУ ДПС у Донецькій області складено податкове повідомлення-рішення від 22 липня 2021 року № 0082371813, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на 1730562,50 грн., в т.ч. за податковими зобов`язаннями «1384450 грн.», за штрафними санкціями «346112,50 грн.».

Згідно пп.20.1.4пункту 20.1статті 20 ПК Україниконтролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За п.75.1 статті 75 ПК Україниконтролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність поданняподаткових декларацій(розрахунків) та/або своєчасність реєстраціїподаткових накладнихта/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно п.76.1 статті 76 ПК Україникамеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Суд зазначає, що камеральна перевірка є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів).

Інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, є предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України.

За п.201.10 статті 201 ПК Українивиявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (пп.75.1.2 п. 75.1 статті 75 ПК України).

Згідно п.198.1. ст. 198 ПК Українидо податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За п.198.2 ст. 198 ПК Українидатою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно абз. 5 п.198.6 статті 198 ПК Українисуми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

За актом камеральної перевірки від 18.06.2021 року підставою для висновку контролюючого органу про порушення позивачем вимог пунктів п.198.6 ст. 198ПК України,що призвело до заниження належного до сплати податку на додану вартість у березні 2021 року, стало те, що податковий кредит у сумі 1366350 грн. сформовано за рахунок податкових накладних, які не були зареєстровані в ЄРПН. Отже, встановлені відповідачем обставини, свідчать про наявність розбіжностей між даними, що містяться у податковій звітності позивача, та даними ЄРПН, що є підставою для вчинення дій з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Таким чином, при збільшенні позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням суми грошового зобов`язання відповідачем порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що виявлення розбіжностей під час співставлення даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків та даних Єдиного реєстру податкових накладних не доводять склад податкового правопорушення, яке за своєю суттю може бути встановлене на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку. Достовірність, повнота нарахування та сплата, зокрема податку на додану вартість є предметом документальної перевірки відповідно до підпункту75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України.

Отже, відповідачем проведено перевірку не у спосіб, визначений законодавством.

Судом враховано висновки в постановах Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 804/6286/17, від 24 червня 2020 року у справі № 640/18801/18, від 22 грудня 2020 року у справі № 640/15334/19.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування спірного ппр, яке прийнято на підставі висновків акту камеральної перевірки.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2022 року у справі № 200/10449/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КТК-ЧИСТКА» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 22 березня 2023 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв